ANDRES PIIRSALU

Finansovi poslugy - - Содержание - Вла­ди­мир ГАНЧАК, Со­вет­ник Vienna Insurance Group спе­ци­аль­но для ИД «Укра­и­на Бизнес»

Спе­ци­фи­ка рын­ка мо­тор­но­го стра­хо­ва­ния в Эсто­нии

В ці­ло­му на­ве­дені у табл. 2 свід­чать про те, що се­ред­ньоріч­на кіль­кість до­го­ворів страху­ван­ня за пе­ріод з 2013 по 2017 ро­ки ско­ро­ти­ла­ся на -7251 од, що у від­сот­ко­во­му ви­разі ста­но­вить -76,4% і за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку скла­ла 2245 од.

За­галь­ний об­сяг від­по­ві­даль­но­сті за до­го­во­ра­ми страху­ван­ня КАСКО вод­но­го транс­пор­ту за пе­ріод з 2013 по 2017 ро­ки збіль­ши­вся на 1221,7 млн. грн, що у від­сот­ко­во­му ви­разі ста­но­вить 21,9% і за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку склав 6804,13393 млн. грн. Вна­слі­док від­по­від­них змін у тем­пах зрос­тан­ня кіль­ко­сті укла­де­них до­го­ворів (-76,4%) та за­галь­но­го об­ся­гу від­по­ві­даль­но­сті (21,9%) се­ред­ній роз­мір від­по­ві­даль­но­сті на 1 до­го­вір збіль­ши­вся за п’ять ро­ків на 415,6% до 3 млн. грн/кон­тракт­за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку.

Важ­ли­вим по­каз­ни­ком, що ві­до­бра­жає рівень роз­вит­ку ок­ре­мого ви­ду страху­ван­ня є су­ма зібра­них ва­ло­вих стра­хо­вих пре­мій. За да­ни­ми табл. 2 ва­ло­ві на­д­ход­жен­ня стра­хо­вих пла­те­жів за страху­ван­ням вод­но­го транс­пор­ту (КАСКО) за ана­ло­гіч­ний пе­ріод збіль­ши­ли­ся на 0,7 млн. грн, що у від­сот­ко­во­му ви­разі ста­но­вить 2,8% і за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку скла­ли 25,4 млн. грн.

В свою чер­гу ви­пла­ти стра­хо­вих сум збіль­ши­ли­ся на 5,6 млн. грн, що у від­сот­ко­во­му ви­разі ста­но­вить 62,7% і за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку скла­ли 14,5 млн. грн. Вар­то за­зна­чи­ти, що як­що ва­ло­ві ви­пла­ти зрос­ли на 62,7%, то ва­ло­ві на­д­ход­жен­ня пре­мій зрос­ли на 2,8%. За ра­ху­нок від­по­від­них змін у тем­пах зрос­тан­ня на­д­ход­жень та ви­плат рівень стра­хо­вих ви­плат збіль­ши­вся за п’ять ро­ків до 57,1% за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку.

От­же, про­ве­де­ний аналіз клю­чо­вих по­каз­ни­ків роз­вит­ку страху­ван­ня вод­но­го транс­пор­ту (морського внут­ріш­ньо­го та ін­ших видів вод­но­го транс­пор­ту, КАСКО) в Україні у 2013-2017 рр. дає змо­гу зро­би­ти на­ступ­ні вис­нов­ки. По-пер­ше, ви­яв­ле­но сут­тєве ско­ро­чен­ня кіль­ко­сті укла­де­них кон­трак­тів за рік біль­ше ніж у 4 ра­зи. По-дру­ге, вна­слі­док сут­тєвої де­валь­ва­ції на­ціо­наль­ної ва­лю­ти об­сяг від­по­ві­даль­но­сті як за­галь­ний, так і в ро­з­ра­хун­ку на один кон­тракт збіль­ши­ли­ся від­по­від­но на 21,9% та на 415,6%. По-третє, ва­ло­ві на­д­ход­жен­ня стра­хо­вих пре­мій за­ли­ша­ли­ся від­носно ста­біль­ни­ми у 2013-2017 рр. на рів­ні 20-25 млн. грн., що по­ряд зі знач­ним ско­ро­чен­ням кіль­ко­сті до­го­ворів бу­ло ком­пен­со­ва­но збіль­шен­ням се­ред­ніх стра­хо­вих пла­те­жів на один кон­тракт. По-чет­вер­те, ви­яв­ле­но сут­тєві роз­біж­но­сті у рів­ні стра­хо­вих ви­плат за ро­ка­ми, які ко­ли­ва­ли­ся від 8,7% у 2016 ро­ці до 57,1% у 2017 ро­ці.

Ще од­ним ви­дом доб­ро­віль­но­го морського страху­ван­ня є страху­ван­ня від­по­ві­даль­но­сті влас­ни­ків вод­но­го транс­пор­ту (вклю­ча­ю­чи від­по­ві­даль­ність пе­ревіз­ни­ка). Пред­ме­том до­го­во­ру страху­ван­ня є май­но­ві ін­те­ре­си, що не су­пере­чать за­ко­ну і пов’яза­ні з від­шко­ду­ван­ням Страху­валь­ни­ком за­подія­ної ним шко­ди жит­тю, здо­ров’ю та (або) май­ну по­тер­пі­лих третіх осіб (в то­му числі їх­ньо­му ба­га­жу, ван­та­жу, ін­шо­му май­ну), а та­кож нав­ко­лиш­ньо­му при­род­но­му се­ре­до­ви­щу вна­слі­док екс­плу­а­та­ції (в то­му числі використання для пе­ре­ве­зень) суд­на, за­зна­че­но­го у до­го­ворі страху­ван­ня.

У табл. 3 уза­галь­не­но клю­чо­ві по­каз­ни­к­ро­звит­ку доб­ро­віль­но­го страху­ван­ня від­по­ві­даль­но­сті влас­ни­ків вод­но­го транс­пор­ту (вклю­ча­ю­чи від­по­ві­даль­ність пе­ревіз­ни­ка), ана­ло­гіч­ні до по­каз­ни­ків, що на­ве­дені у табл. 2. Та­б­ли­ця 3

Ос­нов­ні по­каз­ни­ки доб­ро­віль­но­го страху­ван­ня від­по­ві­даль­но­сті влас­ни­ків вод­но­го транс­пор­ту (вклю­ча­ю­чи від­по­ві­даль­ність пе­ревіз­ни­ка) в Україні у 2013-2017 рр.

На­ве­дені у табл. 3 дані свід­чать про те, що кіль­кість до­го­ворів страху­ван­ня за пе­ріод з 2013 по 2017 ро­ки збіль­ши­ла­ся на 51 од, що у від­сот­ко­во­му ви­разі ста­но­вить 13,9% і за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку скла­ла 2245 од.

За­галь­ний об­сяг від­по­ві­даль­но­сті за до­го­во­ра­ми страху­ван­ня КАСКО вод­но­го транс­пор­ту за пе­ріод з 2013 по 2017 ро­ки збіль­ши­вся на 4264,4 млн. грн, що у від­сот­ко­во­му ви­разі ста­но­вить 113,6% і за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку склав 8019,5 млн. грн. Вна­слі­док від­по­від­них змін у тем­пах зрос­тан­ня кіль­ко­сті укла­де­них до­го­ворів (13,9%) та за­галь­но­го об­ся­гу від­по­ві­даль­но­сті (113,6%) се­ред­ній роз­мір від­по­ві­даль­но­сті на 1 до­го­вір збіль­ши­вся за п’ять ро­ків на 87,4% до 19,2 млн. грн/кон­тракт­за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку.

Ва­ло­ві на­д­ход­жен­ня стра­хо­вих пла­те­жів за страху­ван­ням від­по­ві­даль­но­сті влас­ни­ків вод­но­го транс­пор­ту (вклю­ча­ю­чи пе­ревіз­ни­ка) за ана­ло­гіч­ний пе­ріод ско­ро­ти­ли­ся на -0,47153 млн. грн, що у від­сот­ко­во­му ви­разі ста­но­вить -8,3% і за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку скла­ли 5,18292 млн. грн.

В свою чер­гу ви­пла­ти стра­хо­вих сум ско­ро­ти­ли­ся на -1,2029 млн. грн, що у від­сот­ко­во­му ви­разі ста­но­вить -100% і за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку скла­ли 0 млн. грн. Вар­то за­зна­чи­ти, що як­що ва­ло­ві ви­пла­ти­на -100%, то ва­ло­ві на­д­ход­жен­ня пре­мій­на -8,3%. За ра­ху­нок від­по­від­них змін у тем­пах зрос­тан­ня на­д­ход­жень та ви­плат рівень стра­хо­вих ви­плат ско­ро­ти­вся за п’ять ро­ків до 0% за під­сум­ка­ми 2017 ро­ку.

