Ми­сте­цтво ви­жи­ва­н­ня. Мі­мі­крія

Kolosok - - ЗМІСТ -

Мі­мі­крія (на­слі­ду­ва­н­ня, ма­ску­ва­н­ня) – вла­сти­вість де­яких ор­га­ні­змів імі­ту­ва­ти зов­ні­шній ви­гляд або ін­ші озна­ки не­пов'яза­них ор­га­ні­змів або не­жи­вих об'єктів. На­при­клад, одні­єю із за­хи­сних вла­сти­во­стей тва­рин є по­ді­бність без­за­хи­сно­го ви­ду до до­бре за­хи­ще­но­го ви­ду. Та­ке яви­ще в при­ро­ді впер­ше ви­яви­ли се­ред пів­ден­но­а­ме­ри­кан­ських ме­те­ли­ків, ко­ли в згра­ях не­їстів­них для пта­хів ге­лі­ко­нід по­мі­ти­ли ду­же схо­жих на них за за­барв­ле­н­ням, фор­мою, роз­мі­ром і ма­не­рою по­льо­ту їстів­них ме­те­ли­ків-бі­ла­нів. Та­ка схо­жість отри­ма­ла на­зву „мі­мі­крія”.

Се­ред ко­мах по­ши­ре­не на­слі­ду­ва­н­ня жа­ло­но­сним пе­ре­тин­ча­сто­кри­лим. Є, на­при­клад, ме­те­ли­ки-склів­ки, схо­жі на шер­шнів. Є му­хи-дзюр­чал­ки, яких важ­ко від­рі­зни­ти від ос, бджіл чи джме­лів. В одних ко­мах схо­жість над­зви­чай­на, в ін­ших – обме­жу­є­ться ли­ше за­барв­ле­н­ням, але во­на завжди за­хи­щає їх від ба­га­тьох пта­хів.

Па­ву­ки ар­гі­о­па тчуть па­ву­ти­ну, але не про­сту, а при­кра­ше­ну зи­гза­го­по­ді­бни­ми смуж­ка­ми, на­прав­ле­ни­ми вниз і вго­ру. Це справ­жні­сінь­кі „ви­тво­ри па­ву­чо­го ми­сте­цтва”. Тай­ван­ські біо­ло­ги ви­яви­ли, що та­ка па­ву­ти­на біль­ше при­ва­блює ко­мах. Стрі­чки на па­ву­ти­ні – це своє­рі­дні сві­тло­ві при­ман­ки. Їхні шов­ко­ві встав­ки до­бре від­би­ва­ють уль­тра­фі­о­ле­то­ву та зе­ле­но-бла­ки­тну ча­сти­ну спе­ктра, а ко­ма­хи са­ме за уль­тра­фі­о­ле­то­вим ві­зе­рун­ком шу­ка­ють не­ктар на кві­тах. Па­ву­тин­ка по­ді­бна до пе­лю­сток кві­тів, ко­ма­шка ле­тить до кві­то­чки, а по­тра­пляє в пас­тку до па­ву­ка. Що­прав­да, ми­слив­ці на па­ву­чків та­кож ча­сті­ше на­па­да­ють на вла­сни­ків та­кої ми­сте­цької па­ву­ти­ни. На га­ля­ви­ні ти або пан, або про­пав.

Ди­во­ви­жні при­кла­ди мі­мі­крії се­ред риб. Так, мор­ська со­ба­чка аспі­донт, що ме­шкає в ті­сно­му су­сід­стві з гу­ба­нем-чи­стиль­ни­ком, ду­же схо­жа з ним за роз­мі­ром, фор­мою ті­ла, за­барв­ле­н­ням і спосо­бом пе­ре­су­ва­н­ня. Гу­ба­ні очи­щу­ють риб від рі­зних зов­ні­шніх па­ра­зи­тів, че­рез це „лі­ку­ва­н­ня” їх не за­чі­па­ють на­віть хи­жі му­ре­ни.

Своє­рі­дна мі­мі­крія (Мар­тен­са) бу­ла ви­зна­че­на між трьо­ма ви­да­ми змій, де без­пе­чні ко­ро­лів­ські змії і не­справ­жні ко­ра­ло­ві змії на­рів­ні на­слі­ду­ють отруй­них ко­ра­ло­вих аспі­дів для за­хи­сту.

