Ре­пре­сії «мі­ні­стер­ства адво­ка­ту­ри»

Groshi - - Зворотний Зв’язок -

Ігор Іва­нов, адво­кат, член Ра­ди адво­ка­тів Ки­є­ва – про те, хто і на­ві­що вла­шту­вав цьку­ва­н­ня сто­ли­чних адво­ка­тів.

Дов­гі 20 ро­ків не­за­ле­жно­сті адво­ка­ти го­во­ри­ли «Ні!» спе­ці­аль­но­му «мі­ні­стер­ству адво­ка­ту­ри», яке на­ма­га­ло­ся нав’яза­ти вла­ду у ви­гля­ді єди­ної ор­га­ні­за­ції з обов’яз­ко­вим член­ством. Але у 2012 ро­ці та­ке мі­ні­стер­ство все-та­ки бу­ло ство­ре­но, со­ром’язли­во отри­мав­ши на­зву асо­ці­а­ції. П’ять ро­ків адво­ка­ти на­ма­га­ю­ться ді­зна­ти­ся і зро­зу­мі­ти, на­ві­що це «мі­ні­стер­ство» по­трі­бно са­ме адво­ка­там. І по­ки що від­по­віді для се­бе не зна­хо­дять. Все, що отри­ма­ли адво­ка­ти, це ма­су бю­ро­кра­ти­чних за­бо­рон і обов’яз­ко­ву «де­ся­ти­ну» у ка­су. А все то­му, що ро­бо­та ор­га­ні­за­ції по­ча­ла­ся не з по­зи­ти­ву, а з пе­ре­слі­ду­ва­н­ня не­уго­дних. Про це сво­го ча­су пи­са­ла Мі­жна­ро­дна ко­мі­сія юри­стів, яка від­слід­ко­ву­ва­ла си­ту­а­цію в укра­їн­ській адво­ка­ту­рі у 2013-2014 ро­ках. То­ді де­ся­тки ке­рів­ни­ків ре­гіо­наль­них адво­ка­тур бу­ли по­збав­ле­ні пра­ва на про­фе­сію тіль­ки за те, що во­ни ви­слов­лю­ва­ли не­зго­ду зі ство­ре­н­ням «мі­ні­стер­ства адво­ка­ту­ри». На рік хви­ля вщу­хла. Але по­тім у ке­рів­ни­цтва На­ціо­наль­ної асо­ці­а­ції адво­ка­тів ви­ни­кло ба­жа­н­ня під­ко­ри­ти сво­їй во­лі най­більш чи­слен­ну сто­ли­чну адво­кат­ську ор­га­ні­за­цію. У хід пі­шли ста­рі ме­то­ди – за­ля­ка­ти. За­ля­ка­ти тих, ко­го адво­ка­ти без до­зво­лу і во­лі Лі­дії Ізо­ві­то­вої (го­ло­ва НААУ - прим. ред.) оби­ра­ють сво­ї­ми пред­став­ни­ка­ми. По­ча­ла Ізо­ві­то­ва зі ство­ре­н­ня «ру­чної» ква­лі­фі­ка­цій­но-ди­сци­плі­нар­ної ко­мі­сії, яку роз­мі­сти­ла пря­мо у се­бе в офі­сі. А по­тім ста­ла пи­са­ти ту­ди скар­ги на ки­їв­ських адво­ка­тів. На­справ­ді, адво­ка­ту­ра, від­по­від­но до про­філь­но­го за­ко­ну, – це не­за­ле­жний, са­мо­ре­гу­льо­ва­ний ін­сти­тут, який має ве­ли­кий по­тен­ці­ал і пре­кра­сні пер­спе­кти­ви. І все це дій­сно вті­ли­ло­ся б у жи­т­тя, як­би не спра­цю­вав люд­ський фа­ктор. Не­зва­жа­ю­чи на за­ко­но­дав­чо за­крі­пле­ні де­мо­кра­ти­чні за­са­ди фун­кціо­ну­ва­н­ня будь-якої си­сте­ми (сфе­ри, ін­сти­ту­ту) зав­жди зна­йде­ться хтось, хто за­хо­че під­по­ряд­ку­ва­ти цю си­сте­му та ке­ру­ва­ти нею. І при цьо­му ро­би­ти ви­гляд, що не­у­хиль­но до­три­му­є­ться усіх де­мо­кра­ти­чних про­це­дур. Так і в адво­ка­ту­рі. Адво­кат­ське спів­то­ва­ри­ство сто­ли­ці фа­кти­чно є най­чи­слен­ні­шим у по­рів­нян­ні з ін­ши­ми ре­гіо­на­ми. З дав­ніх-да­вен це спів­то­ва­ри­ство ві­до­ме сво­ї­ми тра­ди­ці­я­ми, де­мо­кра­ти­чні­стю, про­гре­сив­ні­стю. За­про­си­ти в ін­ший ре­гіон пра­цю­ва­ти до­свід­че­но­го сто­ли­чно­го адво­ка­та вва­жа­є­ться за­по­ру­кою успі­ху. Пер­ша