”На­ро­дний фронт” не об’єд­ну­є­ться з ”Бло­ком Пе­тра По­ро­шен­ка”

”НА­РО­ДНИЙ ФРОНТ” НЕ ОБ’ЄД­НУ­Є­ТЬСЯ З ”БЛО­КОМ ПЕ­ТРА ПО­РО­ШЕН­КА”

Gazeta po-ukrainsky - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Іри­на ПАТЛАТЮК

— День не­ви­пад­ко­вий для з’їзду обра­ли. Сьо­го­дні ж 11.11. І по­ча­ти ма­є­мо об 11:00. То­чно ра­ди­ли­ся з ну­ме­ро­ло­гом чи астро­ло­гом. Мій ба­тько так ро­бить пе­ред прийня­т­тям ва­жли­вих рі­шень, — ка­же жін­ка ро­ків 30.

Три­має ко­ро­тку шу­бу в гар­де­ро­бі На­ціо­наль­но­го куль­тур­но-ми­сте­цько­го та му­зей­но­го ком­пле­ксу ”Ми­сте­цький Ар­се­нал” на вул. Лавр­ській у Ки­є­ві 11 ли­сто­па­да о 10:30. За пів­го­ди­ни тут має по­ча­ти­ся з’їзд пар­тії ”На­ро­дний фронт”.

Він — пер­ший пі­сля пар­ла­мент­ських ви­бо­рів у жов­тні 2014 ро­ку. Пар­тію ство­ри­ли за кіль­ка мі­ся­ців до них. Її очо­лив то­ді­шній прем’єр-мі­ністр Ар­се­ній Яце­нюк. У Вер­хов­ну Ра­ду про­йшли 82 де­пу­та­ти від ”НФ”. Во­ни утво­ри­ли ко­а­лі­цію з ”Бло­ком Пе­тра По­ро­шен­ка”, ”Са­мо­по­міч­чю”, ”Ба­тьків­щи­ною” й Ра­ди­каль­ною пар­ті­єю. Яце­нюк за­ли­шив­ся на по­са­ді прем’єра. Пі­шов з неї у кві­тні то­рік. Ко­а­лі­ція три­ма­є­ться на ”На­ро­дно­му фрон­ті” й пре­зи­дент­ській фра­кції.

У чер­зі в гар­де­ро­бі сто­їть на­ро­дний де­пу­тат із ”Бло­ку Пе­тра По­ро­шен­ка” Юлій Мам­чур, 46 ро­ків. Гар­де­ро­бни­ця усмі­ха­є­ться й за­би­рає в ньо­го паль­то.

— При­йшов за за­про­ше­н­ням, — ка­же. — Про про­бле­ми да­вай­те не бу­де­мо. Про них по­стій­но з екра­нів те­ле­ві­зо­рів го­во­рять.

Для з’їзду від­ве­ли два ве­ли­кі за­ли. У пер­шо­му на кіль­кох сто­лах при­го­ща­ють ка­вою й со­ло­до­ща­ми.

— Так дов­го охо­ро­на мою те­хні­ку ще не огля­да­ла. Хви­лин 20 пе­ре­ві­ря­ли все, що мав у рюк­за­ку, — го­во­рить один із фо­то­гра­фів.

— Же­ла­ние на­до за­га­дать в 11 ча­сов 11 ми­нут. Сбу­де­тся, — ка­же мо­ло­да бі­ляв­ка.

— З’їзд про­во­ди­мо за­раз, бо в ми­ну­лі ро­ки бу­ло не до цьо­го. Сьо­го­дні ма­є­мо під­ве­сти під­сум­ки зро­бле­но­го й за­кла­сти пла­ни на май­бу­тнє. Якраз на се- ре­ди­ні ди­стан­ції до но­вих ви­бо­рів, — ка­же жур­на­лі­стам нар­деп із ”НФ” 44-рі­чний Ан­дрій Те­те­рук.

— Ан­дрю­ха, при­віт! — ві­та­є­ться 43-рі­чний Ар­се­ній Яце­нюк.