Є чи­ма­ло тва­рин, фор­ма ті­ла яких на­га­дує якийсь пре­дмет нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща. Та­ка схо­жість ча­сто ря­тує тва­ри­ну від во­ро­гів, осо­бли­во якщо ця тва­ри­на має ще й за­хи­сне за­барв­ле­н­ня. Як при­клад мо­жна на­зва­ти гу­сінь біль­шо­сті ме­те­ли­ків-п’яду­нів. У ці­єї гу­се­ні три па­ри гру­дних і дві па­ри че­рев­них ні­жок. Пе­ре­су­ва­ю­ться во­ни не­мов­би „п'ядя­ми”, ви­ги­на­ю­чи ті­ло ду­гою і на­бли­жа­ю­чи за­дні ніж­ки до пе­ре­дніх. Ко­ли гу­сінь си­дить не­ру­хо­мо на гіл­ці, во­на ви­тя­гу­є­ться до неї під ку­том і стає схо­жою на ко­ро­ткий су­чок чи гі­ло­чку. Не­пе­ре­вер­ше­ни­ми май­стра­ми ма­ску­ва­н­ня є па­ли­чни­ки. Во­ни мо­гли б очо­ли­ти рей­тинг най­кра­щих ма­ску­валь­ни­ків у сві­ті! Ла­тин­ська на­зва їхньої ро­ди­ни по­хо­дить від гре­цько­го сло­ва „φασμα” – при­ма­ра, фан­том і ду­же вда­ло ха­ра­кте­ри­зує цих ко­мах.

Ко­ма­хи-при­ви­ди упо­ді­бню­ю­ться до не­жи­вих пре­дме­тів: до не­ру­хо­мо­го су­чка, гіл­ки, сте­бла, шма­то­чка ко­ри чи лис­тка. То­му їх ще на­зи­ва­ють ко­ма­ха­ми-гіл­ка­ми, ко­ма­ха­ми-лис­тка­ми, ко­ма­ха­ми­при­ма­ра­ми. У при­ро­ді та­ка зда­тність до­по­ма­гає па­ли­чни­кам уря­ту­ва­ти­ся від ве­ли­че­зної кіль­ко­сті хи­жа­ків, які ни­ми ла­су­ють.

Схо­жість до ро­слин осо­бли­во по­ши­ре­на се­ред тро­пі­чних ви­дів ко­мах. На­при­клад, бо­го­мол ди­я­воль­ський схо­жий на кві­тку ор­хі­деї, ци­ка­да аде­лун­гія на­га­дує на­сі­н­ня де­рев, а пря­мо­кри­лих ко­мах акрі­до­ксе­ну і ци­кло­пте­ру зав­дя­ки силь­но роз­ши­ре­ним над­кри­лам май­же не від­рі­зни­ти від ли­стя.

За до­по­мо­гою за­хи­сної фор­ми ті­ла ма­ску­ю­ться і де­я­кі ри­би. Зов­ні­шній ви­гляд та­ких риб до­сить своє­рі­дний, та й на­зви в них ори­гі­наль­ні, на­при­клад мор­ський кло­ун, мор­ський дра­кон. Мор­ський кло­ун ме­шкає в сар­га­со­вих во­до­ро­стях, де пе­ре­су­ва­є­ться за до­по­мо­гою гру­дних і че­рев­них плав­ців. Зав­дя­ки за­барв­лен­ню і чу­дер­на­цькій фор­мі він зов­сім гу­би­ться в за­ро­стях. Ма­ло на­га­дує ри­бу і мор­ський дра­кон. Ті­ло йо­го має чи­слен­ні ши­пи і стрі­чко­по­ді­бні шкі­ря­сті ви­ро­сти, які увесь час ко­ли­ва­ю­ться, і то­му від­рі­зни­ти ри­бу від во­до­ро­стей май­же не­мо­жли­во.

Звер­ху гу­бань-чи­стиль­ник ( Labroides dimidiatus), вни­зу йо­го двій­ник мор­ська со­ба­чка аспі­донт ( Aspidontus taeniatus)

Рід Ithomiini (отруй­ний)

Рід Ithomiini (отруй­ний)

Ме­кси­кан­ська мо­ло­чна змія ( Lampropeltis triangulum annulata)

Те­ха­ський ко­ра­ло­вий аспід

( Micrurus tener)

Рід Dismorphia (не­шкі­дли­вий)

Рід Dismorphia (не­шкі­дли­вий)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.