”Ко­жно­му дру­го­му по­ку­пцю про­би­ва­є­мо зай­вий то­вар”

— У су­пер­мар­ке­ті на­ду­ри­ли на 400 гри­вень. За­мість ше­сти пля­шок ко­ка-ко­ли на ка­сі по­ра­ху­ва­ли 36, — го­во­рить ки­ян­ка Іри­на МИСНИК, 30 ро­ків.

Gazeta po-ukrainsky - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ва­лен­ти­на МУРАХОВСЬКА

30 гру­дня ску­по­ву­ва­ли­ся з чо­ло­ві­ком у су­пер­мар­ке­ті. Лю­дей пов­но бу­ло. Усю­ди чер­ги, по­стій­но віз­ка­ми чі­пля­ють. На ка­су при­йшли за­му­че­ні, хо­ті­ло­ся швид­ше по­вер­ну­ти­ся до­до­му. Пе­ре­ві­ри­ли за спи­ском, чи все ку­пи­ли. На чек не ди­ви­ли­ся. До­ро­гою до­до­му обго­во­рю­ва­ли, що ви­тра­ти­ли біль­ше гро­шей, ніж пла­ну­ва­ли.

На­сту­пно­го дня по­дзво­нив кум. Ка­же — на про­ду­кти для чо­ти­рьох ви­тра­ти­ли 1,5 ти­ся­чі. А у нас на двох ви­йшло біль­ше. Зна­йшли чек. А там — зай­ві 30 пля­шок ко­ка-ко­ли. Чо­ло­вік ви­кли­кав та­ксі, по­їхав у ма­га­зин роз­би­ра­ти­ся. Гро­ші по­вер­ну­ли, по­обі­ця­ли оштра­фу­ва­ти ка­си­ра за не­ува­жність.

По­дру­га з Чер­ні­го­ва за­бу­ла на ка­сі ков­ба­су. По­вер­ну­ла­ся, щоб за­бра­ти. Ка­сир і охо­ро­нець ка­жуть: ”Ні­чо­го не ба­чи­ли. Хтось із по­ку­пців, ма­буть, за­брав”. Во­на пі­шла до ди­ре­кто­ра ма­га­зи­ну. По­ди­ви­ли­ся за­пи­си ка­мер. Ви­я­ви­ло­ся, що ков­ба­су схо­вав со­бі в ша­фу охо­ро­нець.

— На но­во­рі­чних свя­тах не­по­га­но за­ро­бля­є­мо, — ка­же 24-рі­чна Оль­га. Пра­цює два ро­ки ка­си­ром у він­ни­цько­му су­пер­мар­ке­ті. Прі­зви­ща про­сить не вка­зу­ва­ти. — Ко­ли по­ку­пець під­хо­дить до ка­си, оці­ню­є­мо кіль­кість то­ва­ру. Тих, хто взяв де­ся­ток яєць, не обду­риш. А якщо ве­зе пов­ний во­зик про­ду­ктів — ін­ша спра­ва.

Ме­не всім хи­тро­щам на­вчив охо­ро­нець ма­га­зи­ну. Ді­лю­ся з ним то­ва­ром чи гро­ши­ма. Один із спосо­бів обма­ну: вда­єш, що код ав­то­ма­ти­чно не чи­та­є­ться. На­би­ра­єш вру­чну. Якщо змі­ни­ти в ко­ді па­ру цифр, мо­жна за­мість плав­ле­но­го сир­ка ви­би­ти чер­во­ну ікру. Ще стан­дар­тний обман — не­пра­виль­на кіль­кість. За­мість трьох пля­шок шам­пан­сько­го про­би­ва­є­мо п’ять. Дві за­би­ра­є­мо со­бі. Наш су­пер­мар­кет у лю­дно­му мі­сці. Ко­жно­му дру­го­му по­ку­пцю про­би­ва­є­мо зай­вий то­вар. Ко­мусь па­ке­тик ка­ви, ко­мусь — шо­ко­лад­ку. Кру­пні ма­хі­на­ції — ли­ше на свя­та. Лю­дям то­ді не шко­да гро­шей, че­ків май­же ні­хто не пе­ре­ві­ряє.

Якщо змі­ни­ти в ко­ді па­ру цифр, мо­жна за­мість плав­ле­но­го сир­ка ви­би­ти чер­во­ну ікру

Цьо­го ро­ку на но­во­рі­чний стіл до­до­му ні­чо­го не ку­пу­ва­ла. Зі­бра­ла два де­ся­тки пля­шок шам­пан­сько­го та ви­на. По­ді­ли­ла­ся з охо­рон­цем. За то­вар мо­жна та­кож отри­ма­ти гро­ші. Ча­сто по­ку­пці не бе­руть чек. Ми йо­го збе­рі­га­є­мо. А вве­че­рі оформ­ля­є­мо по­вер­не­н­ня то­ва­ру. Крім шам­пан­сько­го, при­не­сла до­до­му бан­ку ікри, цу­кер­ки, шма­ток чер­во­ної ри­би.

Перш ніж ду­ри­ти, тре­ба оці­ни­ти по­ку­пця. Мо­жна до­да­ва­ти зай­вий то­вар чо­ло­ві­кам, які го­во­рять по те­ле­фо­ну або при­хо­дять у су­пер­мар­кет зі спи­ска­ми. Та­кі на ка­сі пе­ре­ві­ря­ють, чи все ку­пи­ли, а не чек. Цін, як пра­ви­ло, не знають. І ні­ко­ли не по­вер­та­ю­ться. Більш ри­зи­ко­ва­ні екс­пе­ри­мен­ти з жін­ка­ми від 30 до 50 ро­ків. Ті мо­жуть пе­ре­ра­ху­ва­ти все на каль­ку­ля­то­рі. Див­ля­ться че­ки.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.