От­же, аналіз по­каз­ни­ків роз­вит­ку доб­ро­віль­но­го страху­ван­ня від­по­ві­даль­но­сті влас­ни­ків вод­но­го транс­пор­ту (вклю­ча­ю­чи від­по­ві­даль­ність пе­ревіз­ни­ка) в Україні у 2013-2017 рр. дає змо­гу за­зна­чи­ти на­ступне. По-пер­ше, на від­мі­ну від страху­ван­ня КАСКО вод­но­го транс­пор­ту, за страху­ван­ням від­по­ві­даль­но­сті суд­но­влас­ни­ків (пе­ревіз­ни­ків) за­фік­со­ва­но збіль­шен­ня кіль­ко­сті до­го­во­роів, що укла­да­ють­ся про­тя­гом ро­ку. По-дру­ге, вна­слі­док сут­тєво­го збіль­шен­ня за­галь­ної від­по­ві­даль­но­сті (біль­ше ніж у 2 ра­зи) від­бу­ло­ся збіль­шен­ня се­ред­ньо­го роз­мі­ру від­по­ві­даль­но­сті на один кон­тракт до 19,23 млн. грн. про­ти 10,26 млн. грн. у 2013 ро­ці. По-третє, ана­ло­гіч­но до по­пе­ред­ньо­го ви­ду морського страху­ван­ня за страху­ван­ням від­по­ві­даль­но­сті влас­ни­ків вод­но­го транс­пор­ту спо­стері­гаєть­ся від­но­сна ста­біль­ність на­д­ход­жен­ня стра­хо­вих пре­мій, од­нак на від­мі­ну від по­пе­ред­ньо­го ви­ду страху­ван­ня, за цим страху­ван­ням рівень ви­плат у 2016-2017 ро­ках дорів­ню­вав 0, тоб­то стра­хо­ві ви­пла­ти бу­ли від­сут­ні.

Вис­нов­ки та пер­спек­ти­ви по­даль­ших до­слід­жень

У під­сум­ку про­ве­де­но­го аналі­зу ста­ну віт­чиз­ня­но­го стра­хо­во­го рин­ку з морського страху­ван­ня в Україні за 2013-2017 рр. мож­на зро­би­ти вис­но­вок про недо­стат­ній роз­ви­ток та рівень по­пу­ляр­но­сті цьо­го ви­ду страху­ван­ня, при то­му, що Украї­на є морсь­кою дер­жа­вою з пря­ми ви­хо­дом в оке­ан та зі знач­ною про­тяж­ністю внут­ріш­ніх вод­них шляхів.

Част­ка морського страху­ван­ня за на­д­ход­жен­ня­ми ва­ло­вих стра­хо­вих пре­мій на стра­хо­во­му рин­ку Украї­ни зна­хо­ди­ла­ся на рів­ні при­близ­но 1%. У струк­турі рин­ку з морського страху­ван­ня

при нор­ма­тив­ній на­яв­но­сті обов’яз­ко­вих видів морського страху­ван­ня во­ни фак­тич­но не здійс­ню­ють­ся. Се­ред доб­ро­віль­них видів здійс­нюєть­ся страху­ван­ня вод­но­го транс­пор­ту КАСКО,а та­кож страху­ван­ня від­по­ві­даль­но­сті суд­но­влас­ни­ків.При цьо­му остан­нє є менш роз­ви­не­ним, од­нак за остан­ні п’ять ро­ків по­ка­за­ло більш по­зи­тив­ну ди­на­міку роз­вит­ку.

Пер­спек­ти­ва­ми по­даль­ших до­слід­жень є по­шук шляхів сти­му­лю­ван­ня роз­вит­ку морського страху­ван­ня в Україні в умо­вах ін­те­гра­ції на­шої дер­жа­ви у світо­ву тор­гів­лю.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­них джерел

Гон­ча­рен­ко О. М. Пер­спек­ти­ви роз­вит­ку морського страху­ван­ня в Україні / О. М. Гон­ча­рен­ко, О. С. Світ­лич­на // На­у­ко­вий віс­ник Між­на­род­но­го гу­манітар­но­го універ­си­те­ту. Серія: Еко­но­міка і ме­недж­мент. - 2016. - Вип. 17. - С. 122-126.

Стра­хо­ві по­слу­ги: навч. по­сіб­ник / Д. І. Де­ма, О. М. Ві­лен­чук, І. В. Дем’янюк; за заг. ред Д. І. Де­ми. - [2-е вид. пе­ре­роб. та до­пов.]. - К.: Алер­та 2013. - 526 с.

Фи­сун В. І. Страху­ван­ня. Навч. по­сіб. / В. І. Фи­сун, Г.М. Яро­ва. – К.: Центр уч­бо­вої лі­те­ра­ту­ри, 2011. – 232 с.

Ко­декс тор­го­вель­но­го мо­ре­плав­ства Украї­ни [Текст] від 23.05.1995 р. (остан­ня ре­дак­ція від 21.12.2016 p.) № 176/95-ВР [Елек­трон­ний ре­сурс]. - Ре­жим до­сту­пу: http://zakon0.rada.gov. ua/laws/show/176/95-вр

Оль­ховик Л.А. По­нят­тя морського страху­ван­ня / Л.А. Оль­ховик, Є.В. Єпат­ко // Порів­няль­но-аналітичне пра­во. – 2017. – №1. – С. 72-74.

Пріо­ри­те­ти дер­жав­ної морсь­кої політи­ки у сфері функ­ціо­ну­ван­ня та роз­вит­ку мо­ре­гос­по­дарсь­ко­го ком­плек­су Украї­ни / [О.В. Соб­ке­вич, К.М. Ми­хай­ли­чен­ко, А.В. Шев­чен­ко, В.М. Ру­сан, Є.В. Бєла­шов та ін.]. – К.: НІСД, 2016. – 46 с.

Ван­таж­ні пе­ре­ве­зен­ня в Україні за 2013-2017 рр: офі­цій­ний сайт Дер­жав­ної служ­би ста­ти­сти­ки Украї­ни – [Елек­трон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу: http://www.ukrstat.gov.ua

Кон­солі­до­вані звіт­ні дані стра­хо­во­го рин­ку Украї­ни за 20122017 рр.: офі­цій­ний сайт На­ціо­наль­ної ко­місії, що здійс­нює дер­жавне ре­гу­лю­ван­ня у сфері рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг – [Елек­трон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу: https://www.nfp.gov. ua/ua/Ohliad-strakhovoho-rynku.html

Marineinsurance (legalDefinitionofmarineinsurance): MerriamWebster – [Елек­трон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу: https://www. merriam-webster.com/legal/marine%20insurance

Ін­фор­ма­ція про стан і роз­ви­ток стра­хо­во­го рин­ку Украї­ни за 2013-2017 рр.: офі­цій­ний сайт На­ціо­наль­ної ко­місії, що здійс­нює дер­жавне ре­гу­лю­ван­ня у сфері рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг (Нац­ком­фін­по­слуг) – [Елек­трон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiia-pro-stan-i-rozvytokstrakhovoho-rynku-Ukrainy.html

Ба­зи­ле­вич В.Д. Страху­ван­ня: Під­руч­ник / За ред. В.Д. Ба­зи­ле­ви­ча. С83 - К.: Знан­ня, 2008. - 1019 с.

Морсь­ке страху­ван­ня (з прак­ти­ки за­сто­су­ван­ня тер­мінів, слів та сло­вос­по­лу­чень у юрис­пру­ден­ції): до­від­ко­ва ін­фор­ма­ція від 16.05.2007: ЛІГА:ЗА­КОН – [Елек­трон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/TS001351.html

Шо­лой­ко А. С. Тенденції роз­вит­ку стра­хо­во­го рин­ку: віт­чиз­ня­ний та світо­вий ас­пек­ти / А. С. Шо­лой­ко // Віс­ник Київсь­ко­го на­ціо­наль­но­го універ­си­те­ту імені Та­ра­са Шев­чен­ка. Серія: Еко­но­міка, 2014, №3(156). – С. 60-65.

References

Goncharenko A. M. Perspektivyrazvitiyamorskogostrakhovaniya v Ukraine / A. N. Goncharenko, A. S. Svetlichnaya // VestnikMezhdunarodnogogumanitarnogouniversiteta. Seriya: Ekonomikaimenedzhment. - 2016. - Vyp. 17. - S. 122-126.

Strakhovyyeuslugi: ucheb. posobiye / D. I. Dema, A. N. Vilenchuk, I. V. Dem’yanyuk; pod obshch. red D. I. Demi. - [vtoroy vid. pererab. idoklada.]. - M .: Alerta 2013 - 526 s.

Fisun V. I. Strakhovaniye. Ucheb. posobiye. / V. I. Fisun, G. M. Yarovaya. - M .: Tsentruchebnoyliteratury, 2011. - 232 s.

KodekstorgovogomoreplavaniyaUkrainy [Tekst] ot 23.05.1995 g.. (Poslednyayaredaktsiyaot 21.12.2016 p.) № 176/95-VR [Elektronnyyresurs]. - Rezhimdostupa: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/176/95-vr.

Ol’khovik L.A. Ponyatiyemorskogostrakhovaniya / L.A. Ol’khovik, Ye.V. Yepatko // Sravnitel’no-analiticheskoyepravo. - 2017. - №1. - S. 72-74.

Prioritetygosudarstvennoymorskoypolitiki v sferefunktsionirovaniyairazvitiyamorekhozyaystvennogokompleksaUkrainy / [A.V. Sobkevich, K.M. Mikhaylichenko, A. V. Shevchenko, V.M. Rusan, Ye.V. Belashovi dr.]. - M .: NISI, 2016. - 46 s.

Gruzovyyeperevozki v Ukraine za 2013-2017 gg: ofitsial’nyysay tGosudarstvennoysluzhbystatistikiUkrainy - [Elektronnyyresurs] - Rezhimdostupa: http://www.ukrstat.gov.ua.

KonsolidirovannyyeotchetnyyedannyyestrakhovogorynkaUkrainyza 2012-2017 gg .: ofitsial’nyysaytNatsional’noyko missii, osushchestvlyayushcheygosudarstvennoyeregulirovaniye v sfererynkovfinansovykhuslug - [Elektronnyyresurs] - Rezhimdostupa: https://www.nfp.gov.ua/ ua / Ohliad-strakhovoho-rynku. html.

