За п’ять ро­ків не ма­ла жо­дно­го ви­хі­дно­го

АН­НА КАЙНОВА ЗАКРИЛА КРОЛЕФЕРМУ

Gazeta po-ukrainsky - - ГРОШІ - Ва­лен­ти­на МУРАХОВСЬКА

— У го­спо­дар­стві бу­ло більш як п’ять ти­сяч кро­лів. Про­ду­кцію по­ста­ча­ли в су­пер­мар­ке­ти Ки­є­ва, Жи­то­ми­ра. Те­пер ли­ше ви­рі­за­є­мо по­го­лів’я. Ве­сти че­сний бі­знес у на­шій кра­ї­ні важ­ко, — ка­же 35-рі­чна Ан­на КАЙНОВА з се­ла Ста­ни­шів­ка бі­ля Жи­то­ми­ра. Ма­ла одну з най­біль­ших кро­ле­ферм в Укра­ї­ні.

— Від­крив фер­му мій ба­тько. Я про­дов­жи­ла спра­ви. Їзди­ла вчи­ти­ся в Ро­сію. Ку­пи­ли кро­лів по­ро­ди сі­рий ве­ле­тень — 30 са­мок і кіль­кох сам­ців. Во­ни швид­ко ро­стуть, м’ясо со­ко­ви­те, ні­жне. Основ­на при- чи­на згор­та­н­ня бі­зне­су — за­бо­ро­на тор­гу­ва­ти м’ясом у Жи­то­ми­рі. Нам не до­зво­ля­ли про­да­ва­ти з ма­ши­ни. У м’ясно­му па­віль­йо­ні ви­ді­ли­ли най­гір­ше мі­сце, де тор­гу­ють кіс­тка­ми. Ра­ні­ше в мі­сті про­во­ди­ли фер­мер­ські яр­мар­ки. Во­ни для нас бу­ли при­бу­тко­ві. При­їжджа­ли п’ятьсім ви­ро­бни­ків із ра­йо­ну, до­бре тор­гу­ва­ли. Про­ти фер­мер­ських яр­мар­ків пов­ста­ли ба­зар­ни­ки. Кіль­ка ра­зів ви­йшли з про­те­ста­ми, то­му їх від­мі­ни­ли. Ми про­си­ли про­во­ди­ти хо­ча б раз на ти­ждень. На­то­мість ме­ні за­про­по­ну­ва­ли ку­пи­ти ма­га­зин у цен­трі мі­ста за 40 ти­сяч до­ла­рів. Тро­хи тор­гу­ва­ли на сти­хій­но­му рин­ку. Лю­ди зна­ли, ко­ли ми при­їжджа­є­мо. Ви­ши­ко­ву­ва­ли­ся в чер­гу. Ту­шки ді­ли­ли на ча­сти­ни. Так ви­гі­дні­ше. Хтось брав ла­пи, хтось ре­бра чи фі­ле. А по­тім мі­сце­ва вла­да на­тра­ви­ла на нас по­лі­цію. Кі­ло­грам кро­ля­ти­ни ко­штує 150 гри­вень. По­пит на це м’ясо чи­ма­лий. Із су­пер­мар­ке­та­ми при­пи­ни­ли спів­пра­цю. Кіль­ка ра­зів ба­чи­ла, як ту­шки ки­да­ли на зем­лю, не ви­три­му­ва­ли тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му. М’ясо втра­ча­ло смак. Лю­ди скар­жи­ли­ся. Щоб збе­рег­ти ав­то­ри­тет, при­пи­ни­ли по­став­ки.

Дру­га при­чи­на, че­рез яку закрила фер­му — не мо­гла отри­ма­ти до­та­цію. Від дер­жа­ви ма­ли ви­ді­ля­ти 250 ти­сяч гри­вень. Це ра­зо­ва до­по­мо­га на удо­ско­на­ле­н­ня фер­ми. Жо­дно­го ра­зу я ці­єї до­по­мо­ги не до­би­ла­ся. Уже на­віть ка­за­ла чи­нов­ни­кам, щоб пе­ре­ра­хо­ву­ва­ли гро­ші одра­зу на ком­бі­кор­мо­вий за­вод. Бо ці­на на корм різ­ко зро­сла, з 4 до 7 ти­сяч гри­вень за тон­ну.

До­сі дзво­нять клі­єн­ти. Чи­ма­ло ки­ян ку­пу­ва­ли кро­лів для ді­тей. Пи­та­ють, де ми ді­ли­ся, де при­дба­ти кро­ля. Ще ма­є­мо за­мо­ро­же­ні ту­шки. За мо­жли­во­сті пе­ре­да­є­мо в Ки­їв рей­со­ви­ми ав­то­бу­са­ми.

На одно­му з на­ших па­їв від­кри­ли не­ве­ли­ке ка­фе, де про­да­є­мо стра­ви з кро­ли­ка. Най­по­пу­ляр­ні­ша — пель­ме­ні. Пор­ція ко­штує 30 гри­вень. На за­мов­ле­н­ня за­пі­ка­є­мо кро­ля з яблу­ка­ми та гру­ша­ми. Пла­ную за­ли­ши­ти в го­спо­дар­стві кіль­ка де­ся­тків тва­рин, щоб бу­ла си­ро­ви­на для ка­фе.

За п’ять ро­ків не ма­ла жо­дно­го ви­хі­дно­го. Кро­лі по­тре­бу­ють по­стій­ної ува­ги. При­їзди­ла на ро­бо­ту о че­твер­тій ран­ку, йшла до­до­му о 22:00. Остан­нім ча­сом пра­цю­ва­ли на фер­мі вдвох із ма­тір’ю. Зна­йти пра­ців­ни­ків на збір сі­на чи до­гляд за тва­ри­на­ми не мо­гла. Бо лю­ди вва­жа­ють та­ку ро­бо­ту не­пре­сти­жною і ма­ло­опла­чу­ва­ною.

У м’ясно­му па­віль­йо­ні ви­ді­ли­ли най­гір­ше мі­сце, де тор­гу­ють кіс­тка­ми

Ан­на Кайнова із се­ла Ста­ни­шів­ка бі­ля Жи­то­ми­ра три­має кро­ля по­ро­ди сі­рий ве­ле­тень. Та­ких роз­во­ди­ла на сво­їй фер­мі. М’ясо про­да­ва­ла по 150 гри­вень за кі­ло­грам. Шку­ри ску­по­ву­ва­ли ки­тай­ці

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.