Жер­ці кар­го-куль­ту

Groshi - - Зміст -

Нац­банк обі­цяє зро­би­ти пу­блі­ка­цію бан­ків­ської зві­тно­сті що­мі­ся­чною. (стор. 10). Ра­да про­го­ло­су­ва­ла за від­ста­лість у се­ре­дній осві­ті. Ка­бмін вчи­ться ви­тра­ча­ти гро­ші пра­виль­но (стор. 6). За­ро­бля­ти вчи­ти­ме­ться на­сту­пно­го се­ме­стру. Нац­бан­ку зна­йшли го­ло­ву (стор. 8). Усе як у лю­дей, що­прав­да, зро­ста­н­ня ВВП на рів­ні по­хиб­ки ви­мі­рю­ва­н­ня – і це пла­та за мав­пу­ва­н­ня «силь­ної со­ці­аль­ної дер­жа­ви». Оле­ксандр Кра­ма­рен­ко

Ко­жно­го ра­зу, ко­ли у нас тут по­чи­на­ють впро­ва­джу­ва­ти «кра­щі єв­ро­пей­ські пра­кти­ки» (аме­ри­кан­ські, сін­га­пур­ські, гру­зин­ські – по­трі­бне під­кре­сли­ти), ме­не ці­ка­вить одне-єди­не пи­та­н­ня: ці лю­ди всі в шко­лі вчи­ли­ся? Чи всі во­ни вчи­ли­ся в ін­сти­ту­ті-уні­вер­си­те­ті? Я не маю сум­ні­ву, що во­ни ма­ють по­трі­бні ате­ста­ти і ди­пло­ми. У біль­шо­сті – на­віть справ­жні. Де­які мо­жуть по­хва­ли­ти­ся па­лі­тур­ка­ми МВА і май­же всі хо­ди­ли (на­віть не ві­ри­ться!) в ін­сти­ту­ту­ні­вер­си­тет, а не про­сто ди­плом отри­ма­ли. Але чи вчи­ли­ся во­ни? У будь-якій сер­йо­зній на­у­ці або ре­ме­слі, по­ряд з ви­вче­н­ням за­ко­нів, фор­мул, за­ко­но­мір­но­стей, зав­жди пе­ре­йма­ю­ться пи­та­н­ням – а в яких ме­жах, за яких умов все це за­ли­ша­є­ться пра­виль­ним і діє? Ну, тоб­то це як із їздою на ма­ши­ні. Їха­ти мо­жна, а по­над ви­зна­че­ний лі­міт швид­ко­сті – не мо­жна. Ну, тоб­то спро­бу­ва­ти мо­жна, але вда­сться це тіль­ки до пер­шо­го кру­то­го по­во­ро­ту або ка­на­ви. Так і в бі­зне­сі з еко­но­мі­кою. Мо­жна скіль­ки зав­го­дно обли­зу­ва­ти­ся на скан­ди­нав­ський рі­вень по­да­тків і, від­по­від­но, на скан­ди­нав­ський рі­вень со­ці­аль­ної орі­єн­то­ва­но­сті дер­жа­ви. Але по­ки хо­ча б як у Фін­лян­ді­ї­гол­лан­дії-шве­ції -Да­нії не ста­не (там від 44 до 54 тис. дол. ВВП на ду­шу), го­ді й сми­ка­ти­ся. З усьо­го ска­за­но­го на по­ча­тку ве­ре­сня про ре­фор­ми ме­не най­біль­ше бен­те­жить кін­ська до­за со­ці­а­лі­зму в усьо­му цьо­му. Ло­гі­ка ду­же про­ста: без фа­таль­ної шко­ди для еко­но­мі­ки, і, як на­слі­док, для ко­жно­го з нас, мо­жна роз­по­ді­ля­ти ли­ше че­рез дер­жав­ні фон­ди (дер­жбю­джет, пен­сій­ний держ­фонд, со­цфон­ди, му­ні­ци­паль­ні бю­дже­ти) умов­ні «на­дли­шки». І що мен­ше ВВП на ду­шу, то мен­ший той від­со­ток «на­дли­шків», який мо­жна пе­ре­роз­по­ді­ля­ти. В ме­не ви­кли­кає сум еко­но­мі­чна по­лі­ти­ка, яка на­ма­га­є­ться під­стриг­ти під ну­лів­ку ко­жен се­ктор еко­но­мі­ки, який хоч якось ожив і за­во­ру­шив­ся. На ре­фор­ми по­ки що не­має гро­шей. І во­ни не по­чнуть з’яв­ля­ти­ся, до­по­ки тем­пи зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки в Укра­ї­ні не по­ка­зу­ва­ти­муть бо­дай 7-8% на рік – і це щоб без вра­ху­ва­н­ня де­ті­ні­за­ції. Чи є ва­рі­ан­ти? Є: при­пи­ни­ти кра­сти гро­ші пла­тни­ків по­да­тків і отри­ма­ти ко­шти на ре­фор­ми ззов­ні. Не­зво­ро­тно. На­шим най­ближ­чим за­хі­дним су­сі­дам – да­ва­ли. Але там і рі­вень ко­ру­пції/кра­діж­ки був в ра­зи ниж­чий. Тіль­ки США на­дає Ізра­ї­лю вій­сько­ву до­по­мо­гу в пів­то­ра ра­зу біль­шу, ніж увесь укра­їн­ський обо­рон­ний бю­джет. Із ті­єї са­мої при­чи­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.