УДК 336.71 JEL classification: G21, G15

Finansovi poslugy - - Финансовые Услуги -

ІСТОРИЧНИЙ БЕКГРАУНД ЕКСПАНСІЇ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОГО БАН­КІВСЬ­КО­ГО КА­ПІТА­ЛУ В УКРАЇНІ

ИС­ТО­РИ­ЧЕ­СКИЙ БЭКГРАУНД ЭКС­ПАН­СИИ ТРАНСНАЦИОНАЛЬНОГО БАН­КОВ­СКО­ГО КА­ПИ­ТА­ЛА В УКРА­ИНЕ

THE HISTORICAL BACKGROUND OF THE TRANSNATIONAL BANKING CAPITAL EXPANSION IN UKRAINE

Ано­та­ція. В стат­ті здійс­не­но кри­тич­ний аналіз на­у­ко­вих по­глядів на роз­ме­жу­ван­ня ета­пів при­сут­но­сті іно­зем­но­го ка­піта­лу в бан­ківсь­кій системі Украї­ни. Ак­цен­то­ва­но на необ­хід­но­сті вста­нов­лен­ня та­ких кри­теріїв ета­пі­за­ції, як: со­ціаль­ний та фі­нан­со­во-еко­но­міч­ний стан в країні, пев­ні ві­хи в удос­ко­на­лені нор­ма­тив­но-пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня бан­ківсь­ких уста­нов то­що. До­ве­де­но, що пе­ріо­ди­за­ція ча­со­во­го ря­ду пе­ред­ба­чає поділ до­слід­жу­ва­но­го ди­на­міч­но­го ря­ду на од­но­рід­ні ета­пи, в ме­жах яких окре­мі ком­по­нен­ти чи кри­терії ма­ють подіб­ні тенденції роз­вит­ку. На­у­ко­вий по­шук до­вів, що за­сто­су­ван­ня точ­них ме­то­дів для ви­о­крем­лен­ня ета­пів роз­вит­ку чи функ­ціо­ну­ван­ня бан­ківсь­ких уста­нов в українсь­кій прак­ти­ці, зас­но­ва­них на участі транснаціонального бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу, є мож­ли­вим ли­ше за пе­ріод 2007-2018 рр. По­да­но аналітич­ну та пра­во­ву ха­рак­те­ри­сти­ку про­ник­нен­ня іно­зем­но­го ка­піта­лу в бан­ківсь­кий сек­тор еко­но­міки.

Клю­чо­ві сло­ва: екс­пан­сія, транс­на­ціо­наль­ний бан­ківсь­кий ка­пітал, бан­ківсь­ка уста­но­ва, іно­зем­ні бан­ки, цен­траль­ний банк, лі­бе­ралі­за­ція фі­нан­со­вих по­слуг.

Ан­но­та­ция. В ста­тье осу­ществ­лен кри­ти­че­ский ана­лиз на­уч­ных взгля­дов на раз­гра­ни­че­ние эта­пов при­сут­ствия ино­стран­но­го ка­пи­та­ла в бан­ков­ской си­сте­ме Укра­и­ны. Ак­цен­ти­ро­ва­но на необ­хо­ди­мо­сти уста­нов­ле­ния та­ких кри­те­ри­ев эта­пи­за­ции, как: со­ци­аль­ное и фи­нан­со­во­эко­но­ми­че­ское со­сто­я­ние в стране, ве­хи в усо­вер­шен­ство­ва­нии нор­ма­тив­но-пра­во­во­го ре­гу­ли­ро­ва­ния бан­ков­ских учре­жде­ний. До­ка­за­но, что пе­ри­о­ди­за­ция вре­мен­но­го ря­да преду­смат­ри­ва­ет раз­де­ле­ние ис­сле­ду­е­мо­го ди­на­ми­че­ско­го ря­да на од­но­род­ные эта­пы, в рам­ках ко­то­рых от­дель­ные ком­по­нен­ты или кри­те­рии име­ют сход­ные тен­ден­ции раз­ви­тия. На­уч­ный поиск до­ка­зал, что при­ме­не­ние точ­ных ме­то­дов для вы­де­ле­ния эта­пов раз­ви­тия или функ­ци­о­ни­ро­ва­ния бан­ков­ских учре­жде­ний в укра­ин­ской прак­ти­ке, ос­но­ван­ных на уча­стии транснационального бан­ков­ско­го ка­пи­та­ла, воз­мож­но толь­ко за пе­ри­од 2007-2018 гг. По­да­но ана­ли­ти­че­скую и пра­во­вую ха­рак­те­ри­сти­ку про­ник­но­ве­ния ино­стран­но­го ка­пи­та­ла в бан­ков­ский сек­тор эко­но­ми­ки.

Клю­че­вые сло­ва: экс­пан­сия, транс­на­ци­о­наль­ный бан­ков­ский ка­пи­тал, бан­ков­ское учреждение, ино­стран­ные бан­ки, центральный банк, ли­бе­ра­ли­за­ция фи­нан­со­вых услуг.

Abstract. The article critically analyzes the scientific views on the delineation of the stages of the foreign capital presence in the banking system of Ukraine. The emphasis is on the need to establish such a criteria for phase out as the following: social, financial and economic conditions in the country, certain milestones in the improved regulatory and legal regulation of the banking institutions, etc. It is proved that the periodization of the time series involves the division of the studied dynamic series into the homogeneous stages, within which some certain components or criteria have the similar trends of development. The scientific research has shown that the use of the precise methods for distinguishing the stages of the development or functioning of banking institutions in Ukrainian practice based on the participation of the transnational bank capital is possible only during 2007-2018.

Key words: expansion, transnational bank capital, banking institution, foreign banks, central bank, liberalization of financial services.

ета­пів експансії транснаціонального бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу сто­су­ють­ся, на­сам­пе­ред, функ­ціо­ну­ван­ня бан­ків із іно­зем­ним ка­піта­лом. При цьо­му, слід від­міти­ти ве­ли­ке роз­маїт­тя ав­торсь­ких тлу­ма­чень сто­сов­но виді­лен­ня ета­пів вход­жен­ня іно­зем­них ін­ве­сторів до бан­ківсь­ко­го сек­то­ру Украї­ни.

Огляд лі­те­ра­ту­ри

З огля­ду на важ­ливість з’ясу­ван­ня під­ходів до виді­лен­ня ета­пів експансії транснаціонального бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу, остан­нім при­свя­че­но пра­ці ба­гатьох віт­чиз­ня­них на­у­ков­ців. Ра­зом з тим, про­бле­ма­ти­ці поєд­нан­ня кіль­кіс­них та якіс­них ха­рак­те­ри­стик та­ких ета­пів, із гли­бо­ким аналі­зом кри­теріїв, по­кла­де­них в ос­но­ву та­ко­го роз­ме­жу­ван­ня, на жаль при­ді­ля­ло­ся недо­стат­ньо ува­ги. Але все ж та­ки, в да­но­му на­прям­ку не­об­хід­но від­міти­ти до­слід­жен­ня О. Ва­силь­чи­шин [1], У. Влад­чин [2], Р. Кор­ни­люк [3], В. Они­щен­ко [4], С. Ман­жос [4], Є. Осад­чо­го [5], А. Ци­пі­на [7], О. Чу­ба [8], С. Шумсь­кої [9] та ін­ших, пред­ме­том яких бу­ли пи­тан­ня виді­лен­ня пе­ріодів освоєн­ня українсь­ко­го бан­ківсь­ко­го рин­ку іно­зем­ни­ми ін­ве­сто­ра­ми. Від­да­ю­чи на­лежне внеску по­пе­ред­ни­ків, від­зна­чи­мо, що за­зна­че­на про­бле­ма­ти­ка є вкрай важ­ли­вою і необ­хід­ною для по­даль­шо­го ви­ко­нан­ня на­у­ко­во­го аналі­зу в ча­стині виді­лен­ня ета­пів та­кої експансії, в то­му числі за до­по­мо­гою ме­то­дів кла­стер­но­го аналі­зу.

Ме­та та за­в­дан­ня стат­ті

Ме­тою стат­ті є до­слід­жен­ня про­цесів експансії транснаціонального бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу в Україні. Зав­дан­ня­ми стат­ті є: си­сте­ма­ти­зу­ва­ти сфор­мо­вані в на­у­ко­вій лі­те­ра­турі під­хо­ди до виді­лен­ня ета­пів експансії транснаціонального бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу в Україні та ви­ко­на­ти кри­тич­ний аналіз та­ких під­ходів.

Ви­клад ос­нов­но­го ма­теріа­лу до­слід­жен­ня

Роз­г­ля­не­мо під­хо­ди на­у­ков­ців до ета­пі­за­ції про­цесів експансії транснаціонального бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу де­таль­ні­ше. Так, О. Чуб [8, с. 77] ви­о­крем­лює п’ять та­ких ета­пів. За під­хо­дом до­слід­ни­ці, пер­ший етап (1991-1994 рр.) – це по­чат­ко­вий пе­ріод фор­му­ван­ня бан­ківсь­кої си­сте­ми Украї­ни. У той час недо­стат­ня роз­ви­неність ме­ханіз­мів бан­ківсь­ко­го ре­гу­лю­ван­ня при­зве­ла до при­хо­ду на ри­нок бан­ківсь­ких по­слуг іно­зем­но­го спе­ку­ля­тив­но­го ка­піта­лу. Як на­слі­док, у 1994 р. НБУ за­бо­ро­нив діяль­ність філій і ввів жорст­кі об­ме­жен­ня на част­ку ста­тут­но­го ка­піта­лу нере­зи­ден­тів у бан­ківсь­кій системі (не біль­ше 15 %).

Впро­до­вж дру­го­го ета­пу (1995-1998 рр.) іно­зем­ні бан­ки ство­рю­ва­лись з ме­тою під­т­рим­ки зов­ніш­ньо­тор­го­вель­них опе­ра­цій ком­паній нере­зи­ден­тів на українсь­ко­му рин­ку, а та­кож для за­без­пе­чен­ня ви­хо­ду міс­це­вих емі­тен­тів на між­на­род­ні рин­ки ка­піта­лу. Вар­то за­зна­чи­ти, що за­кін­чен­ня дру­го­го ета­пу озна­ме­ну­ва­ло­ся кри­зою 1998 ро­ку, на­слід­ком якої бу­ло по­гір­шен­ня ста­ну бан­ківсь­кої си­сте­ми та від­то­ку іно­зем­но­го ка­піта­лу з Украї­ни.

Ці­ка­вим у виді­лен­ні О. Чуб ета­пів є третій етап (1999-2004 рр.), за яко­го від­бу­ва­лась мо­дер­ні­за­ція бан­ківсь­кої си­сте­ми Украї­ни. Зни­жен­ня ка­піталі­за­ції бан­ків та де­фі­цит дов­го­стро­ко­вих кре­дит­них ре­сур­сів зму­си­ло НБУ зня­ти об­ме­жен­ня на част­ку нере­зи­ден­тів у ста­тут­но­му ка­піталі бан­ків. На українсь­кий ри­нок увій­шли іно­зем­ні ін­ве­сто­ри че­рез при­дбан­ня ве­ли­ких віт­чиз­ня­них бан­ків. При цьо­му, іно­зем­ні бан­ки по­ча­ли ак­тив­ні­ше зай­ма­ти­ся ро­здріб­ним біз­не­сом та ство­рю­ва­ти роз­га­лу­же­ну ме­ре­жу філій.

Вже чет­вер­тий етап (2005-2008 рр.) – це пе­ріод ак­тив­ної експансії іно­зем­но­го ка­піта­лу під час еко­но­міч­но­го зрос­тан­ня. Зро­зу­мі­ло, що зрос­тан­ня част­ки іно­зем­но­го ка­піта­лу в бан­ківсь­ко­му сек­торі Украї­ни бу­ло обу­мо­в­лене ска­су­ван­ням низ­ки об­ме­жень що­до до­сту­пу іно­зем­но­го ка­піта­лу до бан­ківсь­ко­го сек­то­ру. Так, у 2006 ро­ці бу­ло прий­ня­то змі­ни до За­ко­ну «Про бан­ки і бан­ківсь­ку діяль­ність» у ча­стині на­дан­ня іно­зем­ним бан­кам пра­ва від­кри­ва­ти свої філії на те­ри­торії Украї­ни.

Остан­ній п’ятий етап (2008-2010 рр.) – це пе­ріод фінансової кри­зи та пост­кри­зо­во­го від­нов­лен­ня. В цей пе­ріод іно­зем­ні бан­ки ко­ри­гу­ють стра­те­гії діяль­но­сті че­рез де­валь­ва­цію грив­ні, спад кре­ди­ту­ван­ня, зрос­тан­ня про­блем­ної за­бор­го­ва­но­сті. При цьо­му, ан­ти­кри­зо­ва політи­ка іно­зем­них бан­ків по­ля­га­ла в утри­ман­ні по­зи­ції на рин­ку бан­ківсь­ких по­слуг Украї­ни за­в­дя­ки до­сту­пу до фі­нан­со­вих ре­сур­сів ма­те­ринсь­ких груп [8, с. 60].

Да­ний під­хід що­до виді­лен­ня ета­пів освоєн­ня українсь­ко­го рин­ку іно­зем­ни­ми ін­ве­сто­ра­ми та­кож під­т­ри­мує Р.В. Кор­ни­люк [3]. Ра­зом із тим, ін­ші вчені-еко­но­мі­сти хо­ча й ви­о­крем­лю­ють та­кож п’ять ета­пів вход­жен­ня іно­зем­но­го ка­піта­лу, од­нак де­що по-ін­шо­му ха­рак­те­ри­зу­ють їх. До них, зо­кре­ма, мож­на від­не­сти Є. Осад­чо­го [5, с. 11]. За йо­го мір­ку­ван­ня­ми пер­ший етап (19911995 рр.) ха­рак­те­ри­зуєть­ся вход­жен­ня іно­зем­но­го ка­піта­лу на ри­нок бан­ківсь­ких по­слуг Украї­ни. Ра­зом із тим, впро­до­вж дру­го­го ета­пу (1996-1998 рр.) три­ває лі­бе­ралі­за­ція умов вход­жен­ня іно­зем­но­го ка­піта­лу на ри­нок бан­ківсь­ких по­слуг Украї­ни. Спо­ну­каль­ним мо­ти­вом для та­кої лі­бе­ралі­за­ції є спри­ят­ли­ва макрое­ко­но­міч­на си­ту­а­ція, зни­жен­ня тем­пів ін­фля­ції, по­сту­по­ве еко­но­мічне зрос­тан­ня. Все це в су­куп­но­сті зумо­ви­ло по­тік за­рубіж­них ін­ве­сти­цій в Украї­ну. Під час третьо­го ета­пу (1999-2004 рр.) вже від­бу­ва­ло­ся роз­ши­рен­ня та ста­білі­за­ція діяль­но­сті бан­ків з іно­зем­ним ка­піта­лом на рин­ку бан­ківсь­ких по­слуг Украї­ни. При цьо­му, не мож­на ніве­лю­ва­ти вплив фі­нан­со­во-еко­но­міч­ної кри­зи на зни­жен­ня за­ці­кав­ле­но­сті за­рубіж­них ін­ве­сторів у вкла­дан­ні ка­піта­лу в на­ціо­наль­ну еко­но­міку, на­сам­пе­ред че­рез зни­жен­ня пла­то­спро­мож­но­сті на­се­лен­ня, неста­біль­ність політи­ко-пра­во­во­го ста­но­ви­ща та неспри­ят­ли­во­сті ін­ве­сти­цій­но­го клі­ма­ту. Але, вже на по­чат­ку 2000 р. за­ці­кав­леність до українсь­кої бан­ківсь­кої си­сте­ми з бо­ку іно­зем­них бан­ківсь­ких уста­нов по­сту­по­во по­чи­нає зно­ву зрос­та­ти.

Ха­рак­те­ри­сти­ка ж чет­вер­то­го ета­пу (2005-2008 рр.) обу­мо­в­люєть­ся ін­тен­сив­ним про­ник­нен­ням іно­зем­но­го ка­піта­лу на ри­нок бан­ківсь­ких по­слуг Украї­ни. При цьо­му, зрос­тан­ня ак­тив­но­сті іно­зем­них ін­ве­сторів мож­на обґрун­ту­ва­ти на­сам­пе­ред ста­білі­за­цією еко­но­міч­ної си­ту­а­ції в Україні. Крім то­го, українсь­ка бан­ківсь­ка си­сте­ма за умо­ви ефек­тив­но­го аку­му­лю­ван­ня знач­но­го об­ся­гу фі­нан­со­вих ре­сур­сів і їх опе­ра­тив­но­го роз­мі­щен­ня, ста­ла впро­до­вж окрес­ле­но­го ета­пу най­при­бут­ко­ві­шою лан­кою фі­нан­со­во­го рин­ку Украї­ни. Остан­ній п’ятий етап (із 2008 ро­ку до­те­пер), який виді­ляє Р.В. Кор­ни­люк, визна­чаєть­ся на­пов­нен­ням рин­ку бан­ківсь­ких по­слуг уста­но­ва­ми з іно­зем­ним ка­піта­лом та їх по­сту­по­вий вихід на но­ві рин­ки. В рам­ках да­но­го ета­пу біль­шість фі­нан­со­во-кре­дит­них уста­нов по­ча­ла впро­ва­д­жу­ва­ти низ­ку ан­ти­кри­зо­вих за­ходів, які пов’яза­ні зі ско­ро­чен­ням вит­рат за ра­ху­нок міні­мі­за­ції фон­ду за­робіт­ної пла­ти, ско­ро­чен­ня те­ри­торіаль­ної ме­ре­жі, звіль­нен­ня ча­сти­ни пер­со­на­лу, за­крит­тя збит­ко­вих на­пря­мів біз­не­су, та про­во­ди­ли ре­струк­ту­ри­за­цією ак­тивів.

На­то­мість ін­ші вчені виді­ля­ють мен­шу або біль­шу кіль­кість ета­пів, при цьо­му де­що по-ін­шо­му ха­рак­те­ри­зу­ю­чи їх. Так, О.Б. Ва­силь­чи­шин [1] ви­о­крем­лює вісім ета­пів ін­сти­ту­цій­но­го роз­вит­ку бан­ківсь­кої си­сте­ми Украї­ни: пер­ший етап (1991-1993 рр.) – ек­с­тен­сив­ний роз­ви­ток бан­ківсь­кої си­сте­ми; дру­гий етап (1994-1995 рр.) – кри­за і лікві­да­ція бан­ків та впро­ва­д­жен­ня ре­гу­лю­ван­ня з ме­тою ста­білі­за­ції ста­но­ви­ща бан­ків; третій етап (1996 р. – пер­ша по­ло­ви­на 1998 р.) – ста­білі­за­ція і по­кра­щен­ня си­ту­а­ції в бан­ківсь­кій системі; чет­вер­тий етап (дру­га по­ло­ви­на 1998 р. – пер­ша по­ло­ви­на 2001 р.) – мо­дер­ні­за­ція бан­ківсь­кої

си­сте­ми; п’ятий етап (дру­га по­ло­ви­на 2001 р.-2003 р.) – вход­жен­ня іно­зем­них бан­ків до си­сте­ми; шо­стий етап (2004-2008 рр.) – фа­за по­гли­нан­ня українсь­ких бан­ків іно­зем­ни­ми; сьо­мий етап (з 2009 р. до серп­ня 2014 р.) – піс­ля кри­зо­ва адап­та­ція бан­ківсь­ких уста­нов та на­ро­щен­ня іно­зем­но­го ка­піта­лу; вось­мий етап (сер­пень 2014 р. по сьо­год­ніш­ній день) – прий­нят­тя по­ста­но­ви № 464 На­ціо­наль­но­го бан­ку Украї­ни від 6 серп­ня 2014 р. про збіль­шен­ня міні­маль­но­го роз­мі­ру ка­піта­лу – ви­ве­ден­ня з рин­ку непла­то­спро­мож­них бан­ків.

У свою чер­гу У.В. Вла­ди­чин [2] за­про­по­ну­ва­ла фор­му­ва­ти на­ступ­ні пе­ріо­ди роз­вит­ку іно­зем­но­го бан­ків­ництва в Україні: по­чат­ко­вий (1991-1992 рр.), за­род­жен­ня (1993-1995 рр.), ак­тиві­за­ція (1996-1997 рр.), ста­білі­за­ція (1998-1999 рр.), інерт­ність (2000-2004 рр.), від­род­жен­ня (2005-2007 рр.), ви­чіку­ван­ня (2008-2010 рр.), транс­фор­ма­ції (2011-2012 рр.) та відп­ли­ву ка­піта­лу (2013 – до те­пер). У.В. Влад­чин пе­ре­ко­на­на, що на су­час­но­му ета­пі бан­ківсь­ка си­сте­ма Украї­ни по­вністю від­кри­та для вход­жен­ня іно­зем­но­го ка­піта­лу в бу­дья­ких йо­го фор­мах, оскіль­ки від­сут­ні будь-які об­ме­жен­ня і на­дані мож­ли­во­сті іно­зем­ним бан­ківсь­ким групам від­кри­ва­ти в Україні ві­до­крем­лені під­розді­ли, зо­кре­ма, ство­рю­ва­ти філії іно­зем­них бан­ків.

Іс­ну­ю­че різ­но­маніт­тя по­глядів уче­них мож­на по­яс­ни­ти тим, що до­слід­ни­ки виді­ля­ють ета­пи на влас­ний роз­суд, не визна­ча­ю­чи чіт­ких кри­теріїв ета­пі­за­ції. Заз­ви­чай, неяв­ни­ми кри­терія­ми ета­пі­за­ції ви­сту­па­ють со­ціаль­ний та фі­нан­со­во-еко­но­міч­ний стан в країні, пев­ні ві­хи в удос­ко­на­лені нор­ма­тив­но-пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня бан­ківсь­ких уста­нов то­що.

На на­шу дум­ку, при ана­лизі істо­рич­них ча­со­вих рядів, які охо­плю­ють знач­ні за три­валістю пе­ріо­ди, мо­жуть ви­ни­ка­ти пев­ні труд­но­щі. Це пов’яза­но з тим, що че­рез неод­но­рід­ність ди­на­міки зна­чень по­каз­ни­ків, ви­бір оп­ти­маль­ної мо­делі для її опи­су за­ча­сту є немож­ли­вим чи за­над­то уск­лад­не­ним у зв’яз­ку з чим ви­ни­кає необ­хід­ність виді­лен­ня пе­ріодів із рів­но­мір­ним роз­вит­ком. Звід­си, пе­ріо­ди­за­ція ча­со­во­го ря­ду пе­ред­ба­чає поділ до­слід­жу­ва­но­го ди­на­міч­но­го ря­ду на од­но­рід­ні ета­пи, в ме­жах яких окре­мі ком­по­нен­ти чи кри­терії ма­ють подіб­ні тенденції роз­вит­ку. Як пра­ви­ло, та­кі ета­пи виді­ля­ють­ся з пев­ною мірою на­б­ли­же­но­сті, по­кла­да­ю­чись на про­фесій­ний до­свід та на­вич­ки кон­крет­но­го екс­пер­та. Використання на­у­ко­вих ме­то­дів, за до­по­мо­гою яких мож­на ви­яви­ти од­но­рід­ні пе­ріо­ди роз­вит­ку окре­мих явищ чи про­цесів, доз­во­ляє здійс­ни­ти та­ку пе­ріо­ди­за­цію більш точ­ні­ше та обґрун­то­вані­ше (рис. 1). Рис. 1. Уза­галь­нен­ня на­у­ко­вих ме­то­дів зад­ля ви­яв­лен­ня од­но­рід­них пе­ріодів роз­вит­ку окре­мих явищ чи про­цесів Дже­ре­ло: скла­де­но ав­то­ром на ос­но­ві [7, c. 89]

Вод­но­час, на на­шу пе­ре­ко­нан­ня ви­бір кон­крет­но­го на­у­ко­во­го ме­то­ду за­вжди є пре­ро­га­ти­вою для ін­диві­ду­аль­но­го до­слід­ни­ка та заз­ви­чай за­ле­жить від ма­си­ву й яко­сті вихід­них да­них. Так, у разі здійс­нен­ня ре­тро­спек­тив­но­го аналі­зу експансії транснаціонального бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу ви­ни­ка­ють пев­ні склад­но­щі, обу­мо­в­лені, на­сам­пе­ред тим, що струк­ту­ра власності бан­ків Украї­ни ста­ла пуб­ліч­ною, по­чи­на­ю­чи ли­ше з 2007 р. До цьо­го ча­су для до­слід­жен­ня бу­ли до­ступ­ни­ми тіль­ки ста­ти­стич­ні дані На­ціо­наль­но­го бан­ку Украї­ни сто­сов­но діяль­но­сті бан­ків із іно­зем­ним ка­піта­лом. Але, та­кі бан­ківсь­кі уста­но­ви не мо­жуть бу­ти пря­мо за­сто­со­вані для аналі­зу вход­жен­ня транснаціонального бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу в Украї­ну, оскіль­ки вклю­ча­ють й ін­ші су­пут­ні по­каз­ни­ки діяль­но­сті, які не по­тріб­ні для здійс­нен­ня роз­гля­ду­ва­ної пе­ріо­ди­за­ції:

по-пер­ше, по­каз­ни­ки так зва­них «псев­доі­но­зем­них» бан­ків, які ство­рю­ва­ли­ся іно­зем­ни­ми ком­панія­ми, зас­но­ва­ни­ми фі­зич­ни­ми або юри­дич­ни­ми осо­ба­ми з Украї­ни;

по-дру­ге, ін­фор­ма­цію від бан­ків із при­ват­ним (небан­ківсь­ким) іно­зем­ним ка­піта­лом;

по-третє, бан­ків, ство­ре­них за участю іно­зем­них бан­ків, які не є транс­на­ціо­наль­ни­ми.

