На­ща­док ав­стрій­сько­го тро­ну взяв псев­до­нім Ва­силь Ви­ши­ва­ний

ПО­МЕР У КИЇВСЬКІЙ ТЮР­МІ

Gazeta po-ukrainsky - - КУЛЬТУРА - Юлія БЛИЗНЮК

На­ща­док тро­ну Ав­стро-Угор­ської ім­пе­рії ерц­гер­цог Віль­гельм Габс­бург узяв псев­до­нім Ва­силь Ви­ши­ва­ний. Під час Пер­шої сві­то­вої вій­ни був пол­ков­ни­ком Укра­їн­ських сі­чо­вих стріль­ців. Во­ю­вав про­ти цар­ської Ро­сії.

У вій­сько­вій ака­де­мії Віль­гельм ви­вчав укра­їн­ську мо­ву. По­до­ро­жу­вав Гу­цуль­щи­ною, ці­ка­вив­ся її істо­рі­єю та куль­ту­рою. Се­бе вва­жав укра­їн­цем. Під фор­мою но­сив ви­ши­ван­ку, яку йо­му по­да­ру­ва­ли по­бра­ти­ми. Так ви­ни­кло прі­зви­сько Ви­ши­ва­ний.

Був чле­ном ав­стро-угор­сько­го пар­ла­мен­ту. Там від­сто­ю­вав ав­то­но­мію укра­їн­ських зе­мель у скла­ді ім­пе­рії. Ви­ши­ва­но­го вва­жа­ли одним з основ­них пре­тен­ден­тів на трон пі­сля вста­нов­ле­н­ня в Укра­ї­ні мо­нар­хі­чно­го ла­ду. Пі­сля по­раз­ки Ви­зволь­них зма­гань 1917– 1921 ро­ків жив у Ві­дні. Ві­ді­йшов від по­лі­ти­ки. 1947-го йо­го аре­шту­ва­ла ра­дян­ська вла­да (1945–1955-го ча­сти­на Ав­стрії бу­ла оку­по­ва­на СРСР. — ГПУ). Зви­ну­ва­ти­ли у спів­пра­ці з Ор­га­ні­за­ці­єю укра­їн­ських на­ціо­на­лі­стів і за­хі­дною роз­від­кою. За­су­ди­ли до 25 ро­ків ув’яз- не­н­ня. 1948-го Ви­ши­ва­ний по­мер від ту­бер­ку­льо­зу у тю­рем­ній лі­кар­ні в Ки­є­ві. Йо­му бу­ло 53 ро­ки.

— Да­ла Габс­бур­го­ві мо­жли­вість по­жи­ти хо­ча б у книж­ці, — ка­же пи­сьмен­ни­ця На­тал­ка СНЯДАНКО, 44 ро­ки. У ро­ма­ні ”Охай­ні про­пи­си ерц­гер­цо­га Віль­гель­ма” роз­по­від­ає аль­тер­на­тив­ну істо­рію Ва­си­ля Ви­ши­ва­но­го.

— Осо­би­стість Віль­гель­ма за­ці­ка­ви­ла пі­сля спів­пра­ці з ав­стрій­ським ре­жи­се­ром. Він зні­мав до­ку­мен­таль­ний фільм про на­щад­ка Габс­бур­гів. Ви­рі­ши­ла по­шу­ка­ти, що є в на­шій ху­до­жній лі­те­ра­ту­рі про Ва­си­ля Ви­ши­ва­но­го. Не зна­йшла ні­чо­го. Ста­ло при­кро, що про­па­дає та­кий ма­те­рі­ал. До­слі­джу­ва­ла біо­гра­фію Віль­гель­ма Габс­бур­га. Основ­ним дже­ре­лом ін­фор­ма­ції бу­ла книж­ка аме­ри­кан­сько­го істо­ри­ка Ті­мо­ті Снай­де­ра ”Чер­во­ний князь”. Ста­ли в при­го­ді й ме­му­а­ри Ви­ши­ва­но­го. Там збе­ре­гла­ся йо­го ав­тен­ти­чна мо­ва. Бра­ку­ва­ло ін­фор­ма­ції про осо­би­сте жи­т­тя й ро­ман­ти­чні сто­сун­ки. Ро­ман без жі­нок пи­са­ти не хо­ті­ла. До­ве­ло­ся їх ви­га­ду­ва­ти.

У книж­ці Віль­гельм одру­жив­ся із крав­чи­нею Со­фі­єю зі Льво­ва. Жив із ко­мер­ції. Мав си­на. Про ми­ну­ле ро­ди­ни чи­тач ді­зна­є­ться від йо­го ону­ки Га­ли­ни. Дід Віль­гельм роз­по­від­ав їй, що він — ерц­гер­цог і міг ста­ти укра­їн­ським ко­ро­лем. Во­на ду­ма­ла, що це ви­гад­ки. За ді­до­ви­ми роз­по­від­я­ми по­ча­ла ма­лю­ва­ти ко­мі­кси. Ко­ли ви­ро­сла, ста­ла ху­до­жни­цею.

Ро­ман ”Охай­ні про­пи­си ерц­гер­цо­га Віль­гель­ма” — про ге­ро­їзм. Про­те не в ра­дян­сько­му ро­зу­мін­ні, ко­ли ки­да­ю­ться гру­дьми на ам­бра­зу­ру. Ме­ні бу­ло ва­жли­во, аби баб­ця Со­фія во­ди­ла ону­ку Га­ли­ну Льво­вом. По­ка­зу­ва­ла, що і де від­бу­ва­ло­ся. Це — не під­ру­чни­ко­ві зна­н­ня. Так пе­ре­да­є­ться істо­ри­чна пам’ять. Ге­ро­їзм — на­віть у то­му, що ба­бу­ся роз­по­від­а­ла ди­ти­ні про їхнє справ­жнє ми­ну­ле. Че­рез це мо­гли ви­клю­чи­ти зі шко­ли і з піо­не­рів. Пси­хі­ка ди­ти­ни мо­гла не ви­три­ма­ти та­кої по­двій­ної ре­аль­но­сті. Ге­ро­їзм у мо­їй книж­ці — вмі­ти збе­рі­га­ти й пе­ре­да­ва­ти.

За сю­же­том, 90-рі­чний Ва­силь Ви­ши­ва­ний по­ми­рає 1985-го.

У кни­гар­нях ро­ман ”Охай­ні про­пи­си ерц­гер­цо­га Віль­гель­ма” ко­штує 120 грн.

Ви­йшов у львів­сько­му ”Ви­дав­ни­цтві Ста­ро­го Ле­ва”.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.