”Дво­ти­жне­вої зар­пла­ти ви­ста­чи­ло на ста­рий ”Форд”

АН­ДРІЙ ЗЛОТКО ПЕРЕМІГ НА ІТА­ЛІЙ­СЬКО­МУ ЧЕМ­ПІО­НА­ТІ З ПІЦИ

Gazeta po-ukrainsky - - ДІАСПОРА - Юлія МЕЛЬНИК

— В Іта­лію при­їхав 16-рі­чним до ма­ми, яка два чи три ро­ки там пра­цю­ва­ла. Ду­мав, по­бу­ду пів­ро­ку, за­ро­блю кіль­ка гри­вень і по­вер­ну­ся в Укра­ї­ну. Але Іта­лія за­тя­гує — з’яви­ла­ся ро­бо­та, пер­ший те­ле­фон, ав­то­мо­біль, — роз­по­від­ає 32-рі­чний Ан­дрій ЗЛОТКО із се­ли­ща Іва­ни­чі Во­лин­ської обла­сті. 16 ро­ків жи­ве в іта­лій­сько­му Ри­мі. — Най­важ­чий був пер­ший рік. Не ви­ста­ча­ло роз­ваг і дру­зів. По­стій­но зда­ва­ло­ся, що іта­лій­ці ке­пку­ють із ме­не, бо не ро­зу­мів мо­ви. За рік по­чав тро­хи го­во­ри­ти й ро­зу­мі­ти ін­ших.

Пі­сля пе­ре­їзду зна­йшов мі­сце, де що­не­ді­лі зби­ра­ю­ться укра­їн­ці. Хо­див ту­ди й пи­тав, чи мо­же хтось по­ра­ди­ти ро­бо­ту. Так по­тра­пив на се­зон­ний збір лі­щи­ни. Да­лі був сто­ля­ром, еле­ктри­ком. На всіх трьох ро­бо­тах пра­цю­вав по пів­ро­ку. По­тім ма­ма до­по­мо­гла вла­шту­ва­ти­ся по­мі­чни­ком у пі­це­рію. Спо­ча­тку на­рі­зав і мив ово­чі, при­би­рав. Пра­цю­вав у чо­ло­ві­ка, який був чем­піо- ном сві­ту по пі­ці в бля­шках — пе­чуть її на за­лі­зно­му де­ку. Ко­ли я на­вчив­ся пе­кти сам, він під­ви­щив зар­пла­тню до 200 єв­ро в ти­ждень. То­ді за 470 єв­ро в Іта­лії мо­жна бу­ло ку­пи­ти ав­то­мо­біль. Дво­ти­жне­вої зар­пла­ти ви­ста­чи­ло на ста­рий ”Форд”.

Тут ро­бо­чий день три­ває 8 го­дин. За день мо­жна від­пра­цю­ва­ти, як за два. Із ча­сом по­чав по­єд­ну­ва­ти ро­бо­ту у двох пі­це­рі­ях. На­вчив­ся ро­би­ти акро­ба­ти­чну пі­цу — по­трі­бно жон­глю­ва­ти ін­гре­ді­єн­та­ми. Не брав від­пу­сток.

Дру­жи­на, ма­ма, дру­зі під­штов­хну­ли пі­ти на все­і­та­лій­ські зма­га­н­ня. Там го­ту­вав пі­цу, а суд­ді оці­ню­ва­ли її смак, ті­сто, чи до­бре спе­че­на. Мою ви­зна­ли най­кра­щою. За рік пі­сля пе­ре­мо­ги зно­ву за­про­си­ли на цей кон­курс, але вже як жу­рі.

То­ді ви­рі­шив від­кри­ти вла­сну пі­це­рію. Ви­ку­пив за­клад, що за­не­па­дав.

Щоб за­пу­сти­ти бі­знес, до­ве­ло­ся по­бо­ро­ти со­ром’язли­вість. До то­го бо­яв­ся роз­мов­ля­ти з лю­дьми, за­пи­та­ти по­ра­ди.

Ко­ли­шній вла­сник ні­ко­ли сам не ро­бив пі­цу. Не вмів ор­га­ні­зу­ва­ти про­цес. Мав ба­га­то від­хо­дів. Ме­ні до­ве­ло­ся змі­ни­ти ду­хов­ку, що ко­шту­ва­ла 18 ти­сяч єв­ро. Та­кож до­дав у ме­ню па­сту й ла­за­нью. Впро­ва­ди­ли укра­їн­ські стра­ви — ко­тле­ти по-ки­їв­ськи й ту­шко­ва­ну ка­пу­сту. В ком­па­ні­ях іта­лій­ців так і го­во­рять: ”Іде­мо до тих укра­їн­ців, бо в них є ви­бір”.

Лю­ди не хо­чуть ку­пу­ва­ти де­ше­ве, бо сум­ні­ва­ю­ться у яко­сті

Ще одна по­мил­ка пер­шо­го вла­сни­ка в то­му, що не пра­цю­вав уве­че­рі. Ми в цей час зро­би­ли по­слу­гу до­став­ки в ме­жах 5 кі­ло­ме­трів. Із 109 пі­це­рій, що роз­та­шо­ва­ні в цьо­му ра­йо­ні, ми перші за рей­тин­гом до­став­ки. Щоб за­кли­ка­ти но­вих клі­єн­тів, що­мі­ся­ця роз­но­си­мо 15–20 ти­сяч ре­клам­них ли­сті­вок. Та­кож по­ста­ви­ли ви­щі ці­ни. Най­де­шев­ша пі­ца на за­лі­зно­му де­ку ко­штує 10 єв­ро за кі­ло­грам, най­про­сті­ша кру­гла пі­ца — 3,5 єв­ро. Лю­ди не хо­чуть ку­пу­ва­ти де­ше­ве, бо сум­ні­ва­ю­ться у яко­сті. Якщо в су­сі­дньо­му за­кла­ді пі­цу ”Мар­га­ри­та” ра­зом із ко­ка-ко­лою бе­руть за 3,5 єв­ро, то в нас ли­ше са­ма пі­ца ко­штує 5 єв­ро. І біль­шість клі­єн­тів ідуть сю­ди. За­клад оку­пив­ся май­же за рік.

Ан­дрій Злотко від­крив пі­це­рію в Ри­мі. Окрім піци, там по­да­ють ко­тле­ти по-ки­їв­ськи й ту­шко­ва­ну ка­пу­сту

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.