От­же, мож­на зро­би­ти вис­но­вок, що за­сто­су­ван­ня точ­них на­у­ко­вих ме­то­дів для ви­о­крем­лен­ня ета­пів роз­вит­ку чи функ­ціо­ну­ван­ня бан­ківсь­ких уста­нов в українсь­кій прак­ти­ці, зас­но­ва­них на участі транснаціонального бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу, є мож­ли­вим ли­ше за пе­ріод 2007-2018 рр. То­му вив­чен­ня пе­ріо­ду 1991-2006 ро­ків про­по­нує­мо про­во­ди­ти на ос­но­ві використання істо­рич­но­го ме­то­ду аналі­зу з обов’яз­ко­вим за­сто­су­ван­ням со­ціаль­но-еко­но­міч­но­го, політич­но­го та нор­ма­тив­но-пра­во­во­го кри­теріїв ета­пі­за­ції.

Важ­ливість враху­ван­ня пе­релі­че­них кри­теріїв в про­цесі здійс­нен­ня ета­пі­за­ції по­яс­нюєть­ся тим, що за­ці­кав­леність іно­зем­них ін­ве­сторів на­пря­му пов’яза­на з роз­вит­ком еко­но­міки, спри­ят­ли­вим ін­ве­сти­цій­ним клі­ма­том та сфор­мо­ва­ни­ми ін­сти­ту­цій­ни­ми умо­ва­ми функ­ціо­ну­ван­ня бан­ків із іно­зем­ним ка­піта­лом. Дійс­но, діяль­ність та­ких бан­ківсь­ких уста­нов є чут­ли­вою до змін в еко­но­міч­но­му роз­вит­ку, оскіль­ки еко­но­мічне зрос­тан­ня спри­яє ак­тиві­за­ції функ­ціо­ну­ван­ня бан­ків із іно­зем­ним ка­піта­лом, а на­яв­ність кри­зо­вих явищ – при­зво­дить до їх ско­ро­чен­ня. Таким чи­ном, мож­на го­во­ри­ти про пев­ну цик­ліч­ність у роз­вит­ку та функ­ціо­ну­ван­ні бан­ків за участю іно­зем­них ін­ве­сторів.

По­чат­ко­ве про­ник­нен­ня іно­зем­но­го ка­піта­лу в бан­ківсь­кий сек­тор еко­но­міки від­бу­ло­ся відра­зу піс­ля роз­па­ду Ра­дянсь­ко­го Со­ю­зу та ак­тиві­за­ції рин­ко­вих пе­ре­тво­рень на те­ре­нах Украї­ни. На по­чат­ку 1990-х рр. стан еко­но­міки Украї­ни ха­рак­те­ри­зу­вав­ся стрім­ким спа­дом ви­роб­ництва (ін­декс фі­зич­но­го об­ся­гу ВВП ско­ро­ти­вся з 91,3 у 1991 р. до 77,1 у 1994 р. – табл.

1), гі­пе­рін­фля­цією (10256 % у 1993 р.), зни­жен­ням рів­ня жит­тя на­се­лен­ня. З ме­тою ви­хо­ду еко­но­міки з кри­зи вжи­ва­ли­ся за­хо­ди що­до лі­бе­ралі­за­ції еко­но­міч­них від­но­син: про­ве­ден­ня при­ва­ти­за­ції, де­ре­гу­ля­ції під­при­єм­ни­ць­кої діяль­но­сті, за­про­ва­д­жен­ня рин­ко­во­го ці­но­утво­рен­ня.

Функ­ціо­ну­ван­ня іно­зем­них бан­ків в Україні в той час ре­гла­мен­ту­ва­ло­ся За­ко­на­ми Украї­ни «Про бан­ки і бан­ківсь­ку діяль­ність» від 20.03.1991 р. № 872-XII, «Про іно­зем­ні ін­ве­сти­ції» від 13.03.1992 р. № 2198-XII, «Тимча­со­вим по­ло­жен­ням про по­ря­док ство­рен­ня, реєстра­ції ко­мер­цій­них бан­ків і здійс­нен­ня на­гля­ду за їх діяльністю», за­твер­дже­ним По­ста­но­вою Прав­лін­ня НБУ від 17.07.1992 р. № 16. Ци­ми нор­ма­тив­но-пра­во­ви­ми до­ку­мен­та­ми бу­ло пе­ред­ба­че­но, що на те­ри­торії Украї­ни мо­жуть ство­рю­ва­ти­ся бан­ки ін­ших дер­жав, їх філії і пред­став­ництва, бан­ки за участю іно­зем­но­го ка­піта­лу (спіль­ні бан­ки).

Дже­ре­ло: [6]

У ре­зуль­таті, ста­ном на кі­не­ць 1994 р., в Україні бу­ло за­реєст­ро­ва­но 12 бан­ків з іно­зем­ним ка­піта­лом, з них 1 банк – зі 100% іно­зем­ним ка­піта­лом (АТ Банк «Креді Ліоне Украї­на»), що ста­но­ви­ло 5,3% від за­галь­ної кіль­ко­сті за­реєст­ро­ва­них бан­ківсь­ких уста­нов (табл. 2).

Вар­то за­зна­чи­ти, що по­ява нере­зи­ден­тів на українсь­ко­му рин­ку бан­ківсь­ких по­слуг від­бу­ва­ла­ся че­рез пев­ну участь у ста­тут­но­му ка­піталі біль­шо­сті віт­чиз­ня­них бан­ків або філіалів іно­зем­них бан­ків із 100% участю іно­зем­но­го ка­піта­лу.

При цьо­му, ос­нов­ним стра­те­гіч­ним за­в­дан­ням діяль­но­сті іно­зем­них бан­ків бу­ла під­т­рим­ка іно­зем­них клієн­тів у про­цесі освоєн­ня українсь­ко­го рин­ку бан­ківсь­ких по­слуг. То­му за­ча­сту бан­ківсь­кі уста­но­ви чіт­ко ви­ко­ну­ва­ли та слі­ду­ва­ли прин­ци­пу «слі­ду­ван­ня за клієн­том та все для ньо­го». У цей час на­яв­ність ви­со­ко­го рів­ня ін­фля­ції, вста­нов­лен­ня ста­вок за кре­ди­та­ми в грив­нях та де­ше­виз­на за­лу­чен­ня гро­шо­вих ре­сур­сів на між­на­род­но­му рин­ку, спри­я­ли фор­му­ван­ню ви­гід­но­го ста­но­ви­ща іно­зем­них бан­ків, зо­кре­ма че­рез сти­му­лю­ван­ня кре­ди­ту­ван­ня в іно­зем­ній ва­люті, зумо­в­лен­ня при­то­ку кре­дит­них ре­сур­сів у краї­ну, по­си­лен­ня впли­ву іно­зем­них бан­ків на бан­ківсь­ку си­сте­му краї­ни в ці­ло­му та на за­галь­ний рівень спо­жи­ван­ня в країні.

У 1994 р. від­бу­лись змі­ни в ре­жи­мі до­пус­ку іно­зем­них ін­ве­сторів у бан­ківсь­ку си­сте­му Украї­ни. «По­ло­жен­ням про по­ря­док ви­да­чі лі­цен­зій на ство­рен­ня ко­мер­цій­них бан­ків за участю іно­зем­них юри­дич­них та фі­зич­них осіб», за­твер­дже­ним По­ста­но­вою НБУ від 07.02.1994 р. № 24, бу­ло доз­во­ле­но зас­но­ву­ва­ти бан­ки суб’єк­там під­при­єм­ництва (крім оф­шор­них ком­паній та бан­ків) за та­ких умов:

участі се­ред зас­нов­ни­ків хо­ча б од­но­го пер­шо­клас­но­го іно­зем­но­го бан­ку за рей­тин­гом, що визна­чаєть­ся НБУ;

по­зи­тив­них ре­зуль­татів фі­нан­со­во-еко­но­міч­ної діяль­но­сті про­тя­гом остан­ніх 5 ро­ків;

на­яв­но­сті в іно­зем­них зас­нов­ни­ків – не бан­ків га­ран­тій сто­сов­но їх пла­то­спро­мож­но­сті або по­ру­чи­тельств пер­шо­клас­но­го іно­зем­но­го бан­ку;

фор­му­ван­ня ста­тут­но­го фон­ду ко­мер­цій­но­го бан­ку у роз­мірі, не мен­ше су­ми, екві­ва­лент­ної 5 млн. ЕКЮ, як­що част­ка іно­зем­но­го ка­піта­лу у ста­тут­но­му фон­ді бан­ку ста­но­вить до 50%, та не мен­ше 10 млн. ЕКЮ, як­що част­ка іно­зем­но­го ка­піта­лу ста­но­вить 50% і біль­ше;

на­яв­но­сті по­пе­ред­ньої зго­ди цен­траль­но­го бан­ку краї­ни, де за­реєст­ро­ва­ний іно­зем­ний зас­нов­ник або звід­ки за­лу­чаєть­ся іно­зем­ний ка­пітал, на від­крит­тя на її те­ри­торії бан­ків з українсь­ким ка­піта­лом;

по­в­ної «про­зо­ро­сті» усіх зас­нов­ни­ків з точ­ки зо­ру їх фінансової на­дій­но­сті, ді­ло­вої ре­пу­та­ції та за­по­бі­ган­ня мож­ли­вих спроб від­ми­ван­ня «бруд­них гро­шей»;

га­ран­тії цен­траль­но­го бан­ку іно­зем­ної дер­жа­ви про те, що ним здійс­нюєть­ся до­стат­ній на­гляд за діяльністю своїх ко­мер­цій­них бан­ків і що діяль­ність та­ких бан­ків на те­ри­торії Украї­ни не за­гро­жу­ва­ти­ме ін­те­ре­сам її вклад­ни­ків та бан­ків-ко­ре­спон­ден­тів.

Вве­ден­ня та­ких об­ме­жень бу­ло спря­мо­ване на недо­пу­щен­ня у бан­ківсь­ку си­сте­му Украї­ни спе­ку­ля­тив­но­го іно­зем­но­го ка­піта­лу. Дане по­ло­жен­ня дія­ло до квіт­ня 1998 р. Не див­ля­чись на та­кі су­ворі об­ме­жен­ня, ста­ном на кі­не­ць 1998 р. в Україні вже дія­ло 28 бан­ків з іно­зем­ним ка­піта­лом, з них – 9 бан­ків зі 100 % іно­зем­ним ка­піта­лом.

У 1996 р. прий­ня­то Кон­сти­ту­цію Украї­ни, про­ве­де­но гро­шо­ву ре­фор­му, вве­де­но в обіг на­ціо­наль­ну гро­шо­ву оди­ни­цю – грив­ню. Про­тя­гом 1997-1999 рр., у ре­зуль­таті про­ве­ден­ня еко­но­міч­них ре­форм, змен­ши­ли­ся тем­пи спа­ду ви­роб­ництва, а по­чи­на­ю­чи з 2000 р. в Україні роз­по­чав­ся пе­ріод еко­но­міч­но­го зрос­тан­ня. Зріс рівень мо­не­ти­за­ції еко­но­міки, збіль­ши­ли­ся зо­ло­то-ва­лют­ні ре­зер­ви, ста­білі­зу­вав­ся курс грив­ні, змен­ши­вся зов­ніш­ній борг Украї­ни.

У 2000 р. бу­ло прий­ня­то но­ву ре­дак­цію За­ко­ну Украї­ни «Про бан­ки і бан­ківсь­ку діяль­ність» (від 07.12.2000 р. № 2121-III). Цим За­ко­ном пе­ред­ба­ча­ла­ся мож­ливість від­крит­тя пред­став­ництв бан­ку та дочір­ніх ком­паній іно­зем­них бан­ків, усу­ва­ли­ся об­ме­жен­ня на част­ку в ста­тут­но­му ка­піталі бан­ку будь-яко­го із зас­нов­ни­ків, ак­ціо­нерів (учас­ни­ків), а для за­сну­ван­ня бан­ку з іно­зем­ним ка­піта­лом чи на­бут­тя ді­ю­чим бан­ком ста­ту­су бан­ку з іно­зем­ним ка­піта­лом бу­ло не­об­хід­но от­ри­ма­ти ли­ше по­пе­ред­ній до­звіл НБУ.

У цей пе­ріод – пе­ріод ста­білі­за­ції еко­но­міки Украї­ни (2000-2007 рр.) – від­бу­ва­ло­ся по­даль­ше про­ник­нен­ня іно­зем­но­го ка­піта­лу до бан­ківсь­кої си­сте­ми Украї­ни, що на­сам­пе­ред зумо­в­лю­ва­ло­ся ство­рен­ням спри­ят­ли­во­го під­грун­тя для ін­ве­сту­ван­ня в еко­но­міку та по­кра­щен­ням макрое­ко­но­міч­но­го ста­но­ви­ща. Так, бу­ли знач­но пом’як­шені ви­мо­ги до бан­ків з іно­зем­ною участю, а та­кож спо­стері­га­ло­ся пі­дви­щен­ня ін­ве­сти­цій­ної при­ва­б­ли­во­сті Украї­ни на фоні політич­ної ста­білі­за­ції. Це спри­я­ло роз­ши­рен­ню діяль­но­сті іно­зем­них бан­ків, зо­кре­ма збіль­шен­ню кіль­ко­сті бан­ків із іно­зем­ною участю з 30 (на по­ча­ток 2000 ро­ку) до 47 (на кі­не­ць 2007 ро­ку), пі­дви­щен­ню част­ки іно­зем­но­го ка­піта­лу в бан­ківсь­ко­му сек­торі.

Ос­нов­ною стра­те­гією про­ник­нен­ня на ри­нок бан­ківсь­ких по­слуг слу­гу­ва­ло по­гли­нан­ня функ­ціо­ну­ю­чих українсь­ких бан­ківсь­ких уста­нов. Іно­зем­ні ін­ве­сто­ри при­дба­ва­ли вже іс­ну­ю­чі бан­ки, які ха­рак­те­ри­зу­ва­ли­ся по­туж­ною ре­гіо­наль­ною ме­ре­жею з ме­тою ак­тив­но­го роз­вит­ку ро­здріб­них опе­ра­цій. На­при­клад, у 2005 р. ав­стрійсь­кою групою Raiffeisen International бу­ло при­дба­но 93,5% ак­цій бан­ку «Аваль» [9, с. 49]. Та­кож об’єк­та­ми для ін­те­ре­су ста­ва­ли бан­ки, які на­ле­жа­ли іно­зем­но­му ка­піта­лу, але незнач­но­му. Та­ка си­ту­а­ція по­яс­ню­ва­ла­ся біль­шою про­зорістю та­ко­го бан­ківсь­ко­го біз­не­су та на­яв­ністю біль­шо­го сту­пе­ня до­віри до та­ких бан­ків. Таким чи­ном, неве­ли­кий іно­зем­ний ка­пітал ви­сту­пав в яко­сті плац­дар­му для ство­рен­ня більш по­туж­но­го фі­нан­со­во­го підґрун­тя іс­ну­ван­ня бан­ківсь­ко­го біз­не­су.

Не мож­на оми­ну­ти ува­гою важ­ливість вне­сен­ня змін до За­ко­ну Украї­ни «Про бан­ки і бан­ківсь­ку діяль­ність», які пов’яза­ні з ре­гу­лю­ван­ням діяль­но­сті бан­ків з іно­зем­ним ка­піта­лом, що від­бу­ли­ся у груд­ні 2006 р. Дані змі­ни бу­ли пов’яза­ні з пла­на­ми всту­пу Украї­ни до СОТ, що здійс­ни­ли­ся в 2008 р. В біль­шо­сті, як для еко­но­міки Украї­ни, так і для між­на­род­них еко­но­міч­них си­стем, ефек­тив­но­му роз­вит­ку си­стем­них бан­ків спри­я­ло укла­дан­ня угод у рам­ках ВТО в ча­стині лі­бе­ралі­за­ції фі­нан­со­вих по­слуг. Як на­слі­док, біль­шість країн зня­ло об­ме­жен­ня на діяль­ність іно­зем­них бан­ків, а ті краї­ни, які го­ту­ва­ли­ся увій­ти до ВТО, у то­му числі й Украї­на, ви­му­шені бу­ли за­без­пе­чи­ти лі­бе­раль­ні умо­ви до при­сут­но­сті іно­зем­но­го бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу. Згід­но з Ге­не­раль­ною уго­дою з тор­гів­лі по­слу­га­ми (САТ8), краї­на-член ВТО по­вин­на на­да­ва­ти ре­жим най­біль­шо­го спри­ян­ня всім ін­шим чле­нам ор­гані­за­ції. То­му, з мо­мен­ту всту­пу Украї­ни до СОТ, іно­зем­ним бан­кам бу­ло на­да­но пра­во від­кри­ва­ти філії на те­ри­торії Украї­ни за та­ких умов:

дер­жа­ва, в якій за­реєст­ро­ва­но іно­зем­ний банк, на­ле­жить до дер­жав, які бе­руть участь у між­на­род­но­му спів­робіт­ниц­тві у сфері за­по­бі­ган­ня та про­ти­дії ле­галі­за­ції (від­ми­ван­ню) до­ходів, одер­жа­них зло­чин­ним шля­хом, та фі­нан­с­у­ван­ню те­ро­риз­му, а та­кож спів­пра­ц­ює із Групою з ро­з­роб­ки фі­нан­со­вих за­ходів бо­роть­би з від­ми­ван­ням гро­шей (FATF);

бан­ківсь­кий на­гляд у дер­жаві, в якій за­реєст­ро­ва­но іно­зем­ний банк, від­по­ві­дає Ос­нов­ним прин­ци­пам ефек­тив­но­го бан­ківсь­ко­го на­гля­ду Ба­зельсь­ко­го ко­мі­те­ту з пи­тань бан­ківсь­ко­го на­гля­ду;

між На­ціо­наль­ним бан­ком Украї­ни та ор­га­ном бан­ківсь­ко­го на­гля­ду дер­жа­ви, в якій за­реєст­ро­ва­но іно­зем­ний банк, укла­де­но уго­ду про вза­є­модію у сфері бан­ківсь­ко­го на­гля­ду, гар­моні­за­ції їх прин­ци­пів та умов;

міні­маль­ний роз­мір при­пис­но­го ка­піта­лу філії на мо­мент її ак­ре­ди­та­ції є не мен­шим 10 мільй­онів єв­ро;

на­яв­ність пись­мо­во­го зо­бов’язан­ня іно­зем­но­го бан­ку про без­умовне ви­ко­нан­ня ним зо­бов’язань, які ви­ник­ли у зв’яз­ку з діяльністю йо­го філії на те­ри­торії Украї­ни.

З од­но­го бо­ку, до­звіл на ство­рен­ня філій іно­зем­них бан­ків на­дав остан­нім мож­ли­во­сті ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти пе­ре­ва­ги та­кої фор­ми те­ри­торіаль­но­го роз­ши­рен­ня біз­не­су. При цьо­му зро­зу­мі­лим є те, що філії не ма­ють як ста­ту­су ок­ре­мої юри­дич­ної осо­би, так і ок­ре­мого ба­лан­су (за де­я­ким ви­клю­чен­ням). На­гля­до­ві функ­ції за діяльністю філій іно­зем­них бан­ків на­ле­жать на­сам­пе­ред ре­гу­ля­то­ру в країні по­ход­жен­ня, а не дер­жав­ним ор­га­нам прий­ма­ю­чої краї­ни. Це по­яс­нюєть­ся тим, що філії є під­розді­ла­ми го­лов­но­го бан­ку, і від­по­від­но на них по­ши­рюєть­ся дія за­конів та ре­гу­лю­ю­чих по­ло­жень краї­ни міс­це­з­на­ход­жен­ня го­лов­но­го офі­су. Таким під­розді­лам го­лов­но­го бан­ку доз­во­ле­но здійс­ню­ва­ти кре­дит­ні опе­ра­ції з ураху­ван­ням ка­піталь­ної ба­зи го­лов­но­го бан­ку, а не ли­ше на ос­но­ві ве­ли­чи­ни ре­гу­ля­тив­но­го ка­піта­лу в країні розта­шу­ван­ня (як у ви­пад­ку дочір­ніх ком­паній). Але, на про­ва­д­жен­ня та­кої діяль­но­сті по­тріб­ний до­звіл від ре­гу­лю­ю­чо­го ор­га­ну краї­ни розта­шу­ван­ня. При цьо­му, філії за­лу­ча­ють клієн­тів за­в­дя­ки ре­пу­та­ції го­лов­но­го бан­ку та ма­ють пря­мий до­ступ до йо­го ме­не­джерсь­кої та тех­ніч­ної під­т­рим­ки. З ін­шо­го бо­ку, умо­ви від­крит­тя філій іно­зем­них бан­ків в Україні є до­сить су­во­ри­ми та по­кли­кані при­галь­му­ва­ти по­ши­рен­ня та­кої ор­гані­за­цій­но-пра­во­вої фор­ми ве­ден­ня бан­ківсь­ко­го біз­не­су.

Вис­нов­ки та пер­спек­ти­ви по­даль­ших до­слід­жень

По­ряд із знач­ни­ми здо­бут­ка­ми в ча­стині до­слід­жен­ня українсь­ко­го бан­ків­ництва, у ре­зуль­таті про­ве­де­но­го до­слід­жен­ня зроб­ле­но вис­но­вок про недо­стат­ність при­ді­лен­ня ува­ги пи­тан­ням іден­ти­фіка­ції ета­пів вход­жен­ня іно­зем­но­го бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу та де­кла­ра­тив­ність виді­лен­ня окре­мих та­ких ета­пів. У ре­зуль­таті кри­тич­но­го на­у­ко­во­го аналі­зу під­ходів вче­них-до­слід­ни­ків визна­че­но їх слаб­кі та силь­ні по­зи­ції в ча­стині виді­лен­ня окре­мих ета­пів експансії транснаціонального бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу.

Особ­ли­ва ува­гу при­ді­ле­на необ­хід­но­сті здійс­нен­ня пе­ріо­ди­за­ції ча­со­во­го ря­ду, що пе­ред­ба­чає поділ до­слід­жу­ва­но­го ди­на­міч­но­го ря­ду на од­но­рід­ні ета­пи, в ме­жах яких окре­мі ком­по­нен­ти чи кри­терії ма­ють подіб­ні тенденції роз­вит­ку. Зро­зу­мі­ло, що та­кий поділ обов’яз­ко­во має ви­ко­ну­ва­ти­ся із за­сто­су­ван­ням на­у­ко­вих ме­то­дів та від­по­від­ною ме­то­до­ло­гією до­слід­жен­ня. То­му сфе­ра по­даль­ших ав­торсь­ких ін­те­ресів по­ля­га­ти­ме у ви­ко­нан­ні ета­пі­за­ції про­цесів експансії транснаціонального бан­ківсь­ко­го ка­піта­лу в Україні. Та­кий під­хід ба­зу­ва­ти­меть­ся на за­сто­су­ван­ні ме­то­дів кла­стер­но­го аналі­зу зад­ля виді­лен­ня од­но­рід­них ча­со­вих пе­ріодів у хро­но­ло­гії діяль­но­сті транс­на­ціо­наль­них бан­ків в Україні.

Спи­сок лі­те­ра­ту­ри

1. Вла­ди­чин У.В. Дер­жавне ре­гу­лю­ван­ня іно­зем­но­го бан­ків­ництва в Україні: мо­но­гра­фія / У.В. Вла­ди­чин. – Ль­вів: ЛНУ імені Іва­на Фран­ка, 2015. – 592 с.