Marine insurance (legal Definition of marine insurance): Merriam-Webster - [Elektronnyyresurs] - Rezhimdostupa: https://www. merriam-webster.com/legal/marine%20insurance

Informatsiya o sostoyaniiirazvitiistrakhovogorynkaUkrainyza 2013-2017 gg .: ofitsial’nyysaytNatsional’noykomissii, osushchestvlyayushcheygosudarstvennoyeregulirovaniye v sfererynkovfinansovykhuslug (Natskomfinuslug) - [Elektronnyyresurs] - Rezhimdostupa: https: //www.nfp .gov.ua / ua / Informatsiiapro-stan-i-rozvytok-strakhovoho-rynku-Ukrainy.html.

Bazilevich V.D. Strakhovaniye: Uchebnik / Pod red. V.D. Bazilevicha. S83 - M .: Znaniye, 2008. - 1019 s.

Morskoyestrakhovaniye (izpraktikiprimeneniyaterminov, slovislovosochetaniy v yurisprudentsii): spravochnayainformatsiyaot 16.05.2007: LIGA: ZAKON - [Elektronnyyresurs] - Rezhimdostupa: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ link1 / TS001351.html.

Sholoyko A. S. Tendentsiirazvitiyastrakhovogorynka: otechestvennyyimirovoyaspekty / A. S. Sholoyko // VestnikKiyevskogo natsional’nogouniversitetaimeniTarasa Shevchenko. Seriya: Ekonomika, 2014, №3 (156). - S. 60-65.

Вступ

Важ­ли­ва роль в пен­сій­ній системі Украї­ни, в умо­вах її ре­фор­му­ван­ня, на­ле­жить недер­жав­ним пен­сій­ним фон­дам. Ви­сту­па­ю­чи суб’єк­та­ми третьо­го рів­ня віт­чиз­ня­ної пен­сій­ної си­сте­ми, во­ни спри­я­ють роз­вит­ку рин­ку цін­них па­пе­рів, тим са­мим за­без­пе­чу­ю­чи ви­ко­нан­ня функ­ції ка­талі­за­то­ра ін­ве­сти­цій­них про­цесів на фі­нан­со­во­му рин­ку. Участь у недер­жав­них пен­сій­них фон­дах дає мож­ливість от­ри­ман­ня учас­ни­кам недер­жав­но­го пенсійного за­без­пе­чен­ня до­дат­ко­вих до за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го пенсійного страху­ван­ня пен­сій­них ви­плат. Ви­хо­дя­чи із за­зна­че­но­го, ви­ни­кає необ­хід­ність у до­слід­жен­ні особ­ли­во­стей функ­ціо­ну­ван­ня та пер­спек­тив роз­вит­ку недер­жав­них пен­сій­них фон­дів в Україні.

Огляд лі­те­ра­ту­ри

Пи­тан­ня пов’яза­ні із визна­чен­ням міс­ця та ролі недер­жав­них пен­сій­них фон­дів пе­ре­бу­ва­ють у цен­трі ува­ги ба­гатьох віт­чиз­ня­них та за­рубіж­них вче­них. На сьо­год­ні сфор­мо­ва­но ва­го­му тео­ре­тич­ну та при­клад­ну ба­зу. Тут важ­ли­во від­зна­чи­ти вне­сок та­ких за­рубіж­них вче­них: Н. Бар­ра [1], Дж. Сті­глі­ца [2], Ф. Фа­боц­ці [3] та ін. Українсь­ка на­у­ка за пе­ріод неза­леж­но­сті зро­би­ла та­кож ва­го­мі кро­ки, до­слід­жу­ю­чи про­бле­ми діяль­но­сті недер­жав­них пен­сій­них фон­дів. Зо­кре­ма, ці пи­тан­ня роз­гля­да­ли­ся в ро­бо­тах С.Б. Бе­резі­ної [4], І.І. До­роні­ної [5], М.І. Ма­льо­ва­но­го [6], С.В. На­у­мен­ко­вої [7], Н.В. Приказюк [8], Н.В. Тка­чен­ко [9] та ін. Од­нак, незва­жа­ю­чи на знач­ні на­пра­ц­ю­ван­ня з про­бле­ма­ти­ки до­слід­жен­ня, во­на і на­далі за­ли­шаєть­ся ак­ту­аль­ною. Зо­кре­ма, іс­нує по­тре­ба в по­даль­шо­му до­слід­жен­ні тео­ре­тич­них та прак­тич­них ас­пек­тів функ­ціо­ну­ван­ня недер­жав­них пен­сій­них фон­дів, мо­де­лю­ван­ні та про­гно­зу­ван­ні їх роз­вит­ку, а та­кож ро­з­роб­ці про­по­зи­цій по ви­рі­шен­ню ос­нов­них про­блем їх функ­ціо­ну­ван­ня в Україні.

Ме­та та за­в­дан­ня стат­ті

Ме­тою стат­ті є до­слід­жен­ня особ­ли­во­стей функ­ціо­ну­ван­ня та роз­вит­ку недер­жав­них пен­сій­них фон­дів, як ок­ре­мої скла­до­вої си­сте­ми пенсійного за­без­пе­чен­ня, та окрес­лен­ня на­прям­ків їх роз­вит­ку в Україні.

Для до­сяг­нен­ня по­став­ле­ної ме­ти не­об­хід­но ви­рі­ши­ти на­ступ­ні за­в­дан­ня:

роз­г­ля­ну­ти сут­ність та ви­ди недер­жав­них пен­сій­них фон­дів;

про­аналі­зу­ва­ти су­час­ний стан роз­вит­ку недер­жав­них пен­сій­них фон­дів в Україні;

по­бу­ду­ва­ти еко­но­мет­рич­ну модель та про­гноз роз­вит­ку недер­жав­них пен­сій­них фон­дів;

ви­о­кре­ми­ти стри­му­ю­чі фак­то­ри роз­вит­ку недер­жав­них пен­сій­них фон­дів в Україні та за­про­по­ну­ва­ти шля­хи їх по­до­лан­ня.

Ви­клад ос­нов­но­го ма­теріа­лу до­слід­жен­ня

Ре­фор­му­ван­ня Пен­сій­ної Си­сте­ми Украї­ни не мож­ли­ве без роз­вит­ку си­сте­ми недер­жав­но­го пенсійного за­без­пе­чен­ня, ос­но­ву якої скла­да­ють, по­ряд зі стра­хо­ви­ми ком­панія­ми та бан­ка­ми, недержавні пенсійні фонди (далі НПФ). То­му до­ціль­ним є з’ясу­ван­ня сут­но­сті НПФ та роз­крит­тя особ­ли­во­стей їх видів.

До­слід­жу­ю­чи еко­но­міч­ну сут­ність ка­те­горії, що роз­гля­даєть­ся, особ­ли­ву ува­гу слід звер­ну­ти на визна­чен­ня, на­ве­дене у віт­чиз­ня­но­му за­ко­но­дав­стві. Від­по­від­но до За­ко­ну Украї­ни «Про недер­жавне пен­сійне за­без­пе­чен­ня» НПФ є юри­дич­ною осо­бою, ство­ре­ною від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства, яка має ста­тус непри­бут­ко­вої ор­гані­за­ції (непід­при­єм­ни­ць­ко­го то­ва­ри­ства), функ­ціо­нує та про­ва­дить діяль­ність ви­ключ­но з ме­тою на­ко­пи­чен­ня пен­сій­них вне­сків на ко­ристь учас­ни­ків пенсійного фон­ду з по­даль­шим управ­лін­ням пен­сій­ни­ми ак­ти­ва­ми, а та­кож здійс­нює пенсійні ви­пла­ти учас­ни­кам за­зна­че­но­го фон­ду у визна­че­но­му за­ко­на­ми Украї­ни по­ряд­ку [10].

Вар­то від­зна­чи­ти, що визна­чен­ня сут­но­сті по­нят­тя «НПФ», на­ве­дені в еко­но­міч­ній лі­те­ра­турі, свід­чать про те, що в пе­ре­важ­ній їх біль­шо­сті ос­нов­ні ідеї та дум­ки ав­торів схо­жі й від­по­ві­да­ють віт­чиз­ня­но­му за­ко­но­дав­ству.

У віт­чиз­няній прак­ти­ці виді­ля­ють три ви­ди НПФ, а са­ме від­кри­ті, кор­по­ра­тив­ні та про­фесій­ні, які різ­нять­ся між со­бою за різ­ни­ми ти­пом учас­ни­ків, зас­нов­ни­ків та ін. Зо­кре­ма, учас­ни­ка­ми від­кри­то­го недер­жав­но­го пенсійного фон­ду мо­жуть бу­ти будь-які фі­зич­ні осо­би неза­леж­но від міс­ця та ха­рак­те­ру їх ро­бо­ти, а зас­нов­ни­ка­ми - будь-які юри­дич­ні осо­би. На від­мі­ну від за­зна­че­но­го, ли­ше фі­зич­ні осо­би, які пе­ре­бу­ва­ють в тру­до­вих від­но­си­нах із зас­нов­ни­ка­ми фон­ду, мо­жуть бу­ти учас­ни­ка­ми кор­по­ра­тив­них НПФ. Зас­нов­ни­ком та­ко­го ти­пу НПФ мо­же бу­ти од­на або декіль­ка юри­дич­них осіб, яка є ро­бо­то­дав­цем. Що сто­суєть­ся про­фесій­них НПФ, - учас­ни­ка­ми та­ко­го фон­ду мо­жуть бу­ти ви­ключ­но фі­зич­ні осо­би, пов’яза­ні за ро­дом їх про­фесій­ної діяль­но­сті (за­нять), визна­че­ної у ста­туті фон­ду, а та­кож фі­зич­ні осо­би, які є пра­ців­ни­ка­ми ор­гані­за­цій ро­бо­то­дав­ців, їх об’єд­нань, чле­на­ми або пра­ців­ни­ка­ми про­фесій­них спі­лок, їх об’єд­нань, які ство­ри­ли та­кий фонд.

