Про­дав бу­ди­нок, щоб ви­лі­ку­ва­ти­ся від тро­пі­чної ма­ля­рії

ВЛА­ДИ­СЛАВ ГОРОДЕЦЬКИЙ ВБИВ У АФРИЦІ ПО­НАД СТО ТВА­РИН

Gazeta po-ukrainsky - - І СТОРІЯ - Іри­на ПУСТИННІКОВА

”На­со­ло­джу­ва­ли­ся не стіль­ки стріль­бою, а скіль­ки ”кон­цер­том” то­го ми­сте­цтва у ви­ко­нан­ні вір­ту­о­за. Бу­ду­чи чи­сто ду­шею ми­слив­ською, вмів роз­ко­шу­ва­ти впро­довж ці­лих ти­жнів аб­со­лю­тно на са­мо­ті — чи на ве­сня­них то­ко­ви­щах, чи на лі­тніх ман­драх се­ред дра­го­ви­н­ня й мо­хо­ви­н­ня ста­ро­го По­ліс­ся. По­до­ро­жу­вав по­хму­рої осін­ньої не­го­ди дні­пров­ськи­ми плав­ня­ми і ран­ньої ве­сни — ко­ли Прип’ять і Де­сна єд­на­ють свої во­ди з хви­ля­ми Бо­ри­сфе­ну”, — пи­сав у спо­га­дах про ар­хі­те­кто­ра Вла­ди­сла­ва Го­ро­де­цько­го граф Адам Рже­ву­ський.

Вла­ди­слав Городецький із юних ро­ків ці­ка­вив­ся по­лю­ва­н­ням. Най­ча­сті­ше хо­див на фа­за­нів до во­ло­ді­н­ня зна­йо­мих гра­фів Рже­ву­ських у Вер­хів­ні — те­пер Ру­жин­ський ра­йон на Жи­то­мир­щи­ні. З 1895-го їздив до угідь у су­ча­сних Азер­бай­джа­ні, Іра­ні, Аф­га­ні­ста­ні, Тур­кме­ні­ста­ні й Мон­го­лії.

”По­стій­но ви­су­шу­ва­ний без­ме­жною ми­слив­ською при­стра­стю, Городецький жи­ве дум­кою про все но­ві й но­ві екс­пе­ди­ції, — зга­ду­вав по­че­сний член від­ді­лу пра­виль­но­го ми­слив­ства, ге­не­рал Ко­стян­тин Мель­ни­цький. — Хоч за­ва­ле­ний ро­бо­тою — від неї від­ма­ху­є­ться. Лю­бля­чий сім’янин ви­ри­ва­є­ться з обіймів сім’ї, щоб ле­ті­ти в но­ві мі­сця за вра­же­н­ня­ми. Там по­чи­на­ти від­мі­рю­ва­ти со­тні верст по пу­сте­лях, бо­ло­тах, сте­пах і го­рах, в го­ни­тві за но­ви­ми силь­ни­ми від­чу­т­тя­ми і но­ви­ми ви­да­ми тва­рин і пта­хів. Городецький з’їздив усю ім­пе­рію”.

Зві­ду­сіль ве­зе із со­бою ми­слив­ські тро­феї — ро­ги, че­ре­пи й опу­да­ла. При­кра­шає своє по­ме­шка­н­ня чи да­рує дру­зям.

На по­ча­тку ли­сто­па­да 1911-го Вла­ди­слав Городецький ви­ру­шає на афри­кан­ське са­фа­рі. Це йо­го ди­тя­ча мрія. Ра­зом із ним два то­ва­ри­ші-ки­я­ни. Па­ро­пла­вом пря­му­ють у Порт-Са­їд в Єги­пті. Че­рез Су­е­цький ка­нал до Ін­дій­сько­го оке­а­ну. Ко­ли су­дно пе­ре­хо­дить че­рез еква­тор, Городецький на згад­ку про цю по­дію ма­лює для всіх 100 па­са­жи­рів кар­тки ме­ню у ми­слив­сько­му сти­лі.

У Ке­нії ви­ван­та­жу­ють свої 74 оди­ни­ці ба­га­жу — ве­ли­кі на­ме­ти, їжа, одяг, аму­ні­ція, зброя та по­суд. На рі­зних ета­пах це все не­суть від 115 до 160 но­сі­їв. Крім них, ще троє про­від­ни­ків, во­сьме­ро збро­є­но­сців і охо­рон­ців, ко­нюх, два ку­ха­рі та со­ба­ків­ни­ки.

Са­фа­рі бі­ля го­ри Кі­лі­ман­джа­ро роз­по­чи­на­є­ться 1 гру­дня. Пе­ре­су­ва­ю­ться на ко­нях. Одним із пер­ших зу­стрі­ча­ють ле­ва. Вла­ди­слав Городецький стрі­ляє йо­му в пе­ре­ніс­ся з від­ста­ні у кіль­ка кро­ків. За два мі­ся­ці вби­ва­ють 216 тва­рин і 127 пта­хів. Ар­хі­те­кто­ру на­ле­жить по­ло­ви­на тро­фе­їв.

