Матч роз­по­ча­ли на 20 хви­лин пі­зні­ше

ЯК МИ­КО­ЛУ ПАВЛОВА З ФУТ­БО­ЛУ ПРОВОДЖАЛИ

Gazeta po-ukrainsky - - ПРОВОДИ МИКОЛИ ПАВЛОВА З ФУТБОЛУ - Ми­ко­ла НЕСЕНЮК

Ця де­те­ктив­на істо­рія ста­ла­ся май­же 32 ро­ки то­му в Дні­про­пе­тров­ську. Усі ці ро­ки я очі­ку­вав, що про її по­дро­би­ці роз­по­вість хтось із уча­сни­ків або ін­ших ”фут­боль­них лю­дей”. Усі мов­чать. За­бу­ли, на­пев­но. Хо­ча те, що від­бу­ло­ся на ста­діо­ні ”Ме­те­ор” 23 ли­сто­па­да 1985-го, ціл­ком мо­гло би ста­ти осно­вою для го­стро­сю­же­тно­го філь­му. Тож, ко­ли цю стрі­чку зні­ма­ти­муть, не­хай не за­бу­дуть про мої ав­тор­ські пра­ва. Одра­зу за­сте­рі­гаю: все, що бу­де роз­ка­за­но да­лі, ґрун­ту­є­ться на всім ві­до­мих фа­ктах, за­фі­ксо­ва­них у про­то­ко­лах ма­тчів і тур­нір­них та­бли­цях, які є у від­кри­то­му до­сту­пі. Це все по­ка­зу­ва­ли по те­ле­ба­чен­ню й на ві­део. У текс­ті не­має жо­дно­го ви­га­да­но­го сло­ва.

Отож, 23 ли­сто­па­да 1985 ро­ку. Остан­ній тур чем­піо­на­ту СРСР, в яко­му дні­про­пе­тров­ський ”Дні­про” пре­тен­дує на брон­зо­ві на­го­ро­ди. Для цьо­го ко­ман­ді тре­ба ви­гра­ти цей по­єди­нок на сво­є­му по­лі в мо­сков­сько­го ”Тор­пе­до”. Або зі­гра­ти вні­чию чи про­гра­ти, якщо мін­ське ”Ди­на­мо” по­сту­пи­ться в Ле­нін­гра­ді ”Зе­ні­ту”.

Є в ”Дні­пра” ще одне зав­да­н­ня — до­по­мог­ти на­па­дни­ку Оле­гу Про­та­со­ву за­би­ти два м’ячі, аби пе­ре­вер­ши­ти ре­корд ре­зуль­та­тив­но­сті в 34 го­ли. Він із 1950 ро­ку на­ле­жить мо­сков­сько­му спар­та­ків­цю Ми­ки­ті Си­мо­ня­ну. Пе­ред цим Про­та­сов у по­пе­ре­дніх 16 ма­тчах за­бив 28 м’ячів.

Ди­спо­зи­ція та­ка: ”Тор­пе­до”, аби обі­йти ”Зе­ніт” у ви­пад­ку йо­го пе­ре­мо­ги в остан­ньо­му ту­рі, не­об­хі­дна ні­чия. Якщо ”Зе­ніт” грає з мін­ським ”Ди­на­мо” вні­чию або про­грає — ”Тор­пе­до” вже ні­чо­го не по­трі­бно. За­те ”Дні­пру” в та­ко­му ви­пад­ку кон­че тре­ба пе­ре­ма­га­ти, щоб обі­йти мін­чан.

Згі­дно з ре­гла­мен­том, усі ма­тчі остан­ньо­го ту­ру по­чи­на­ю­ться о 19:00 єди­но­го в ті ро­ки у єв­ро­пей­ській ча­сти­ні СРСР мо­сков­сько­го ча­су. Мо­біль­них те­ле­фо­нів не­має. Тож будь-яка ”ко­ре­кція” ре­зуль­та­ту під час гри пра­кти­чно не­мо­жли­ва. Так ду­ма­ли ор­га­ні­за­то­ри чем­піо­на­ту СРСР. Але так не ду­ма­ли ке­рів­ни­ки ”Дні­пра”, які са­ме 23 ли­сто­па­да 1985 ро­ку ви­рі­ши­ли уро­чи­сто про­ве­сти зі спор­ту сво­го фут­бо­лі­ста Ми­ко­лу Павлова. І що з то­го, що він за­кін­чив ви­сту­па­ти за рік до цьо­го й 1985-го вза­га­лі не грав? Про­во­джа­ти так про­во­джа­ти!

Про­во­ди від­бу­ва­ли­ся так.

23 ли­сто­па­да о 18:58 ко­ман­ди ”Дні­про” (Дні­про­пе­тровськ) і ”Тор­пе­до” (Мо­сква) ви­ши­ку­ва­лись у цен­трі по­ля ста­діо­ну ”Ме­те­ор”, на яко­му зі­бра­ли­ся, згі­дно з про­то­ко­лом, 15400 гля­да­чів. Ар­бітр вже був го­то­вий да­ти сви­сток на по­ча­ток ма­тчу. Аж ра­птом за­гра­ла му­зи­ка і на по­ле ви­йшли свя­тко­во вбра­ні лю­ди. Ди­ктор ого­ло­сив, що ви­да­тно­го фут­бо­лі­ста Ми­ко­лу Павлова уро­чи­сто ві­та­ють із за­вер­ше­н­ням кар’єри.