З точ­ки зо­ру під­при­єм­ства-зас­нов­ни­ка пенсійного фон­ду най­більш спри­ят­ли­вим для йо­го діяль­но­сті є утво­рен­ня пен­сій­них фон­дів кор­по­ра­тив­но­го ви­ду, ад­же участь у та­ко­му фон­ді за­крі­плює пра­ців­ни­ка на під­при­єм­стві. При ви­ході з під­при­єм­ства, що утво­ри­ло кор­по­ра­тив­ний пен­сій­ний фонд, пра­ців­ник ви­хо­дить і з са­мо­го пенсійного фон­ду. При участі ж фі­зич­ної осо­би в пен­сій­но­му фон­ді про­фесій­но­го ти­пу змі­на міс­ця ро­бо­ти не впли­ває на пра­во бу­ти учас­ни­ком НПФ. Але пра­ців­ник має зай­ма­ти­ся тіль­ки тим ви­дом діяль­но­сті, що вста­нов­ле­ний ста­ту­том фон­ду. Вар­то за­ува­жи­ти, що ос­нов­на пе­ре­ва­га від­кри­тих фон­дів мо­же вба­ча­ти­ся у то­му, що пра­ви­ла вста­нов­лен­ня вне­сків до них менш ре­гла­мен­то­вані за­ко­ном, ніж роз­мір вне­сків ро­бо­то­дав­ців у кор­по­ра­тив­ний фонд. Участь у від­кри­то­му недер­жав­но­му пен­сій­но­му фон­ді дає біль­шу гнуч­кість ро­бо­то­дав­цям, але мо­же обер­ну­ти­ся вста­нов­лен­ням дис­кри­мі­на­цій­ної політи­ки до­дат­ко­во­го пенсійного за­без­пе­чен­ня для ба­гатьох пра­ців­ни­ків. Без­сум­нів­но, що рі­шен­ня про вид пенсійного фон­ду, до яко­го ма­ле чи се­ред­нє під­при­єм­ство бу­де ро­би­ти вне­ски, ро­бо­то­да­ве­ць прий­ма­ти­ме на влас­ний роз­суд [8].

Зва­жа­ю­чи на функ­ціо­нальне при­зна­чен­ня пен­сій­них фон­дів за­хи­ща­ти пенсійні на­ко­пи­чен­ня від ін­фля­ції та при­мно­жу­ва­ти їх за ра­ху­нок ін­ве­сти­цій­но­го при­бут­ку з ме­тою здійс­нен­ня май­бут­ніх пен­сій­них ви­плат учас­ни­кам, ак­ти­ви та па­си­ви НПФ ма­ють ряд особ­ли­во­стей: 1) ак­ти­ви НПФ мо­жуть пе­ре­бу­ва­ти у фор­мі різ­них об’єктів ін­ве­сту­ван­ня (цін­них па­пе­рів, об’єктів неру­хо­мо­го май­на, гро­шо­вих ко­штів то­що); 2) ак­ти­ви за­вжди ма­ють гро­шо­ве ви­ра­жен­ня і об­лі­ко­ву­ють­ся на ін­диві­ду­аль­них пен­сій­них ра­хун­ках учас­ни­ків НПФ; 3) па­си­ви фор­му­ють­ся у чіт­ко визна­че­них на­пря­мах: пай­о­вий ка­пітал, зо­бов’язан­ня пе­ред учас­ни­ка­ми та ад­міністра­тив­ні вит­ра­ти, які ма­ють об­ме­жен­ня за кож­ною стат­тею [6].

До­слід­жу­ю­чи особ­ли­во­сті функ­ціо­ну­ван­ня НПФ до­ціль­но роз­г­ля­ну­ти си­сте­му їх управління та з’ясу­ва­ти функ­ції кож­но­го із еле­мен­тів (табл. 1).

Та­б­ли­ця 1

Функ­ціо­наль­ні обов’яз­ки струк­тур­них еле­мен­тів си­сте­ми управління НПФ

Дже­ре­ло: скла­де­но ав­то­ра­ми на ос­но­ві [10]

Для з’ясу­ван­ня ос­нов­них тен­ден­цій функ­ціо­ну­ван­ня та роз­вит­ку НПФ в системі пенсійного за­без­пе­чен­ня в Україні до­ціль­но про­аналі­зу­ва­ти ди­на­міку ос­нов­них по­каз­ни­ків їх діяль­но­сті. У да­но­му кон­тексті вар­то роз­г­ля­ну­ти по­каз­ни­ки, що ха­рак­те­ри­зу­ють пенсійні вне­ски (табл. 2).

Та­б­ли­ця 2

Динаміка ос­нов­них по­каз­ни­ків діяль­но­сті недер­жав­них пен­сій­них фон­дів у ро­зрізі пен­сій­них вне­сків в Україні у 2013-2017 рр.

Дже­ре­ло: скла­де­но та ро­з­ра­хо­ва­но ав­то­ра­ми на ос­но­ві [11] *1 - аб­со­лютне зна­чен­ня; 2 - при­ріст у % до по­пе­ред­ньо­го пе­ріо­ду

Дані пред­став­лені в таб­ли­ці 2 свід­чать, що у порів­няні з 2016 ро­ком кіль­кість укла­де­них пен­сій­них кон­трак­тів у 2017 ро­ці ско­ро­ти­лась на 6,2% (3,9 тис. шт.) та ста­но­ви­ла 58,7 тис. шт., що зумо­в­ле­но змен­шен­ням кіль­ко­сті пен­сій­них кон­трак­тів з фі­зич­ни­ми та юри­дич­ни­ми осо­ба­ми.

Що сто­суєть­ся роз­мі­ру пен­сій­них вне­сків, то спо­стері­гаєть­ся щорічне зрос­тан­ня їх об­ся­гу від 1587,5 млн. грн. у 2013 ро­ці до 1897,3 млн. грн. у 2017 ро­ці. Про­те, тем­пи при­ро­сту пен­сій­них вне­сків знач­но упо­віль­ни­ли­ся. Як­що у 2014 ро­ці порів­ня­но з 2013 ро­ком тем­пи при­ро­сту на­д­ход­жень пен­сій­них вне­сків ста­но­ви­ли 13,9 %, то у 2017 ро­ці порів­ня­но з по­пе­ред­нім пе­ріо­дом зна­чен­ня за­зна­че­но­го по­каз­ни­ка скла­ло 0,11 %. Та­кий стан ре­чей свід­чить про зни­жен­ня по­пи­ту на по­слу­ги НПФ се­ред спо­жи­ва­чів.

Не спо­стері­гаєть­ся впро­до­вж до­слід­жу­ва­но­го пе­ріо­ду і знач­но­го зрос­тан­ня се­ред­ньо­го роз­мі­ру вне­сків на 1 вклад­ни­ка. Зо­кре­ма, впро­до­вж 2017 ро­ку зазна­че­ний по­каз­ник зріс порів­ня­но з 2016 ро­ком май­же на 8 %. Од­нак, про­тя­гом по­пе­ред­ніх двох ро­ків про­сте­жу­ва­ло­ся йо­го змен­шен­ня. За­га­лом, се­ред­ній роз­мір вне­сків на 1 вклад­ни­ка є незнач­ним (се­ред­ній роз­мір вне­сків на од­но­го вклад­ни­ка фі­зич­них осіб у 2017 ро­ці ста­но­вив 2,45 тис грн., а юри­дич­них осіб ü 984,61 тис грн.).

Вра­хо­ву­ю­чи те, що пенсійні вне­ски до недер­жав­них пен­сій­них фон­дів мо­жуть здійс­ню­ва­ти як фі­зич­ні так і юри­дич­ні осо­би, роз­г­ля­не­мо ди­на­міку кіль­ко­сті та струк­ту­ру вклад­ни­ків да­них фон­дів. Як свід­чать дані, на­ве­дені в таб­ли­ці 3, ос­нов­на ча­сти­на пен­сій­них вне­сків на­д­хо­ди­ла від юри­дич­них осіб. При цьо­му, у струк­турі вклад­ни­ків пе­ре­важ­ну біль­шість скла­ли фі­зич­ні осо­би, що свід­чить про незнач­ні об­ся­ги їх вне­сків. Зо­кре­ма, струк­ту­ра пен­сій­них вклад­ни­ків у 2017 ро­ці бу­ла пред­став­ле­на ча­сти­ною з фі­зич­них осіб в обсязі 96,58%. та юри­дич­них осіб в обсязі 3,42 %. Вар­то за­зна­чи­ти, що ана­ло­гіч­на си­ту­а­ція про­сте­жу­ва­лась про­тя­гом всьо­го аналі­зо­ва­но­го пе­ріо­ду.

До­сить ва­го­мим по­каз­ни­ком, при здійс­нен­ні діяль­но­сті недер­жав­ни­ми пен­сій­ни­ми фон­да­ми є роз­мір пен­сій­них ви­плат, оскіль­ки пе­ре­ви­щен­ня ви­плат над на­д­ход­жен­ня­ми мо­же при­зве­сти до де­фі­ци­ту пенсійного фон­ду. То­му, на­ступ­ним ета­пом на­шо­го до­слід­жен­ня є аналіз ди­на­міки пен­сій­них ви­плат учас­ни­кам НПФ (табл. 3). Та­б­ли­ця 3

Динаміка ос­нов­них по­каз­ни­ків діяль­но­сті недер­жав­них пен­сій­них фон­дів у ро­зрізі ви­плат в Україні у 2013 – 2017 рр.