Ши­ро­ко усмі­ха­є­ться. На ньо­му бла­ки­тна со­ро­чка й тем­но-си­ній ко­стюм. Іде зу­стрі­ча­ти прем’єр-мі­ні­стра Во­ло­ди­ми­ра Грой­сма­на. — Це старт пре­зи­дент­ської кам­па­нії Яце­ню­ка? — Все по­ба­чи­те пі­сля ви­сту­пів, — ка­же Те­те­рук.

На ве­ли­ко­му екра­ні по­ка­зу­ють ка­дри з Май­да­ну 2013–2014 ро­ку, урив­ки ін­терв’ю Яце­ню­ка на по­са­ді прем’єра та до­ся­гне­н­ня йо­го уря­дів.

Об 11:07 на сце­ну ви­хо­дить Ар­се­ній Яце­нюк. Від­кри­ває з’їзд.

У пер­шо­му ря­ду си­дять мі­ні­стри Ігор Жда­нов, Остап Се­ме­рак, Лі­лія Гри­не­вич, Пав­ло Пе­трен­ко, Ар­сен Ава­ков. Скраю на пу­сто­му стіль­ці — ли­сток із на­пи­сом ”Оме­лян” для мі­ні­стра транс­пор­ту та ін­фра­стру­кту­ри Во­ло­ди­ми­ра Оме­ля­на. Він за­пі­зню­є­ться. З дру­го­го бо­ку в цьо­му ж ря­ду — Оле­ксандр Тур­чи­нов, Ан­дрій Па­ру­бій, Во­ло­ди­мир Грой­сман, Ма­ксим Бур­бак. Між ни­ми — мі­сце Яце­ню­ка. Да­лі В’яче­слав Ки­ри­лен­ко й Оле­на Ле­дов­ських. У ря­ду по­за­ду — Ми­ко­ла Мар­ти­нен­ко, Ан­дрій Іван­чук. ”По­ро­шен­ків­ці” із го­ло­вою фра­кції Ар­ту­ром Ге­ра­си­мо­вим — у тре­тьо­му. Да­лі — де­ле­га­ти з’їзду й за­про­ше­ні. Із 464 де­ле­га­тів двоє не при­їха­ли.

Пі­сля гім­ну Укра­ї­ни Яце­нюк за­чи­тує ві­таль­ні те­ле­гра­ми. Пер­шу — від кан­цле­ра Ні­меч­чи­ни Анґе­ли Мер­кель. Дру­гу — від пре­зи­ден­та Єв­ро­пей­ської на­ро­дної пар­тії Джо­зе­фа До­ла.

— Ша­нов­ний па­не пре­зи­ден­те Яце­нюк, — чи­тає Ар­се­ній Пе­тро­вич. — Зву­чить не­по­га­но, — до­дає від се­бе.

Зал апло­дує. Тре­тя те­ле­гра­ма з Поль­щі — від пре­зи­ден­та пар­тії ”Гро­ма­дян­ська пла­тфор­ма” Ґже­ґо­жа Схе­ти­ни.

— Хо­чу на­да­ти сло­во чин­но­му прем’єру Во­ло­ди­ми­ру Грой­сма­ну. Але пе­ред цим хо­чу ска­за­ти про Во­ло­ди­ми­ра Бо­ри­со­ви­ча не як про прем’єр-мі­ні­стра, а як про лю­ди­ну, дер­жав­но­го ді­я­ча й по­лі­ти­ка, — Яце­нюк пред­став­ляє Грой­сма­на близь­ко 3 хв. Той ви­сту­пає май­же 7 хв. — 2014-го по­трі­бна бу­ла рі­шу­ча во­ля, аби взя­ти на се­бе від­по­від­аль­ність. Це не бу­ла бо­роть­ба за вла­ду. Це бу­ла дер­жав­ни­цька по­зи­ція, аби не да­ти роз­ва­ли­ти кра­ї­ну, не да­ти її за­хо­пи­ти, прийня­ти не­по­пу­ляр­ні еко­но­мі­чні рі­ше­н­ня, за які сьо­го­дні не ска­жуть ”дя­кую”. Для цьо­го по­трі­бні лі­дер­ські яко­сті. І та­кий лі­дер є — Ар­се­ній Пе­тро­вич Яце­нюк, — го­во­рить 39-рі­чний Во­ло­ди­мир Грой­сман.

Пі­сля ви­сту­пу Яце­нюк про­во­джає йо­го до ви­хо­ду.