2. Ва­силь­чи­шин О.Б. Злит­тя та по­гли­нан­ня в бан­ківсь­кій системі Украї­ни / О.Б. Ва­силь­чи­шин // ScienceRise. – 2015. – № 6(3). – С. 43–50.

3. Кор­ни­люк Р.В. Іно­зем­ні бан­ки в Україні: вплив та ре­гу­лю­ван­ня: мо­но­гра­фія / Р.В. Кор­ни­люк, І.Б. Івасів, О.М. Ди­ба. – Київ: КНЕУ, 2012. – 234 с.

4. Они­щен­ко В. Ре­гу­лю­ван­ня іно­зем­но­го ка­піта­лу в бан­ківсь­кій системі: за­рубіж­ний до­свід та ім­пле­мен­та­ція йо­го в Україні / В. Они­щен­ко, С. Ман­жос // Віс­ник На­ціо­наль­но­го бан­ку Украї­ни. – 2013. – № 11. – С. 16-21.

5. Осад­чий Є.С. Іно­зем­ний ка­пітал в бан­ківсь­кій системі Украї­ни: ав­то­реф. дис. … канд. еко­ном. на­ук: спец. 08.00.08 “Гро­ші, фі­нан­си, кре­дит” / Є.С. Осад­чий. – К. – 2010. – 21 с.

6. Дані офі­цій­но­го сай­ту На­ціо­наль­но­го бан­ку Украї­ни [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: http://www.bank. gov.ua.

7. Цы­пин А.П. О ста­ти­сти­че­ских ме­то­дах пе­ри­о­ди­за­ции ис­то­ри­че­ских вре­мен­ных ря­дов мак­ро­эко­но­ми­че­ских по­ка­за­те­лей / А.П. Цы­пин // Вест­ник Но­во­си­бир­ско­го го­су­дар­ствен­но­го уни­вер­си­те­та эко­но­ми­ки и управ­ле­ния. – 2014. – № 4. – c. 88-100.

8. Чуб О.О. Бан­ки в гло­баль­ній еко­но­мі­ці: мо­но­гра­фія / О.О. Чуб. – К.: Вид-во КНЕУ, 2009. – 340 с.

9. Шумсь­ка С. Го­тів­ко­ві ко­шти на­се­лен­ня в іно­зем­ній ва­люті як фі­нан­со­вий ре­сурс еко­но­міки / С. Шумсь­ка // На­у­ко­ві за­пис­ки. – 2004. – №30 – С. 47–53.

References

1. Vladychyn, U.V. (2015), Derzhavne rehuliuvannia inozemnoho

bankivnytstva v Ukraini [State regulation of foreign banking in Ukraine], LNU imeni Ivana Franka, Lviv, Ukraine, 592 p.

2. Vasylchyshyn, O.B. (2015), “Mergers and acquisitions in the banking system of Ukraine”, ScienceRise, no. 6(3), pp. 43-50. 3. Kornyliuk, R.V., Ivasiv, I.B. and Dyba, O.M. (2012), Inozemni

banky v Ukraini: vplyv ta rehuliuvannia [Foreign banks in Ukraine: influence and regulation], KNEU, Kyiv, Ukraine, 234 p.

4. Onyshchenko, V. and Manzhos, S. (2013), “Regulation of foreign capital in the banking system: foreign experience and its implementation in Ukraine”, Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy, no. 11, pp. 16-21.

5. Osadchyi, Ye.S. (2010), “Foreign capital in the banking system of Ukraine”, Thesis abstract of Cand. Sc. (Econ.), 08.00.04, Kyiv, Ukraine, 21 p.

6. Data of the official website of the National Bank of Ukraine, available at: http://www.bank.gov.ua (access date May 3, 2018).

7. Cypin, A.P. (2014), “About statistical methods of periodization of historical time series of macroeconomic indicators”, Vestnik Novosibirskogo gosudarstvennogo universiteta jekonomiki i upravlenija, no. 4, pp. 88-100.

8. Chub, O.O. (2009), Banky v hlobalnii ekonomitsi [Banks in the global economy], KNEU, Kyiv, Ukraine, 340 p.

9. Shumska, S. (2004), “Cash in foreign currency as a financial resource of the economy”, Naukovi zapysky, no. 30, pp. 47-53.

вступ

Про­бле­ма фор­му­ван­ня та роз­вит­ку зе­ле­ної еко­но­міки спри­чи­ни­ла по­яву но­вих де­фіні­цій – «зелені фі­нан­си», «клі­ма­тич­ні фі­нан­си», «зелені об­лі­га­ції», «зелені кредити», тоб­то роз­ви­ток зе­ле­ної еко­но­міки при­звів до по­яви спе­ци­фіч­них фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів, які ви­ко­ри­сто­ву­ють­ся в ці­ло­му ряді країн са­ме в про­ек­тах зе­ле­ної еко­но­міки. З ча­сом ста­ло зро­зу­мі­ло, що окрім еко­но­міч­ної скла­до­вої, вра­хо­ву­ю­чи про­це­си фі­нан­сіалі­за­ції світо­вої еко­но­міки важ­ли­ве зна­чен­ня для ефек­тив­ної політи­ки в да­но­му на­пря­мі на­бу­ва­ють са­ме пи­тан­ня фі­нан­со­во­го за­без­пе­чен­ня. За оцін­ка­ми різ­них фахів­ців, в то­му числі і фахів­ців ООН для ком­плекс­но­го за­до­во­лен­ня по­треб зе­ле­ної еко­но­міки до 2030 ро­ку не­об­хід­но від 20 до 35 трлн дол. При цьо­му ос­нов­на ма­са цих ко­штів – близь­ко 50 % – по­вин­на бу­ти спря­мо­ва­на на ро­з­роб­ку та впро­ва­д­жен­ня ін­фра­струк­тур­них об’єктів та об’єктів від­нов­лю­валь­ної енер­гії, ще близь­ко 20 % на пом’як­шен­ня та адап­та­цію до на­слід­ків змі­ни клі­ма­ту, ще близь­ко 3-5 % на по­тре­би ро­зум­но­го сільсь­ко­го гос­по­дар­ства [4].

Кон­цеп­ція зе­ле­них фі­нан­сів є ціл­ком ло­гіч­ним до­пов­нен­ням кон­цеп­ції ста­ло­го роз­вит­ку. На­разі за да­ни­ми ООН та світо­вої фінансової кор­по­ра­ції кон­цеп­цію в тій чи ін­шій фор­мі під­т­ри­му­ють біль­ше 170 країн світу і зе­ле­на фі­нан­со­ва діяль­ність в світі на­би­рає обер­тів. [5] Од­нак в да­но­му пи­тан­ні є ці­лий ряд про­блем, що упо­віль­ню­ють використання фі­нан­со­вих ре­сур­сів, зо­кре­ма не іс­нує чіт­ких пра­вил гри, від­сут­ні фі­нан­со­ві стан­дар­ти, які доз­во­ля­ють той чи ін­ший фі­нан­со­вий ін­стру­мент кла­си­фіку­ва­ти як зе­ле­ний фі­нан­со­вий ін­стру­мент, від­сут­ні мі­жу­ря­до­ві уго­ди, то­що. На­разі най­більш по­пу­ляр­ни­ми се­ред «зе­ле­них» фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів є «зелені» кредити, які про­тя­гом остан­ньо­го де­ся­ти­річ­чя ак­тив­но ви­ко­ри­сто­ву­ють­ся в світо­вій прак­ти­ці для фінансування «зе­ле­них» про­ек­тів.

Огляд лі­те­ра­ту­ри

Про­бле­ми ре­гу­лю­ван­ня та використання «зе­ле­них» кре­ди­тів до­слід­жу­ють­ся до­сить ак­тив­но в за­рубіж­них пуб­ліка­ціях, вод­но­час в Україні та­кі до­слід­жен­ня не ма­ють ши­ро­ко­го роз­по­всюд­жен­ня. Се­ред віт­чиз­ня­них та за­рубіж­них на­у­ков­ців вар­то ви­о­кре­ми­ти до­слід­жен­ня В. Архі­по­вої [4], К. Бе­ренс­ме­на [2], Р. Бютіко­фе­ра [6], С. Гі­голб­да [6], М. Кар­лі­на [1], Н. Лін­ден­бер­га [2], Дж. Ма­кар­ту­ра [3], Х. Ха­ра­са [3] та ін­ших.

Ме­та стат­ті

Ме­то­ю­стат­ті є вив­чен­ня особ­ли­во­стей використання «зе­ле­них» кре­ди­тів для роз­вит­ку ста­лої еко­но­міки в світі в ці­ло­му, та в Україні зо­кре­ма.

Ви­клад ос­нов­но­го ма­теріа­лу до­слід­жен­ня

Су­час­на кон­цеп­ція зе­ле­ної фінансової си­сте­ми пе­ред­ба­чає на­яв­ність спе­ци­фіч­них фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів, які ви­ко­ри­сто­ву­ють­ся ви­ключ­но за ці­льо­вим при­зна­чен­ням, та спри­я­ють зрос­тан­ню еко­ло­гіч­но­го, со­ціаль­но­го та еко­но­міч­но­го ефек­ту. Вод­но­час, як від­зна­ча­ють на­у­ков­ці та фахів­ці Між­на­род­них фі­нан­со­вих ор­гані­за­цій як уря­до­вих так і гро­мадсь­ких та при­ват­них най­біль­шою пе­ре­по­ною для їх використання є від­сут­ність за­галь­но­визна­них стан­дар­тів. «Використання фі­нан­со­вих рин­ків в об­слу­го­ву­ван­ні жит­тєз­дат­но­гое­ко­но­міч­но­го управління і ско­ро­чен­ня вис­на­жен­ня при­род­них ак­тивів не пра­ц­ю­ва­ти­ме, як­що немає чіт­кої еко­ло­гіч­ної та со­ціаль­ної ос­но­ви­ре­гу­лю­ван­ня для ка­піталіз­му. Ниніш­ня кри­за ще раз про­де­мон­стру­ва­ла, що гло­балі­за­ція еко­но­міки і фі­нан­со­вих опе­ра­цій – це­ре­цепт для ли­ха, як­що це не пов’яза­но зі світо­ви­ми пра­ви­ла­ми, ро­з­роб­ле­ни­ми, щоб за­хи­сти­ти нав­ко­лиш­нє се­ре­до­ви­ще, ста­білі­зу­ва­ти еко­но­міч­ні си­сте­ми і обері­га­ти со­ціаль­ні стан­дар­ти» [6].Від­по­від­но до Мон­тер­рейсь­ко­го кон­сен­су­су, прий­ня­то­го під час Між­на­род­ної кон­фе­рен­ції по фі­нан­с­у­ван­ню роз­вит­ку 18 – 22 бе­рез­ня 2002 р., ви­рі­шен­ня про­блем, пов’яза­них із фі­нан­с­у­ван­ням роз­вит­ку пе­ред­ба­ча­ють спів­пра­цю на різ­них рів­нях з ви­ко­ри­стан­ням мож­ли­во­стей на­ціо­наль­них, між­на­род­них, при­ват­них фі­нан­со­вих ре­сур­сів та змі­ша­ної фор­ми.[7]. Для більш ак­тив­ної ро­бо­ти в да­но­му на­пря­мі в 2013 ро­ці бу­ло зас­но­ва­но Мі­жу­ря­до­вий ко­мі­тет екс­пер­тів з фінансування ста­ло­го роз­вит­ку, який визна­чив ба­зо­ві прин­ци­пи на ос­но­ві аналі­зу фі­нан­со­вих по­то­ків від джерел фор­му­ван­ня до сфер використання. До­три­ман­ня цих прин­ци­пів мож­ли­ве ли­ше в умо­вах спів­пра­ці, та ви­ма­гає не ли­ше фор­му­ван­ня спри­ят­ли­во­го се­ре­до­ви­ща на між­на­род­но­му та на­ціо­наль­но­му рів­нях, але і прий­нят­тя рі­шень що­до унор­му­ван­ня си­сте­ми фор­му­ван­ня, роз­поді­лу та використання фі­нан­со­вих ре­сур­сів ста­ло­го роз­вит­ку, ос­нов­ні з яких по­да­но на ри­сун­ку 1.

Для ре­алі­за­ції цих умов необ­хід­на ро­з­роб­ка ком­плекс­ної стра­те­гії за­без­пе­чен­ня ста­ло­го роз­вит­ку,в ме­жах якої вар­то пе­ре­гля­ну­ти дер­жав­ні про­гра­ми під­т­рим­ки еко­но­міч­но­го зрос­тан­ня та пе­ре­орієн­ту­ва­ти ча­сти­ну ко­штів дер­жав­но­го та міс­це­во­го бюд­же­ту для під­т­рим­ки зе­ле­них про­ек­тів. Не менш важ­ли­во­го зна­чен­ня на­бу­ває за­ко­но­да­вче за­без­пе­чен­ня про­це­су озе­ле­нен­ня еко­но­міки та використання зе­ле­них фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів. Але при цьо­му вар­то та­кож звер­ну­ти ува­гу на за­про­ва­д­жен­ня м’яко­го за­ко­но­дав­ства (softlaw), тоб­то «ре­гу­лю­ван­ня, що зас­но­ва­но не на юри­дич­них нор­мах та пра­ви­лах, визна­че­них за­ко­но­дав­ством та ор­га­на­ми дер­жав­но­го ре­гу­лю­ван­ня, а на доб­ро­віль­но прий­ня­тих нор­мах та пра­ви­лах, неви­ко­нан­ня яких при­зве­де до втра­ти ре­пу­та­ції та невизнан­ня сус­піль­ством. При цьо­му еле­мен­ти м’яко­го за­ко­но­дав­ства мо­жуть до­сить вда­ло поєд­ну­ва­тись з пра­ви­ла­ми та нор­ма­ми ре­гу­лю­ван­ня, що вста­нов­лю­ють­ся за­ко­но­дав­ством». [8] Слід за­зна­чи­ти, що в да­но­му пи­тан­ні мо­жуть ак­тив­но пра­ц­ю­ва­ти са­мо­ре­гулів­ні ор­гані­за­ції.

Най­більш ак­тив­но се­ред фі­нан­со­вих уста­нов в сфері «зе­ле­ної» еко­но­міки про­яв­ля­ють се­бе бан­ки. Остан­нім ча­сом до­сить ча­сто ви­ко­ри­сто­вуєть­ся по­нят­тя «зе­ле­ний» бан­кінг. Вод­но­час цей тер­мін ви­ко­ри­сто­вуєть­ся з різ­них то­чок зо­ру. По-пер­ше, з точ­ки зо­ру функ­ціо­ну­ван­ня са­мих бан­ків, які ак­тив­но впро­ва­д­жу­ють в діяль­ність прин­ци­пи кор­по­ра­тив­ної со­ціаль­ної від­по­ві­даль­но­сті та ста­ло­го роз­вит­ку від­по­від­но до «Керів­ництва по ста­ло­му роз­вит­ку бан­ківсь­кої спра­ви», во­ни впро­ва­д­жу­ють кон­цеп­цію «зе­ле­но­го офі­су», тоб­то тех­но­ло­гії, які при­зво­дять до ско­ро­чен­ня об­ся­гів ви­ко­ри­сто­ву­ва­но­го па­пе­ру, канц­то­варів, елек­тро­е­нер­гії, в окре­мих ви­пад­ках бу­ду­ють­ся но­ві офі­си з ви­ко­ри­стан­ням без­печ­них еко­ло­гіч­них ма­теріалів та ви­со­ким рів­нем енер­го­е­фек­тив­но­сті. В цьо­му кон­тексті по­туж­ні між­на­род­ні бан­ки фор­му­ють за влас­ною іні­ціа­ти­вою звіт­ність по еко­ло­гіч­но­му ста­ло­му роз­вит­ку як при­клад – чо­ти­ри по­туж­них бан­ки США в зе­ле­но­му бан­кін­гу – Пер­ший зе­ле­ний банк («FirstGreenBank»), Сіті­груп («City»), «Ю.С. Банк» («U.S. Bank»), «Хен­тінг­тонНе шн­лБенк»(HuntingtonNationalBank), а та­кож «Банк роз­вит­ку Ки­таю», «Банк со­ціаль­но­го та еко­но­міч­но­го роз­вит­ку Бра­зи­лії», «Барк­лай Банк» (Ве­ли­ко­бри­танія), то­що. Та­кий під­хід сут­тєво пі­дви­щує ре­пу­та­цію бан­ків і фор­мує до­ві­ру з бо­ку ін­ве­сторів.

По-дру­ге– це на­дан­ня «зе­ле­них» кре­ди­тів. В да­но­му кон­тексті вар­то від­зна­чи­ти функ­ціо­ну­ван­ня гло­баль­но­го бан­ківсь­ко­го аль­ян­су як неза­леж­ної ме­ре­жі бан­ків, який на­ра­хо­вує у своє­му скла­ді 48 фі­нан­со­вих уста­нов та чо­ти­рьох стра­те­гіч­них парт­нерів, що ді­ють у краї­нах Азії, Аф­ри­ки, Ав­стралії, Ла­тинсь­кої Аме­ри­ки, Пів­ніч­ної Аме­ри­ки та Єв­ро­пи. Зазна­че­ний альянс кон­тро­лює май­же 127 млрд дол су­мар­них ак­тивів та об­слу­го­вує біль­ше 41 млн клієн­тів[9]. Альянс визна­чає своєю візією фінансування за­без­пе­чен­ня ста­ло­го роз­вит­ку, со­ціаль­но­го роз­вит­ку та роз­вит­ку нав­ко­лиш­ньо­го се­ре­до­ви­ща. Крім то­го, з точ­ки зо­ру м’яко­го за­ко­но­дав­ства вар­то ви­о­кре­ми­ти до­ку­мент «Прин­ци­пи ек­ва­то­ра», які є рам­ко­вою уго­дою та ді­ють ви­ключ­но в доб­ро­віль­ній фор­мі в тих фі­нан­со­вих уста­но­вах, які до ньо­го при­єд­на­лись [10]. Зо­кре­ма Барк­лай Банк, ім­пле­мен­ту­вав еко­ло­гіч­ні де­тер­мі­нан­ти в си­сте­му ри­зик-ме­недж­мен­ту, та на рів­ні бан­ку визна­чив йо­го як обов’яз­ко­вий для всіх своїх під­розділів.

За да­ни­ми агент­ства Том­сон Рей­терс (ThomsonReuters) в 2014 ро­ці су­мар­но бу­ло на­да­но 164,7 млрд дол зе­ле­них син­ди­ко­ва­них кре­ди­тів, при цьо­му біль­ше 30 % від цієї су­ми бу­ло ви­да­но в США (рис. 2). Най­біль­ши­ми краї­на­ми, в яких ак­тив­но впро­ва­д­жуєть­ся зе­лене бан­ківсь­ке кре­ди­ту­ван­ня є ви­со­ко­ро­зви­нені краї­ни. Зо­кре­ма на п’ять країн – США, Ве­ли­ко­бри­танія, Ав­стралія, Фран­ція, Японія – при­па­дає 60 % за­галь­но­го об­ся­гу син­ди­ко­ва­них зе­ле­них кре­ди­тів. Слід та­кож під­крес­ли­ти, що в ча­стині про­грам зе­ле­но­го фінансування по­ряд з ви­со­ко­ро­зви­не­ни­ми краї­на­ми, ак­тив­ну по­зи­цію зай­ма­ють Ки­тай та Ін­дія.

Сто­сов­но Ки­таю вар­то за­зна­чи­ти, що по­чи­на­ю­чи з 2013 ро­ку Ко­місія з ре­гу­лю­ван­ня бан­ківсь­кої діяль­но­сті в Ки­таї роз­по­ча­ла фор­му­ван­ня ста­ти­сти­ки зе­ле­но­го кре­ди­ту­ван­ня, та ство­ри­ла«Зе­ле­ну си­сте­му кре­дит­ної ста­ти­сти­ки» (GCSS). Від­по­від­но ре­гіо­наль­ні пред­став­ництва Ко­місії з ре­гу­лю­ван­ня бан­ківсь­кої діяль­но­сті в Ки­таї та бан­ківсь­кі уста­но­ви ре­гу­ляр­но звіту­ють про «зе­ле­ну кре­дит­ну ста­ти­сти­ку». 21 най­біль­ший банк Ки­таю на­дає зелені кредити, які ви­ко­ри­сто­ву­ють­ся в різ­них га­лу­зях еко­но­міки. Крім то­го, аналіз іс­ну­ю­чих ста­ти­стич­них да­них за пе­ріод з 2013 по 2017 ро­ки доз­во­ляє зро­би­ти вис­но­вок про сут­тєве зрос­тан­ня об­ся­гів фінансування.Так прак­тич­но за чо­ти­ри ро­ки об­ся­ги кре­ди­ту­ван­ня ста­ло­го роз­вит­ку Ки­таю зрос­ли май­же в два ра­зи – з 34293 млн ки­тайсь­ких юанів до 65312.

Струк­тур­но най­біль­ша част­ка кре­ди­тів спря­мо­ву­ють­ся в про­ек­ти зе­ле­но­го транс­пор­ту – 46 % ста­ном на кі­не­ць черв­ня 2017 ро­ку, ця тен­ден­ція про­сте­жуєть­ся про­тя­гом всьо­го аналі­зо­ва­но­го пе­ріо­ду, при чо­му 1/3 від цієї су­ми вкла­даєть­ся у місь­кий гро­мадсь­кий транс­порт. Дру­гу по­зи­цію обій­ма­ють кредити в енер­ге­тич­ну сфе­ру, що є за­галь­но­світо­вою тен­ден­цією – у від­нов­лю­валь­ну та чи­сту енер­гію – май­же 25 % від за­галь­ної су­ми. На під­т­рим­ку аг­рар­но­му сек­то­ру та­кож виді­ляєть­ся до­стат­ньо знач­на су­ма ко­штів, і як і в ці­ло­му по зе­ле­ним кре­ди­там, кре­ди­ту­ван­ня аг­рар­но­го сек­то­ру має стій­ку по­зи­тив­ну ди­на­міку, при цьо­му як­що за­галь­ний об­сяг кре­ди­ту­ван­ня зріс в 1,9 разів, то кре­ди­ту­ван­ня аг­рар­но­го сек­то­ру за ана­ло­гіч­ний пе­ріод зрос­ло май­же в 2,5 ра­зи.

Крім ак­тив­ної по­зи­ції в кре­ди­ту­ван­ні зе­ле­них про­ек­тів, ці бан­ки та­кож за­про­ва­д­жу­ють використання в стрес-те­стах бан­ків еко­ло­гіч­них фак­торів, що впли­ва­ють на кре­дит­ні ри­зи­ки, а та­кож ма­ють вплив на ре­пу­та­цій­ні ри­зи­ки. Крім то­го, во­ни пла­ну­ють вве­сти еко­ло­гіч­ні ри­зи­ки при оці­ню­ван­ні кре­ди­то­спро­мож­но­сті по­зи­чаль­ни­ка – чим ви­ще рівень за­бруд­нен­ня по­зи­чаль­ни­ком нав­ко­лиш­ньо­го се­ре­до­ви­ща, тим ви­ще ри­зи­ки, а от­же ви­ща став­ка від­сот­ку за ко­ри­сту­ван­ня кре­ди­том.

По­чи­на­ю­чи з 2012 ро­ку, ак­тив­ну по­зи­цію в сфері зе­ле­но­го кре­ди­ту­ван­ня віді­грає Ме­ре­жа ста­ло­го бан­кін­гу, до якої при­єд­нуєть­ся все біль­ше бан­ків. Ця ме­ре­жа в ос­нов­но­му пред­став­ле­на не са­ми­ми ко­мер­цій­ни­ми бан­ка­ми, а в ос­нов­но­му бан­ківсь­ки­ми асо­ціа­ція­ми та цен­траль­ни­ми бан­ка­ми, які ак­тив­но впро­ва­д­жу­ють ви­мо­ги що­до зе­ле­но­го кре­ди­ту­ван­ня. В скла­ді цієї асо­ціа­ції, яка є ви­ключ­но доб­ро­віль­ним та нефор­маль­ним об’єд­нан­ням в ос­нов­но­му пред­став­лені краї­ни Ла­тинсь­кої Аме­ри­ки, Аф­ри­ки, близь­ко­го Схо­ду. В 2017 р. до скла­ду ме­ре­жі вхо­дять асо­ціа­ції та ре­гу­ля­то­ри з 24 країн, при цьо­му та­кі краї­ни як Ар­ген­ти­на, Ко­лум­бія, Ек­ва­дор, Мек­си­ка, Ки­тай та Пів­ден­на Аф­ри­ка пред­став­лені­са­мо­ре­гулів­ни­ми ор­гані­за­ція­ми – асо­ціа­ція­ми, ін­ші – бан­ківсь­ки­ми ре­гу­ля­то­ра­ми.

