До­свід чи­та­чів

Groshi - - Спеціальний Випуск -

Яро­слав Мов­чун, спів­вла­сник ягі­дної фер­ми «Озе­ря­на» Вну­трі­шній агро­ри­нок тіль­ки по­чи­нає роз­ви­ва­ти­ся, і він ще да­ле­кий від на­си­че­н­ня. А оскіль­ки че­рез де­валь­ва­цію ба­га­то про­ду­ктів для спо­жи­ва­ча ста­ють не­до­сту­пни­ми за ці­ною, це дає шанс на­ла­го­ди­ти ви­ро­бни­цтво в Укра­ї­ні про­ду­кції з мі­сце­вої си­ро­ви­ни і кон­ку­ру­ва­ти з ім­пор­том. На­при­клад, у рам­ках на­шої фер­ми ми не тіль­ки го­ту­є­мо­ся до за­клад­ки но­во­го ягі­дни­ка у 27 га, де на чо­ти­рьох ге­кта­рах ро­бо­ти по­чну­ться вже ці­єї осе­ні, а й ор­га­ні­зу­ва­ли не­ве­ли­ке ви­ро­бни­цтво дже­му, на­ла­го­ди­ли сто­сун­ки з хо­ро­ши­ми під­ря­дни­ка­ми з ви­ро­бни­цтва ягі­дної па­сти­ли, со­ку. Ще один мо­дний тренд остан­ніх ро­ків – це ви­ро­щу­ва­н­ня та ви­ро­бни­цтво еко-про­ду­ктів. Хо­ча ідея пра­виль­на і ба­га­то­обі­ця­ю­ча. Але біль­шість ви­ро­бни­ків на­ці­ле­ні ви­клю­чно ли­ше на те, щоб про­да­ти ви­ро­ще­не. І хо­ча най­ча­сті­ше їх про­ду­кція має всі­ля­кі сер­ти­фі­ка­ти, як во­ни отри­ма­ні – істо­рія за­мов­чує. У ре­зуль­та­ті ство­рю­є­ться па­ра­до­ксаль­на си­ту­а­ція: одне фер­мер­ське го­спо­дар­ство про­дає які­сний про­дукт без «па­пе­рів», у той час як су­сі­дне – не­які­сний, але з усі­ма сер­ти­фі­ка­та­ми. Та­ко­го вже ба­га­то. То­му кон­ку­ру­ва­ти на та­ко­му рин­ку ду­же скла­дно, і прой­де ще чи­ма­ло ча­су, перш ніж він ста­не ма­ти ци­ві­лі­зо­ва­ний ви­гляд. Ка­те­ри­на Ко­ло­мі­єць, спів­вла­сни­ця ком­па­нії з по­ши­т­тя жі­но­чих пальт Vivalon Їжа та одяг – це те, що зав­жди бу­де у трен­ді. Як че­рез 3-5 ро­ків, так і че­рез 30-50 ро­ків. При­чо­му, щоб по­ча­ти за­ро­бля­ти у сфе­рі хар­чу­ва­н­ня, не по­трі­бно вкла­да­ти ве­ли­кі гро­ші у до­ро­гі ре­сто­ра­ни. За­раз мо­да на про­сто­ту. Кра­сно­мов­ні при­кла­ди – роз­ро­ста­є­ться з ко­жним днем фуд­корт на Бес­са­раб­ці у цен­трі Ки­є­ва і не­ймо­вір­на кіль­кість від­ві­ду­ва­чів на фе­сти­ва­лях ву­ли­чної їжі. То­му до­сить ви­бра­ти якийсь один на­прям, до­ве­сти до ро­зу­му якість і смак про­ду­кції і впе­ред: на­пра­цьо­ву­ва­ти ба­зу вдя­чних по­ку­пців. Одяг – не менш ці­ка­ва ні­ша. Ін­те­рес до всьо­го, що ви­ро­бля­є­ться і ши­є­ться в Укра­ї­ні, який зле­тів на хви­лі па­трі­о­ти­зму, все ще за­ли­шив­ся. Але про­бле­ма ба­га­тьох брен­дів у то­му, що най­ча­сті­ше во­ни ви­ни­ка­ють про­сто з ні­чо­го і та­кож швид­ко йдуть у не­бу­т­тя. Ви­хо­ди­ти на ри­нок одя­гу не­об­хі­дно з чі­тко пев­ною про­по­зи­ці­єю, ро­зу­мі­н­ням сво­єї ау­ди­то­рії і ви­ро­бни­чих по­ту­жно­стей. Хо­ча для стар­ту ко­ло­саль­них ін­ве­сти­цій і не по­трі­бно. Швей­ний бі­знес мо­жна за­пу­сти­ти, вклав­ши близь­ко 30 тис. дол. Все за­ле­жить від то­го, що са­ме ши­ти, в яких об­ся­гах і якої яко­сті. Адже мо­жна ство­ри­ти свій бренд і з ти­ся­чею у ки­ше­ні, але чи бу­де у цьо­му зиск? Ру­слан Кра­ма­рен­ко, вла­сник го­рі­хо­вої фер­ми Я б при­ди­вив­ся до сфе­ри по­слуг. За­раз від­крив­ся но­вий ри­нок, та­кий як управ­лі­н­ня жи­тлом. То­му ве­ли­кі упра­ви­те­лі бу­дуть за­лу­ча­ти на­віть не­ве­ли­кі ор­га­ні­за­ції для утри­ма­н­ня жи­тло­во­го фон­ду – при­би­ра­н­ня те­ри­то­рій, під’їздів, ре­мон­ту і об­слу­го­ву­ва­н­ня ко­му­ні­ка­цій. На­ве­ду про­стий при­клад. У ме­не се­ред під­ря­дни­ків є сім’я, де 4 лю­ди­ни за­йма­ю­ться по­ко­сом тра­ви. Во­ни ку­пи­ли на 20 тис. грн. ін­стру­мент і вчо­ти­рьох пра­цю­ють, ко­жен отри­мує на день 400 грн. Тоб­то при пов­но­му за­ван­та­жен­ні во­ни мо­жуть за­ро­бля­ти 36 тис. грн. на мі­сяць, оку­пив­ши вкла­де­н­ня, по су­ті, за мі­сяць. Ду­же пер­спе­ктив­ним вва­жаю ви­ро­бни­цтво сіль­госп­про­ду­кції. У пер­шу чер­гу ви­ро­щу­ва­н­ня ягід і фру­ктів. Го­спо­дар­ства від 50 со­ток до 10 га актив­но роз­ви­ва­ю­ться і у нас, і в Єв­ро­пі. Сім’я з 4-6 осіб мо­же об­слу­го­ву­ва­ти до 10 га. Звід­си ще один пер­спе­ктив­ний бі­знес – пе­ре­роб­ка сіль­госп­про­ду­кції, ви­ро­бни­цтво дже­мів, цу­ка­тів, дрі­бний роз­дріб. На­віть кра­фто­ва про­ду­кція, не­зва­жа­ю­чи на більш ви­со­ку ці­ну, ко­ри­сту­є­ться по­пи­том у ве­ли­ких мі­стах. А ось, на­при­клад, від­кри­ва­ти роз­дріб, в яку всі ма­со­во вкла­да­ли­ся 10 ро­ків то­му, я б не ри­зи­кнув. За­раз ба­га­то про­це­сів йде у ци­фру, і це ду­же ри­зи­ко­ва­на істо­рія.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.