Дже­ре­ло: скла­де­но та ро­з­ра­хо­ва­но ав­то­ра­ми на ос­но­ві [11]. *1-аб­со­лютне зна­чен­ня; 2 - при­ріст у % до по­пе­ред­ньо­го пе­ріо­ду

За про­аналі­зо­ва­ний пе­ріод спо­стері­гаєть­ся на­ро­щен­ня об­ся­гів пен­сій­них ви­плат учас­ни­кам НПФ. Так, у 2017 ро­ці за­галь­ний об­сяг пен­сій­них ви­плат учас­ни­кам недер­жав­но­го пенсійного за­без­пе­чен­ня ста­но­вив 696,3 млн. грн., що на 10,5 % біль­ше, ніж у 2016 ро­ці. Най­біль­ший при­ріст від­був­ся за пе­ріод 2013-2014 рік а са­ме 40,4%, що скла­дає 121,2 млн. грн. Од­нак, ана­ло­гіч­но до тем­пів при­ро­сту пен­сій­них вне­сків, спо­стері­гаєть­ся і упо­віль­нен­ня тем­пів пен­сій­них ви­плат.

По­при за­зна­чене, від­по­від­но до по­бу­до­ва­но­го трен­ду на май­бут­ній пе­ріод, про­гно­зуєть­ся зрос­тан­ня су­ми пен­сій­них ви­плат учас­ни­кам недер­жав­них пен­сій­них фон­дів (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка пен­сій­них ви­плат недер­жав­них пен­сій­них фон­дів в Україні у 2013-2018* рр., млн. грн. Дже­ре­ло: по­бу­до­ва­но ав­то­ра­ми на ос­но­ві [11]. *про­гноз на 2018 рік

За­галь­на кіль­кість учас­ни­ків НПФ у 2017 ро­ці ста­но­ви­ла 840,8 тис. осіб, що на 6,8 тис. осіб біль­ше за по­пе­ред­ній пе­ріод або на 0,8%. Про­те кіль­кість учас­ни­ків що от­ри­ма­ли або от­ри­му­ють пенсійні ви­пла­ти ско­ро­ти­лась за остан­ні пе­ріо­ди, й ста­но­ви­ла 78,8 тис. осіб у 2017 ро­ці, що мен­ше на 3,5 тис. осіб, а ніж за по­пе­ред­ній пе­ріод.

Се­ред­ній рівень ви­плат має по­зи­тив­ну тен­ден­цію до збіль­шен­ня, та на кі­не­ць 2017 ро­ку ви­пла­та на 1 учас­ни­ка скла­ла 828 грн., що на 73 грн. біль­ше, ніж на кі­не­ць 2016 ро­ку, або на 9,7%. При цьо­му, спо­стері­га­ло­ся зрос­тан­ня да­но­го по­каз­ни­ка впро­до­вж усьо­го до­слід­жу­ва­но­го пе­ріо­ду.

Недержавні пенсійні фонди, аку­му­лю­ю­чи гро­шо­ві ко­шти юри­дич­них та фі­зич­них осіб у вигляді пен­сій­них вне­сків та, зо­бов’язу­ю­чись збіль­ши­ти їх шля­хом ін­ве­сту­ван­ня у різ­но­маніт­ні фі­нан­со­ві ін­стру­мен­ти, ви­сту­па­ють у ролі ін­сти­ту­цій­них ін­ве­сторів. Ін­ве­сту­ван­ня ко­штів недер­жав­ни­ми пен­сій­ни­ми фон­да­ми від­бу­ваєть­ся з ураху­ван­ням ви­мог, які сто­су­ють­ся об­ме­жен­ня та нор­ма­тивів ін­ве­сту­ван­ня пен­сій­них ко­штів в окре­мі ви­ди ак­тивів та в кон­крет­ні фі­нан­со­ві ін­стру­мен­ти [12, с. 150].

Вра­хо­ву­ю­чи те, що у роз­по­ряд­жен­ні недер­жав­них пен­сій­них фон­дів на­яв­ні ко­шти вклад­ни­ків, які не є їх влас­ністю, на­пря­ми ін­ве­сту­ван­ня да­них пен­сій­них ак­тивів жорст­ко ре­гу­люєть­ся за­ко­но­дав­ством. То­му, ви­ни­кає необ­хід­ність роз­г­ля­ну­ти струк­ту­ру ін­ве­сту­ван­ня ко­штів недер­жав­ни­ми пен­сій­ни­ми фон­да­ми (рис. 2).

Рис. 2. Струк­ту­ра ін­ве­сто­ва­них недер­жав­ни­ми пен­сій­ни­ми фон­да­ми ак­тивів у 2017 р., млн. грн.

От­же, від­по­від­но до да­них, пред­став­ле­них на рис. 2, не­об­хід­но за­зна­чи­ти, що у 2017 ро­ці пе­ре­важ­ни­ми на­пря­ма­ми ін­ве­сту­ван­ня пен­сій­них ак­тивів бу­ли гро­шо­ві ко­шти, роз­мі­щені на вклад­них (де­по­зит­них) бан­ківсь­ких ра­хун­ках – 43,9% та цінні папери – 39,9%. Най­менш при­ва­б­ли­ви­ми на­пря­ма­ми ін­ве­сту­ван­ня є ак­ції іно­зем­них емі­тен­тів та бан­ківсь­кі ме­та­ли. Аналі­зу­ю­чи до­свід ін­ве­сту­ван­ня пен­сій­них ак­тивів за ми­нулі ро­ки, слід від­міти­ти, що най­мен­шу част­ку скла­да­ють ін­ве­сти­ції у ак­ції іно­зем­них емі­тен­тів, так, у 2016 ро­ці за да­ним на­пря­мом бу­ло ін­ве­сто­ва­но 0,5 млн. грн., що на 1,8 млн. грн. мен­ше, ніж у 2017 ро­ці.

Таким чи­ном, аку­му­льо­ва­на струк­ту­ра ак­тивів українсь­ких НПФ не зов­сім від­по­ві­дає світо­вим тен­ден­ціям. Як­що на роз­ви­ну­тих рин­ках ка­піта­лу пенсійні фонди пе­редусім ін­ве­сту­ють в ак­ції (27–72%, у се­ред­ньо­му – 54%) та об­лі­га­ції (13–62%, у се­ред­ньо­му – 28%), то українсь­кі НПФ вкла­ли в ак­ції незнач­ну част­ку своїх ко­штів. Більш сут­тєві вкла­ден­ня в дер­жав­ні, муні­ци­паль­ні та кор­по­ра­тив­ні об­лі­га­ції, а пе­ре­ва­жа­ють де­по­зи­ти [13]

Особ­ли­вої ува­ги при до­слід­жен­ні особ­ли­во­стей роз­вит­ку та функ­ціо­ну­ван­ня НПФ в Україні за­слу­го­вує співвід­но­шен­ня пен­сій­них ак­тивів НПФ до ВВП (табл. 4).

Та­б­ли­ця 4 Співвід­но­шен­ня пен­сій­них ак­тивів НПФ до но­мі­наль­но­го ВВП Украї­ни у 2015-2017 рр.

Дже­ре­ло: скла­де­но та ро­з­ра­хо­ва­но ав­то­ра­ми на ос­но­ві [11; 14] Так, у віт­чиз­няній прак­ти­ці зна­чен­ня да­но­го по­каз­ни­ка є мі­зер­ним та має тен­ден­цію до зни­жен­ня. Для порів­нян­ня, се­ред­нє зна­чен­ня да­но­го по­каз­ни­ка у світі у 2017 ро­ці ста­но­ви­ло 67 %. При цьо­му зна­чен­ня співвід­но­шен­ня ак­тивів НПФ до ВВП в де­я­ких краї­нах пе­ре­ви­щи­ло 100 % (на­при­клад, Ав­стралія, Ка­на­да, Ні­дер­лан­ди, Ве­ли­ка Бри­танія та ін.) [15]. Все це свід­чить про недо­стат­ній рівень роз­вит­ку віт­чиз­ня­но­го рин­ку НПФ та, як на­слі­док, немож­ливість віт­чиз­ня­ної си­сте­ми пенсійного за­без­пе­чен­ня функ­ціо­ну­ва­ти на на­леж­но­му рів­ні.

Для визна­чен­ня мож­ли­во­стей роз­вит­ку НПФ в Україні, по­бу­дує­мо еко­но­мет­рич­ну модель впли­ву фак­торів на за­леж­ний по­каз­ник та йо­го про­гноз. Ви­ко­ри­стає­мо на­ступ­ні змін­ні: 1. Пенсійні вне­ски до НПФ (pension contributions to the NPF); 2. Се­ред­ня за­робіт­на пла­та (average salary);

3. Кіль­кість на­се­лен­ня (number of population);

4. Ви­пла­ти вклад­ни­кам НПФ (payments to NPF depositors); 5. ВВП на ду­шу на­се­лен­ня (GDP per capita).

За­леж­ним фак­то­ром є пенсійні вне­ски, ін­ші змін­ні є неза­леж­ни­ми. Для по­бу­до­ви про­гно­зу та до­слід­жен­ня за­леж­но­сті між змін­ни­ми, ви­ко­ри­стає­мо ПП Eviews.

Ета­пи мо­де­лю­ван­ня на­ве­де­но на рис. 3.