Вар­то під­крес­ли­ти, що з-по­між віт­чиз­ня­них бан­ків най­більш ак­тив­ним в на­пря­мі ро­бо­ти з «зе­ле­ни­ми» кре­ди­та­ми є ПАТ АБ «Укр­га­з­банк», який зна­хо­дить­ся у власності дер­жа­ви. Банк по­зи­ціо­нує се­бе як універ­саль­ний банк, орієн­то­ва­ний на роз­ви­ток «зе­ле­но­го» фінансування, який ак­тив­но здійс­нює еко-кре­ди­ту­ван­ня особ­ли­во в сфері ма­ло­го та се­ред­ньо­го біз­не­су. Діє ряд про­грам, зо­кре­ма кре­ди­ту­ван­ня об’єд­нань співвлас­ни­ків ба­га­то­квар­тир­них бу­дин­ків та жит­ло­во-будівель­них ко­опе­ра­тивів для по­кра­щен­ня енер­го­е­фек­тив­но­сті (мо­дер­ні­за­ція си­сте­ми за­галь­но­го освіт­лен­ня, утеп­лен­ня бу­дин­ку, установки ін­диві­ду­аль­но­го теп­ло­во­го пунк­ту, вста­нов­лен­ня енер­го­е­фек­тив­них вікон). На наш по­гляд та­кі про­ек­ти мож­на умов­но на­зва­ти еко­ло­гіч­ни­ми, оскіль­ки не зва­жа­ю­чи на те, що за ме­ту ста­вить­ся зни­жен­ня енер­гос­по­жи­ван­ня, але використання ма­теріалів чи тех­но­ло­гій са­мо по собі не кон­тро­люєть­ся з точ­ки зо­ру їх без­печ­но­сті для нав­ко­лиш­ньо­го се­ре­до­ви­ща. Більш точ­ним що­до сут­но­сті «зе­ле­них» кре­ди­тів є ін­ший про­ект бан­ку – кре­ди­ту­ван­ня «зе­ле­них» про­ек­тів для ма­ло­го та се­ред­ньо­го біз­не­су в на­пря­мах ско­ро­чен­ня спо­жи­ван­ня при­род­них енер­го­ре­сур­сів, про­ве­ден­ня за­ходів з пі­дви­щен­ня енер­го­е­фек­тив­но­сті та енер­го­з­бе­ре­жен­ня, використання від­нов­лю­валь­них джерел енер­гії (со­няч­них пар­ків, вітря­них пар­ків), які пе­ред­ба­ча­ють при­дбан­ня/мо­дер­ні­за­цію транс­порт­них за­собів/тех­ніки/ об­лад­нан­ня, впро­ва­д­жен­ня яко­го при­зве­де до пря­мо­го або опо­се­ред­ко­ва­но­го за­хи­сту дов­кіл­ля, змен­шен­ня спо­жи­ван­ня при­род­них ре­сур­сів, енер­го­з­бе­ре­жен­ня (пла­но­ва річ­на дохід­ність ін­ве­сти­цій за ра­ху­нок енер­го­з­бе­ре­жен­ня біль­ша 10%), для установки або мо­дер­ні­за­ції очис­них спо­руд та ін. Зазна­че­ний про­ект здійс­нюєть­ся в рам­ках уго­ди, про спів­пра­цю між ПАТ АБ «Укр­га­з­банк» та Між­на­род­ною фі­нан­со­вою кор­по­ра­цією. [13]На­разі важ­ли­вим є ви­рі­шен­ня пи­тан­ня що­до ро­з­роб­ки ба­зо­во­го до­ку­мен­ту з бо­ку На­ціо­наль­но­го бан­ку Украї­ни що­до сти­му­лю­ван­ня бан­ків що­до участі в та­ких про­ек­тах.

Вис­нов­ки та пер­спек­ти­ви по­даль­ших до­слід­жень

Роз­ви­ток «зе­ле­ної» еко­но­міки спо­ну­кав до по­яви «зе­ле­них» фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів. Най­більш ак­тив­ни­ми фі­нан­со­ви­ми уста­но­ва­ми, які за­діяні в сфері фінансування «зе­ле­ної» еко­но­міки є бан­ки. Во­ни ру­ха­ють­ся в двох на­пря­мах: ство­рен­ня «зе­ле­них» офісів та на­дан­ня «зе­ле­них» кре­ди­тів по­зи­чаль­ни­кам. Се­ред країн од­ним із лі­дерів «зе­ле­но­го» кре­ди­ту­ван­ня є Ки­тай, який на­разі за­про­ва­див ста­ти­стич­ну звіт­ність що­до «зе­ле­но­го» кре­ди­ту­ван­ня. В Україні цей фі­нан­со­вий ін­стру­мент по­сту­по­во на­би­рає обер­тів, в пер­шу чер­гу для кре­ди­ту­ван­ня про­ек­тів з пі­дви­щен­ня енер­го­е­фек­тив­но­сті. Для сти­му­лю­ван­ня цьо­го про­це­су не­об­хід­но ро­з­ро­би­ти нор­ма­тив­ні до­ку­мен­ти, що ре­гла­мен­ту­ва­ли б вход­жен­ня бан­ків у «зе­лене» кре­ди­ту­ван­ня.

Спи­сок лі­те­ра­ту­ри

Кар­лін М.І. Фор­ми фі­нан­со­во­го сти­му­лю­ван­ня еко­ло­гіч­ної від­по­ві­даль­но­сті біз­не­су, те­ри­торіаль­них гро­мад і гро­ма­дян // Де­мо­гра­фія та со­ціаль­на еко­но­міка. – 2017. - № 3 (31). – С. 89 – 99.

Berensmann K., Lindenberg N. Green Finance: Actors, Challenges and Policy Recommendations Dr Senior Researchers Department «World Economy and Development Financing» German Development Institute / DeutschesInstitutfürEntwicklungspolitik (DIE)Retrieved from:https://www.die-gdi.de/uploads/media/ BP_23.2016.pdf.

Kharas H., McArthur J. Links is the chain of sustainable finance: Accelerating private investments for the SDGs, including climate action. Brookings Institution 2016. 18 p.

Ар­хи­по­ва В.В. «Зе­ле­ные фи­нан­сы» как сред­ство для ре­ше­ния гло­баль­ных про­блем // Эко­но­ми­че­ский жур­нал ВШЭ. – 2017. – Т. 21. № 2. С. 312 – 332.

Green finance: A bottom-up approach to track existing flows. International FinanceCorporation. World Bank Group. Climate business depertment. 2016. Retrieved from:https://www.ifc.org/ wps/wcm/connect/70725d70-b14a-4ffd-8360-cb020258d40a/ Green+Finance_Bottom+up+approach_ConsultDraft. pdf?MOD=AJPERES.

Бю­ти­ко­фер Р., Ги­голбд С. Но­вый курс зе­ле­ных. Эко­но­ми­че­ский и фи­нан­со­вый кри­зи­сы. – Во­ро­неж. – 2011. – 48 с.

Мон­тер­рей­ский кон­сен­сус Меж­ду­на­род­ной кон­фе­рен­ции по фи­нан­си­ро­ва­нию раз­ви­тия. 2002. Retrieved from: http://www. un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/ monterrey.shtml.

Школь­ник І.О. Фі­нан­со­вий ри­нок Украї­ни: су­час­ний стан і стра­те­гія роз­вит­ку: Мо­но­гра­фія. – Су­ми.– ВВП «Мрія» ТОВ, УАБС НБУ, 2008. – 348 с.

Офі­цій­ний сайт Гло­баль­но­го бан­ківсь­ко­го аль­ян­су. Retrieved from:http://www.gabv.org/.

TheEquatorPrinciples 2013. Retrieved from:http://equatorprinciples.com./wp-content/uploads/2017/03/equator_principles_ III.pdf.

Green Finance. A Bottom-up Approach to Track Existing Flows. IFC, GIZ. 2017. 66 p. URL: https://www.ifc.org/ wps/wcm/connect/48d24e3b-2e37-4539-8a5e-a8b4d6e6acac/ IFCGreen+Finance+-+A+Bottom-up+Approach+to+Track+Exis ting+Flows+2017.pdf.

China Banking Regulatory Commission. The green credit data of 21 major banks from 2013 to Jun 2017. Retrieved from:http:// www.cbrc.gov.cn/EngdocView.do?docID=70AF0D4D2954480F 831F37C43804DA1DФі­нан­со­ва під­т­рим­ка ін­ве­сти­цій­них про­ек­тів клієн­тів МСБ. Офі­цій­ний сайт ПАТ АБ «Укр­га­з­банк» Retrievedfrom:http://www.ukrgasbank.com/small_bussiness/ credit/finansova_pidtrimka.

References

Karlin M.I. Forms of Financial Stimulation of Environmental Responsibility of Business, Territorial Communities and Citizens // Demography and Social Economy. 2017. No. 3 (31). P. 89 – 99.

Berensmann K., Lindenberg N. Green Finance: Actors, Challenges and Policy Recommendations Dr Senior Researchers Department «World Economy and Development Financing» German Development Institute / DeutschesInstitutfürEntwicklungspolitik (DIE)Retrieved from: https://www.die-gdi. de/uploads/media/ BP_23.2016.pdf.

Kharas H., McArthur J. Links is the chain of sustainable finance: Accelerating private investments for the SDGs, including climate action. Brookings Institution 2016. 18 p.

Arkhipova V.V. «Green Finance» as a tool for solving global problems // Economics Journal HSE. 2017. Issue 21. No. 2. P. 312 – 332

Green finance: A bottom-up approach to track existing flows. International Finance Corporation. World Bank Group. Climate business depertment. 2016. Retrieved from: https:// www.ifc.org/wps/wcm/connect/70725d70-b14a-4ffd-8360cb020258d40a/Green+Finance_Bottom+up+approach_ConsultDraft.pdf?MOD=AJPERES

Biutokfer R., Gigolbd S. The new course of green. Economic and financial crises. Voronezh 2011.48 p.

Monterrey Consensus of the International Conference on Financing for Development. 2002.http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/monterrey.shtml

Shkolnyk І.О. Financial Market of Ukraine: Current State and Development Strategy: Monograph. – Sumy, VVP «Mriia» TOV, UABS NBU, 2008. 348p.

Global Alliance for Banking. Retrieved from: http://www. gabv.org.

The Equator Principles. 2013. Retrieved from: http://equator-principles.com./wp-content/ uploads/2017/03/equator_ principles_III.pdf.

Green Finance. A Bottom-up Approach to Track Existing Flows. IFC, GIZ. 2017. 66 p. Retrieved from: https://www. ifc.org/wps/wcm/connect/48d24e3b-2e37-4539-8a5e-a8b4d6e6acac/ IFC Green+Finance+-+A+Bottom-up+Approach +to+Track+Existing+Flows+2017.pdf.

China Banking Regulatory Commission. The green credit data of 21 major banks from 2013 to Jun 2017. Retrieved from: http://www.cbrc.gov.cn/EngdocView.do?docID=70AF0D4D2 954480F831F37C43804DA1D.

Financial support of SME investment projects. JSB “UKRGASBANK”. Retrieved from: http://www.ukrgasbank. com/small_bussiness/credit/finansova_pidtrimka.

Вступ

Для успіш­но­го функ­ціо­ну­ван­ня еко­но­міки будь-якої краї­ни не­об­хід­но за­без­пе­чи­ти оп­ти­мальне фор­му­ван­ня та ви­ко­нан­ня бюд­же­ту. Доб­ре на­ла­год­же­на бюд­жет­на си­сте­ма є за­по­ру­кою дієво­сті бюджетної політи­ки, яка по­вин­на ма­ти по­зи­тив­ний вплив на еко­но­міч­ну та фі­нан­со­ву ста­біль­ність дер­жа­ви, со­ціаль­ний рівень жит­тя у дер­жаві.

Бюд­жет­на без­пе­ка ви­сту­пає ос­нов­ною скла­до­вою фінансової й еко­но­міч­ної безпеки краї­ни. Во­на ха­рак­те­ри­зує мож­ливість бюджетної си­сте­ми ре­алі­зу­ва­ти пла­то­спро­мож­ність й стій­кість фінансової си­сте­ми краї­ни та ви­сту­пає як пе­ре­ду­мо­ва ре­алі­за­ції ефек­тив­ної дер­жав­ної фі­нан­со­во-еко­но­міч­ної політи­ки.

Рівень бюджетної безпеки доз­во­ляє по­ба­чи­ти спро­мож­ність бюджетної си­сте­ми за­без­пе­чи­ти пла­то­спро­мож­ність краї­ни у зба­лан­с­у­ван­ні до­ходів і ви­дат­ків та ефек­тив­ність використання ко­штів бюд­же­ту. Бюд­жет­на без­пе­ка ви­сту­пає певним кри­терієм та ін­ди­ка­то­ром ефек­тив­но­сті за­без­пе­чен­ня бюджетної політи­ки та ор­гані­за­ції бюд­жет­но­го про­це­су.

Огляд лі­те­ра­ту­ри

Ас­пек­ти про­бле­ма­ти­ки що­до бюджетної політи­ки та за­без­пе­чен­ня бюджетної безпеки дер­жа­ви до­слід­жу­ва­ли В. Ба­зи­ле­вич [2,3] , О. Ба­ра­новсь­кий [4], О. Ва­си­лик [8], І. Лю­тий [9], С. Они­щен­ко [11], С. Юрій [12] та ін­ші.

Ме­та та за­в­дан­ня стат­ті

Ме­та стат­ті ü оха­рак­те­ри­зу­ва­ти ди­на­міку та су­час­ні тенденції бюджетної безпеки Украї­ни в умо­вах по­си­лен­ня впли­ву фінансової глобалізації. За­в­дан­ня ро­бо­ти по­ля­гає в оці­ню­ван­ні су­час­них тен­ден­цій бюджетної безпеки в системі еко­но­міч­ної безпеки краї­ни.

Ви­клад ос­нов­но­го ма­теріа­лу до­слід­жен­ня

До­слід­жен­ня бюджетної безпеки дер­жа­ви пе­ред­ба­чає необ­хід­ність визна­чен­ня умов, в яких функ­ціо­нує бюд­жет­на си­сте­ма краї­ни і за­без­пе­чуєть­ся її без­пе­ка. Сьо­год­ні ви­рі­шаль­ною умо­вою функ­ціо­ну­ван­ня бюджетної си­сте­ми краї­ни та за­без­пе­чен­ня бюджетної безпеки є фі­нан­со­ва гло­балі­за­ція – об’єк­тив­ний і склад­ний, але ціл­ком не до­слід­же­ний про­цес, що­до сут­но­сті яко­го, при­чин, ру­шій­них сил, ка­талі­за­торів та ін­гібіторів, на­слід­ків, пе­ре­ваг та об­ме­жень до­те­пер немає єд­но­сті ду­мок та по­зи­цій в на­у­ко­вій спіль­но­ті. Але фі­нан­со­ва гло­балі­за­ція від­бу­ваєть­ся, як про­цес во­на є без­по­во­рот­ною, її вплив на бюд­жет­ну си­сте­му та бюд­жет­ну без­пе­ку будь-якої краї­ни (і Украї­на не є ви­нят­ком) є без­за­пе­реч­ним. Украї­на сьо­год­ні бе­ре ак­тив­ну участь у цьо­му про­цесі, іноді на­віть ви­му­ше­ну. Оче­вид­но, що під вп­ли­вом фінансової глобалізації до­корін­но змі­ню­ва­ти­му­ть­ся бюд­жет­ний про­цес в Україні та функ­ціо­ну­ван­ня її бюджетної си­сте­ми. То­му вив­чен­ня змісту та особ­ли­во­стей фінансової глобалізації, її ви­явів та форм впли­ву на бюд­жет­ну си­сте­му і бюд­жет­ну без­пе­ку краї­ни є кон­че необ­хід­ним [11].

Роз­ра­ху­нок ін­те­граль­но­го по­каз­ни­ка бюджетної безпеки краї­ни є ду­же важ­ли­вим про­це­сом, ін­те­граль­ний по­каз­ник зай­має ва­го­му міс­це се­ред по­каз­ни­ків, які ха­рак­те­ри­зу­ють фі­нан­со­ву та еко­но­міч­ну без­пе­ку дер­жа­ви.

Про­бле­ми внут­ріш­ньо­го роз­вит­ку еко­но­міки Украї­ни, ди­на­міч­ні змі­ни у гло­баль­но­му еко­но­міч­но­му про­сторі та збіль­шен­ня сту­пе­ня від­кри­то­сті на­ціо­наль­ної еко­но­міки ви­кли­ка­ють необ­хід­ність удос­ко­на­лен­ня ме­то­до­ло­гії оцін­ки рів­ня еко­но­міч­ної безпеки дер­жа­ви з ме­тою адек­ват­но­го ре­а­гу­ван­ня на де­ста­білі­зу­ю­чі фак­то­ри [1].

Оцінка еко­но­міч­ної безпеки здійс­нюєть­ся на ос­но­ві її ін­ди­ка­торів, що визна­ча­ють­ся Ме­то­дич­ни­ми ре­ко­мен­да­ція­ми що­до ро­з­ра­хун­ку рів­ня еко­но­міч­ної безпеки Украї­ни № 1277 від 29.10.2013 р. [10].

Згід­но Ме­то­дич­них ре­ко­мен­да­цій що­до оцін­ки рів­ня еко­но­міч­ної безпеки Украї­ни стан бюджетної безпеки оці­нюєть­ся за на­ступ­ни­ми ін­ди­ка­то­ра­ми (табл. 1).

Дже­ре­ло: Скла­де­но на ос­но­ві [10].

От­же, до скла­ду по­каз­ни­ків, що доз­во­ля­ють­ся оці­ни­ти стан бюджетної безпеки, вхо­дять 4 ін­ди­ка­то­ри двох ти­пів:

- «А» – змі­ша­ний тип по­каз­ни­ка, який до пев­но­го зна­чен­ня є сти­му­ля­то­ром, а в разі по­даль­шо­го збіль­шен­ня пе­ре­тво­рюєть­ся на де сти­му­ля­тор. До цьо­го ти­пу на­ле­жать пер­ші три ін­ди­ка­то­ра;

- «В» є по­каз­ни­ком-де­сти­му­ля­то­ром, ко­ли між по­каз­ни­ком та ін­те­граль­ною оцін­кою на­яв­ний зво­рот­ній зв’язок (чет­вер­тий ін­ди­ка­тор).

Ре­зуль­та­ти ро­з­ра­хун­ку по­каз­ни­ків бюджетної безпеки Украї­ни за 2011–2017 рр., від­по­від­но до Ме­то­дич­них ре­ко­мен­да­цій Міністер­ства еко­но­міч­но­го роз­вит­ку і тор­гів­лі Украї­ни що­до ро­з­ра­хун­ку рів­ня еко­но­міч­ної безпеки, на­ве­де­но в табл. 2.

üО­ці­ню­ю­чи стан бюджетної безпеки за аналі­зо­ва­ний пе­ріод, від­зна­чи­мо, що про­тя­гом остан­ніх п’яти ро­ків рівень бюджетної безпеки зна­хо­дить­ся в ін­тер­валі від 55% до 67%, що свід­чить про її неза­до­віль­ний стан, крім то­го про­сте­жуєть­ся чіт­ка тен­ден­ція па­дін­ня рів­ня бюджетної безпеки.

Від’єм­на динаміка рів­ня бюджетної безпеки Украї­ни за остан­ні ро­ки свід­чить про вкрай нед­ба­лу політи­ку фінансової безпеки. Нас­прав­ді, си­ту­а­ція у бюд­жет­ній без­пе­ці є на­ба­га­то гір­шою, ніж по­ка­зу­ють ро­з­ра­хун­ки за офі­цій­ни­ми ін­ди­ка­то­ра­ми.

Се­ред ін­ди­ка­торів бюджетної безпеки не вра­хо­вані об­ся­ги при­хо­ва­но­го від­то­ку ка­піта­лу з Украї­ни, ко­руп­цій­ний по­да­ток з усіх видів еко­но­міч­ної діяль­но­сті та фі­нан­со­ві зло­в­жи­ван­ня з тен­дер­них за­ку­півель, які не пуб­лі­ку­ють­ся офі­цій­ною ста­ти­сти­кою. Як слі­дує з ро­з­ра­хун­ків, пе­ре­важ­ний вплив на фі­нан­со­ву без­пе­ку ма­ють усі її

Дже­ре­ло: за ро­з­ра­хун­ка­ми ав­то­ра. скла­до­ві, в пер­шу чер­гу і динаміка ін­те­граль­но­го ін­дек­су бюджетної безпеки як ре­зуль­тат вза­є­мовпли­ву.

За аналі­зо­ва­ний пе­ріод ін­ди­ка­то­ри бюджетної безпеки ма­ли різ­но­спря­мо­вані тенденції: во­ни зна­хо­ди­ли­ся як у ме­жах за­до­віль­но­го зна­чен­ня, так і пе­ре­ви­щу­ва­ли гра­ничне за­до­вільне зна­чен­ня ін­ди­ка­то­ра, пе­ре­хо­дя­чи у зо­ну небез­пе­ки.

Змі­на зна­чень ін­ди­ка­то­ра від­но­шен­ня де­фі­ци­ту/про­фі­ци­ту дер­жав­но­го бюд­же­ту до ВВП свід­чить про по­зи­тив­ні ре­зуль­та­ти у сфері управління бюд­жет­ним де­фі­ци­том за­в­дя­ки за­хо­дам бюджетної кон­солі­да­ції 2017 ро­ку, піс­ля за­го­стрен­ня про­блем у 2014-2015 рр. ко­ли від­бу­ва­лось на­ро­щу­ван­ня де­фі­цит­ної незба­лан­со­ва­но­сті до небез­печ­но­го рів­ня. Це ви­ма­га­ло вжит­тя за­ходів що­до її по­до­лан­ня, у то­му числі че­рез фор­му­ван­ня оп­ти­маль­ної струк­ту­ри ви­дат­ків бюд­же­ту, ство­рен­ня дієвої си­сте­ми кон­тро­лю за ра­ціо­наль­ним і ефек­тив­ним використання бюд­жет­них ко­штів. На­разі спо­стері­гаєть­ся «пе­ре­хід» цьо­го ін­ди­ка­то­ра у без­печ­ну зо­ну.

Зна­чен­ня ін­ди­ка­то­ра від­но­шен­ня де­фі­ци­ту/про­фі­ци­ту бюд­жет­них та по­за­бюд­жет­них фон­дів сек­то­ру за­галь­но­дер­жав­но­го управління до ВВП три­ва­лий час зна­хо­ди­ли­ся у небез­печ­ній зоні, що обу­мо­в­лю­ва­лось необ­хід­ністю бюджетної під­т­рим­ки по­за­бюд­жет­них фон­дів. На­сам­пе­ред, по­крит­тя де­фі­ци­ту Пенсійного фон­ду Украї­ни від­бу­ва­лось за ра­ху­нок бюд­жет­них ко­штів і щоріч­но цей по­каз­ник має тен­ден­цію зрос­тан­ня.

У небез­печ­ній зоні та­кож пе­ре­бу­ває ін­ди­ка­тор від­но­шен­ня об­ся­гу су­куп­них пла­те­жів з об­слу­го­ву­ван­ня та по­га­шен­ня дер­жав­но­го бор­гу до до­ходів дер­жав­но­го бюд­же­ту. Він є сут­тєвим чин­ни­ком, що три­ва­лий час по­род­жує про­бле­ми у сфері дер­жав­них фі­нан­сів і здійс­нює вплив на бюд­жет­ну без­пе­ку. З рів­ня 32,9 % у 2013 ро­ці він стрім­ко зріс до 47,7 % у 2014 ро­ці. Стрім­ке на­ро­щу­ван­ня об­ся­гу де­фі­ци­ту бюд­же­ту, ін­фля­цій­ні про­це­си, де­валь­ва­ція грив­ні, об­ме­же­ний до­ступ до де­ше­вих фі­нан­со­вих ре­сур­сів на фі­нан­со­вих рин­ках спри­я­ли зрос­тан­ню вар­то­сті об­слу­го­ву­ван­ня дер­жав­но­го бор­гу. За­в­дя­ки вжи­тим за­хо­дам зі ре­струк­ту­ри­за­ції та по­га­шен­ня ча­сти­ни бор­гу, цей по­каз­ник зни­зи­вся у 2015 ро­ці до 37,5%, а у 2017 р. цей по­каз­ник впав до 30,6%, що по­ка­зує по­зи­тив­ну тен­ден­цію.