— На ка­зна­чей­сько­му ра­хун­ку кра­ї­ни бу­ло 108 ти­сяч гри­вень, ко­ли ми при­йшли в уряд. А ко­ли йшли, бу­ло вже 90 мі­льяр­дів, — по­чи­нає свій ви­ступ Ар­се­ній Яце­нюк.

— Ці­ка­во, що тут є всі, крім По­ро­шен­ка. Йо­го не за­про­си­ли. Те­пер роз­гля­да­ти­ме Яце­ню­ка й ”На­ро­дний фронт” як за­гро­зу для се­бе, — ка­же чо­ло­вік ро­ків 40 у ко­стю­мі.

Ви­йшов із за­лу ви­пи­ти ка­ви. На сто­лі — тіль­ки во­да й па­пе­ро­ві ста­кан­чи­ки. Ку­пи­ти га­ря­чі на­пої не­має де.

— Із ча­сом чле­ни пар­ла­мент­ської ко­а­лі­ції по­ча­ли про­па­да­ти — ста­ло стра­шно бра­ти від­по­від­аль­ність, при­йма­ти не­по­пу­ляр­ні рі­ше­н­ня, — про­дов­жує Яце­нюк. — Я очі­ку­вав пов- ної під­трим­ки від пре­зи­ден­та. Він зро­бив по­мил­ку. Стан­дар­тна від­по­відь в укра­їн­ській по­лі­ти­ці: ”Пе­ре­хо­ди­мо в опо­зи­цію, от вам мій ку­лак”. За­раз я По­ро­шен­ко­ві хо­чу від­по­ві­сти: ”Дя­кую за до­свід. Ми ста­ли силь­ні­ші”. Спо­ді­ва­ю­ся, всі уча­сни­ки то­ді­шньої по­лі­ти­чної кри­зи зро­би­ли ви­снов­ки й не при­пу­стя­ться на­да­лі та­ких по­ми­лок. На­ше зав­да­н­ня: ви­ко­на­ти не­об­хі­дну для кра­ї­ни про­гра­му ре­форм. І 2019 ро­ку пі­ти на пре­зи­дент­ські й пар­ла­мент­ські ви­бо­ри.

Зал апло­дує.

На сце­ну пі­дні­ма­є­ться се­кре­тар Ра­ди нац­без­пе­ки й обо­ро­ни 53-рі­чний Оле­ксандр ТУР­ЧИ­НОВ. Він у чор­ній вій­сько­вій фор­мі. При­су­тні вста­ють і пле­щуть у до­ло­ні.

— Ре­сурс де­кла­ра­цій, ко­сме­ти­чних ре­форм і на­пів­кро­ків ви­чер­па­ний. Або бу­дуть за­про­по­но­ва­ні та ре­а­лі­зо­ва­ні но­ві під­хо­ди до ви­рі­ше­н­ня си­стем­них про­блем, або вті­ли­ться крем­лів­ський руй­нів­ний для кра­ї­ни сце­на­рій, — ка­же він. — Про­ти на­шої кра­ї­ни ве­де­ться си­стем­на й жор­сто­ка вій­на. Для нас не­ма аль­тер­на­ти­ви, окрім пе­ре­мог­ти.

У ку­лу­а­рах мі­ністр вну­трі­шніх справ 53-рі­чний Ар­сен Ава­ков фо­то­гра­фу­є­ться із де­ле­га­тка­ми з Во­ли­ні. Жін­ки об­сту­пи­ли йо­го з усіх бо­ків. Двоє чо­ло­ві­ків не­суть ка­ву з ”Мак­до­наль­дза”. — Не встиг по­сні­да­ти до­ма, — ка­же той, що в ко­ри­чне­во­му све­трі.