Перш за все, визна­чи­мо вза­є­мо­зв’язок між фак­то­ра­ми, по­бу­ду­вав­ши ко­ре­ля­цій­ну мат­ри­цю, яка є вихід­ним еле­мен­том для по­даль­ших ро­з­ра­хун­ків (табл. 5). Та­б­ли­ця 5

Ко­ре­ля­цій­на мат­ри­ця вза­є­мо­зв’яз­ку між фак­то­ра­ми

От­же, від­по­від­но до по­бу­до­ва­ної ко­ре­ля­цій­ної мат­ри­ці, вар­то від­міти­ти, що про­слід­ко­вуєть­ся чіт­кий, пря­мий силь­ний вза­є­мо­зв’язок між внеска­ми до НПФ та се­ред­ньою за­робіт­ною пла­тою із зна­чен­ням 0,973. То­му, при зрос­тан­ні рів­ня се­ред­ньої за­робіт­ної пла­ти в Україні, пенсійні вне­ски до НПФ збіль­шу­ва­ти­му­ть­ся.

Слід за­ува­жи­ти, що між кіль­кістю на­се­лен­ня та се­ред­ньою за­робіт­ною пла­тою на­яв­ний обер­не­ний вза­є­мо­зв’язок, тоб­то при змен­шен­ні кіль­ко­сті на­се­лен­ня, се­ред­ня за­робіт­на пла­та зрос­та­ти­ме.

На­ступ­ним ета­пом у по­бу­до­ві ко­ре­ля­цій­ної мо­делі є роз­гляд впли­ву кож­но­го фак­то­ру на за­леж­ний по­каз­ник, що від­бу­ваєть­ся шля­хом по­бу­до­ви ба­га­то­фак­тор­ної ре­гресій­ної мо­делі (табл. 6). Та­б­ли­ця 6

Ре­гресій­на модель за­леж­но­сті вне­сків до НПФ від по­каз­ни­ків еко­но­міч­но­го роз­вит­ку краї­ни

Для то­го, аби визна­чи­ти адек­ват­ність мо­делі не­об­хід­но звер­ну­ти ува­гу на по­каз­ник Prob (F) та зна­чен­ня та adjusted

.

Так, ви­хо­дя­чи з да­них на­ве­де­них на рис. 4, вар­то від­міти­ти, що Prob (F) = 0,000156, що < 0,05, тоб­то з рів­нем зна­чу­що­сті ü = 0,05 мож­на ствер­джу­ва­ти, що за­про­по­но­ва­на модель є адек­ват­ною.

Не­об­хід­но за­ува­жи­ти, що про по­бу­до­ві ба­га­то­фак­тор­ної ре­гресій­ної мо­делі, не ви­ко­ри­сто­ву­вав­ся по­каз­ник ди­на­міки ва­ло­во­го внут­ріш­ньо­го про­дук­ту, оскіль­ки при поєд­нан­ні з ін­ши­ми фак­то­ра­ми модель не має адек­ват­них ре­зуль­татів.

Та­кож, про­по­нує­мо пе­ревіри­ти по­бу­до­ва­ну модель на стій­кість та ви­яви­ти мож­ливі струк­тур­ні зру­шен­ня від впли­ву зов­ніш­ніх фак­торів. Ре­зуль­та­ти пред­ста­ви­мо у табл. 7. Та­б­ли­ця 7

Оцінка струк­тур­них зру­шень те­стом Heteroskedasticity Test: Breusch-Pagan-Godfrey

Від­по­від­но до за­сто­со­ва­но­го те­сту на ви­яв­лен­ня стій­ко­сті мо­делі, Prob(F-statistic) = 0.6604, що є > 0.05, що свід­чить про від­сут­ність струк­тур­них зру­шень у мо­делі, тоб­то во­на є стій­кою.

На­ступ­ним ета­пом є здійс­нен­ня аналі­зу ела­стич­но­сті по­каз­ни­ків мо­делі, тоб­то визна­чен­ня на скіль­ки змі­нить­ся зна­чен­ня за­леж­но­го фак­то­ра від сво­го се­ред­ньо­го зна­чен­ня, в ре­зуль­таті змі­ни неза­леж­них змін­них на 1% від своєї се­ред­ньої ве­ли­чи­ни (табл. 8). Та­б­ли­ця 8

Ела­стич­ність ко­е­фі­цієн­тів мо­делі

От­же, ви­хо­дя­чи з про­ве­де­них ро­з­ра­хун­ків, мож­на зро­би­ти на­ступ­ні вис­нов­ки:

1. При зміні се­ред­ньої за­робіт­ної пла­ти на 1 %, су­ма вне­сків до недер­жав­них пен­сій­них фон­дів збіль­шать­ся на 1.461632 оди­ни­ць.

2. При зміні кіль­ко­сті на­се­лен­ня на 1 %, су­ма вне­сків до недер­жав­них пен­сій­них фон­дів змен­шить­ся на 0.132495 оди­ни­ць.

3. При зміні ви­плат вклад­ни­кам НПФ на 1 %, су­ма вне­сків до недер­жав­них пен­сій­них фон­дів змен­шить­ся на 0.595262 оди­ни­ць.

Та­кож не­об­хід­но визна­чи­ти, який вплив бу­дуть ма­ти неза­леж­ні змін­ні на су­му вне­сків до Недер­жав­но­го пенсійного фон­ду піс­ля вве­ден­ня до­дат­ко­вих пе­ріодів (до 2020 ро­ку). Для цьо­го не­об­хід­но по­бу­ду­ва­ти до­дат­ко­ву ре­гресій­ну модель, в якій ми збіль­ши­мо кіль­кість спо­сте­ре­жень (табл. 9). Та­б­ли­ця 9

Уточ­не­на ре­гресій­на модель за­леж­но­сті су­ми вне­сків до НПФ від по­каз­ни­ків еко­но­міч­но­го роз­вит­ку краї­ни

От­же, в ре­зуль­таті по­бу­до­ви про­гно­зу зна­чен­ня неза­леж­них ко­е­фі­цієн­тів бу­ли змі­нені, і, від­по­від­но, змі­ни­лась їх зна­чу­щість. Так, піс­ля здійс­нен­ня усіх ро­з­ра­хун­ків усі ко­е­фі­цієн­ти є зна­чу­щи­ми при рів­ні ймо­вір­но­сті 0,99. Модель є адек­ват­ною.

За ре­зуль­та­та­ми по­бу­до­ва­ної мо­делі, бу­ла ви­яв­ле­на силь­на вза­є­мо­за­леж­ність між су­мою вне­сків до Недер­жав­них пен­сій­них фон­дів та неза­леж­ни­ми по­каз­ни­ка­ми (кіль­кістю на­се­лен­ня, се­ред­ньою за­робіт­ною пла­тою та ви­пла­та­ми недер­жав­ни­ми пен­сій­ни­ми фон­да­ми). По­бу­до­ва про­гно­зу дає мож­ливість ствер­джу­ва­ти, що су­ма вне­сків до НПФ до 2020 ро­ку по­сту­по­во збіль­шу­ва­ти­меть­ся, що свід­чить про мож­ли­вий роз­ви­ток да­но­го ви­ду пенсійного за­без­пе­чен­ня. Та­кож, не­об­хід­но за­зна­чи­ти, що у 2019 ро­ці спо­стері­гаєть­ся пе­ре­лом­на точ­ка, та про­гно­зуєть­ся змен­шен­ня су­ми вне­сків до НПФ.

Таким чи­ном, НПФ, як важ­ли­ва скла­до­ва віт­чиз­ня­ної си­сте­ми пенсійного за­без­пе­чен­ня, хоч і роз­ви­ва­ють­ся, од­нак тем­пи їх зрос­тан­ня є незнач­ни­ми. Се­ред ос­нов­них фак­торів, що стри­му­ють роз­ви­ток НПФ в Україні, які містять знач­ний по­тен­ціал роз­вит­ку, мож­на виді­ли­ти на­ступ­ні:

низь­кий рівень до­ходів на­се­лен­ня, як на­слі­док, об­ме­жені мож­ли­во­сті участі гро­ма­дян у третьо­му рів­ні си­сте­ми пенсійного за­без­пе­чен­ня;

низь­кий рівень до­віри на­се­лен­ня до фі­нан­со­вих уста­нов, у то­му числі, до НПФ; низь­кий рівень фінансової куль­ту­ри на­се­лен­ня; недо­стат­ній спектр ін­ве­сти­цій­но-при­ва­б­ли­вих та на­дій­них фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів для ін­ве­сту­ван­ня ко­штів, аку­му­льо­ва­них НПФ, що сут­тєво упо­віль­нює роз­ви­ток НПФ та ін.

Ви­щев­ка­за­ні фак­то­ри по­тре­бу­ють на­галь­но­го вжит­тя за­ходів з ме­тою їх по­до­лан­ня. Зо­кре­ма, для роз­вит­ку НПФ та ак­тиві­за­ції їх діяль­но­сті на віт­чиз­ня­но­му фі­нан­со­во­му рин­ку, ре­фор­му­ван­ня си­сте­ми пенсійного за­без­пе­чен­ня, ви­ни­кає необ­хід­ність у здійс­нен­ні низ­ки кон­цеп­ту­аль­них за­ходів, по­кли­ка­них за­без­пе­чи­ти по­даль­ший роз­ви­ток НПФ та пе­ре­тво­ри­ти їх на ефек­тив­но функ­ціо­ну­ю­чий еле­мент си­сте­ми пенсійного за­без­пе­чен­ня. У зв’яз­ку з цим, вар­то ро­з­ро­би­ти ком­плекс за­ходів, ко­т­рий за­без­пе­чить ак­тиві­за­цію про­це­су участі на­се­лен­ня в третьо­му рів­ні си­сте­ми пенсійного за­без­пе­чен­ня Украї­ни, а са­ме про­ве­сти по­в­но­мас­штаб­ну ре­клам­но-роз’яс­ню­валь­ну кам­панію. Крім то­го, не­об­хід­но за­без­пе­чи­ти від­нов­лен­ня до­віри гро­ма­дян до НПФ, шля­хом по­си­лен­ня си­сте­ми за­хи­сту пен­сій­них на­ко­пи­чень за ра­ху­нок ство­рен­ня ме­ханіз­му їх за­хи­сту, на­дан­ня до­дат­ко­вих га­ран­тій. Вар­то та­кож пі­дви­щи­ти за­ці­кав­леність з бо­ку ро­бо­то­дав­ців у недер­жав­них пен­сій­них про­гра­мах.