Єди­ним по­каз­ни­ком, який за аналі­зо­ва­ний пе­ріод пе­ре­бу­вав на ме­жі пе­ре­хо­ду в небез­печ­ну зо­ну, а у 2017 ро­ці пе­рет­нув цю межу є рівень пе­ре­роз­поді­лу ВВП че­рез зве­де­ний бюд­жет. Це свід­чить про на­яв­ність чис­лен­них про­блем у фіскаль­ній сфері, які на­ко­пи­чи­ли­ся про­тя­гом ро­ків і ма­ють си­стем­ний ха­рак­тер, при­зво­дять до зни­жен­ня сти­му­лю­ю­чої та со­ціаль­ної функ­ції по­дат­ко­вої си­сте­ми, а та­кож за­го­стрен­ня про­блем у мит­но-по­дат­ко­во­му ад­міністру­ван­ні. Визна­чаль­ни­ми по­каз­ни­ка­ми є не стіль­ки рівень пе­ре­роз­поді­лу, скіль­ки струк­ту­ра фіскаль­них ви­лу­чень.

Про­аналі­зо­вані ін­ди­ка­то­ри свід­чать про недо­стат­ню стій­кість дер­жав­них фі­нан­сів та, як на­слі­док, за­гро­зи фі­нан­со­вій без­пе­ці. Сут­тєвим чин­ни­ком, що по­род­жує про­бле­ми у сфері дер­жав­них фі­нан­сів і впли­ває на бюд­жет­ну без­пе­ку, є значне на­ко­пи­чен­ня су­ми дер­жав­но­го бор­гу. Дер­жав­ний борг мож­на роз­гля­да­ти з двох по­зи­цій: з од­но­го бо­ку, дер­жавне за­по­зи­чен­ня спри­яє еко­но­міч­но­му зрос­тан­ню краї­ни, а з дру­го­го – борг по­си­лює на­ван­та­жен­ня на дер­жав­ний бюд­жет. То­му не­об­хід­но знай­ти оп­ти­мальне співвід­но­шен­ня між ін­ве­сти­ція­ми, еко­но­міч­ним зрос­тан­ням і внут­ріш­ні­ми та зов­ніш­ні­ми за­по­зи­чен­ня­ми. Умо­ви за­лу­чен­ня но­вих по­зик ма­ють оці­ню­ва­ти­ся з ураху­ван­ням здат­но­сті краї­ни їх об­слу­го­ву­ва­ти та ефек­тив­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти [2].

Внут­ріш­ні й зов­ніш­ні шо­ки, а та­кож ес­ка­ла­ція кон­флік­ту на сході краї­ни нега­тив­но впли­ну­ли на роз­ви­ток еко­но­міки, зни­зи­ли до­ві­ру та роз­ба­лан­с­у­ва­ли фі­нан­со­ві рин­ки на по­чат­ку 2015 р. Еко­но­міч­на ак­тив­ність зни­зи­ла­ся. Як на­слі­док, зне­ці­нен­ня на­ціо­наль­ної гро­шо­вої оди­ни­ці та зрос­тан­ня ад­міністра­тив­них цін, ін­фля­ція спо­жив­чих цін у 2014 р. при­ско­ри­ла­ся. Так, на кі­не­ць 2014 р. во­на до­сяг­ла 25 % річ­них з огля­ду на те, що грив­ня зне­ці­ни­лася від­носно до­ла­ра США. Та­кі тенденції при­зве­ли до по­гір­шен­ня яко­сті кре­дит­но­го порт­фе­ля, що спри­чи­ни­ло необ­хід­ність ство­рен­ня знач­них ре­зервів. У 2014 р. від­раху­ван­ня в ре­зер­ви бан­ка­ми ста­ло ви­рі­шаль­ним чин­ни­ком збит­ко­во­сті бан­ківсь­кої си­сте­ми.

За­не­по­коєн­ня ви­кли­кає бор­го­ва за­леж­ність Украї­ни, яка, хо­ча й не пе­ре­ви­щує кри­тич­но­го рів­ня (60 % від ВВП) та знач­но мен­ша, ніж у де­я­ких ін­ших країн світу, але зрос­тає швид­ки­ми тем­па­ми й по­стає чи не най­не­без­печ­ні­шою по­тен­цій­ною за­гро­зою еко­но­міч­но­му су­ве­рені­те­ту. Ви­пе­ре­джен­ня тем­пів на­ро­щу­ван­ня об­ся­гів бор­гу порів­ня­но з тем­па­ми зрос­тан­ня ВВП в умо­вах впли­ву внут­ріш­ніх та зов­ніш­ніх де­ста­білі­за­цій­них чин­ни­ків спри­я­ли пе­ре­ви­щен­ню без­пе­ко­вих зна­чень рів­ня бор­гу та по­си­лен­ню ри­зи­ку непла­то­спро­мож­но­сті дер­жа­ви (рис. 1). Як­що на кі­не­ць 2014 р. від­но­шен­ня дер­жав­но­го та га­ран­то­ва­но­го дер­жа­вою бор­гу до но­мі­наль­но­го ВВП ста­но­ви­ло 69,4 %, у 2015 р. – 79,1 %, то за під­сум­ка­ми 2016 р. цей по­каз­ник збіль­ши­вся до 81,0 %. У 2017 р. дер­жав­ний і га­ран­то­ва­ний дер­жа­вою борг склав 84,4 % ВВП.

Від­по­від­но до Про­ек­ту За­ко­ну «Про Дер­жав­ний бюд­жет Украї­ни на 2018 рік» рівень бор­го­во­го на­ван­та­жен­ня на 2018 р. ста­но­ви­ти­ме 84,58 % що­до ВВП. Про­ек­том По­ста­но­ви «Про Ос­нов­ні на­пря­ми бюджетної політи­ки на 2018-2020 ро­ки» вста­нов­ле­но об­ме­жен­ня гра­нич­но­го об­ся­гу дер­жав­но­го бор­гу в се­ред­ньо­стро­ко­вій пер­спек­тиві на рів­ні, не біль­ше, ніж: 62 % ВВП на кі­не­ць 2018 р.; 58 % ВВП – на кі­не­ць 2019 р.; 55 % ВВП на кі­не­ць 2020 р. та вста­нов­лен­ня гра­нич­но­го об­ся­гу га­ран­то­ва­но­го дер­жа­вою бор­гу на рів­ні не біль­ше, ніж: 22 % ВВП на кі­не­ць 2018 р.; 19 % ВВП на кі­не­ць 2019 р. та 18 % ВВП на кі­не­ць 2020 р.

За­без­пе­чен­ня бюджетної безпеки в су­час­них умо­вах фінансової глобалізації визна­чаєть­ся го­лов­ни­ми ці­льо­ви­ми стра­те­гіч­ни­ми пріо­ри­те­та­ми при фор­му­ван­ні на­пря­мів за­без­пе­чен­ня бюджетної безпеки Украї­ни, яки­ми є: за­без­пе­чен­ня на­ціо­наль­ної безпеки дер­жа­ви та ре­алі­за­ції на­ціо­наль­них еко­но­міч­них ін­те­ресів; за­без­пе­чен­ня пла­то­спро­мож­но­сті, фінансової стій­ко­сті й зба­лан­со­ва­но­сті бюджетної си­сте­ми Украї­ни; змен­шен­ня бор­го­вої за­леж­но­сті дер­жа­ви; ефек­тивне ви­ко­нан­ня дохід­ної і ви­дат­ко­вої ча­стин зве­де­но­го та дер­жав­но­го бюд­жетів і пуб­ліч­них зо­бов’язань; сти­му­лю­ван­ня роз­вит­ку бюд­же­то­утво­рю­ю­чих га­лу­зей та стра­те­гіч­но важ­ли­вих під­при­ємств. Це да­ло змо­гу розв’яза­ти ме­то­до­ло­гіч­ні та при­клад­ні за­в­дан­ня за­без­пе­чен­ня бюджетної безпеки дер­жа­ви зад­ля фінансової ста­біль­но­сті Украї­ни з ураху­ван­ням впли­ву фінансової глобалізації [11].

Вис­нов­ки та пер­спек­ти­ви по­даль­ших до­слід­жень

Ем­пірич­на ре­алі­за­ція моніто­рин­гу бюджетної безпеки доз­во­ли­ла до­слі­ди­ти стан бюджетної безпеки Украї­ни та визна­чи­ти її ін­те­граль­ний по­каз­ник, який ство­рює ін­фор­ма­цій­ні пе­ре­ду­мо­ви для ре­гу­лю­ван­ня рів­ня бюджетної безпеки. Діа­гно­сти­ка еко­но­міч­ної безпеки за до­по­мо­гою оцін­ки рів­ня її ін­те­граль­но­го по­каз­ни­ка та її скла­до­вих ча­стин доз­во­ляє ви­яви­ти умо­ви, по­ру­шен­ня яких спри­чи­няє стан небез­пе­ки або стан, що су­пере­чить ін­те­ре­сам на­ціо­наль­ної еко­но­міки та вчас­но прий­ня­ти необ­хід­ні дії що­до по­пе­ре­джен­ня за­гроз.

Від’єм­на динаміка рів­ня бюджетної безпеки Украї­ни за остан­ні ро­ки свід­чить про вкрай нед­ба­лу політи­ку фінансової безпеки. Нас­прав­ді, си­ту­а­ція у бюд­жет­ній без­пе­ці є на­ба­га­то гір­шою, ніж по­ка­зу­ють ро­з­ра­хун­ки за офі­цій­ни­ми ін­ди­ка­то­ра­ми. Се­ред ін­ди­ка­торів бюджетної безпеки не вра­хо­вані об­ся­ги при­хо­ва­но­го від­то­ку ка­піта­лу з Украї­ни, ко­руп­цій­ний по­да­ток з усіх видів еко­но­міч­ної діяль­но­сті та фі­нан­со­ві зло­в­жи­ван­ня з тен­дер­них за­ку­півель, які не пуб­лі­ку­ють­ся офі­цій­ною ста­ти­сти­кою. Як слі­дує з ро­з­ра­хун­ків, пе­ре­важ­ний вплив на фі­нан­со­ву без­пе­ку ма­ють усі її скла­до­ві, в пер­шу чер­гу і динаміка ін­те­граль­но­го ін­дек­су бюджетної безпеки як ре­зуль­тат вза­є­мовпли­ву.

Ре­алі­за­ція ста­білі­за­цій­них за­ходів, визна­че­них на підґрун­ті ре­зуль­татів моніто­рин­гу, доз­во­ляє опе­ра­тив­но визна­ча­ти де­струк­тив­ні чин­ни­ки впли­ву на бюд­жет­ну си­сте­му дер­жа­ви та зни­жу­ва­ти віро­гід­ність на­стан­ня неспри­ят­ли­вих подій.

Спи­сок лі­те­ра­ту­ри

Аналітич­на до­по­відь до Щоріч­но­го По­слан­ня Пре­зи­ден­та Украї­ни до Вер­хов­ної Ра­ди Украї­ни «Про внут­ріш­нє та зов­ніш­нє ста­но­ви­ще Украї­ни в 2016 ро­ці». Київ: НІСД, 2016.- С. 404–405.

Ба­зи­ле­вич В.Д. Дер­жав­ні фі­нан­си: навч. по­сіб­ник / В.Д. Ба­зи­ле­вич, Л.О. Ба­ласт­рик. – К.: Атіка, 2002. – 368 с.

Ба­зи­ле­вич В.Д. Ма­крое­ко­но­міка: навч. по­сіб­ник / В.Д. Ба­зи­ле­вич, Л.О. Бал­стрик. – К. : Знан­ня, 2002. – 851 c.

Ба­ра­новсь­кий О. І. Фі­ло­со­фія безпеки: мо­но­гра­фія: у 2 т. / О. І. Ба­ра­новсь­кий. – К.: УБС НБУ, 2014. – Т.1. – 831 с.

Бор­ги: час бра­ти і час від­да­ва­ти. Гло­баль­ні тенденції та ви­кли­ки для Украї­ни /Аналітич­на до­по­відь. – К. : За­по­віт, 2015. – 72 с.

Бюд­жет­ний моніто­ринг: аналіз ви­ко­нан­ня бюд­же­ту за 2017 рік / [Зу­бен­ко В.В., Сам­чинсь­ка І.В., Ру­дик А.Ю., та ін.]; ІБСЕД, Про­ект „Зміц­нен­ня міс­це­вої фінансової іні­ціа­ти­ви” [Елек­трон­ний ре­сурс] / USAID. – К.: 2017. – Ре­жим до­сту­пу: http://www.ibser.org.ua/ publications/monitoringcategories/richnyy

Варналій, З. С. Еко­но­міч­на без­пе­ка Украї­ни: про­бле­ми та пріо­ри­те­ти зміц­нен­ня: [мо­но­гра­фія] / З. С. Варналій, Д. Д. Бур­каль­це­ва, О. С. Саєн­ко. – К.: Знан­ня Украї­ни, 2011. – 299 с.

Ва­си­лик О. Д. Бюд­жет­на си­сте­ма Украї­ни: під­руч­ник / О. Д. Ва­си­лик, К. В. Пав­люк. – К. : Центр нав­чаль­ної лі­те­ра­ту­ри, 2004. – 544 с.

Лю­тий І.О. Фі­нан­си: [під­руч­ник] / І.О. Лю­тий, С.Я. Бо­ри­не­ць, З.С. Варналій та ін. – К. : Лі­ра-К, 2017. -728 с.

Ме­то­дич­ні ре­ко­мен­да­ції що­до ро­з­ра­хун­ку рів­ня еко­но­міч­ної безпеки Украї­ни (На­каз Мі­не­ко­ном­ро­звит­ку і тор­гів­лі від 29.10.2013 р. №1277) // Офі­цій­ний веб-сайт Міністер­ства еко­но­міч­но­го роз­вит­ку і тор­гів­лі Украї­ни [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: http://me.kmu.gov.ua /control/uk/publish/article ?art_ id=97980&cat_id= 38738.

Они­щен­ко С. В. Бюд­жет­на без­пе­ка Украї­ни: сут­ність, за­гро­зи та шля­зи за­без­пе­чен­ня [мо­но­гра­фія] / С. В. Они­щен­ко. – К.: Знан­ня Украї­ни, 2017. – 403 с. Юрій С. І. Бюд­жет­на си­сте­ма Украї­ни : навч. по­сіб­ник / С.І. Юрій, Й. М. Бе­скид. – К. : НІОС, 2000. – 400 с.

Юрій С. І. Бюд­жет­на си­сте­ма Украї­ни : навч. по­сіб­ник / С.І. Юрій, Й. М. Бе­скид. – К. : НІОС, 2000. – 400 с.

Europe 2020: European Union’s ten-year growth strategy. URL: http://ec.europa.eu/europe2020/index_en.htm.

References

1. An analytical report to the Annual Address of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine «On the Internal and External Situation of Ukraine in 2016». Kyiv: NISS, 2016.- P. 404-405.

2. Bazilevich V.D. Public Finances: Teacher manual / VD Bazilevich, L.O. Balastric - K.: Atika, 2002. - 368 p.

3. Bazilevich V.D. Macroeconomics: Teaching. manual / VD Bazilevich, L.O. Balstreck - K.: Knowledge, 2002. - 851 c.

4. Baranovsky O. I. Philosophy of safety: monograph: 2 t. / O. I. Baranovsky. - K .: UBS NBU, 2014 - T.1. - 831 p.

5. Debt: Time to take and time to give. Global Trends and Challenges for Ukraine / Analytical Report. - K.: Testament, 2015. - 72 p.

6. Budget monitoring: analysis of budget execution for 2017 / [Zubenko VV, Samchinsky IV, Rudik A.Yu., etc.]; IBSER, Project «Strengthening Local Financial Initiative» [Electronic resource] / USAID. - K .: 2017. - Access mode: http://www.ibser.org.ua/ publications/monitoringcategories/richnyy

7. Varnalij, Z. S. The Economic Security of Ukraine: Problems and Priorities for Strengthening: [monograph] / S. S. Varnalii, D. D. Burkaltsev, O. S. Sayenko. - K .: Knowledge of Ukraine, 2011. - 299 p.

8. Vasilik O. D. The Budget System of Ukraine: Textbook / O. D. Vasilik, K. V. Pavlyuk. - K.: Center for Educational Literature, 2004. 544 p.

9. February I.O. Finance: [tutorial] / IO February, S.Ya. Borinets, Z.S. Varnalius et al. - K.: Lira-K, 2017. -728 p.

10. Methodical recommendations for calculating the level of economic security of Ukraine (Order of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine dated October 29, 2013, No. 1277) // Official website of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine [Electronic resource]. - Mode of access: http://me.kmu.gov.ua/control/ en/publish/ article? Art_id = 97980 & cat_id = 38738.

11. Onyshchenko S.V. Budget Security of Ukraine: the essence, threats and ways of securing [monograph] / S.V. Onishchenko. - K .: Knowledge of Ukraine, 2017. - 403 p. Yuriy S.I. The Budget System of Ukraine: Teach. manual / SI Yuri, Y. M. Beskid. - K.: NIOS, 2000. - 400 p.

12. Yuriy S.I. The Budget System of Ukraine: Teach. manual / SI Yuri, Y. M. Beskid. - K.: NIOS, 2000. - 400 p.

13. Europe 2020: European Union’s ten-year growth strategy. URL: http://ec.europa.eu/europe2020/index_en.htm.

Вступ

Од­нією з про­від­них га­лу­зей еко­но­міки Украї­ни є сільсь­ке гос­по­дар­ство. Од­нак да­на сфе­ра ви­роб­ництва ви­різ­няєть­ся ви­со­ким сту­пе­нем ри­зи­ків. Це пов’язане з тим, що сільсь­ке гос­по­дар­ство є сфе­рою діяль­но­сті, на уc­піш­ніcть якої знач­ною мірою впли­ва­ють різ­но­маніт­ні фак­то­ри, зо­кре­ма по­год­ні та клі­ма­тич­ні, дію яких у ба­гатьох ви­пад­ках кон­тро­лю­ва­ти немож­ли­во. До­сить на­дій­ним і ефек­тив­ним ін­стру­мен­том в системі ри­зик-ме­недж­мен­ту у світі визнане страху­ван­ня сільськогосподарських товаровиробників. Про­те в Україні та­ке страху­ван­няз­на­хо­дить­ся на по­чат­ко­во­му ета­пі сво­го роз­вит­ку і ха­рак­те­ри­зуєть­ся низ­кою про­блем, пов’яза­них з від­сут­ністю стра­хо­во­го по­крит­тя по знач­ній кіль­ко­сті ри­зи­ків. От­же, використання страху­ван­ня зад­ля управління сільсь­ко­гос­по­дарсь­ки­ми ри­зи­ка­ми є важ­ли­вою пе­ре­ду­мо­вою ефек­тив­но­го роз­вит­ку аг­рар­но­го сек­то­ру еко­но­міки Украї­ни.

Огляд лі­те­ра­ту­ри

Тео­ре­тич­ним та прак­тич­ни­мас­пек­там­страху­ван­ня сільськогосподарських ри­зи­ків­при­свя­чені ро­бо­ти та­ких вче­них, як А. Агі­ба­лов [1], І. Гло­то­ва [2], С. Нав­ро­ць­кий [5], О. Сах­но [11], С. Со­кол [12],Е. То­мілі­на [2],І. Фі­сун [13] та ін.Од­нак іс­нує по­тре­ба у по­даль­шо­му до­слід­жен­ні про­блем страху­ван­ня в системі ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників в Україні.

Ме­та та за­в­дан­ня стат­ті

Ме­та стат­ті­по­ля­гає у до­слід­жен­ні ролістраху­ван­ня у системі ри­зик-ме­недж­мен­ту,ви­яв­лен­ні фак­торів, що стри­му­ють роз­ви­ток аг­рар­но­го страху­ван­ня в Україні, та шляхів їх ней­тралі­за­ції. За­в­дан­ня стат­ті: уточ­ни­ти сут­ність та да­ти ха­рак­те­ри­сти­ку ком­по­нент­но­му скла­ду си­сте­ми ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників; ви­яви­ти особ­ли­во­сті роз­вит­ку страху­ван­ня віт­чиз­ня­них аг­раріїв; за­про­по­ну­ва­ти шля­хи ви­рі­шен­ня про­блем, що стри­му­ють використання страху­ван­ня в системі ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників в Україні.

Ви­клад ос­нов­но­го ма­теріа­лу до­слід­жен­ня

Аг­рар­ний сек­тор ви­різ­няєть­ся ви­со­ким сту­пе­нем ри­зи­ків, які впли­ва­ють на змі­ну до­ходів з ро­ку в рік. Так, аг­рарне ви­роб­ниц­тво без­по­се­ред­ньо за­ле­жить від впли­ву стихій­них лих і над­зви­чай­них си­ту­а­цій, за­ги­бель вро­жаю або йо­го пош­код­жен­ня трап­ля­ють­ся в ре­зуль­таті бурь, ура­ганів, ви­мо­кан­ня, зай­во­го зво­ло­жен­ня, за­мо­роз­ків, ви­мер­зан­ня, по­су­хи, неста­чі теп­ла, гра­ду, злив, по­ве­ней, селів, ви­прі­ван­ня, без­вод­дя або ма­ло­вод­дя в дже­ре­лах зро­шен­ня і в ре­зуль­таті ін­ших незви­чай­них для ок­ре­мої міс­це­во­сті ме­тео­ро­ло­гіч­ні або ін­ших при­род­них умов, а та­кож від хво­роб, шкід­ни­ків рос­лин і по­же­жі. Знач­на кіль­кість ри­зи­ків зумо­в­лює необ­хід­ність функ­ціо­ну­ван­ня ефек­тив­ної си­сте­ми ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників.

З огля­ду на від­сут­ність уста­ле­но­го визна­чен­ня по­нят­тя «си­сте­ма ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників» вва­жає­мо за до­цільне на­ве­сти ав­торсь­ке ба­чен­ня да­ної де­фіні­ції.

На на­шу дум­ку, до­ціль­но на­во­ди­ти за­гальне та де­талі­зо­ване визна­чен­ня си­сте­ми ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників. Так,у за­галь­но­му ро­зу­мін­ні си­сте­му ризикменеджменту сільськогосподарських товаровиробників мож­на роз­гля­да­ти як су­куп­ність вза­є­мо­пов’яза­них еле­мен­тів, що пе­ре­бу­ва­ють у вза­є­модії зад­ля ефек­тив­но­го управління ри­зи­ка­ми.

При де­талі­зо­ва­но­му під­ході си­сте­му ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників мож­на роз­гля­да­ти дво­я­ко. По-пер­ше, як на­бір ме­то­дів та ін­стру­мен­тів, які за­сто­со­ву­ють суб’єк­ти ри­зик-ме­недж­мен­ту що­до пев­но­го об’єк­та, ба­зу­ю­чись на визна­че­них прин­ци­пах зад­ля до­сяг­нен­ня вста­нов­ле­ної ме­ти. По-дру­ге, си­сте­му ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників мож­на роз­гля­да­ти з по­зи­ції єд­но­сті двох під­си­стем, а са­ме під­си­сте­ми, яка управ­ляє, та під­си­сте­ми, якою управ­ля­ють, тоб­то об’єк­та та суб’єк­та управління. На­очне пред­став­лен­ня си­сте­ми ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників на­ве­де­но на ри­сун­ку 1.

Будь-яка си­сте­ма у будь-якій сфері функ­ціо­нує для до­сяг­нен­ня пев­ної ме­ти. По­год­жує­мо­ся з дум­кою І. Фи­сун що­до то­го, що ме­тою ор­гані­за­ції си­сте­ми ри­зик-ме­недж­мен­ту є оп­ти­мі­за­ція рів­ня ри­зи­ку сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої струк­ту­ри, при­ве­ден­ня у від­по­від­ність рів­ня ри­зи­ку і при­бут­ку, яку от­ри­мує то­ва­ро­ви­роб­ник [13]. Чо­му са­ме оп­ти­мі­за­цію, а не змен­шен­ня рів­ня ри­зи­ку, то­му що зни­жен­ня ри­зи­ку ве­де до зни­жен­ня рів­ня при­бут­ку - і ко­жен то­ва­ро­ви­роб­ник по­ви­нен са­мо­стій­но прий­ня­ти рі­шен­ня про те, яке співвід­но­шен­ня ри­зи­ку і при­бут­ко­во­сті йо­го вла­штує. Співвід­но­шен­ня рів­ня ри­зи­ку і одер­жу­ва­но­го до­хо­ду ба­га­то в чо­му є ін­диві­ду­аль­ним і за­ле­жить від схиль­но­сті ок­ре­мо взя­то­го то­ва­ро­ви­роб­ни­ка до ри­зи­ку. Ме­та ро­з­роб­ляєть­ся служ­бою ри­зик-ме­недж­мен­ту чи ін­ши­ми струк­тур­ни­ми під­розді­ла­ми / осо­ба­ми і крім усьо­го ін­шо­го мі­стить ін­фор­ма­цію про то­ле­рант­ність сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої ор­гані­за­ції до то­го чи ін­шо­го ви­ду і рів­ня ри­зи­ку.

