Пен­сії по-но­во­му та су­до­ва ре­фор­ма

Groshi - - Новини -

Пер­ший се­сій­ний ти­ждень жов­тня Вер­хов­на Ра­да по­ча­ла з го­ло­су­ва­н­ня за пен­сій­ну та су­до­ву ре­фор­ми. Ни­ні­шні пен­сіо­не­ри отри­ма­ють на­дбав­ку до ви­плат, але за ра­ху­нок пра­це­зда­тно­го на­се­ле­н­ня. А від­сто­ю­ва­ти свої пра­ва у су­дах ста­не ще скла­дні­ше і до­рож­че. Пав­ло Хар­ла­мов

Вер­хов­на Ра­да 3 жов­тня під­три­ма­ла пен­сій­ну ре­фор­му: за­ко­но­про­е­кти №6614 і №6617. Хо­ча ва­жли­ві не тіль­ки нор­ми цих до­ку­мен­тів, а й умо­ви, у яких ця ре­фор­ма бу­де про­во­ди­ти­ся. В Укра­ї­ні 12 млн. пен­сіо­не­рів і 26 млн. гро­ма­дян ві­ком від 18 до 60 ро­ків. Але єди­ний со­ці­аль­ний вне­сок ре­аль­но пла­тять близь­ко 11 млн. чо­ло­вік, які, по су­ті, на­пов­ню­ють Пен­сій­ний фонд. То­му за гру­би­ми під­ра­хун­ка­ми на одно­го пла­тни­ка ЄСВ при­па­дає по одно­му пен­сіо­не­ру. На пен­сії від­ра­хо­ву­є­ться 85% сум ЄСВ. То­му Пен­сій­ний фонд де­фі­ци­тний при­бли­зно на­по­ло­ви­ну, а роз­рив по­кри­ва­є­ться за ра­ху­нок бю­дже­тних суб­си­дій. На­при­клад, у 2017 ро­ці ПФ отри­має з держ­скар­бни­ці по­над 142 млрд. грн., у 2018 ро­ці – 141 млрд. грн. При цьо­му уряд обі­цяє зни­жу­ва­ти де­фі­цит ПФ, але не зі­зна­є­ться, що за­без­пе­чи­ти ба­ланс тіль­ки за ра­ху­нок ЄСВ не­мо­жли­во. На­віть якщо не бра­ти до ува­ги зар­пла­ти у «кон­вер­тах», від­сі­кти тих, хто ви­їхав на за­ро­бі­тки і ска­су­ва­ти спе­цпен­сії у роз­мі­рі 10-30 тис. грн.

Бі­дна ста­рість

І все ж, Ка­бмін за­пу­стив свою пен­сій­ну ре­фор­му, за­клав­ши в неї жорс­тку за­ле­жність роз­мі­ру пен­сії від ви­со­ко­го пен­сій­но­го ста­жу. Ті, хто не по­тра­пить у цю схе­му, отри­ма­ють тіль­ки мі­зер­ну соц­до­по­мо­гу – з мі­сце­вих бю­дже­тів. Тож під­три­ма­ні Ра­дою за­ко­но­про­е­кти пе­ред­ба­ча­ють осу­ча­сне­н­ня (зро­ста­н­ня) пен­сій вже з 1 жов­тня. Дев’ять міль­йо­нів пен­сіо­не­рів отри­ма­ють на­дбав­ку від 200 до 1000 грн. А ось тим, хто ви­йде на пен­сію че­рез 5-7-10 і біль­ше ро­ків, по­ща­стить мен­ше: так зва­ний ко­е­фі­ці­єнт ста­жу, який ле­жить в осно­ві роз­ра­хун­ку пен­сій, зни­же­ний з 1,35 до 1. По­го­див­ся пар­ла­мент і на за­ву­а­льо­ва­не під­ви­ще­н­ня пен­сій­но­го ві­ку. То­му ви­йти на пен­сію у 60 ро­ків з май­бу­тньо­го ро­ку змо­жуть тіль­ки ті, у ко­го вже є 25 ро­ків ста­жу. Якщо стаж ста­но­вить від 16 до 25 ро­ків – ви­хід на пен­сію бу­де мо­жли­вий у 63 ро­ки, від 15 до 16 ро­ків – у 65 ро­ків. Да­лі мі­ні­маль­но допу­сти­мі роз­мі­ри ста­жу бу­дуть ро­сти що­рі­чно. З по­зи­тив­но­го – збе­ре­же­н­ня пра­ва на пен­сій­ний стаж під­при­єм­цям, які пла­тять єди­ний со­ці­аль­ний вне­сок. Це ж пра­во збе­рі­га­є­ться і у сту­ден­тів, які на­вча­ю­ться у ви­щих на­вчаль­них за­кла­дах на бю­дже­ті. Та­кож у пар­ла­мен­ті ще з ли­пня ле­жить за­ко­но­про­ект, який вво­дить дру­гий (на­ко­пи­чу­валь­ний) рі­вень пен­сій­ної си­сте­ми (див. стор. 6). Йо­го го­лов­ний не­до­лік – до­да­тко­ві від­ра­ху­ва­н­ня із зар­плат на­йма­них пра­ців­ни­ків, роз­мір яких спо­ча­тку скла­де 2%, а по­тім ви­ро­сте до 7%.