По­ряд із за­зна­че­ним, по­тре­бує роз­ши­рен­ня спектр фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів, які да­дуть мож­ливість за­лу­ча­ти ко­шти фі­зич­них та юри­дич­них осіб у сфе­ру недер­жав­но­го пенсійного за­без­пе­чен­ня та ін­стру­мен­тів, у які НПФ мо­жуть вкла­да­ти свої ак­ти­ви. Не­об­хід­но та­кож за­без­пе­чи­ти зі сто­ро­ни дер­жа­ви спри­ят­ливі умо­ви на фон­до­во­му рин­ку, що дасть мож­ливість роз­ши­рен­ня на­пря­мів ін­ве­сту­ван­ня пен­сій­них ак­тивів [16].

От­же, роз­ви­ток НПФ та ре­фор­му­ван­ня си­сте­ми пенсійного за­без­пе­чен­ня в Україні має ство­ри­ти на­леж­ні умо­ви для пі­дви­щен­ня рів­ня пен­сій, ра­ціо­наль­но­го пе­ре­роз­поді­лу функ­цій між дер­жа­вою, ро­бо­то­дав­ця­ми і пра­ц­ю­ю­чи­ми що­до со­ціаль­но­го за­хи­сту гро­ма­дян по­хи­ло­го віку, а та­кож за­лу­ча­ти на­ко­пи­чу­вані пенсійні ко­шти для ре­алі­за­ції політи­ки еко­но­міч­но­го зрос­тан­ня на­шої дер­жа­ви.

Вис­нов­ки та пер­спек­ти­ви по­даль­ших до­слід­жень

Пен­сій­на си­сте­ма Украї­ни має три­рів­не­ву струк­ту­ру. Третій рівень пен­сій­ної си­сте­ми Украї­ни – си­сте­ма недер­жав­но­го пенсійного за­без­пе­чен­ня - ґрун­туєть­ся на за­са­дах доб­ро­віль­ної участі гро­ма­дян, ро­бо­то­дав­ців та їх об’єд­нань у фор­му­ван­ні пен­сій­них на­ко­пи­чень за до­по­мо­гою, на­при­клад, НПФ. За­га­лом, си­ту­а­ція у цій сфері, з огля­ду на зрос­та­ю­чу ди­на­міку пен­сій­них вне­сків, здаєть­ся за­до­віль­ною. Крім то­го, про­ве­дене до­слід­жен­ня НПФ в системі пенсійного за­без­пе­чен­ня Украї­ни за­свід­чи­ло про знач­ний по­тен­ціал їх роз­вит­ку. Але, все ж та­ки роз­мір пен­сій­них вне­сків до НПФ все ще є мі­зер­ним для за­без­пе­чен­ня нор­маль­но­го функ­ціо­ну­ван­ня третьо­го рів­ня пен­сій­ної си­сте­ми. Крім то­го, тем­пи роз­вит­ку ос­нов­них по­каз­ни­ків діяль­но­сті НПФ є незнач­ни­ми. Ос­нов­ни­ми пе­реш­ко­да­ми на шля­ху до роз­вит­ку НПФ є недо­стат­ній рівень дер­жав­ної під­т­рим­ки, низь­кий рівень до­віри на­се­лен­ня до та­ких уста­нов, а та­кож незнач­ний рівень фінансової куль­ту­ри гро­ма­дян. Сут­тєвим фак­то­ром, що стри­мує роз­ви­ток НПФ та­кож є об­ме­жен­ня ін­ве­сти­цій­ної політи­ки НПФ че­рез вста­нов­лен­ня до­сить ву­зь­ко­го ко­ла ін­стру­мен­тів, в які доз­во­ляєть­ся вкла­да­ти пенсійні ак­ти­ви.

Для ство­рен­ня ефек­тив­ної та на­дій­ної си­сте­ми пенсійного за­без­пе­чен­ня, на­сам­пе­ред, не­об­хід­но про­ве­сти ряд за­ходів на дер­жав­но­му рів­ні, на рів­ні сві­до­мо­сті на­шо­го сус­піль­ства, ад­же ефек­тив­но функ­ціо­ну­ю­ча си­сте­ма пенсійного за­без­пе­чен­ня, у т.ч. і функ­ціо­ну­ван­ня НПФ, є од­но­час­но і істот­ним дже­ре­лом під­т­рим­ки со­ціаль­них стан­дар­тів в Україні, і за­со­бом на­ко­пи­чен­ня внут­ріш­ніх ін­ве­сти­цій­них ре­сур­сів, ду­же необ­хід­них для при­ско­ре­но­го роз­вит­ку на­ціо­наль­ної еко­но­міки.

Спи­сок лі­те­ра­ту­ри

Barr N. Reforming Pensions: Principles and Policy Choices / N. Barr, // Conference on the politics of pension reforms in the Nordic countries – the whys, the hows, the lessons. – Oslo, 2014.

Сті­гліц Дж.Е. Еко­но­міка дер­жав­но­го сек­то­ру / Джо­зеф Е. Сті­гліц. Пер.з анг. А. Олій­ник, Р. Скільсь­кий. – К.: Ос­но­ви,1998.–0с.402–406;

Fabozzi F. The handbook of fixed income securities / F. Fabozzi. – N.Y.: McGraw-Hill, 2005. – Р. 610. [Electronic resource]. – Access mode: www.cbonds.cbonds.info/all/rus/ index/phtml.

Бе­седін В.Ф. Су­час­ні про­бле­ми і тенденції в пен­сій­но­му за­без­пе­чен­ні на­се­лен­ня Украї­ни / В.Ф. Бе­седін, С.Б. Бе­резі­на // Універ­си­тетсь­кі на­у­ко­ві за­пис­ки. – 2017. – № 1. – С. 131–140. – Ре­жим до­сту­пу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Unzap_2017_1_17

До­роні­на І.І. Недержавні пенсійні фонди в про­цесі ста­нов­лен­ня єв­ро­пейсь­кої мо­делі де­мо­кра­тич­ної дер­жа­ви в Україні / І.І. До­роні­на// Ефек­тив­на еко­но­міка. – 2016. – № 5. – [Елек­трон­ний ре­сурс]. Ре­жим до­сту­пу: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1& z=4958

Ма­льо­ва­ний М.І. Стан та про­бле­ми роз­вит­ку си­сте­ми недер­жав­но­го пенсійного страху­ван­ня в Україні / М.І. Ма­льо­ва­ний. [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: http://www. udau.edu.ua/ library.php? pid=1535.

На­у­мен­ко­ва С.В. Функ­ціо­ну­ван­ня недер­жав­них пен­сій­них фон­дів на рин­ку фі­нан­со­вих по­слуг Украї­ни / С.В. На­у­мен­ко­ва // Фі­нан­си Украї­ни. – 2010. – № 4. – С. 3–16.

Приказюк Н.В. Діяль­ність НПФ як ос­нов­них учас­ни­ків недер­жав­но­го пенсійного страху­ван­ня в Україні / Н.В. При-

ка­зюк, В.М. Юхи­мен­ко // Ефек­тив­на еко­но­міка. – 2014. – № 7. – [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3205

Недержавні пенсійні фонди у струк­турі су­час­них пен­сій­них си­стем: мо­но­гра­фія / Т.С. Смо­в­жен­ко, Н.В. Тка­чен­ко, Н.А. Ці­ка­новсь­ка; за заг. ред. Т.С. Смо­в­жен­ко. – К.: УБС НБУ, 2012. – 310 с.

Про недер­жавне пен­сійне за­без­пе­чен­ня: За­кон Украї­ни від 09. 07. 2003 № 1057 –IV. [Елек­трон­ний ре­сурс]. Ре­жим до­сту­пу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1057–15

Ін­фор­ма­ція про стан та роз­ви­ток недер­жав­но­го пенсійного за­без­пе­чен­ня Украї­ни за 2011 – 2017 ро­ку // Офі­цій­ний сайт На­ціо­наль­ної ко­місії, що здійс­нює дер­жавне ре­гу­лю­ван­ня у сфері рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: https://www.nfp.gov.ua/ua/Informatsiia–pro– stan–i–rozvytok–nederzhavnoho–pensiino ho–zabezpechennia– Ukrainy.html

Сви­ри­довсь­ка А.О. Ін­ве­сти­цій­на діяль­ність недер­жав­них пен­сій­них фон­дів в Україні / А.О. Сви­ри­довсь­ка// На­у­ко­ві пра­ці НДФІ. – 2016. – № 4 (77). – с. 148–157.

