ПО­ГРОЗ­ЛИ­ВЕ ЗА­БАРВ­ЛЕ­Н­НЯ

Kolosok - - ТОПОНІМИ -

По­глянь на осу чи бджо­лу, і ти від­ра­зу зро­зу­мі­єш, що та­ке по­гроз­ли­ве за­барв­ле­н­ня: не чі­пай­те ме­не!

Най­яскра­ві­шим пред­став­ни­ком ссав­ців з та­ким за­барв­ле­н­ням є скунс. Ця не­ве­ли­ка все­їдна тва­рин­ка з яскра­ви­ми чор­но-бі­ли­ми сму­га­ми на шку­рі до­бре по­мі­тна і по­пе­ре­джає при­ро­дних во­ро­гів про не­без­пе­ку. Ро­ди­ну Скун­со­вих об’єд­нує цін­на для них і при­кра для всіх ін­ших ри­са: під хво­стом, бі­ля ану­са, у них роз­та­шо­ва­ні па­ху­чі за­ло­зи. Ма­сля­ни­ста ре­чо­ви­на, яку ви­ро­бля­ють за­ло­зи скун­са, – це справ­жні­сінь­ка хі­мі­чна зброя. Над­зви­чай­но стій­кий за­пах етил­мер­ка­пта­ну є, до то­го ж, най­оги­дні­шим у сві­ті за­па­хом, який на­га­дує смо­рід ту­хлих яєць. Лю­ди­на від­чує йо­го, на­віть якщо вди­хне ли­ше 0,00000000002 г ці­єї ре­чо­ви­ни. Етил­мер­ка­птан до­да­ють до по­бу­то­во­го га­зу з мір­ку­вань без­пе­ки, щоб від­чу­ва­ти йо­го на­яв­ність у по­ві­трі. А в стру­ме­ні, який ви­вер­гає скунс, йо­го ви­ста­чить для то­го, щоб зом­лів ве­дмідь.

Якщо на лю­ди­ну по­тра­пляє одна кра­пля ці­єї ре­чо­ви­ни, їй мо­жна га­ран­то­ва­но по­ра­ди­ти кіль­ка днів ізо­ля­ції: ані ку­па­н­ня, ані змі­на одя­гу не до­по­мо­жуть по­збу­ти­ся оги­дно­го за­па­ху. По­тра­пив­ши на сли­зо­ву оболонку ока, рі­ди­на скун­са ви­кли­кає рі­жу­чі від­чу­т­тя і на­віть мо­же ви­кли­ка­ти тим­ча­со­ву слі­по­ту.

Але не вар­то на­рі­ка­ти на скун­сів. Ці не­ква­пли­ві врів­но­ва­же­ні тва­рин­ки че­сно по­пе­ре­джа­ють про за­гро­зу мо­жли­во­го по­стрі­лу, під­няв­ши „бо­йо­вий пра­пор” – сму­га­стий хвіст. Ли­ше пі­сля цьо­го тва­ри­на ро­звер­та­є­ться, ско­ро­чує

спе­ці­аль­ні кіль­це­ві м’язи – сфін­кте­ри – і здій­снює залп одним „по­стрі­лом” або ж „ку­ле­ме­тною” чер­гою. „По­стрі­ли” скунс ви­па­лює на­о­сліп з ін­тер­ва­лом у кіль­ка се­кунд, вра­жа­ю­чи жер­тву на від­ста­ні від 1 до 6 м.

Тва­ри­ни з яскра­вим за­барв­ле­н­ням до­бре по­мі­тні. Як пра­ви­ло, во­ни три­ма­ю­ться від­кри­то, за не­без­пе­ки не хо­ва­ю­ться. Не тре­ба бо­я­ти­ся або ме­ту­ши­ти­ся, якщо ти не­їстів­ний або отруй­ний! За­барв­ле­н­ня та­ких тва­рин – це своє­рі­дне по­пе­ре­дже­н­ня для ото­чу­ю­чих.

Яскра­ве за­барв­ле­н­ня ста­не у при­го­ді тва­ри­нам, во­ро­жі су­сі­ди яких кіль­кі­сно пе­ре­ва­жа­ють по­тен­цій­ну здо­бич, а та­кож для ви­дів, які ви­хо­дять на но­ві те­ри­то­рії і хо­чуть ма­кси­маль­но пе­ре­кон­ли­во по­си­гна­ли­ти во­ро­гам. На від­кри­тій мі­сце­во­сті кра­ще від­ра­зу за­пев­ни­ти хи­жа­ків у вла­сній не­їстів­но­сті, ніж на­ма­га­ти­ся за­хо­ва­ти­ся.

По­гроз­ли­ве, або по­пе­ре­джу­валь­не, за­барв­ле­н­ня – це рі­зно­ма­ні­тні по­єд­на­н­ня най­більш кон­тра­стних ко­льо­рів: чер­во­но­го, чор­но­го, жов­то­го, бі­ло­го. Во­но ха­ра­ктер­не для ба­га­тьох жал­ких ко­мах, що ма­ють отруй­ні за­ло­зи (ос або шер­шнів), а та­кож для ко­мах з па­ху­чи­ми за­ло­за­ми (жу­ків-на­рив­ни­ків, бо­жих ко­рі­вок, ма­ха­о­на).

Па­ви­че­ве око, ма­буть, найв­пі­зна­ва­ні­ший пред­став­ник ро­ди­ни Сон­це­ви­ки. Чо­ти­ри яскра­вих пля­ми – вда­ле за­хи­сне за­барв­ле­н­ня для від­ля­ку­ва­н­ня во­ро­гів. Ма­ло охо­чих ри­зи­ку­ва­ти вла­сним здо­ров’ям, сні­да­ю­чи див­ною чо­ти­ри­о­кою істо­тою. Біль­шість пта­хів за­зви­чай не чі­па­ють ко­мах з та­ким за­барв­ле­н­ням. По­гроз­ли­ве за­барв­ле­н­ня ма­ють і ті ви­ди тва­рин, шкір­ні за­ло­зи яких ви­ді­ля­ють отруй­ний слиз, на­при­клад во­гня­ні са­ла­ман­дри або де­ре­во­ла­зи. Слиз де­ре­во­ла­зів та­кий отруй­ний, що ту­зем­ці на­но­сять йо­го на на­ко­не­чни­ки стріл. Та­ка отруй­на стрі­ла мо­же вби­ти ле­о­пар­да!

Де­я­кі тва­ри­ни з по­гроз­ли­вим за­барв­ле­н­ням, на­при­клад ри­би ку­зов­ки, ма­ють ще й твер­дий „пан­цир”, який за­хи­щає їх від на­па­ду ін­ших риб.

Шер­шень

Скунс

Жук со­не­чко

Жук-на­рив­ник

Ма­ха­он

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.