При цьо­му важ­ли­вим еле­мен­том си­сте­ми ризикменеджменту сільськогосподарських то­ва­ро­ви­роб­ни­ків­ви­сту­па­ють ре­сур­си (фі­нан­со­ві, ма­теріаль­ні, людсь­кі то­що), на ос­но­ві яких бу­дуть фор­му­ва­ти­ся ре­ак­ції на ри­зи­ки.

Ме­то­ди­у­прав­лін­ня­ри­зи­ка­ми, ал­го­ритм їх­за­сто­су­ван­ня­та­кож є ва­жи­ви­ми еле­мен­та­ми си­сте­ми ри­зик-ме­недж­мен­ту. Се­ред них мож­на ви­о­кре­ми­ти­на­ступ­ні: оцінка ри­зи­ку; зни­жен­ня ри­зи­ку; прий­нят­тя ри­зи­ку; пе­ре­да­ча ри­зи­ку[7, c. 145].

Оцінка ри­зи­ку є про­це­сом визна­чен­ня сту­пе­ня небез­пе­ки, її ха­рак­те­ри­стик, а та­кож ймо­вір­но­го впли­ву ри­зи­ку на сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку діяль­ність. До ін­стру­мен­тів оцін­ки ри­зи­ку на­ле­жать ме­тод Мон­те-Кар­ло, ме­то­ди на ос­но­ві ста­ти­стич­них по­каз­ни­ків (ко­е­фі­цієнт варіа­ції, ко­ре­ля­ції, ко­е­фі­цієнт рів­ня ри­зи­ку та ін.).

Ме­тод зни­жен­ня ри­зи­ку по­ля­гає в ефек­тив­ній за­по­біж­ній діяль­но­сті, ко­ли нега­тив­них на­слід­ків ре­алі­за­ції ри­зи­ку уник­ну­ти немож­ли­во. Він по­тре­бує знач­них фі­нан­со­вих вит­рат на про­ве­ден­ня ор­гані­за­цій­но-тех­ніч­них за­ходів, які б доз­во­ли­ли змен­ши­ти і кіль­кість, і ве­ли­чи­ну ри­зи­ків. Ос­нов­ни­ми ін­стру­мен­та­ми, що ви­ко­ри­сто­ву­ють­ся для зни­жен­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го ри­зи­ку є хеджу­ван­ня та ди­вер­си­фіка­ція.

Прий­нят­тя сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го ри­зи­ку по­ля­гає у то­му, що стра­хо­ва ком­панія бе­ре на се­бе від­по­ві­даль­ність по са­мо­стій­но­му за­по­бі­ган­ню й лікві­да­ції на­слід­ків ри­зи­ків. Ос­нов­ним ін­стру­мен­том прий­нят­тя ри­зи­ку є ство­рен­ня ре­зерв­но­го фон­ду. Ре­зерв­ний фонд мо­же бу­ти сфор­мо­ва­ний як ре­зерв ка­піта­лу (за­пас гро­шо­вих ко­штів) для по­крит­тя втрат, так і ма­теріаль­ний ре­зерв (на­ко­пи­чен­ня за­пасів). Що­до пе­ре­да­чі ри­зи­ку, то це ме­тод ней­тралі­за­ції ри­зи­ку, що пе­ред­ба­чає використання та­ких ін­стру­мен­тів як страху­ван­ня і пе­ре­страху­ван­ня.

Страху­ван­ня як еле­мент си­сте­ми ри­зик-ме­недж­мен­ту в Україні роз­ви­ваєть­ся до­сить по­віль­но і неста­біль­но. На це перш за все впли­ває сту­пінь дер­жав­ної за­ці­кав­ле­но­сті в про­су­ван­ні цьо­го пи­тан­ня, оскіль­ки ні стра­хо­ви­ки, ні сільсь­ко­гос­по­дарсь­кі ви­роб­ни­ки не пра­г­нуть до збіль­шен­ня об­ся­гів страху­ван­ня. Як­що пер­ших від­ля­кує ви­со­ка ри­зи­ко­ваність об­слу­го­ву­ван­ня аг­рар­них ри­зи­ків, то остан­ніх – ви­со­ка вар­тість стра­хо­вих про­дук­тів і неба­жан­ня відволі­ка­ти свої обо­рот­ні ко­шти на опла­ту та­ких про­дук­тів. У той же час кож­на сто­ро­на ро­зу­міє і ви­го­ди, які несе сек­тор страху­ван­ня аг­рар­них ри­зи­ків[1, c. 310].

Про­ве­де­мо оцін­ку використання страху­ван­ня при управ­лін­ні ри­зи­ком у сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­му ви­роб­ниц­тві в Україні.

В ці­ло­му на сьо­год­ніш­ній день на здійс­нен­ня страху­ван­ня ри­зи­ків в сільсь­ко­му гос­по­дар­стві в Україні от­ри­ма­ли лі­цен­зії 13 ком­паній[6]. На кі­не­ць 2017 ро­ку струк­ту­ра рин­ку аг­ро­страху­ван­ня Украї­ни вигля­да­ла на­ступ­ним чи­ном: 84% рин­ку Украї­ни об­слу­го­ву­ють ком­панії - чле­ни Аг­рар­но­го стра­хо­во­го Пу­лу (СК «Універ­саль­на», СК «Краї­на», СК «Брок­біз­нес», «Українсь­ка аг­рар­но-стра­хо­ва ком­панія» - «УАСК»), а 16% рин­ку Украї­ни - ком­панії, що роз­ви­ва­ють доб­ро­вільне і бан­ківсь­ке (за­ставне) аг­ро­страху­ван­ня (ЗАТ «АСК «ІНГО Украї­на»», СК «АСКА», СК «PZU УКРАЇ­НА», CК «Краї­на», СК «АХА»). Крім то­го, іс­нує пев­на кіль­кість ком­паній, які ма­ють лі­цен­зії на ве­ден­ня аг­ро­стра­хо­вої діяль­но­сті, але які не ви­яв­ля­ють ак­тив­но­сті на рин­ку [7].

У 2017ро­ці кіль­кість до­го­ворів зі страху­ван­ня сільськогосподарських товаровиробників укла­ли на­ступ­ні стра­хо­ві ком­панії:

СК «PZU Украї­на», в якій кіль­кість до­го­ворів страху­ван­ня, укла­де­них з аг­рарія­ми, скла­ла 306 до­го­во­ри, (32,0% від за­галь­ної кіль­ко­сті);

СК «Універ­саль­на», яка укла­ла 152 до­го­во­ри (15,9% від за­галь­ної кіль­ко­сті);

СК «Інго Украї­на» зі 137 до­го­во­ра­ми (14,3% від за­галь­ної кіль­ко­сті);

СК «Аска» зі 108 до­го­во­ра­ми (11,3% від за­галь­ної кіль­ко­сті);

СК «Краї­на», яка укла­ла 84 до­го­во­ри (8,8% від за­галь­ної кіль­ко­сті);

СК «АХА» з 82 до­го­во­ра­ми (8,6% від за­галь­ної кіль­ко­сті) [6, 9].

За­галь­ні тех­ніч­ні по­каз­ни­ки роз­вит­ку аг­рар­но­го страху­ван­ня в Україні на­ве­дені в таб­ли­ці 1.

У 2017 ро­ці кіль­кість укла­де­них до­го­ворів страху­ван­ня зрос­ла на 21% - до 957, об­сяг стра­хо­вих пре­мій зріс на 30% в грив­ні - до 204,4 млн грн і на 28% в до­ла­ро­во­му екві­ва­лен­ті - до $ 7,7 млн. Се­ред­ня став­ка пре­мії в 2017 ро­ці зрос­ла на 10 про­цент­них пунк­ти до 3,5%, а рівень ви­плат, за по­пе­ред­ні­ми да­ни­ми, за пе­ріод пе­ре­зи­мів­лі пе­ре­ви­щує по­каз­ник 2016 ро­ку у 8,5 про­цент­них пунк­ти. За­стра­хо­ва­на пло­ща з кож­ним ро­ком змен­шу­ва­лась, що вка­зує на змен­шен­ня об’єму страху­ван­ня.

Роз­г­ля­нув­ши від­но­шен­ня за­стра­хо­ва­них по­сів­них площ до їх за­галь­но­го об­ся­гу (табл. 2), мож­на ствер­джу­ва­ти, що рівень страху­ван­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дук­ції в Україні є до­сить низь­ким.

Як ба­чи­мо, за остан­ні 5 ро­ків бу­ло за­стра­хо­ва­но не біль­ше 4% по­сів­них площ. Де­що ви­ще цей по­каз­ник за по­сів­ни­ми пло­ща­ми сільськогосподарських під­при­ємств, оскіль­ки, як за­зна­ча­ло­ся ви­ще, страху­ван­ня сільськогосподарських куль­тур, що ви­ро­щу­ють­ся на­се­лен­ням, сьо­год­ні не від­бу­ваєть­ся. Од­нак на­віть та­ке співвід­но­шен­ня не пе­ре­ви­щує в остан­ні ро­ки 5%.

Най­більш вда­лим з точ­ки зо­ру об­ся­гів страху­ван­ня сільськогосподарських куль­тур в Україні бу­ли 2013 і 2017 ро­ки, ко­ли за­стра­хо­ва­ни­ми бу­ли більш 3% за­галь­них по­сів­них площ і біль­ше 4% по­сів­ної пло­щі сільськогосподарських під­при­ємств. З 2014 ро­ку об­ся­ги страху­ван­ня де­що ско­ро­ти­ли­ся, спри­чи­нені неста­біль­ною політич­ною і еко­но­міч­ною си­ту­а­цією в країні.

Ви­хо­дя­чи з цьо­го мож­на зро­би­ти вис­но­вок, що по­тен­цій­но мож­ливі об­ся­ги страху­ван­ня сільськогосподарських ри­зи­ків не за­до­воль­ня­ють по­треб у стра­хо­во­му за­хи­сті, оскіль­ки знач­на ча­сти­на ви­роб­ни­ків сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дук­ції у вигляді осо­би­стих се­лянсь­ких гос­по­дарств вза­галі не охопле­на да­ним страху­ван­ням [6]. Від­по­від­но, стра­хо­вим за­хи­стом не охоплені й ті ви­ди сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дук­ції, які в Україні більш ніж на 90% ви­роб­ля­ють­ся на­се­лен­ням і осо­би­сти­ми се­лянсь­ки­ми гос­по­дар­ства­ми - кар­топ­ля, ово­чі, а та­кож пло­до­во-ягід­ні куль­ту­ри. Ос­нов­на ча­сти­на ри­зи­ків, пов’яза­них з ви­роб­ниц­твом тва­рин­ни­ць­кої про­дук­ції, сьо­год­ні та­кож при­па­дає на осо­би­сті се­лянсь­кі гос­по­дар­ства. То­му страху­ван­ня сільськогосподарських тва­рин і пти­ці на сьо­год­ні перш за все по­вин­но бу­ти на­прав­ле­но на ін­диві­ду­аль­ний сек­тор ви­роб­ництва[8].

Необ­хід­ність здійс­нен­ня дер­жав­ної під­т­рим­ки є сьо­год­ні од­нією з особ­ли­во­стей аг­рар­но­го страху­ван­ня в Україні че­рез ви­со­ку збит­ко­вість стра­хо­вих про­дук­тів, ви­со­ко­го рів­ня ри­зи­ку ви­роб­ництва та низь­кої пла­то­спро­мож­но­сті сільськогосподарських під­при­ємств і на­се­лен­ня. Страху­ван­ня по­сівів та вро­жаю сільськогосподарських куль­тур в Україні, в ос­нов­но­му, про­во­дить­ся за про­гра­ма­ми муль­ти­ри­зи­ко­во­го страху­ван­ня, а на­віть у світо­вій прак­ти­ці та­кі про­гра­ми заз­ви­чай не роз­ви­ва­ють­ся без дер­жав­ної під­т­рим­ки. Дер­жав­на під­т­рим­ка мо­же на­да­ва­ти­ся шля­хом суб­си­ду­ван­ня вар­то­сті страху­ван­ня, ком­пен­са­ції ад­міністра­тив­них вит­рат, на­дан­ням пе­ре­страху­ван­ня ка­та­стро­фіч­них ри­зи­ків дер­жа­вою і т.д. [5].

По­зи­тив­ним­при­кла­дом дер­жав­ної під­т­рим­киє ро­з­роб­ка єди­них умов страху­ван­ня вро­жаю ози­мих зер­но­вих від сільськогосподарських ри­зи­ків на весь пе­ріод ви­ро­щу­ван­ня, умов страху­ван­ня по­сівів і май­бут­ньо­го вро­жаю, стан­дарт­них стра­хо­вих та­ри­фів, фор­ми стан­дарт­но­го до­го­во­ру страху­ван­ня, ак­ту огля­ду по­сівів ози­мих, ін­струк­ції що­до за­пов­нен­ня та­ко­го ак­ту. Стра­хо­ві та­ри­фи бу­дуть од­на­ко­ви­ми для всіх ді­ля­нок з по­сі­ва­ми за­стра­хо­ва­ної куль­ту­ри в ме­жах од­но­го ре­гіо­ну.

З 2012 ро­ку в Україні діє За­кон «Про особ­ли­во­сті страху­ван­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дук­ції з дер­жав­ною під­т­рим­кою», який пе­ред­ба­чає на­дан­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­му то­ва­ро­ви­роб­ни­ку з Дер­жав­но­го бюд­же­ту ко­штів у вигляді суб­сидій для опла­ти ча­сти­ни стра­хо­во­го пла­те­жу (стра­хо­вої пре­мії), на­ра­хо­ва­но­го за до­го­во­ром страху­ван­ня в по­ряд­ку, вста­нов­ле­но­му цим за­ко­ном [3].

При цьо­му стра­хов­ка по­вин­на за­без­пе­чи­ти під­т­рим­ку ста­біль­но­сті фі­нан­со­во­го ста­но­ви­ща і кре­ди­то­спро­мож­но­сті товаровиробників у разі за­ги­белі, зни­щен­ня, втра­ти або пош­код­жен­ня за­стра­хо­ва­но­го май­на вна­слі­док будь-яких неспри­ят­ли­вих подій.

Таким чи­ном, дер­жав­на під­т­рим­ка страху­ван­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дук­ції є до­сить об­ме­же­ною вже умо­ва­ми за­ко­но­дав­ства, оскіль­ки не пе­ред­ба­чає суб­сидій сільсь­ко­гос­по­дарсь­ким то­ва­ро­ви­роб­ни­кам, які не є юри­дич­ни­ми осо­ба­ми. Від­по­від­но, за ме­жа­ми страху­ван­ня і йо­го дер­жав­ної під­т­рим­ки від­по­від­но до за­ко­ну ви­яв­ляєть­ся прак­тич­но вся про­дук­ція тва­рин­ництва, а в рос­лин­ниц­тві - кар­топ­ля, ово­чі та ін­ші куль­ту­ри, які ви­роб­ля­ють­ся ін­диві­ду­аль­ни­ми гос­по­дар­ства­ми. І змі­ни, які бу­ли прий­няті не змі­ни­ли си­ту­а­ції по від­но­шен­ню товаровиробників [2].

Нині мож­на виді­ли­ти кіль­ка ос­нов­них про­блем, які стри­му­ють роз­ви­ток страху­ван­ня та йо­го використання в системі ризикменеджменту сільськогосподарських товаровиробників:

недос­ко­налість за­ко­но­дав­ства в сфері аг­ро­страху­ван­ня та від­сут­ність дер­жав­ної під­т­рим­ки;

ви­со­ка вар­тість та­кої стра­хо­вої по­слу­ги для сільськогосподарських товаровиробників;

від­сут­ність стра­хо­вих ін­стру­мен­тів для си­сте­ми пе­ре­роз­поді­лу ри­зи­ків і по­крит­тя ве­ли­ко­мас­штаб­них збит­ків, що при­зво­дить до ви­со­кої ймо­вір­но­сті неви­пла­ти стра­хо­вих пла­те­жів по­ст­раж­да­лим сіль­госпви­роб­ни­кам і бан­крут­ства окре­мих стра­хо­вих ком­паній у разі ви­ник­нен­ня збит­ків; низь­ка стра­хо­ва культура страху­валь­ни­ків; недо­стат­ній рівень квалі­фіка­ції пра­ців­ни­ків стра­хо­вих ком­паній; недо­ві­ра по­тен­цій­них страху­валь­ни­ків до стра­хо­вих ком­паній; від­сут­ність до­ступ­ної і про­зо­рої ін­фор­ма­ції про діяль­ність стра­хо­вих ком­паній, що здійс­ню­ють стра­хо­ву діяль­ність в аг­рар­ній сфері;

від­сут­ність єди­ної си­сте­ми неза­леж­ної екс­пер­ти­зи за­в­да­них збит­ків і по­ряд­ку від­шко­ду­ван­ня збит­ків за до­го­во­ра­ми страху­ван­ня, за­без­пе­че­них дер­жав­ною під­т­рим­кою;

іс­ну­ван­ня різ­них «сірих» схем, що за­сто­со­ву­ють­ся в аг­ро­страху­ван­ні з ме­тою от­ри­ман­ня ко­штів дер­жав­ної під­т­рим­ки без ре­аль­но­го страху­ван­ня сільськогосподарських ри­зи­ків.

Для ви­рі­шен­ня ви­яв­ле­них про­блем роз­вит­ку страху­ван­ня в Україні та ак­тиві­за­ції йо­го використання в системі ризикменеджменту сільськогосподарських товаровиробників, на наш по­гляд, не­об­хід­но про­во­ди­ти ком­плекс за­ходів, спря­мо­ва­них на:

вдос­ко­на­лен­ня за­ко­но­дав­ства, спря­мо­ва­но­го на ре­гу­лю­ван­ня стра­хо­вих від­но­син і на­дан­ня дер­жав­ної під­т­рим­ки аг­ро­страху­ван­ня у вигляді суб­сидій;

фі­нан­со­ве на­пов­нен­ня дер­жав­ної під­т­рим­ки і спро­щен­ня її ад­міністру­ван­ня че­рез пе­ре­раху­ван­ня дер­жа­вою пев­ної су­ми на спе­ціаль­ні ра­хун­ки стра­хо­ви­ків, а остан­ні зо­бов’яза­ні ство­рю­ва­ти спе­ціалі­зо­вані ре­зер­ви під ри­зи­ки страху­ван­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дук­ції;

під­го­тов­ку спе­ціалі­зо­ва­них стра­хо­вих кад­рів для об­слу­го­ву­ван­ня аг­рар­ної га­лузі, в то­му числі, на ба­зі аг­рар­них ву­зів краї­ни;

по­пу­ля­ри­за­цію аг­ро­страху­ван­ня як ос­нов­но­го ме­то­ду за­хи­сту від аг­рар­них ри­зи­ків;

ро­з­роб­ку стра­хо­вих про­дук­тів, що за­без­пе­чу­ють за­хист ін­диві­ду­аль­них товаровиробників;

- ме­то­дичне та нор­ма­тивне за­без­пе­чен­ня впро­ва­д­жен­ня ме­то­дів вза­єм­но­го страху­ван­ня, в то­му числі на ос­но­ві ко­опе­ра­ції.

Вис­нов­ки та пер­спек­ти­ви по­даль­ших до­слід­жень

От­же, сільсь­ке гос­по­дар­ство є сфе­рою ви­роб­ництва, яка ви­різ­няєть­ся ви­со­ким сту­пе­нем ри­зи­ків, що зумо­в­лює необ­хід­ність функ­ціо­ну­ван­ня ефек­тив­ної си­сте­ми ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників.

У за­галь­но­му під си­сте­мою ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників ро­зу­міє­мо су­куп­ність вза­є­мо­пов’яза­них еле­мен­тів, що пе­ре­бу­ва­ють у вза­є­модії зад­ля ефек­тив­но­го управління ри­зи­ка­ми.

При де­талі­зо­ва­но­му під­ході си­сте­му ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників мож­на роз­гля­да­ти дво­я­ко: по-пер­ше, як на­бір ме­то­дів та ін­стру­мен­тів, які за­сто­со­ву­ють суб’єк­ти ри­зик-ме­недж­мен­ту що­до пев­но­го об’єк­та, ба­зу­ю­чись на визна­че­них прин­ци­пах зад­ля до­сяг­нен­ня вста­нов­ле­ної ме­ти; по-дру­ге, як су­куп­ність двох під­си­стем, а са­ме під­си­сте­ми, яка управ­ляє, та під­си­сте­ми, якою управ­ля­ють, тоб­то об’єк­та та суб’єк­та управління.

На­ве­де­но ав­торсь­ке на­очне пред­став­лен­ня си­сте­ми ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників, що ві­до­бра­жає ос­нов­ні її еле­мен­ти: ме­ту, суб’єкт і йо­го функ­ції, об’єкт і йо­го функ­ції, ре­сур­си, ме­то­ди та ін­стру­мен­ти. Вста­нов­ле­но, що дієвим та пер­спек­тив­ним ін­стру­мен­том в системі ри­зик-ме­недж­мен­ту мо­же бу­ти страху­ван­ня сільськогосподарських товаровиробників.

Страху­ван­ня як еле­мент си­сте­ми ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників в Україні ще зна­хо­дить­ся на по­чат­ко­во­му рів­ні сво­го роз­вит­ку і має ряд си­стем­них про­блем, які по­тре­бу­ють ви­рі­шен­ня для ви­хо­ду на но­ві якіс­ні рів­ні, зо­кре­ма та­ких, як недос­ко­налість за­ко­но­дав­ства в сфері аг­ро­страху­ван­ня та від­сут­ність дер­жав­ної під­т­рим­ки, ви­со­ка

вар­тість та­кої стра­хо­вої по­слу­ги для сільськогосподарських товаровиробників, низь­ка стра­хо­ва культура страху­валь­ни­ків, недо­стат­ній рівень квалі­фіка­ції пра­ців­ни­ків стра­хо­вих ком­паній, недо­ві­ра по­тен­цій­них страху­валь­ни­ків до стра­хо­вих ком­паній то­що. За­про­по­но­ва­но шля­хи по­кра­щен­ня роз­вит­ку страху­ван­ня в системі ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників.

Спи­сок лі­те­ра­ту­ри

Аги­ба­лов А.В. Ин­декс­но­естра­хо­ва­ни­е­уро­жай­но­сти­сель­ско­хо­зяй­ствен­ных куль­тур / А.В. Аги­ба­лов, О.А. Образ­цо­ва // Вест­ни­кВо­ро­неж­ско­го­го­су­дар­ствен­но­го аг­рар­но­го уни­вер­си­те­та. – 2013. – Вып. 2 (37). – С. 305-312.

Гло­то­ва И. И., То­ми­ли­на Е. П. Пробле­мы­раз­ви­ти­я­сель­ско­хо­зяй­ствен­но­го­стра­хо­ва­ния с го­су­дар­ствен­ной­под­держ­кой: сб. на­учн. тру­дов по ма­теріа­лам межд. на­уч.-практ. конф. 2012. Т. 30. № 4.

За­кон Украї­ни «Про особ­ли­во­сті страху­ван­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дук­ції з дер­жав­ною під­т­рим­кою» від 09.02.2012 № 4391-VI. [Елек­трон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу: http://zakon. rada.gov.ua.

За­кон Украї­ни «Про вне­сен­ня змін до За­ко­ну Украї­ни «Про особ­ли­во­сті страху­ван­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дук­ції з дер­жав­ною під­т­рим­кою»» [Елек­трон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу: https://ips.ligazakon.net/document/view/t172041?an=1

Нав­ро­ць­кий С. А. Кон­цеп­ція роз­вит­ку стра­хо­вої си­сте­ми сільсь­ко­го гос­по­дар­ства під­т­рим­кою в Україні [Елек­трон­ний ре­сурс] / С. А. Нав­ро­ць­кий // Еко­но­міка АПК. – 2011. – № 2 – С. 102. – Ре­жим до­сту­пу: nbuv.gov. ua›old_jrn/Soc_Gum/Nie/2011_2/098-109.pdf.