— При­е­ха­ли услышать по­зи­цию ру­ко­вод­ства, пер­вых лиц го­су­дар­ства. На та­ких съе­здах обо­зна­ча­е­тся цель и курс на­шей по­ли­ти­че­ской си­лы, — го­во­рить 39-рі­чний Ві­ктор Бу­слов із Бах-

Ві­рю Бе­ре­зен­ку (на­ро­дний де­пу­тат від БПП. — ГПУ), що ”На­ро­дний фронт” не осо­бли­во ці­ка­вить По­ро­шен­ка для на­сту­пних пар­ла­мент­ських ви­бо­рів. Але так са­мо я пе­вен, що По­ро­шен­ко­ві кри­ти­чно ва­жли­во, щоб Яце­нюк не брав уча­сті у пре­зи­дент­ській кам­па­нії. А во­на за гра­фі­ком має пе­ре­ду­ва­ти пар­ла­мент­ській Ми­хай­ло Ба­са­раб, 40 ро­ків, по­лі­то­лог Пре­зи­дент — це окре­мий ін­сти­тут, який не від­но­си­ться ані до ви­ко­нав­чої, ані до за­ко­но­дав­чої вла­ди. Він по­ви­нен ді­я­ти як ар­бітр. Укра­ї­на має роз­ді­ли­ти фун­кції прем’єр-мі­ні­стра й пре­зи­ден­та. Нам по­трі­бна кон­сти­ту­цій­на ре­фор­ма. Звер­та­юсь до пар­тне­рів із БПП, звер­та­юсь осо­би­сто до Пе­тра Оле­ксі­йо­ви­ча: ми мо­же­мо зро­би­ти це до на­сту­пних чер­го­вих ви­бо­рів Ар­се­ній Яце­нюк, 43 ро­ки, ко­ли­шній прем’єр-мі­ністр, го­ло­ва пар­тії ”На­ро­дний фронт” Тут є всі, крім По­ро­шен­ка. Йо­го не за­про­си­ли

му­та на До­неч­чи­ні. — Вой­на сей­час во­с­при­ни­ма­е­тся да­же у нас не так, как это было в 2014-м, в по­за­про­шлом го­ду. В Ки­е­ве она еще боль­ше не ощу­ща­е­тся. День­ги по­сле де­цен­тра­ли­за­ции в ме­стных бю­дже­тах есть. Но про­бле­мы оста­ю­тся. Одна из са­мых зна­чи­тель­ных — с пе­ре­се­лен­ца­ми.

Ар­се­ній Яце­нюк за­про­шує на сце­ну го­ло­ву Вер­хов­ної Ра­ди Ан­дрія Па­ру­бія. Пі­сля ньо­го ви­сту­пає Ар­сен Ава­ков:

— Хо­тел бы ви­деть пар­ла­мент­скую ре­спу­бли­ку в Украи­не как га­ран­тию за­щи­ты от то­та­ли­тар­но­го бу­ду­ще­го этой стра­ны и как га­ран­тию вну­трен­не­го ба­лан­са вла­сти. Мы были на фрон­те, на пе­ре­до­вой, би­лись за то, что­бы стра­на не ра­зва­ли­лась. В это вре­мя нас би­ли как чу­жие, так и свои. И мы при­ня­ли ре­ше­ние — еще один по­ли­ти­че­ский кри­зис в усло­ви­ях открытых во­ен­ных дей­ствий не­д­опу­стим. За­пла­ти­ли за это рей­тин­гом.

У ре­зо­лю­ції з’їзду, зокре­ма, ска­за­но: з кан­ди­да­том у пре­зи­ден­ти пар­тія ви­зна­чи­ться 2018 ро­ку.

— Об’єд­на­н­ня по­лі­ти­чних сил не сто­я­ло на по­ряд­ку ден­но­му, — го­во­рить Яце­нюк жур­на­лі­стам про мо­жли­ве зли­т­тя з ”Бло­ком Пе­тра По­ро­шен­ка”. — Я знаю про сьо­го­дні­шні на­ші рей­тин­ги. Але знаю і про рей­тин­ги кра­ї­ни, що зро­ста­ють.

Лі­дер ”На­ро­дно­го фрон­ту” Ар­се­ній Яце­нюк зу­стрі­чає прем’єр-мі­ні­стра Во­ло­ди­ми­ра Грой­сма­на в за­лі На­ціо­наль­но­го куль­тур­но-ми­сте­цько­го та му­зей­но­го ком­пле­ксу ”Ми­сте­цький Ар­се­нал” у Ки­є­ві 11 ли­сто­па­да. Тут від­бу­ва­є­ться з’їзд пар­тії ”На­ро­дний фронт”

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.