”Я дов­го сто­яв мов­чки над цим ве­ли­че­зним, не­ру­хо­мим ті­лом. Ме­ні ста­ло жаль за­би­то- го жи­ра­фа, — пи­ше він у спо­га­дах. — Я зро­зу­мів, що цей мир­ний і без­за­хи­сний звір рад­ше слу­гу­вав окра­сою зоо­ло­гі­чних са­дів. Він не по­ви­нен бу­ти пре­дме­том ди­кої роз­пра­ви ін­те­лі­ген­тно­го спортс­ме­на. Я тіль­ки те­пер по­мі­тив, яка ве­ли­че­зна рі­зни­ця мо­же бу­ти у від­чу­т­тях ми­слив­ця. Одна спра- ва сто­я­ти над за­би­тим ле­вом чи но­со­ро­гом і зов­сім ін­ше я пе­ре­жив те­пер. На­скіль­ки по­чу­т­тя пе­ре­мож­ця ве­ли­чне й при­єм­не, на­стіль­ки від­чу­т­тя вбив­ці — ни­це й не­гі­дне справ­жньо­го ми­слив­ця”.

Увесь зво­ро­тний шлях із Афри­ки в Єв­ро­пу Вла­ди­слав Городецький про­во­дить у ліж­ку. В остан- ню ніч ман­дрів­ки за­був на­тя­гну­ти мо­скі­тну сі­тку на на­мет і йо­го по­ку­са­ли ко­ма­хи. По­чи­на­є­ться тро­пі­чна ма­ля­рія. На лі­ку­ва­н­ня по­трі­бні гро­ші, й він про­дає свій бу­ди­нок із хи­ме­ра­ми в Ки­є­ві.

У мі­сті він біль­шість віль­но­го ча­су про­во­дить із пі­сто­ле­том або ру­шни­цею. Бі­о­лог Ми­ко­ла Шар­ле­мань зга­ду­вав, що Вла­ди­слав Городецький міг влу­чи­ти на про­ха­н­ня го­стей у ден­це чи ший­ку під­ки­ну­тої пля­шки.

Ко­ли бу­ває у ро­ди­чів дру­жи­ни на ву­ли­ці Ки­ри­лів­ській, то роз­ва­жа­є­ться на бал­ко­ні стріль­бою з ма­ло­ка­лі­бер­но­го пі­сто­ле­ту ”Мон­те-крі­сто”. По­лює на пта­хів-щу­рів, яких там ба­га­то гні­зди­ться. Бе­ре 10 па­тро­нів і на­ма­га­є­ться ко­жним ко­гось під­стре­ли­ти на льо­ту. За­сму­чу­є­ться, ко­ли жертв менш як дев’ять. Здо­бич Шар­ле­мань за­би­рає до се­бе і від­дає під­со­ко­ли­ку.

Вла­ди­слав Городецький їздить на стрі­ле­цькі зма­га­н­нях у Ве­ли­ку Бри­та­нію та Фран­цію. Здо­бу­ває там гро­шо­ві при­зи — по 10–20 тис. ру­блів. Ко­ли у Ки­є­ві під час ре­во­лю­ції 1917–1921 ро­ків стає су­ту­жно із за­мов­ле­н­ня­ми, ці гро­ші ста­ють осно­вою для утри­ма­н­ня ро­ди­ни. До­по­ма­гає зна­йо­мим.

”Остан­ні ро­ки Вла­ди­слав Вла­ди­сла­во­вич за фа­хом не пра­цю­вав, — пи­ше у спо­га­дах Ми­ко­ла Шар­ле­мань. Ко­ри­сту­ю­чись та­лан­том влу­чно стрі­ля­ти, він їздив на між­на­ро­дні стен­до­ві стріль­би в Остен­де та Ніц­цу. Зав­жди при­во­зив кру­пні при­зи — пре­мі­аль­ні ру­шни­ці та гро­ші”.

Бе­ре 10 па­тро­нів і на­ма­га­є­ться ко­жним ко­гось під­стре­ли­ти Як справ­жній естет і лю­ди­на то­ді за­мо­жна, спо­ру­див со­бі над­зви­чай­но ори­гі­наль­ний бу­ди­нок на ву­ли­ці Бан­ко­вій у Ки­є­ві. Ін­тер’єри ста­но­ви­ли ба­га­тий му­зей, скла­де­ний із йо­го тро­фе­їв. Та­кої ко­ле­кції не ба­чив ні в ко­го. Зов­ні по­ді­бний до Нотр-Дам у Па­ри­жі. Всі кар­ни­зи й да­хи оздо­бле­ні бу­ли алі­га­то­ра­ми, дра­ко­на­ми, га­да­ми, яки­мись хі­ба що до­по­то­пни­ми пте­ро­да­кти­ля­ми. Не ро­зумі­ли по­ря­дні люд­ці, що не про­сто ро­зум пе­ре­сі­чно­го оби­ва­те­ля ке­ру­вав ру­кою ар­хі­те­кто­ра. Бур­хли­ва фан­та­зія до­по­мо­гла ми­тцю ство­ри­ти вла­сну са­ди­бу Адам Рже­ву­ський, ад’ютант ко­ман­ду­ва­ча Ки­їв­сько­го вій­сько­во­го окру­гу

Вла­ди­слав Городецький під час са­фа­рі в Африці 1911 ро­ку вбив ле­ва з від­ста­ні у кіль­ка кро­ків. По­лю­вав бі­ля го­ри Кі­лі­ман­джа­ро в Ке­нії про­тя­гом двох мі­ся­ців. Під­стре­лив по­над 100 тва­рин

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.