Жи­т­тя бен­те­жне. Та ми – жорс­ткі­ші

Groshi - - Від Редактора -

Ка­бмін – у глу­хо­му ку­ті, ку­ди се­бе за­гнав сам (стор. 6), чи йо­го ту­ди під­штов­хну­ли? На­ві­що Нац­банк до­по­ма­гає уря­до­ві зу­пи­ни­ти еко­но­мі­чне від­нов­ле­н­ня, хоч уряд ті­єї до­по­мо­ги й не ви­ма­гав? А ці­ни тим ча­сом по­ча­ли осін­нє зро­ста­н­ня, яке при­швид­ши­ться пі­сля не­вбла­ган­но­го під­ви­ще­н­ня та­ри­фів при­ро­дних мо­но­по­лій. Але: спра­ва йде до за­про­ва­дже­н­ня по­да­тку на ви­ве­де­ний ка­пі­тал за­мість по­да­тку на при­бу­ток, а та­кож до ска­су­ва­н­ня не­до­лу­го­го «зе­мель­но­го» мо­ра­то­рію. Тож три­май­мо ку­ла­ки. Оле­ксандр Кра­ма­рен­ко

Ша­ле­ний тиск з усіх бо­ків – так мо­жна ви­зна­чи­ти стан справ уря­ду. Прем’єру з одно­го бо­ку не да­ють на­би­ра­ти очки на по­пу­ляр­них рі­ше­н­нях (так, є мо­жли­во­сті при­йма­ти по­пу­ляр­ні, а не тіль­ки про під­ви­ще­н­ня ко­му­наль­них та­ри­фів). А з ін­шо­го бо­ку на прем’єра ві­ша­ють від­по­від­аль­ність за ре­зуль­та­ти пе­ре­мо­вин з МВФ та ін­ши­ми жорс­тки­ми кре­ди­то­ра­ми Укра­ї­ни. Осо­бли­ва ро­дзин­ка в то­му, що до­мов­ля­лись одні (Яре­сько­гон­та­рє­ва), а від­по­від­аль­ність не­сти­муть ни­ні­шні очіль­ни­ки від­по­від­них стру­ктур. Пе­ре­мо­ви­ни з мі­сі­єю Фон­да – то ще не все. На­су­ва­є­ться да­та, ко­ли суд у Лон­до­ні ви­не­се вер­дикт що­до «облі­га­цій Яну­ко­ви­ча», а це 3 млрд. до­ла­рів тіль­ки основ­ної су­ми бор­гу. ДФС за­ли­ши­ла­ся без го­ло­ви, який ке­ру­вав фі­скаль­ним бло­ком у яко­сті ви­ко­ну­ю­чо­го обов’яз­ки рів­не­сень­ко 18 мі­ся­ців. Ні­чо­го пев­но­го Ми­ро­сла­ву Про­да­ну в про­ви­ну по­ста­ви­ти не змо­гли, про­те він був ви­му­ше­ний по­кла­сти за­яву на стіл. Мо­жна ві­та­ти в. о. мі­ні­стра фі­нан­сів па­ні Окса­ну Мар­ка­ро­ву? Не впев­не­ний. На­сту­пни­ка Про­да­на на­вряд чи мо­жна на­зва­ти лю­ди­ною мін­фі­на. Але си­ту­а­ція нав­ко­ло ДФС – не най­скла­дні­ша спра­ва для мін­фі­на та уря­ду за­га­лом. Пе­ре­мо­ви­ни з МВФ – ось де ре­аль­но цуг­цванг, тоб­то ви­му­ше­ні кро­ки, які не факт, що ма­ють ви­гра­шну пер­спе­кти­ву. Су­діть са­мі: «свя­щен­ну ко­ро­ву» на прі­зви­ще На­фто­газ ру­ха­ти – жо­дним чи­ном. Де­ся­тки мі­льяр­дів гри­вень спи­са­но «на збіль­ше­н­ня ви­до­бу­тку», про­те збіль­ше­н­ня не­має. Мін­фін та уряд за­га­лом у ли­хо­ман­ці шу­ка­ють ко­шти на суб­си­дії у зв’яз­ку з не­від­во­ро­тнім під­ви­ще­н­ням цін на газ та еле­ктри­ку, а з ін­шо­го бо­ку – па­ді­н­ня по­пу­ляр­но­сті ни­ні­шньої вла­ди у се­ре­дньо­го кла­су, який, до ре­чі, при­вів ді­ю­чих пре­зи­ден­та та уряд у вла­дні крі­сла. Отри­му­ва­чі суб­си­дій? Це по­ле зайня­те па­ні Юлі­єю та па­ном Оле­гом. І бу­де ве­ли­ке ща­стя, якщо він по­су­не її. То­ді – жи­ве­мо. Що да­лі? Спо­ді­ва­н­ня на те, що Кон­сти­ту­цій­ний суд зру­шить з глу­хо­го ку­та зе­мель­ну ре­фор­му че­рез ска­су­ва­н­ня мо­ра­то­рію на про­даж агро­зе­мель. Якщо зру­шить – отри­ма­є­мо при­плив ін­ве­сти­цій, що пе­ре­криє по­тре­би 2019 ро­ку в ва­лю­ті, на­пев­но. Дру­ге спо­ді­ва­н­ня – по­да­ток на ви­ве­де­ний ка­пі­тал. Це та­кож по­ту­жний по­зи­тив­ний си­гнал для Укра­ї­ни. Хо­ча все мо­же бу­ти пе­ре­кре­сле­не пів­то­ра­ра­зо­вим під­ви­ще­н­ням ці­ни на газ. Як на­слі­док ма­ти­ме­мо ша­ле­не зро­ста­н­ня цін – і ні­яке під­ви­ще­н­ня облі­ко­вої став­ки не до­по­мо­же їх при­галь­му­ва­ти. До ре­чі, во­но – ни­ні­шнє під­ви­ще­н­ня облі­ко­вої до 18% – і за­раз не до­по­мо­же. Але Нац­банк вче­твер­те за рік її під­ні­має. Тро­хи не­зро­зумі­ло, на­ві­що? Аби бан­ки то­чно ні­ко­го на вла­сну спра­ву не кре­ди­ту­ва­ли? Хо­ча, жи­т­тя бен­те­жне й без облі­ко­вої став­ки. Про­те са­ме то­му ма­є­мо по­чи­на­ти пла­ну­ва­ти на­сту­пний рік (стор 24). Бо нам своє ро­би­ти.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.