Пор­тал про сільсь­ко­гос­по­дарсь­кест­раху­ван­ня[Елек­трон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу: http://agroinsurance.com/ru/ukrainaobzor-ryinka-agrostrahovaniya-anderraytingovyiy-god-analiticheskoeissledovanie/

Приказюк Н.В. Тео­ре­тичне упо­ряд­ку­ван­ня ме­то­дів та ін­стру­мен­тів фі­нан­со­во­го ри­зик-ме­недж­мен­ту стра­хо­вих ком­паній [Текст] / Н.В. Приказюк, Л.О. Бі­ло­кінь // Еко­но­міч­ний аналіз: зб.на­ук. пра­ць / Тер­но­пільсь­кий на­ціо­наль­ний еко­но­міч­ний універ­си­тет – Тер­но­піль, 2017. – Том 27. - №1.–С. 139-149

Рей­тинг стра­хо­вих ком­паній [Елек­трон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу: https://forinsurer.com/

Ро­слин­ниц­тво Украї­ни 2017. Ста­ти­стич­ний збірник. – Дер­жав­на служ­ба ста­ти­сти­ки Украї­ни. – Київ, 2017. – 180 с.

Ри­нок Аг­ро­страху­ван­ня Украї­ни в 2017 р. Аналітичне до­слід­жен­ня [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу:http://agroinsurance. com/wp-content/uploads/2017/11/Ryinok-agrostrahovaniyaUkrainyi-za-2017-god.pdf

Сах­но О. В. Аг­ро­страху­ван­ня як ін­стру­мент­управ­лін­ня­ри­зи­ка­ми в аг­ро­про­ми­сло­во­му­ком­плексіУкраї­ни / О. В. Сах­но // Агро­світ. - 2010. - № 10. -С. 12-15.

Со­кол С. В. Змі­ша­не­страху­ван­нясільсь­ко­гос­по­дарсь­ких­ри­зи­ків: дер­жа­ва та аг­рар­ний­стра­хо­вий пул / С. В. Со­кол // Про­бле­ми і пер­спек­ти­ви­ро­звит­ку­бан­ківсь­кої­си­сте­миУкраї­ни. — 2014. — № 40. — С. 260–265.

Фи­сун І. За­рубіж­ний до­свід страху­ван­ня аг­рар­них ри­зи­ків та до­ціль­ність йо­го за­сто­су­ван­ня в Україні / І. Фи­сун [Елек­трон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу: http://www.rusnauka.com/ 1_NIO_2011/ Economics/78211.doc.htm.

References

Ahybalov, A.V. (2013). Index insurance of crop yields. VestnykVoronezhskohohosudarstvennohoahrarnohounyversyteta. Iss. 2 (37), 305-312 (in Russian).

Hlotova, Y. Y., Tomylyna E. P. (2012). Problems of development of agricultural insurance with state support [The collection of scientific papers on the materials of the international scientific-practical conference]. Vol. 30, no. 4 (in Russian).

ZakonUkrainy (2012). Pro osoblyvostistrakhuvanniasilskohospodarskoiproduktsii z derzhavnoiupidtrymkoiu no. 4391-VI. Retrieved fromhttp://zakon.rada.gov.ua (in Ukrainian).

ZakonUkrainy (2017). Pro vnesenniazmin do ZakonuUkrainyPro osoblyvostistrakhuvanniasilskohospodarskoiproduktsii z derzhavnoiupidtrymkoiu.Retrieved fromhttps://ips.ligazakon.net/document/view/t172041?an=1(in Ukrainian).

Navrotskyi, S. A. (2011). Kontseptsiiarozvytkustrakhovoisystemysilskohohospodarstvapidtrymkoiu v Ukraini. Ekonomika APK. No. 2.Retrieved from nbuv.gov. ua›old_jrn/Soc_Gum/ Nie/2011_2/098-109.pdf(in Ukrainian).

Portal pro silskohospodarskestrakhuvannia.Retrieved fromhttp://agroinsurance.com/ru/ukraina-obzor-ryinka-agrostrahovaniya-anderraytingovyiy-god-analiticheskoe-issledovanie/ (in Ukrainian).

Prykaziuk, N.V. (2017). Teoretychneuporiadkuvanniametodiv ta instrumentivfinansovohoryzyk-menedzhmentustrakhovykhkompanii. Ekonomichnyianaliz.Ternopilskyinatsionalnyiekonomichnyiuniversytet, Ternopil. Vol. 27, No.1, 139-149(in Ukrainian).

Reitynhstrakhovykhkompanii. Retrieved fromhttps://forinsurer.com/(in Ukrainian).

RoslynnytstvoUkrainy. (2017). Statystychnyizbirnyk. DerzhavnasluzhbastatystykyUkrainy, Kyiv (in Ukrainian).

RynokAhrostrakhuvanniaUkrainy. (2017). Analitychnedoslidzhennia. Retrieved fromhttp://agroinsurance.com/wpcontent/uploads/2017/11/Ryinok-agrostrahovaniya-Ukrainyiza-2017-god.pdf (in Ukrainian).

Вступ

У ХХІ століт­ті якість жит­тя на­се­лен­ня ста­ла од­ним із го­лов­них кри­теріїв, які визна­ча­ють роз­ви­ток краї­ни. Якість фі­нан­со­вих про­дук­тів та по­слуг ха­рак­те­ри­зує сту­пінь ефек­тив­но­сті пра­ці та є дже­ре­лом на­ціо­наль­но­го ба­гат­ства. У бан­ківсь­ко­му се­ре­до­ви­щі є необ­хід­ність ро­з­роб­ки стан­дар­тів бан­ківсь­кої діяль­но­сті та пі­дви­щен­ня рів­ня за­до­во­лен­ня клієн­тів якістю бан­ківсь­ких по­слуг та про­дук­тів. Зрос­ли ви­мо­ги до вдос­ко­на­лен­ня та мо­дер­ні­за­ції бан­ківсь­ко­го сек­то­ру, то­му бан­ківсь­кі про­дук­ти по­вин­ні бу­ди дос­ко­налі­ши­ми. От­же, ви­мо­ги до яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг на спо­жив­чо­му рин­ку та­кож уск­лад­ню­ють­ся та зрос­та­ють, а то­му не­об­хід­но ро­з­ро­би­ти ме­то­ди­ку оцін­ки та по­кра­щен­ня яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг.

Огляд лі­те­ра­ту­ри

З ме­тою про­ве­ден­ня науково-при­клад­но­го до­слід­жен­ня моніто­рин­гу та оцін­ки яко­сті на­дан­ня бан­ківсь­ких по­слуг спо­жи­ва­чам в Україні на­ми бу­ло опра­цьо­ва­но су­час­ні на­у­ко­ві та нав­чаль­ні дже­ре­ла, веб­сай­ти бан­ків, якість по­слуг яких оці­ню­ва­ла­ся. Зо­кре­ма, для оцін­ки ме­ханіз­мів ство­рен­ня кон­ку­рент­них бан­ківсь­ких про­дук­тів та на­дан­ня бан­ківсь­ких по­слуг ви­ч­ва­ла­ли­ся пра­ці та­ких вче­них, як Т. О. При­мак [3], В. О. Тка­чук [8], І. Г. Ско­мо­ро­вич [7], М. Ю. Шев­цо­ва [11].

З ме­тою від­сте­жен­ня про­цесів моніто­рин­гу яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг та на­дан­ня порів­няль­ної оцін­ки по­слуг, які ре­алі­зу­ють­ся вибра­ни­ми бан­ка­ми на віт­чиз­ня­но­му рин­ку, на­ми вив­че­но на­у­ко­ві до­роб­ки та­ких ав­торів: І. Є. Се­мен­ча, А. О. Олій­ник [5], З. М. Ри­вак, О. В. Шен­ге­ра [4], С. М. Ло­бо­зинсь­кої [9]. У на­у­ко­вих до­роб­ках В. Г. Пруш­ківсь­ко­го, Г. В Ко­зи­ць­кої [12], І. В. Пасіч­ни­ка, К. М. Ба­зад­зе [2] бу­ло взя­то до ува­ги використання су­час­них тех­но­ло­гій та ди­стан­цій­них ка­налів збу­ту бан­ківсь­ки­ми уста­но­ва­ми, що доз­во­ли­ло враху­ва­ти спе­ци­фіку цих ка­налів збу­ту в оцін­ці яко­сті на­дан­ня по­слуг АТ «Ощад­банк», ПАТ КБ «При­ват­банк», ПАТ «Кредобанк». Для окрес­лен­ня ме­ханіз­мів вдос­ко­на­лен­ня управління якістю на­дан­ня бан­ківсь­ких по­слуг на­ми про­студій­о­ва­но бу­ло стат­ті О. О. Си­нявсь­кої [6] та Р. Л. Кльо­би [10], в яких ак­цен­ту­ва­ла­ся ува­га на за­сто­су­ван­ні но­віт­ньо­го ін­стру­мен­тарію управління якістю по­слуг та використання мар­ке­тин­го­вих під­ходів до вдос­ко­на­лен­ня бан­ківсь­кої діяль­но­сті.

Ме­та та за­в­дан­ня стат­ті

Ме­тою ро­бо­ти є про­ве­ден­ня моніто­рин­гу та оцін­ки яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг на спо­жив­чо­му рин­ку, на­дан­ня ре­ко­мен­да­цій що­до пі­дви­щен­ня рів­ня яко­сті об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів бан­ків в Україіні.

Ос­нов­ни­ми зав­дан­ня­ми є: уточ­ни­ти сут­ність по­нят­тя «моніто­рин­гу яко­сті бан­ківсь­кої по­слу­ги на спо­жив­чо­му рин­ку»;визна­чи­ти кри­терії яко­сті бан­ківсь­кої по­слу­ги для клієн­та і для бан­ку;ви­о­кре­ми­ти ос­нов­ні ета­пи здійс­нен­ня моніто­рин­гу яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг;роз­г­ля­ну­ти, апро­бу­ва­ти та вдос­ко­на­ли­ти ме­то­ди­ки оцін­ки яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг на спо­жив­чо­му рин­ку;на­да­ти­ре­ко­мен­да­ції що­до по­кра­щен­ня яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг на спо­жив­чо­му рин­ку Украї­ни.

Ви­клад ос­нов­но­го ма­теріа­лу до­слід­жен­ня

Ри­нок по­слуг ста­но­вить знач­ну ча­сти­ну українсь­кої еко­но­міки, яка по­стій­но роз­ви­ваєть­ся. То­му чим біль­ше з’яв­ляєть­ся но­вих видів про­дук­тів і по­слуг у даній сфері, а та­кож ор­гані­за­цій, які їх на­да­ють, тим ви­ща стає кон­ку­рен­ція і ви­ни­кає пи­тан­ня, яке сто­суєть­ся яко­сті про­по­но­ва­них по­слуг, що є ду­же важ­ли­вим для спо­жи­ва­ча. Не ви­клю­чен­ням є і сфе­ра бан­ківсь­ких по­слуг, де кон­ку­рен­то­спро­мож­ність та успіш­ність діяль­но­сті бан­ку перш за все за­ле­жить від яко­сті об­слу­го­ву­ван­ня спо­жи­ва­чів бан­ківсь­ких по­слуг. У про­цесі без­пе­ре­рв­ної бо­роть­би за клієн­тів між бан­ка­ми ос­нов­ною кон­ку­рент­ною пе­ре­ва­гою є ви­со­ка якість бан­ківсь­ких по­слуг.

За­га­лом, пі­дви­щен­ня яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг на спо­жив­чо­му рин­ку є по­стій­ним та дов­го­стро­ко­вим за­в­дан­ням бан­ку в про­цесі бо­роть­би за клієн­та. Політи­ка всіх служб бан­ку має бу­ти спря­мо­ва­на на за­лу­чен­ня клієн­та че­рез по­кра­щен­ня яко­сті бан­ківсь­кої по­слу­ги, а та­кож про­це­су її на­дан­ня. У свою чер­гу, пра­ців­ни­ки бан­ку ма­ють дба­ти про порт­фель бан­ківсь­ких по­слуг.

До­слід­жу­ю­чи мар­ке­тин­го­ву лі­те­ра­ту­ру, мож­на виді­ли­ти на­ступ­ні визна­чен­ня яко­сті по­слу­ги [3]: під­твер­джен­ня (або ні) очіку­вань спо­жи­ва­ча по­слу­ги; різ­ни­ця між очіку­ван­ня­ми та сприй­нят­тям спо­жи­ва­чів. Розріз­ня­ють кри­терії яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг з точ­ки зо­ру клієн­та і з точ­ки зо­ру бан­ку. Кри­терія­ми з точ­ки зо­ру клієн­та є: швид­кість об­слу­го­ву­ван­ня, якість і ха­рак­тер кон­суль­та­цій, ха­рак­тер осо­би­стих від­но­син, час об­слу­го­ву­ван­ня. Для бан­ку кри­терія­ми яко­сті йо­го по­слуг мож­на вва­жа­ти: про­дук­тив­ність пра­ці, сту­пінь ри­зи­ків, швид­кість обі­гу до­ку­мен­тів та ін­фор­ма­ції, мо­ти­ва­ція пра­ці пер­со­на­лу[8].

Бан­ківсь­ка по­слу­га ви­ни­кає під час вза­є­модії клієн­та з бан­ком. Виді­ля­ють та­кі ви­ди бан­ківсь­ких по­слуг: де­по­зит­ні, кре­дит­ні, платіж­ні, ін­ве­сти­цій­ні, кон­суль­та­цій­но-ін­фор­ма­цій­ні [7, с. 10].

Якість – це вся кіль­кість особ­ли­во­стей і ха­рак­те­ри­стик про­дук­ту або по­слу­ги, що по­ши­рюєть­ся на їх здат­ність за­до­воль­ня­ти пев­ні по­тре­би [6].

Моніто­ринг яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг на спо­жив­чо­му рин­ку – це без­пе­ре­рвне від­сте­жен­ня про­це­су на­дан­ня бан­ківсь­ких по­слуг клієн­там – фі­зич­ним осо­бам, яке здійс­нюєть­ся з ме­тою ви­яв­лен­ня від­по­від­но­сті ба­жаній та от­ри­маній яко­сті.

Моніто­ринг яко­сті бан­ківсь­ких про­дук­тів та по­слуг скла­даєть­ся з чо­ти­рьох ета­пів: під­го­тов­чий, практичний, аналітич­ний та ре­зуль­ту­ю­чий[8].

На пер­шо­му ета­пі ро­з­роб­ля­ють про­гра­му моніто­рин­гу, визна­ча­ють ос­нов­ні цілі, об’єк­ти моніто­рин­гу, а та­кож здійс­нюєть­ся під­го­тов­ка ін­стру­мен­тів, які необ­хід­ні для здійс­нен­ня моніто­рин­гу. На прак­тич­но­му ета­пі здійс­ню­ють зби­ран­ня да­них. На аналітич­но­му ета­пі про­во­дять все­біч­ний аналіз от­ри­ма­них да­них і на остан­ньо­му ета­пі визна­ча­ють ко­ло спо­жи­ва­чів ін­фор­ма­ції, прий­ма­ють управ­лінсь­кі рі­шен­ня, а та­кож ро­з­роб­ля­ють ре­ко­мен­да­ції та за­со­би ко­рек­ції.

У су­час­них умо­вах бан­ки пра­г­нуть ор­гані­зу­ва­ти так свою ро­бо­ту, щоб во­на но­си­ла сервіс­ний ха­рак­тер, то­му кри­терії яко­сті бан­ківсь­ко­го об­слу­го­ву­ван­ня на­бу­ва­ють пріо­ри­тет­но­сті, в ре­зуль­таті чо­го важ­ли­вою скла­до­вою успіш­ної діяль­но­сті бан­ку ста­но­вить управління якістю бан­ківсь­ких по­слуг та про­дук­тів.

На сьо­год­ні вче­ни­ми ро­з­роб­ле­но ба­га­то ме­то­дик, які доз­во­ля­ють здійс­ни­ти аналіз яко­сті на­да­них бан­ком по­слуг. Зо­кре­ма, особ­ли­ву ува­гу при­вер­та­ють до се­бе ро­з­роб­ки Дні­про­пет­ровсь­ко­го на­ціо­наль­но­го універ­си­те­ту імені Оле­ся Гон­ча­ра [5].Їх­ня ме­то­ди­ка яв­ляє со­бою екс­прес-ан­ке­ту, яка вклю­чає п’ять груп па­ра­мет­рів, які ха­рак­те­ри­зу­ють стан яко­сті за­галь­но­го об­слу­го­ву­ван­ня бан­ків: 1 група: па­ра­мет­ри при­зна­чен­ня за­галь­но­го об­слу­го­ву­ван­ня;2 група: па­ра­мет­ри, які пов’яза­ні з ор­гані­за­цією об­слу­го­ву­ван­ня;3 група: ер­го­но­міч­ні па­ра­мет­ри;4 група: есте­тич­ні па­ра­мет­ри;5 група: ін­фор­ма­цій­ні па­ра­мет­ри.

На­ве­дені ви­ще по­каз­ни­ки оці­ню­ють­ся у ба­лах і у від­по­від­но­сті фор­муєть­ся за­галь­ний по­каз­ник бан­ківсь­ко­го об­слу­го­ву­ван­ня. У ре­зуль­таті оцін­ки мож­на от­ри­ма­ти та­кий із трьох рів­нів за­галь­но­го об­слу­го­ву­ван­ня: 8 – 14 балів – банк по­вністю,

в про­цесі на­дан­ня за­галь­них по­слуг,за­до­воль­няє по­тре­би клієн­та; 2,5 – 7,5 балів – банк не зов­сім, в про­цесі на­дан­ня за­галь­них по­слуг, за­до­воль­няє по­тре­би клієн­та; 0 – 2 балів – банк в про­цесі на­дан­ня за­галь­них по­слу­гне за­до­воль­няє по­тре­би клієн­та.

Спи­ра­ю­чись на ро­з­роб­ле­ну ме­то­ди­ку, ми про­ве­ли до­слід­жен­ня яко­сті об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів бан­ку на при­кла­ді діяль­но­сті п’яти бан­ків: АТ «Ощад­банк», ПАТ КБ «При­ват­банк», ПАТ «Кредобанк», ПАТ «Райф­фай­зен Банк Аваль» та ПАТ «Аль­фа - банк».

На­ми бу­ло про­ве­де­но опи­ту­ван­ня у лю­то­му-бе­рез­ні 2018 р. з ме­тою визна­чен­ня рів­ня яко­сті об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів в бан­ку. В опи­ту­ван­ні взя­ли участь чо­ло­віки та жін­ки віком від 18 ро­ків, спо­жи­ва­чі бан­ківсь­ких по­слуг. За­га­лом бу­ло опи­та­но 500 ре­спон­ден­тів. Опи­ту­ван­ня скла­да­ло­ся з п’яти пунк­тів, які не­об­хід­но бу­ло оці­ни­ти від 0 до 14 балів, де «0» – це вкрай нега­тив­на оцінка, а «14» – мак­си­маль­но по­зи­тив­на оцінка.

Ре­зуль­та­ти опи­ту­ван­ня що­до яко­сті об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів бан­ку на­ве­дені в табл. 1.

Дані табл. 1 свід­чать, що ли­ше два бан­ки з п’яти по­вністю за­до­воль­ня­ють по­тре­би клієн­та в про­цесі на­дан­ня за­галь­них по­слуг, а са­ме ПАТ КБ «При­ват­банк» і ПАТ «Кредобанк».

Більш де­таль­но про­аналі­зує­мо якість об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів бан­ку за окре­ми­ми група­ми па­ра­мет­рів (табл. 2).

Оха­рак­те­ри­зує­мо ко­жен із цих па­ра­мет­рів де­таль­ні­ше. Мак­си­маль­но мож­ли­вий бал – 100. Так, за пер­шою групою па­ра­мет­рів, які пов’яза­ні з ор­гані­за­цією об­слу­го­ву­ван­ня, на дум­ку опи­та­них, лі­де­ром є ПАТ КБ «При­ват­банк», який от­ри­мав 92,0 балів, а най­мен­шу кіль­кість балів на­брав –ПАТ «Аль­фа - банк». З цьо­го до­слід­жен­ня ми мо­же­мо по­ба­чи­ти, що най­біль­шу ува­гу клієн­ти звер­та­ють на за­гальне об­слу­го­ву­ван­ня, а са­ме на ком­пе­тент­ність пра­ців­ни­ків бан­ку, їх­нє емо­ційне став­лен­ня до спо­жи­ва­чів, на­яв­ність кін­це­во­го ре­зуль­та­ту, на­яв­ність в бан­ку черг. Біль­шу ува­гу бан­ки по­вин­ні зо­се­ре­ди­ти на на­яв­ність черг та швид­кість об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів, ад­же біль­шість опи­ту­ва­них скаржать­ся на на­яв­ність у бан­ку черг.

На рис.1. ві­до­бра­же­но кіль­кість опи­ту­ва­них, які скар­жи­ли­ся на на­яв­ність черг в бан­ку.

На рис. 1. ба­чи­мо, що най­біль­ша про­бле­ма з на­яв­ністю черг є в АТ «Ощад­банк», що свід­чить про недо­стат­ньо доб­ре ор­гані­зо­ва­ну ро­бо­ту бан­ку.

За дру­гою групою па­ра­мет­рів, які пов’яза­ні з розта­шу­ван­ня опе­ра­цій­ної за­ли, ор­гані­за­ція клієнтсь­ких по­то­ків, на­яв­ність міс­ця для очіку­ван­ня, най­біль­шу кіль­кість балів от­ри­мав ПАТ КБ «При­ват­банк»– 44,4, а най­мен­шу кіль­кість балів от­ри­мав ПАТ «Аль­фа - банк»– 20,0.

Що­до третьої групи па­ра­мет­рів, то ко­жен з бан­ків на­брав ма­лу кіль­кість балів. Це мож­на по­яс­ни­ти, що в бан­ках від­сут­ні про­зорі пе­ре­го­род­ки між сто­ла­ми опе­ра­ціоністів, немає на­леж­них умов для об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів з об­ме­же­ни­ми мож­ли­во­стя­ми. В бан­ках немає на­леж­но­го про­хо­ду для проїз­ду ін­валід­но­го віз­ка, від­сут­ність фор­му­ван­ня без­пе­реш­код­но­го се­ре­до­ви­ща для ма­ло мо­біль­них груп на­се­лен­ня, а са­ме ін­валідів з уш­код­жен­ня­ми опор­но-ру­хо­во­го апа­ра­ту, осіб з об­ме­жен­ня­ми зо­ру, лю­дей по­хи­ло­го віку то­що.

Згід­но з між­на­род­ни­ми стан­дар­та­ми бан­ку по­тріб­но за­без­пе­чу­ва­ти всі умо­ви для об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів з об­ме­же­ни­ми мож­ли­во­стя­ми, то­му що та­кі лю­ди є рів­но­прав­ни­ми гро­ма­дя­на­ми краї­ни і за­слу­го­ву­ють на на­яв­ність всіх умов об­слу­го­ву­ван­ня та їх ви­со­кий рівень.

Оці­ню­ю­чи якість об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів за ін­фор­ма­цій­ни­ми па­ра­мет­ра­ми, май­же всі бан­ки от­ри­ма­ли оцін­ку від 27,0 до 33,0 балів. Це свід­чить, що в бан­ках є до­стат­ня кіль­кість та якість роз­дат­ко­вої ін­фор­ма­ції що­до про­по­но­ва­них ни­ми бан­ківсь­ких про­дук­тів та по­слуг.

У ре­зуль­таті до­слід­жен­ня ми дій­шли вис­нов­ку, що усім бан­ком не­об­хід­но звер­ну­ти ува­гу на та­кі про­бле­ми: на­яв­ність черг у бан­ку, від­сут­ність умов для об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів з об­ме­же­ни­ми мож­ли­во­стя­ми, недо­стат­ня ком­пе­тент­ність пра­ців­ни­ків бан­ку при кон­суль­та­ції клієн­тів бан­ку.

У мо­мент от­ри­ман­ня спо­жи­ва­чем бан­ківсь­кої по­слу­ги мож­на виді­ли­ти два на­прям­ки, за яки­ми від­бу­ваєть­ся сприй­нят­тя ним яко­сті бан­ківсь­кої по­слу­ги: що він одер­жує від от­ри­ма­ної бан­ківсь­кої по­слу­ги; як він одер­жує цю бан­ківсь­ку по­слу­гу.