Фе­мі­да ра­діє

Ве­ли­кий ре­зо­нанс спро­во­ку­вав прийня­тий пар­ла­мен­том за­ко­но­про­ект № 6232 – ча­сти­на су­до­вої ре­фор­ми. Не­від­кла­дні спра­ви те­пер бу­дуть роз­гля­да­ти­ся у 60-ден­ний тер­мін, су­до­ві ма­те­рі­а­ли по­сту­по­во пе­ре­ве­дуть в еле­ктрон­ний фор­мат, су­ди змо­жуть за­сто­со­ву­ва­ти при роз­гля­ді справ пра­кти­ку Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни (ЄСПЛ) як дже­ре­ло пра­ва (на­справ­ді й ра­ні­ше мо­гли, про­сто те­пер це ста­не про­сті­ше), а став­ки су­до­во­го збо­ру ста­нуть ниж­че. Та­кож різ­ко обме­жать тер­мі­ни роз­гля­ду справ, що, на дум­ку ба­га­тьох юри­стів, дасть вкрай не­га­тив­ний ефект, а та­кож ва­го­мі під­ста­ви для подаль­ших звер­нень до ЄСПЛ з до­сить ви­со­кою ймо­вір­ні­стю рі­шень не на ко­ристь дер­жа­ви Укра­ї­на. «Та­кож вво­ди­ться пра­во суд­ді в окре­мих ви­пад­ках зо­бов’яза­ти сто­ро­ну, яка по­да­ла за­ві­до­мо на­ду­ма­ний по­зов, вне­сти у яко­сті за­без­пе­че­н­ня за­ста­ву у роз­мі­рі вар­то­сті по­слуг адво­ка­та від­по­від­а­ча», – ка­же Окса­на Ко­бзар, ке­ру­ю­ча адво­кат­ським бю­ро Окса­ни Ко­бзар. У той же час, су­ди отри­ма­ють мо­жли­вість обме­жу­ва­ти до­ступ до за­сі­дань, їх фо­то та ві­део­фі­кса­цію. А рі­ше­н­ня, прийня­ті на за­кри­тих про­це­сах, ого­ло­шу­ва­ти­ся не бу­дуть. Ще одна по­прав­ка пе­ред­ба­чає ви­клик до су­ду шля­хом пу­блі­ка­ції по­віс­тки на сай­ті су­ду. «Але це не зов­сім так. Тіль­ки якщо у су­ду не­має зов­сім ні­яких да­них про адре­су від­по­від­а­ча, тре­тьої осо­би або свід­ка, по­віс­тка пу­блі­ку­є­ться на офі­цій­но­му сай­ті су­ду не пі­зні­ше, ніж за 10 днів до да­ти за­сі­да­н­ня», – роз’яснює Окса­на Ко­бзар. Бен­те­жить і той факт, що ве­ли­ку кіль­кість пи­тань уча­сни­ків про­це­су один до одно­го суд бу­де ква­лі­фі­ку­ва­ти як зло­вжи­ва­н­ня пра­ва­ми. «За зло­вжи­ва­н­ня за­про­по­но­ва­но вве­сти штра­фи. Хо­ча та­кий під­хід мо­же ста­ти за­по­бі­жни­ком у пи­тан­ні сум­лін­но­сті пред­став­ни­ків сто­рін», – вва­жає Ан­дрій Ян­чук, юрист між­на­ро­дної юри­ди­чної фір­ми Kinstellar. Ну і що одно­зна­чно бен­те­жить, так це вве­де­н­ня но­вої пра­кти­ки аре­шту гро­шей і май­на. Суд змо­же при­йма­ти рі­ше­н­ня про арешт без ви­кли­ку за­яв­ни­ка та бор­жни­ка. Та­кож 5 жов­тня пар­ла­мент під­три­мав за­ко­но­про­ект № 4685, який вво­дить іден­ти­фі­ка­цію за еле­ктрон­ним ци­фро­вим під­пи­сом. За­кон до­зво­лить роз­ви­ва­ти си­сте­му еле­ктрон­них до­вір­чих по­слуг, вза­єм­но ви­зна­ва­ти укра­їн­ські та іно­зем­ні сер­ти­фі­ка­ти від­кри­тих клю­чів, еле­ктрон­них під­пи­сів і пе­ча­ток.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.