спро­ба Ізо­ві­то­вої у 2014 ро­ці «пе­ре­фор­ма­ту­ва­ти» ор­га­ни са­мов­ря­ду­ва­н­ня Ки­є­ва шля­хом «за­тем­не­н­ня» в єди­но­му ре­є­стрі по­над трьох ти­сяч ки­їв­ських адво­ка­тів за­зна­ла фі­а­ско: су­ди вста­ли на їх сто­ро­ну. На­сту­пна спро­ба від­бу­ла­ся у 2016 ро­ці. Ізо­ві­то­ва зі­бра­ла при­бли­зно 30-40 сво­їх одно­дум­ців (кіль­ка ки­їв­ських адво­ка­тів і ча­сти­ну опе­ра­тив­но «пе­ре­ки­ну­тих» з ін­ших ре­гіо­нів адво­ка­тів для ство­ре­н­ня ма­со­во­сті). Пі­сля цьо­го Ра­да адво­ка­тів Укра­ї­ни прийня­ла рі­ше­н­ня про про­ве­де­н­ня по­за­чер­го­вої кон­фе­рен­ції адво­ка­тів Ки­є­ва. Адже са­ме кон­фе­рен­ція фор­мує ор­га­ни адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня сто­ли­ці. І хо­ча за­ко­но­дав­ство не до­зво­ляє Ра­ді адво­ка­тів Укра­ї­ни скли­ка­ти будь-яку ре­гіо­наль­ну кон­фе­рен­цію, го­ло­ва НААУ сво­їм пи­сьмо­вим роз­по­ря­дже­н­ням фа­кти­чно на­ді­ли­ла біль­ше 20 сво­їх одно­дум­ців ста­ту­сом де­ле­га­тів кон­фе­рен­ції. Да­лі 30-40 «ба­гне­тів» Ізо­ві­то­вої про­ве­ли збо­ри і са­мі «обра­ли» се­бе в ор­га­ни са­мов­ря­ду­ва­н­ня Ки­є­ва. При цьо­му у 2017-2018 ро­ках кон­фе­рен­ції адво­ка­тів Ки­є­ва, де бу­ли при­су­тні при­бли­зно 500 сто­ли­чних адво­ка­тів, не­о­дно­ра­зо­во да­ва­ли пра­во­ву оцін­ку цим збо­рам і по­ясню­ва­ли са­мо­при­зна­че­ним адво­ка­там, що во­ни не пред­став­ля­ють адво­ка­ту­ру Ки­є­ва. Про­те, ви­про­бу­ва­на на Ки­є­ві схе­ма «кло­ну­ва­н­ня» сво­їх, па­ра­лель­них під­кон­троль­них ор­га­нів адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, по­тім бу­ла успі­шно ре­а­лі­зо­ва­на у Рів­нен­ській, Тер­но­піль­ській і в ін­ших обла­стях. Да­лі ще про­сті­ше: щоб за­бло­ку­ва­ти ро­бо­ту за­кон­но сфор­мо­ва­них ор­га­нів адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня Ки­є­ва Ізо­ві­то­ва звер­ну­ла­ся зі скар­гою на ко­жно­го адво­ка­та (близь­ко 50 осіб), які у жов­тні 2017 ро­ку бу­ли обра­ні до ор­га­нів адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня. Чи важ­ко здо­га­да­ти­ся, ку­ди по­тра­пи­ли скар­ги? Во­ни по­тра­пи­ли у так зва­ну ква­лі­фі­ка­цій­но-ди­сци­плі­нар­ну ко­мі­сію адво­ка­ту­ри Ки­є­ва. Ось з цьо­го при­во­ду мої ко­ле­ги й ви­сту­пи­ли з пу­блі­чни­ми за­ява­ми. У про­е­кті но­во­го за­ко­ну про адво­ка­ту­ру у вер­сії Ра­ди з пи­тань су­до­вої ре­фор­ми, крім по­си­ле­н­ня прав і га­ран­тій адво­ка­та, за­кла­де­ні сут­тє­ві за­по­бі­жни­ки від ре­а­лі­за­ції ав­то­ри­тар­них ам­бі­цій в ор­га­нах адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня. Зро­зумі­ло, у та­ко­му ви­гля­ді Ізо­ві­то­ва та її ото­че­н­ня кри­ти­ку­ють цей про­ект і всі­ля­ко пе­ре­шко­джа­ють йо­го прийня­т­тю. Адже то­ді во­ни втра­тять пра­кти­чно все, чо­го до­мо­гли­ся за ра­ху­нок по­не­во­ле­н­ня адво­ка­тів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.