Теслюк С.А. Ін­ве­сти­цій­ний по­тен­ціал недер­жав­них пен­сій­них фон­дів в Україні / С.А. Теслюк. – [Елек­трон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу: file:///C:/Users/Admin/Downloads/ evzdia_2016_4(2)__17.pdf

Ва­ло­вий внут­ріш­ній про­дукт / Офі­цій­них сайт Міністер­ства фі­нан­сів Украї­ни. [Елек­трон­ний ре­сурс]. Ре­жим до­сту­пу https://index.minfin.com.ua/economy/gdp/

Global pension assets study 2018 / Willis Towers Watson. – 2018 https://www.willistowerswatson.com/–/media/WTW/ Images/Press/2018/01/Global–Pension–Asset–Study–2018– Japan.pdf

Король В. Роз­ви­ток недер­жав­но­го пенсійного за­без­пе­чен­ня в кон­тексті ре­фор­му­ван­ня пен­сій­ної си­сте­ми Украї­ни / В. Король. – [Елек­трон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу: http:// dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/17120/1/35–37.pdf

References

Barr N. (2014). Reforming Pensions: Principles and Policy Choices. http://www.oxfordscholarship.com/view/10.1093/ acprof:oso/9780195311303.001.0001/acprof–9780195311303

Stiglitz J.E. (1998). Public Sector Economy / Joseph E. Stiglitz. Per.f ang. A. Oliynyk, R. Skilsky. – K.: Osnovu.

Fabozzi F. (2005). The handbook of fixed income securities. McGraw–HillЄ, N.Y www.cbonds.cbonds.info/all/rus/index/phtml.

Besedin V.F.; Berezina S.B. (2017). Modern Problems and Tendencies are in Pension Provision of Population of Ukraine. University Scientific Notes, No. 61, рр. 131–140.

Doronina І.І. (2016) Non–state pension funds in the process of becoming a European model of a democratic state in Ukraine. Effective economy, No. 5. http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1& z = 4958

Malyov M.I. Status and problems of the system of non–state pension insurance in Ukraine. http://www.udau.edu.ua/ library. php? pid = 1535.

Naumenkova S.V. (2010). Non–state pension funds Functioning in the financial services market. Finance of Ukraine, No. 4, Part 2, pp. 3–16.

Prikaziuk N.V., Yukhumenko V.M. (2014). Private pension funds as the main participants of private pensions in Ukraine. Effective economy, No. 7. http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=3205

Smovzhenko T.S., Tkachenko NV, Tsikanovska N.A. (2012). Non–state pension funds in the structure of modern pension systems. UBS NBU, Kyiv

Verkhovna Rada of Ukraine (2007). Law of Ukraine About non–state pension provision, Resolution No. № 1057 of 09 July 2007. http://zakon4.rada.gov.ua /laws/show/1057–15

Information on the state and development of non–state pension provision of Ukraine for 2011 – 2017 (2017). Official site of the National Commission that carries out state regulation in the field of financial services markets https://www.nfp.gov. ua/ua/Informatsiia–pro–stan–i–rozvytok–nederzhavnoho– pensiino ho–zabezpechennia–Ukrainy.html

Sviridovska A.O. (2016). Investment activity of non–state pension funds in Ukraine. Scientific Papers NDFI, No. 4 (77). рр. 148–157.

Teslіuk S.A. (2016). Investment potential of private pension funds in Ukraine. Economic Bulletin of the Zaporizhzhya State Engineering Academy. Vol 4–2 (04) file:///C:/Users/Admin/ Downloads/evzdia_2016_4(2)__17.pdf

Gross domestic product (2018). Ministry of Finance of Ukraine. https://index.minfin.com.ua/economy/gdp/

Willis Towers Watson (2018). Global pension assets study 2018 (p. 9) https://www.willistowerswatson.com/–/media/WTW/ Images/Press/2018/01/Global–Pension–Asset–Study–2018– Japan.pdf

Korol V. Development of non–state pension provision in the context of reforming the pension system of Ukraine. http:// dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/17120/1/35–37.pdf

Для по­ни­ма­ния то­го, что и как на­до ре­гу­ли­ро­вать на стра­хо­вом рын­ке, на­до для на­ча­ла по­ни­мать – за­чем, и на­чать на­до с по­ни­ма­ния, что та­кое стра­хо­вой ры­нок в се­го­дняш­ней Укра­ине.

Итак по су­ще­ству: до­ля ре­аль­но­го стра­хо­ва­ния в ВВП стра­ны – это ми­зер­ные 0,5% и прин­ци­пи­аль­но не ме­ня­ет­ся мно­гие го­ды; око­ло по­ло­ви­ны рын­ка – это оп­ти­ми­за­ция на­ло­го­об­ло­же­ния фи­нан­со­во-про­мыш­лен­ных групп; непла­те­же­спо­соб­ность зна­чи­тель­ной ча­сти стра­хов­щи­ков, осо­бен­но за­мет­ная в мас­со­вой «ав­то­граж­дан­ке» и пра­во­вая неспо­соб­ность дей­ству­ю­ще­го го­сре­гу­ля­то­ра су­ще­ствен­но по­вли­ять на это.

На мой взгляд, о чем я уже неод­но­крат­но пуб­лич­но за­яв­лял, в т.ч. на стра­ни­цах из­да­ний «Укра­и­на Бизнес», пер­во­при­чи­на се­го­дняш­не­го со­сто­я­ния рын­ка, – это ненуж­ность от­ры­той ры­ноч­ной эко­но­ми­ки и стра­хо­во­го рын­ка, как ин­стру­мен­та пе­ре­рас­пре­де­ле­ния и об­ще­ствен­но­го кон­тро­ля за цен­тра­ли­зо­ван­ны­ми го­су­дар­ствен­ны­ми фи­нан­со­вы­ми по­то­ка­ми (энер­ге­ти­ка, ком­му­наль­ная, со­ци­аль­ная сфе­ры и т.д.) для се­го­дняш­ней си­сте­мы управ­ле­ния го­су­дар­ством. А в слу­чае его за­дей­ство­ва­ния в Укра­ине, как это при­ня­то в эко­но­ми­че­ски раз­ви­тых стра­нах, – он бы вре­дил ее цен­тра­ли­зо­ван­ной мо­но­поль­но-оли­гар­хи­че­ской эко­но­ми­ке и, как след­ствие, – вре­дил бы лич­ным ин­те­ре­сам непо­сред­ствен­ных «ру­ле­вых» этой эко­но­ми­ки, при­чем – на всех уров­нях. (Де­таль­но я ком­мен­ти­ро­вал свое мне­ние в № 7 «УБР» от 26.02.2018) и жур­на­ле «Фи­нан­со­вые услу­ги» № 6-7, 2017 г.

Несмот­ря на ука­зан­ную си­стем­ную го­су­дар­ствен­ную про­бле­му для раз­ви­тия стра­хо­вой от­рас­ли, как ры­ноч­ной от­рас­ли в Укра­ине (на что его участ­ни­ки не мо­гут по­вли­ять) се­го­дняш­няя си­сте­ма го­су­прав­ле­ния может по­вы­сить ка­че­ство управ­ле­ния стра­хо­вым рын­ком, его пла­те­же­спо­соб­ность и ра­бо­чее со­сто­я­ние, как от­рас­ли (не ме­няя его се­го­дняш­ней си­стем­ной сущ­но­сти и его до­ли в ВВП, но влияя на «тех­ни­че­ские» недо­стат­ки).

Так, учи­ты­вая, что не дей­ству­ет сло­жив­ша­я­ся в Укра­ине си­сте­ма го­су­дар­ствен­но­го вли­я­ния на стра­хо­вой ры­нок че­рез де­мо­кра­ти­че­ское из­ме­не­ние за­ко­нов («О стра­хо­ва­нии», «Об «ав­то­граж­дан­ке» и др. (ни один из си­сте­мо­об­ра­зу­ю­щих За­ко­нов, ко­то­рые по­вы­си­ли бы ка­че­ство рын­ка, не при­ни­ма­ют­ся Вер­хов­ной Ра­дой уже бо­лее 10-и по­след­них лет), то, есте­ствен­но, на­пра­ши­ва­ет­ся вы­вод о том, что ес­ли «не ра­бо­та­ет де­мо­кра­ти­че­ская власть», то ее аль­тер­на­ти­ва – власть «ад­ми­ни­стра­тив­ная». По­след­няя, кста­ти, впи­сы­ва­ет­ся в дей­ству­ю­щую си­сте­му цен­тра­ли­зо­ван­но­го го­су­прав­ле­ния. А та­кой «ад­ми­ни­стра­тив­ной вла­стью» для стра­хо­во­го рын­ка может быть ли­бо Нац­банк, име­ю­щий для это­го и пра­во за­ко­но­да­тель­ной ини­ци­а­ти­вы, и ши­ро­кие управ­лен­че­ские пра­ва, что пред­по­ла­га­ет се­го­дняш­ний законопроект о т.н. «спли­те», ли­бо дей­ству­ю­щий се­го­дня го­сре­гу­ля­тор – Нац­ком­фи­н­по­слуг с уси­лен­ны­ми ре­гу­ля­тор­ны­ми пра­ва­ми, что в свою оче­редь пред­по­ла­га­ет дру­гой, т.н. аль­тер­на­тив­ный законопроект об уси­ле­нии ин­сти­ту­ци­о­наль­ной спо­соб­но­сти дей­ству­ю­ще­го го­сре­гу­ля­то­ра.

Счи­таю, что глав­ное и необ­хо­ди­мое для рын­ка и его по­тре­би­те­лей – это все-та­ки при­нять и вве­сти в дей­ствие что-ли­бо из двух нор­ма­тив­ных ва­ри­ан­тов и на­чать жить по нему, а не пре­вра­щать во­прос в оче­ред­ную мно­го­лет­нюю дис­кус­сию ни о чем.

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.