Сприй­нят­тя спо­жи­ва­чем цих ас­пек­тів яко­сті бан­ківсь­кої по­слу­ги від­бу­ваєть­ся на ос­но­ві та­ких п’яти ета­пів:різ­ни­ця між тим, що очікує спо­жи­вач від яко­сті от­ри­ма­ної бан­ківсь­кої по­слу­ги та ре­ак­цією керів­ництва бан­ку на очіку­ван­ня спо­жи­ва­ча;різ­ни­ця між ре­ак­цією керів­ництва бан­ку та впро­ва­д­жен­ням си­сте­ми яко­сті в цьо­му бан­ку;різ­ни­ця між впро­ва­д­жен­ням си­сте­ми яко­сті в бан­ку та нездат­ністю пер­со­на­лу бан­ку ви­ко­ну­ва­ти впро­ва­д­жен­ні стан­дар­ти; різ­ни­ця між іс­ну­ю­чою си­сте­мою яко­сті в бан­ку та за­ви­ще­ною ре­кла­мою ЗМІ цієї си­сте­ми;різ­ни­ця між очіку­ван­ня­ми спо­жи­ва­чів від яко­сті бан­ківсь­кої по­слу­ги та про­це­сом її на­дан­ня бан­ком.

Очіку­ван­ня спо­жи­ва­чів що­до яко­сті на­да­них їм бан­ківсь­ких по­слуг або під­твер­джу­ють­ся, або ні. Як­що їх­ні очіку­ван­ня не під­твер­джу­ють­ся, то це мо­же при­зве­сти до їх­ньо­го пе­ре­хо­ду в бан­ки-кон­ку­рен­ти, в ре­зуль­таті чо­го це при­зво­дить до збіль­шен­ня вит­рат бан­ку на мар­ке­тинг з ме­тою за­лу­чен­ня но­вих спо­жи­ва­чів.

Спо­жи­ва­чі оці­ню­ють на­ве­дені ви­ще ас­пек­ти яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг, ви­хо­дя­чи з та­ких п’яти ос­нов­них кри­теріїв: ма­теріаль­ність, на­дій­ність, чуй­ність, пе­ре­ко­наність, спів­чут­тя.

Для оцін­ки яко­сті бан­ківсь­кої по­слу­ги за ци­ми п’ятьма кри­терія­ми мо­же бу­ти ви­ко­ри­ста­на ме­то­ди­ка «SERVQUAL», яка на­бу­ла ши­ро­ко­го роз­по­всюд­жен­ня в за­хід­ній прак­ти­ці. Во­на ро­з­роб­ле­на як універ­саль­ний ін­стру­мент для аналі­зу яко­сті у сфері по­слуг [4].

Суть під­хо­ду до до­слід­жен­ня яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг скла­даєть­ся з та­ких двох ча­стин: спер­шу спо­жи­ва­чів за до­по­мо­гою 5 чи 7-баль­ної шка­ли Лай­кер­та про­сять вис­ло­ви­ти свої очіку­ван­ня що­до на­ве­де­них ви­ще п’яти кри­теріїв яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг; піз­ні­ше за до­по­мо­гою тієї ж шка­ли, про­сять спо­жи­ва­чів вис­ло­ви­ти їх спе­ци­фіч­ні сприй­нят­тя тих же п’яти кри­теріїв, але в кон­крет­но­му до­слід­жу­ва­но­му бан­ку.

Для об­чис­лен­ня п’яти ко­е­фі­цієн­тів яко­сті «Q» порів­ню­ють­ся ре­зуль­та­ти ан­ке­ту­ван­ня: Q – ма­теріаль­ність, Q – на­дій­ність, Q – чуй­ність, Q – пе­ре­ко­наність, Q – спів­чут­тя.

Ці ко­е­фі­цієн­ти яко­сті «Q» є циф­ро­вим ви­ра­жен­ням ста­ну яко­сті і ко­жен з них ви­мірюєть­ся по 4-5 під­кри­теріях. Таким чи­ном, во­ни роз­би­ті на 22 під­кри­терії, які ро­з­ра­хо­ву­ють­ся шля­хом від­ні­ман­ня 22 одер­жа­них рей­тин­го­вих очіку­вань від 22 одер­жа­них рей­тин­гів сприй­нят­тя. Піз­ні­ше во­ни за до­по­мо­гою ме­то­ду се­ред­ніх зна­чень групу­ють­ся в п’ять ко­е­фі­цієн­тів «Q». За таким же ме­то­дом ці п’ять ко­е­фі­цієн­тів «Q» групу­ють­ся в єди­ний гло­баль­ний ко­е­фі­цієнт яко­сті по­слу­ги в бан­ку, який об­сте­жуєть­ся.

За до­по­мо­гою ме­то­ди­ки «SERVQUAL», ре­зуль­та­ти до­слід­жен­ня яко­сті по­слуг ін­тер­пре­ту­ють­ся на­ступ­ним чи­ном: ну­льо­ве зна­чен­ня будь-яко­го ко­е­фі­цієн­та ві­до­бра­жає спів­па­дін­ня рів­ня очіку­ван­ня яко­сті та рів­ня сприй­нят­тя яко­сті по цьо­му кри­терію або під­кри­терію; нега­тивне зна­чен­ня вка­зує на те, що рівень очіку­вань пе­ре­ви­щує рівень сприй­нят­тя;по­зи­тив­ні зна­чен­ня вка­зу­ють на те, що сприй­нят­тя яко­сті ви­ще за рівень очіку­вань;успіш­ним ре­зуль­та­том вва­жа­ють­ся по­зи­тив­ні і ну­льо­ві зна­чен­ня ко­е­фі­цієн­тів яко­сті;за­до­віль­ним ре­зуль­та­том вва­жа­ють­ся нега­тив­ні ко­е­фі­цієн­ти яко­сті, що мак­си­маль­но на­б­ли­жа­ють­ся до ну­льо­во­го зна­чен­ня;неза­до­віль­ним ре­зуль­та­том вва­жа­ють­ся нега­тив­ні ко­е­фі­цієн­ти яко­сті, що від­да­ля­ють­ся від ну­льо­во­го зна­чен­ня[4].

Спи­ра­ю­чись на ро­з­роб­ле­ну ме­то­ди­ку, ми про­ве­ли до­слід­жен­ня яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг на при­кла­ді діяль­но­сті трьох бан­ків: АТ «Ощад­банк», ПАТ КБ «При­ват­банк» і ПАТ «Кредобанк».

На­ми бу­ло про­ве­де­но опи­ту­ван­ня з ме­тою визна­чен­ня ко­е­фі­цієн­та яко­сті на­дан­ня по­слуг в бан­ку. В опи­ту­ван­ні взя­ли участь чо­ло­віки та жін­ки віком від 18 ро­ків, спо­жи­ва­чі бан­ківсь­ких по­слуг . За­га­лом бу­ло опи­та­но 62 ре­спон­ден­тів. Опи­ту­ван­ня скла­да­ло­ся з п’яти пунк­тів, які не­об­хід­но бу­ло оці­ни­ти від 1 до 5 балів, де «1» – це вкрай нега­тив­на оцінка, а «5» – мак­си­маль­но по­зи­тив­на оцінка.

Ре­зуль­та­ти опи­ту­ван­ня що­до яко­сті на­дан­ня бан­ківсь­ких по­слуг зоб­ра­же­но на рис.2.

За ре­зуль­та­та­ми до­слід­жен­ня ви­яви­лось, що най­більш низь­кі ко­е­фі­цієн­ти яко­сті за всі­ма кри­терія­ми от­ри­мав АТ «Ощад­банк», а са­ме: кри­терій «ма­теріаль­но­сті» - Q = -1,125,кри­терій «на­дій­но­сті» - Q = -1,8,кри­терій «чуй­но­сті» - Q = -1,375,кри­терій «пе­ре­ко­на­но­сті» - Q = -1,375 і кри­терій «спів­чут­тя» - Q = -1,425. Як ба­чи­мо, то най­більш низь­кий ко­е­фі­цієнт яко­сті був от­ри­ма­ний за кри­терієм «на­дій­но­сті» (Q=-1,8).

Най­більш ви­со­кі ко­е­фі­цієн­ти яко­сті за всі­ма кри­терія­ми от­ри­мав ПАТ «Кредобанк», а са­ме: кри­терій «ма­теріаль­но­сті» - Q = -0,375,кри­терій «на­дій­но­сті» - Q = -1,35,кри­терій «чуй­но­сті» - Q = -1,025,кри­терій «пе­ре­ко­на­но­сті» - Q = -1 і кри­терій «спів­чут­тя» - Q = -0,975. Як ба­чи­мо, то най­більш ви­со­кий ко­е­фі­цієнт яко­сті був от­ри­ма­ний за кри­терієм «ма­теріаль­но­сті» (Q=-0,375).

Та­кож, з ро­ку в рік все біль­шої по­пу­ляр­но­сті на­бу­ва­ють ди­стан­цій­ні ка­на­ли збу­ту про­дук­тів та по­слуг бан­ку. Во­ни по­тре­бу­ють використання но­вих ін­фор­ма­цій­них тех­но­ло­гій. До них мож­на від­не­сти: бан­ко­ма­ти, те­ле­бан­кінг, ін­тер­нет-бан­кінг, си­сте­ма елек­трон­но­го зв’яз­ку, си­сте­ма елек­трон­них пла­те­жів на міс­цях про­да­жу то­варів, си­сте­ма бан­ківсь­ких по­слуг на до­му. Са­ме че­рез це аналіз яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг має бу­ти пов’яза­ний та­кож і з оцін­кою ди­стан­цій­них ка­налів збу­ту.Ос­нов­на ме­та оцін­ки ди­стан­цій­них ка­налів збу­ту по­ля­гає у визна­чен­ні ву­зь­ких міс­ць у системі збу­ту бан­ківсь­ких про­дук­тів і по­слуг та у ро­з­роб­ці ре­ко­мен­да­цій що­до пі­дви­щен­ня ефек­тив­но­сті збу­то­вої діяль­но­сті бан­ків[14].

Все це обу­мо­ви­ло ро­з­роб­лен­ня ав­торсь­кої ме­то­ди­ки оцін­ки ди­стан­цій­них ка­налів збу­ту, яка яв­ляє со­бою екс­прес-ан­ке­ту, що вклю­чає де­сять по­каз­ни­ків: пре­зен­та­бель­ність ін­фра­струк­ту­ри ка­на­лу, зруч­ність ко­ри­сту­ван­ня ка­на­лом збу­ту, лег­кий до­ступ до ка­на­лу, ін­фор­ма­ційне за­без­пе­чен­ня, на­дій­ність, без­пе­ка, про­зо­ра ін­фор­ма­ція, ком­пе­тент­ність спів­робіт­ни­ків ка­на­лу, швид­ке ро­зу­мін­ня по­треб клієн­та, необ­ме­же­ний до­ступ до ка­на­лу.

На­ве­дені ви­ще по­каз­ни­ки оці­ню­ють­ся у ба­лах від 1 до 10, де «1» – це вкрай нега­тив­на оцінка, а «10» – мак­си­маль­но по­зи­тив­на оцінка (1 – 4 балів – ка­на­ли збу­ту бан­ку зов­сім не за­до­воль­ня­ють по­тре­би клієн­та, 5 – 7 балів –не по­вністю за­до­воль­ня­ють по­тре­би клієн­та, 8 – 10 балів –по­вністю за­до­воль­ня­ють по­тре­би клієн­та).

Спи­ра­ю­чись на ро­з­роб­ле­ну ме­то­ди­ку, ми про­ве­ли оцін­ку ди­стан­цій­них ка­налів збу­ту на ос­но­ві аналі­зу ін­тер­нет-сай­тів трьох бан­ків: АТ «Ощад­банк», ПАТ КБ «При­ват­банк» і ПАТ «Кредобанк».

Ре­зуль­та­ти оцін­ки ди­стан­цій­них ка­налів збу­ту на ос­но­ві ін­тер­нет-сай­тів на­ве­дені в табл. 3.

Та­б­ли­ця 3

Оцінка ди­стан­цій­них ка­налів збу­ту­бан­ківсь­ких по­слуг на ос­но­ві ін­тер­нет-сай­тіввіт­чиз­ня­них бан­ків(01.02.2018-01.04.2018 рр.)

Дані табл. 3 свід­чать, що ли­ше один банк із трьох має канал збу­ту, який по­вністю за­до­воль­няє по­тре­би клієн­та, а са­ме ПАТ КБ «При­ват­банк» з ба­лом 8,2. ПАТ «Кредобанк» от­ри­мав 7,7 балів і АТ «Ощад­банк» от­ри­мав 6,7 балів, а це озна­чає, що для утри­ман­ня на на­ро­щен­ня клієнтсь­кої ба­зи не­об­хід­но вдос­ко­на­лю­ва­ти ди­стан­цій­ні ка­на­ли збу­ту, які ко­ри­сту­ють­ся все біль­шою по­пу­ляр­ністю.

За­про­по­но­ва­на ме­то­ди­ка оцін­ки ди­стан­цій­них ка­налів збу­ту бан­ківсь­ких про­дук­тів та по­слуг дасть змо­гу своє­час­но ви­яви­ти про­бле­ми у цій сфері й до­по­мо­же визна­чи­ти, що са­ме не­об­хід­но вдос­ко­на­ли­ти для за­без­пе­чен­ня ефек­тив­но­го про­це­су управління збу­том.

Вис­нов­ки та пер­спек­ти­ви по­даль­ших до­слід­жень

За ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­но­го до­слід­жен­ня, мо­же­мо кон­ста­ту­ва­ти, щоб ви­гра­ти кон­ку­рент­ну бо­роть­бу на рин­ку фі­нан­со­вих по­слуг бан­ки по­вин­ні вдос­ко­на­лю­ва­ти про­це­си управління якістю по­слуг, які бмак­си­маль­но вра­хо­ву­ва­ли по­тре­би клієн­тів. Для цьо­го не­об­хід­но:

По-пер­ше, пе­ріо­дич­но про­во­ди­ти моніто­ринг яко­сті об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів, оскіль­ки без по­стій­но­го моніто­рин­гу рин­ку пі­дви­щен­ня яко­сті по­слуг є немож­ли­вим, а та­кож не­об­хід­но ви­яв­ля­ти но­ві по­тре­би клієн­тів в бан­ківсь­ких по­слу­гах і за­до­воль­ня­ти їх. Од­ним із го­лов­них мо­мен­тів в ро­бо­ті бан­ку ви­сту­пає до­слід­жен­ня кон’юнк­ту­ри рин­ку бан­ківсь­ких по­слуг з ме­тою вті­лен­ня от­ри­ма­них ре­зуль­татів на прак­ти­ці в бан­ку. Ви­хо­дя­чи з цьо­го, мож­на ствер­джу­ва­ти, що моніто­ринг яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг по­ля­гає в оцін­ці ро­бо­ти пер­со­на­лу бан­ку і рів­ня ви­ко­нан­ня ним пра­вил об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів.

По-дру­ге, на су­час­но­му ета­пі об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів українсь­ким бан­кам по­тріб­но ро­з­роб­ля­ти си­сте­му по­каз­ни­ків,що ло­гіч­но ві­до­бра­жа­ють увесь жит­тєвий цикл вза­є­модії клієн­та та бан­ку у ро­зрізі на­дан­ня по­слуг. До цих по­каз­ни­ків на­ле­жать та­кі ко­е­фі­цієн­ти: ко­е­фі­цієнт яко­сті про­да­жу, що ві­до­бра­жає рівень яко­сті про­су­нен­ня бан­ківсь­ких по­слуг; ко­е­фі­цієнт яко­сті су­про­вод­жен­ня клієн­та, що ві­до­бра­жає на­скіль­ки клієн­то­ві зруч­но ко­ри­сту­ва­ти­ся по­слу­гою; ко­е­фі­цієнт яко­сті кре­ди­то­ра, що ві­до­бра­жає еко­но­міч­ну ефек­тив­ність бан­ку від про­да­жу по­слуг [1].

По-третє, по­к­ра­щи­ти ма­теріаль­но-тех­нічне осна­щен­ня філій, пі­дви­щи­ти рівень ком­форт­но­сті.

По-чет­вер­те, до­ве­ден­ня до клієн­тів ін­фор­ма­ції про те, яку ви­го­ду во­ни от­ри­ма­ють при ко­ри­сту­ван­ні кон­крет­ною банківською по­слу­гою у пев­но­му бан­ку, чи бу­де ма­теріаль­на ви­го­да, чи емо­цій­на, чи пси­хо­ло­гіч­на.

По-п’яте, впро­ва­д­жен­ня но­вих спо­собів вза­є­модії з клієн­та­ми. На­дан­ня всі­ма бан­ка­ми бан­ківсь­ких по­слуг з ди­стан­цій­но­го бан­ківсь­ко­го об­слу­го­ву­ван­ня. Не­об­хід­но роз­ви­ва­ти ві­део-бан­кінг, він на­дає мож­ливість вір­ту­аль­но­го спіл­ку­ван­ня клієн­тів з пра­ців­ни­ка­ми бан­ку за до­по­мо­гою спе­ціаль­них при­строїв, які вбу­до­вані в те­ле­моніто­ри[2].

По-шо­сте, по­стій­на орієн­та­ція на клієн­та, ад­же бан­ки за­ле­жать від своїх клієн­тів, а то­му во­ни по­вин­ні ро­зу­міти по­тре­би своїх клієн­тів, як ті, що є за­раз, так і ті, що ви­ник­нуть в май­бут­ньо­му, ви­ко­ну­ва­ти усі їх­ні ви­мо­ги та пра­г­ну­ти пе­ре­ви­щи­ти їх­ні очіку­ван­ня. То­му перш за все не­об­хід­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти мар­ке­тин­го­вий під­хід до управління якістю бан­ківсь­ких по­слуг, який по­ви­нен орієн­ту­ва­ти­ся на клієн­та, а са­ме: про­фесійне спіл­ку­ван­ня з клієн­том, за­ці­кав­леність пер­со­на­лу бан­ку у пі­дви­щен­ні об­ся­гів про­да­жу про­дук­тів і по­слуг бан­ку, швид­ко ре­а­гу­ва­ти на змі­ни по­треб клієн­тів, на­дан­ня якіс­них бан­ківсь­ких по­слуг у порів­нян­ні з ін­ши­ми бан­ка­ми.

У су­час­них умо­вах кон­ку­рент­ної бо­роть­би бан­кам зро­зу­мі­ло, що на­ба­га­то де­шев­ше утри­ма­ти клієн­та, ніж за­лу­чи­ти но­во­го. Не­об­хід­но ре­алі­зо­ву­ва­ти мар­ке­тинг парт­нерсь­ких від­но­син – су­час­ний під­хід у ро­бо­ті бан­ку з клієн­та­ми, який охо­плює вста­нов­лен­ня і роз­ви­ток із ос­нов­ни­ми клієн­та­ми дов­го­тер­мі­но­вих парт­нерсь­ких від­но­син, зас­но­ва­них на враху­ван­ні вза­єм­них ін­те­ресів у ве­ден­ні біз­не­су.

Спи­сок лі­те­ра­ту­ри

Дов­го­по­ло­ва Ж. Якість об­слу­го­ву­ван­ня: сут­ність, управління та шля­хи вдос­ко­на­лен­ня в українсь­ких бан­ках / Ж. Дов­го­по­ло­ва, Д. За­вадсь­ка [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: http:// www.rusnauka.com/12_ENXXI_20 11/Economics/1_85034.doc. htm.

Пасіч­ник І. В. Пі­дви­щен­ня кон­ку­рен­то­спро­мож­но­сті бан­ківсь­ких уста­нов на ос­но­ві використання елек­трон­них тех­но­ло­гій / І. В. Пасіч­ник, К. М. Ба­зад­зе [Елек­трон­ний ре­сурс] / Фі­нан­со­во-кре­дит­на діяль­ність: про­бле­ми тео­рії та прак­ти­ки : Збірник на­у­ко­вих пра­ць. – 2011.– Вип.1.– Ре­жим до­сту­пу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Fkd/2011_1/part2/50. PDF.

При­мак Т. О. Мар­ке­тинг / Т. О. При­мак [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: http://studentbooks.com.ua/content/ view/1066/44/.

Ри­вак З. М. Ме­то­ди­ка оцін­ки яко­сті бан­ківсь­ких по­слуг у про­ек­тах / З. М. Ри­вак, О. В. Шен­ге­ра [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ ntb/22412/1/29-Ryvak-52-53.pdf.

Се­мен­ча І. Є. Оцінка та аналіз ста­ну яко­сті заль­но­го бан­ківсь­ко­го об­слу­го­ву­ван­ня / І. Є. Се­мен­ча, А. О. Олій­ник // Чер­ні­гівсь­кий на­у­ко­вий ча­со­пис. Серія 1. Еко­но­міка і управління. – 2012. – № 1(3). – С. 108-113.

Си­нявсь­ка О. О. Модель управління якістю бан­ківсь­ких по­слуг / О. О. Си­нявсь­ка [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_11/123.pdf.

Ско­мо­ро­вич І. Г. Бан­ківсь­кі опе­ра­ції : навч. по­сіб­ник / І. Г. Ско­мо­ро­вич. – Ль­вів : Ви­дав­ни­чий цент ЛНУ імені Іва­на Фран­ка, 2010. – 556 с.

Тка­чук В. О. Мар­ке­тинг у бан­ку / В. О. Тка­чук [Елек­тро­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: http://buklib.net/books/21877.

МОМОТ Алек­сандр Ми­хай­ло­вич канд. экон. на­ук, доц.,ВУЗ Уко­о­п­со­ю­за«Пол­тав­ский уни­вер­си­тет эко­но­ми­ки и тор­гов­ли»

Та­б­ли­ця 1Ос­нов­ні макрое­ко­но­міч­ні по­каз­ни­ки Украї­ни за 1991-2017 ро­ки

Та­б­ли­ця 2Струк­ту­ра і динаміка бан­ків з іно­зем­ним ка­піта­лом в Україні у 1994-2017 рр. (ста­ном на кі­не­ць ро­ку)

Рис. 1. Си­сте­ма­ти­за­ція умов ефек­тив­но­го впро­ва­д­жен­ня фінансування «зе­ле­них» про­ек­тів Дже­ре­ло: ро­з­роб­ле­но ав­то­ром

Рис.2. Струк­ту­ра ви­да­них син­ди­ко­ва­них зе­ле­них кре­ди­тів по краї­нах в 2014 ро­ці Дже­ре­ло: ро­з­ра­хо­ва­но ав­то­ром за да­ни­ми [11]

Рис. 3. Динаміка зе­ле­них кре­ди­тів 21 най­біль­шо­го бан­ку Ки­таю, млн ки­тайсь­ких юанів Дже­ре­ло: скла­де­но ав­то­ром за да­ни­ми [12]

Та­б­ли­ця 1 ін­ди­ка­то­ри оцін­ки рів­ня бюджетної безпеки краї­ни

Рис. 1 Динаміка дер­жав­но­го та га­ран­то­ва­но­го дер­жа­вою бор­гу Украї­ни за пе­ріод 2004-2018 рр. (* - пла­но­ві по­каз­ни­ки) Дже­ре­ло: по­бу­до­ва­но за да­ни­ми Міністер­ства фі­нан­сів Украї­ни.

Та­б­ли­ця 2Динаміка ін­ди­ка­торів бюджетної безпеки Украї­ни у 2000-2017 рр.

Рис. 1. Си­сте­ма ри­зик-ме­недж­мен­ту сільськогосподарських товаровиробників Дже­ре­ло: ро­з­роб­ле­но ав­то­ра­ми

Та­б­ли­ця 2Динаміка страху­ван­ня пло­щі сільськогосподарських куль­тур в 2011-2017 ро­ках

Та­б­ли­ця 1По­каз­ни­ки роз­вит­ку­а­гро­страху­ван­ня в Україні

Та­б­ли­ця 2Ре­зуль­та­ти до­слід­жен­ня яко­сті об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів віт­чиз­ня­ни­ми бан­ка­ми за окре­ми­ми па­ра­мет­ра­ми (01.02.2018-01.04.2018 рр.)

Та­б­ли­ця 1Ре­зуль­та­ти до­слід­жен­ня рів­ня яко­сті об­слу­го­ву­ван­ня клієн­тів віт­чиз­ня­ни­ми бан­ка­ми(01.02.2018-01.04.2018 рр.)

Рис. 1.Ре­зуль­та­ти до­слід­жен­ня на­яв­но­сті черг у віт­чиз­ня­них бан­ках (01.02.2018-01.04.2018 рр.)Дже­ре­ло. Ро­з­роб­ле­но ав­то­ра­ми.

Рис. 2.Ре­зуль­та­ти до­слід­жен­ня яко­сті на­дан­ня по­слуг у віт­чиз­ня­них бан­ках (01.02.2018-01.04.2018 рр.) Дже­ре­ло. Ро­з­роб­ле­но ав­то­ра­ми.

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.