За­кон про осві­ту ви­явить — хто є хто в укра­їн­ській по­лі­ти­ці

Gazeta po-ukrainsky - - КОМЕНТАРІ - Лі­лія ДВОРЕЦЬКА

— Мо­же­мо га­ран­ту­ва­ти, що це бо­ля­че вда­рить по май­бу­тньо­му Укра­ї­ни. Бу­да­пешт бло­ку­ва­ти­ме бу­дья­кі ви­гі­дні Ки­є­ву іні­ці­а­ти­ви у між­на­ро­дних ор­га­ні­за­ці­ях, осо­бли­во в Єв­ро­со­ю­зі, — го­во­рить мі­ністр за­кор­дон­них справ Угор­щи­ни 38-рі­чний Пе­тер СІЯРТО 26 ве­ре­сня. На­пе­ре­до­дні пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко під­пи­сав за­кон ”Про осві­ту”.

Йо­го ухва­ли­ла Вер­хов­на Ра­да 5 ве­ре­сня. Ра­ні­ше за­ко­но­дав­ство до­зво­ля­ло на- ціо­наль­ним мен­ши­нам за­сво­ю­ва­ти всю шкіль­ну про­гра­му рі­дною мо­вою. Те­пер із п’ято­го кла­су ді­ти на­вча­ти­му­ться дер­жав­ною, а мо­ву на­цмен- ши­ни змо­жуть вчи­ти як окре­му ди­сци­плі­ну. Якщо во­на на­ле­жить до мов ЄС, мо­жли­ве ви­кла­да­н­ня нею кіль­кох пре­дме­тів.

У від­по­відь Угор­щи­на звер- ну­ла­ся зі скар­гою в Ор­га­ні­за­цію безпеки та спів­ро­бі­тни­цтва в Єв­ро­пі й Ор­га­ні­за­цію об’єд­на­них на­цій. Мов­ляв, за­кон по­ру­шує пра­ва на­цмен­шин. Йо­го кри­ти­ку­ють та­кож Ру­му­нія, Мол­до­ва, Поль­ща, Гре­ція та Бол­га­рія.

”Го­лов­ною ме­тою укра­їн­ських за­ко­но­твор­ців є ма­кси­маль­не обме­же­н­ня ін­те­ре­сів міль­йо­нів ро­сій­сько­мов­них жи­те­лів Укра­ї­ни”, — за­яви­ли в мі­ні­стер­стві за­кор­дон­них справ РФ.

Май­же 400 тис. ді­тей у 735 на­вчаль­них за­кла­дах Укра­ї­ни на­вча­ю­ться мо­ва­ми на­ціо­наль­них мен­шин. Як пра­ви­ло, укра­їн­ська в них є ли­ше як пре­дмет. То­рік 60% шко­ля­рів з угор­ської та ру­мун­ської мен­шин не на­бра­ли мі­ні­маль­них ба­лів і не скла­ли зов­ні­шнє не­за­ле­жне оці­ню­ва­н­ня з укра­їн­ської мо­ви, ка­жуть у Мі­но­сві­ти.

”Укра­ї­на не по­вин­на від­мо­ви­ти­ся від на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів че­рез по­зи­цію Угор­щи­ни що­до її за­ко­ну ” Про осві­ту”, — пи­ше у ”Фейс­бу­ку” по­лі­то­лог Та­рас БЕРЕЗОВЕЦЬ, 42 ро­ки.

— Не вар­то впа­да­ти в пе­си­мізм че­рез по­гро­зи з Бу­да­пе­шта. У кон­флі­кті з Укра­ї­ною ЄС не під­три­му­ва­ти­ме угор­ців. Ті хо­чуть учи­ти етні­чних угор­ців, укра­їн­ських гро­ма­дян, ли­ше їхньою мо­вою, але за ра­ху­нок бю­дже­ту Укра­ї­ни. Го­ту­ва­ти для се­бе ро­бо­чу си­лу в ін­шій кра­ї­ні, не ви­тра­ча­ю­чи ні ко­пій­ки.

Пре­зи­дент му­сив під­пи­са­ти за­кон ”Про осві­ту”, бо ти­ся­чі гро­ма­дян вва­жа­ли зай­вим ви­вча­ти мо­ву сво­єї кра­ї­ни”.

У кон­флі­кті з Укра­ї­ною Єв­ро­со­юз не під­три­му­ва­ти­ме угор­ців

— Осві­тній за­кон вар­то бу­ло ухва­лю­ва­ти хо­ча б для то­го, щоб ви­яви­ти — хто є хто в укра­їн­ській по­лі­ти­ці, — ка­же по­лі­то­лог 47-рі­чний Сер­гій ТАРАН.

— Ко­ли на Схо­ді і За­хо­ді про­ти, а кра­ї­на все одно ухва­лює вла­сне рі­ше­н­ня — це й озна­чає бу­ти суб’єктом, а не об’єктом між­на­ро­дної по­лі­ти­ки. По­чне­ться най­ці­ка­ві­ше. Ко­ли зов­ні­шній тиск по­си­ли­ться, хтось із на­ших по­лі­ти­ків на за­ру­бі­жних май­дан­чи­ках упер­то за­хи­ща­ти­ме за­кон. А хтось ви­гне­ться в ду­лю, аби за­ро­би­ти чу­жі по­лі­ти­чні срі­бня­ки.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.