Чи знав про це ар­бітр за­зда­ле­гідь — не­ві­до­мо. Ві­до­мо те, що він до­че­кав­ся за­вер­ше­н­ня це­ре­мо­нії, що три­ва­ла близь­ко 20 хв., і ли­ше по­тім роз­по­чав матч. У Ле­нін­гра­ді ж у цей час вже бу­ла се­ре­ди­на пер­шо­го та­йму. Чи зна­ли там про вла­што­ва­ні в Дні­про­пе­тров­ську ”про­во­ди”, теж не­ві­до­мо. Ре­гла­мент не пе­ред­ба­чав ні­чо­го по­ді­бно­го. Тож уча­сни­ки ма­тчу на ”Ме­те­о­рі” ма­ли ”фо­ру” в 20 хв., яку, як по­ка­за­ли подаль­ші по­дії, і ви­ко­ри­ста­ли.

Спо­ча­тку го­спо­да­рі ви­ко­на­ли пер­ше зав­да­н­ня — Олег Про­та­сов уже в пер­шо­му тай­мі за­бив два м’ячі й став на­зав­жди ре­корд­сме­ном чем­піо­на­тів СРСР із 35 го­ла­ми за се­зон. У дру­гій по­ло­ви­ні ма­тчу ”Тор­пе­до” ві­ді­гра­ло один м’яч, по­тім ”Дні­про” за­бив тре­тій, а ”Тор­пе­до” — дру­гий. За ра­хун­ку 3:2 на ко­ристь го­спо­да­рів за­вер­шив­ся матч у Ле­нін­гра­ді. ”Зе­ніт” ви­грав — і ”Дні­пру” пе­ре­мо­га ста­ла не по­трі­бна. За­те ”Тор­пе­до” по­тре­бу­ва­ло ні­чи­єї. І на 79-й хв. гри мо­скви­чі зрів­ня­ли ра­ху­нок.

Ну чим не де­те­ктив?

Я да­ле­кий від то­го, щоб зви­ну­ва­чу­ва­ти уча­сни­ків ма­тчу, що во­ни за­зда­ле­гідь про все до­мо­ви­ли­ся. Про­сто все ста­ло­ся са­ме так, як бу­ло по­трі­бно обом ко­ман­дам. Та­кож не­ві­до­мо, чи до­по­мо­гли ”Дні­пру” та ”Зе­ні­ту” оті 20 хви­лин ”про­во­дів Павлова”, аби ді­зна­ти­ся про ре­зуль­тат гри в Ле­нін­гра­ді, чи це теж — про­сто збіг.

Ми­ну­ло по­над 30 ро­ків. До че­сті Оле­га Про­та­со­ва, він ні­ко­ли по­тім, при­найм­ні я цьо­го не чув і не чи­тав, не хи­зу­вав­ся ”ре­кор­дом”, зав­дя­ки яко­му ледь не здо­був ”Зо­ло­ту бу­тсу” най­кра­що­го бом­бар­ди­ра єв­ро­пей­ських чем­піо­на­тів. Біль­ше в се­зо­ні 1985/86 за­бив ли­ше Мар­ко ван Ба­стен у чем­піо­на­ті Ні­дер­лан­дів — 37 м’ячів. А са­му ”Зо­ло­ту бу­тсу” зго­дом до­ве­ло­ся пе­ре­фор­ма­ту­ва­ти, оскіль­ки ”до­ся­гне­н­ня” бом­бар­ди­рів, які її отри­му­ва­ли, ста­ва­ли все сум­нів­ні­ши­ми. Про­та­сов во­ліє не зга­ду­ва­ти свій ”ре­корд” — на від­мі­ну від Оле­га Са­лен­ка. Той до­сі всю­ди на­зи­ває се­бе ”най­кра­щим бом­бар­ди­ром пер­шо­сті сві­ту”. 1994 ро­ку він за Ро­сію за­бив п’ять м’ячів збір­ній Ка­ме­ру­ну, яка люб’язно про­гра­ла ро­сі­я­нам із по­трі­бним тим ра­хун­ком 1:6 в остан­ньо­му ма­тчі гру­по­во­го тур­ні­ру.

Та­кож мов­чить Ми­ко­ла Па­влов. За май­же 32 ро­ки він жо­дно­го ра­зу пу­блі­чно не зга­дав про свої ”про­во­ди з фут­бо­лу” 23 ли­сто­па­да 1985-го в Дні­про­пе­тров­ську. Про цю по­дію вза­га­лі ні­хто ні­де й ні­ко­ли не зга­дує. І чо­му ж, ці­ка­во? Адже за­слу­жив Ми­ко­ла Пе­тро­вич по­че­сні про­во­ди. А ось чо­му це ста­ло­ся са­ме в пев­ний день і в пев­но­му мі­сці, мо­же роз­по­ві­сти ли­ше він сам.

Я на­пи­сав тіль­ки те, що за­галь­но­ві­до­мо. Упев­не­ний: як­би про той матч роз­ка­за­ли з по­дро­би­ця­ми Олег Про­та­сов чи Ми­ко­ла Па­влов, або й во­ни ра­зом, не бу­ло б роз­по­віді ці­ка­ві­шої.

За ра­хун­ку 3:2 на ко­ристь го­спо­да­рів за­вер­шив­ся матч у Ле­нін­гра­ді

23 ли­сто­па­да 1985 ро­ку. До ма­тчу ”Дні­про” — ”Тор­пе­до”, який за­кін­чив­ся вні­чию — 3:3, Ми­ко­лі Па­вло­ву вла­шту­ва­ли про­во­ди з фут­бо­лу. Йо­го не­суть на ру­ках во­ро­тар Сер­гій Кра­ков­ський та за­хи­сник Сер­гій Ба­шкі­ров

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.