Та­кі рі­зні облич­чя во­ди. Три ста­ни во­ди в при­ро­ді

Kolosok - - ЗМІСТ -

ТРИ СТА­НИ ВО­ДИ В ПРИ­РО­ДІ

Град – атмо­сфер­ні опа­ди у ви­гля­ді ча­сти­нок льо­ду не­пра­виль­ної фор­ми; ви­па­дає в те­плу по­ру ро­ку, за­зви­чай під час гро­зи.

Дощ – рід­кііі атмо­сфер­ні­фі опа­ди. Ви­па­дає з хмар. Ді­а­метр кра­пель від 0,5 до 6–7 мм.

Іній – тон­кий шар кри­ста­лів льо­ду, що утво­рю­є­ться на ґрун­ті, тра­ві і на­зем­них пре­дме­тах під час охо­ло­дже­н­ня зем­ної по­верх­ні до тем­пе­ра­ту­ри ниж­че 0 °С в ре­зуль­та­ті її силь­но­го те­пло­во­го ви­про­мі­ню­ва­н­ня вно­чі, ко­ли не­бо чи­сте і віє слаб­кий ві­тер.

Мжи­чка – атмо­сфер­ні опа­ди у ви­гля­ді дрі­бних кра­пель ді­а­ме­тром мен­ше 0,5 мм.

Па­мо­розь – ри­хлі сні­го­по­ді­бні кри­ста­ли льо­ду, що на­ро­ста­ють на гіл­лі де­рев, дро­тах то­що в ти­ху мо­ро­зну по­го­ду, най­ча­сті­ше в ту­ман.

Ро­са – кра­плі во­ди, що утво­рю­ю­ться за кон­ден­са­ції во­дя­ної па­ри на ґрун­ті, тра­ві та на­зем­них пре­дме­тах че­рез охо­ло­дже­н­ня їх вна­слі­док ви­про­мі­ню­ва­н­ня. Ви­ни­кає в ясні та ти­хі но­чі, ко­ли зем­не ви­про­мі­ню­ва­н­ня ве­ли­ке.

Сніг – твер­ді атмо­сфер­ні опа­ди, які скла­да­ю­ться з кри­ста­лів льо­ду рі­зної фор­ми – сні­жи­нок, пе­ре­ва­жно ше­сти­ку­тних пла­сти­нок і ше­сти­про­ме­не­вих зі­ро­чок; ви­па­дає з хмар за тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря ниж­че 0 °С.

Ту­ман – ае­ро­золь з кра­пель­но-рі­дин­ною дис­пер­сною фа­зою. Утво­рю­є­ться з пе­ре­на­си­че­них па­рів вна­слі­док кон­ден­са­ції. атмо­сфе­рі ту­ма­ном на­зи­ва­ють ску­пче­н­ня во­дя­них кра­пе­льок льо­дя­них кри­ста­лів в при­зем­но­му ша­рі.

Фірн (нім. Firn) – щіль­ний зер­ни­стий сніг, який утво­рю­є­ться на льо­до­ви­ках і сні­жни­ках ви­ще сні­го­вої ме­жі вна­слі­док ти­ску ви­щих ша­рів, по­верх­не­во­го та­не­н­ня і вто­рин­но­го за­мер­за­н­ня во­ди, яка про­со­чи­ла­ся вглиб.

Хма­ри – ску­пче­н­ня скон­ден­со­ва­них в атмо­сфе­рі во­дя­них кра­пель і льо­дя­них кри­ста­лів. Хма­ри утво­рю­ю­ться зде­біль­шо­го в тро­по­сфе­рі. Їх роз­рі­зня­ють за ви­со­тою: хма­ри верх­ньо­го яру­су (ви­ще 6 км) – пе­ри­сті, пе­ри­сто-ша­ру­ва­ті, пе­ри­сто- ку­пча­сті – скла­да­ю­ться з кри­ста­лів льо­ду; хма­ри се­ре­дньо­го яру­су (2–6 км) – ви­со­ко­ша­ру­ва­ті і ви­со­ко­ку­пча­сті – скла­да­ю­ться з най­дрі­бні­ших кра­пель і кри­ста­лів льо­ду; хма­ри ни­жньо­го яру­су (ниж­че 2 км) – ша­ру­ва­ті, ша­ру­ва­то-ку­пча­сті і ша­ру­ва­то-до­що­ві – скла­да­ю­ться пе­ре­ва­жно з кра­пель. Хма­ри ви­ни­ка­ють в ре­зуль­та­ті кон­ден­са­ції во­дя­ної па­ри, яка мі­сти­ться в по­ві­трі. Ді­а­ме­три хма­ро­вих кра­пель – при­бли­зно де­кіль­ка мі­кро­ме­трів, вміст рід­кої во­ди в хма­рах – до­лі гра­ма чи де­кіль­ка гра­мів на м3. За укру­пне­н­ня ча­сти­ни кра­пель і кри­ста­лів во­ни ви­па­да­ють з хмар у ви­гля­ді атмо­сфер­них опа­дів. У стра­то­сфе­рі спо­сте­рі­га­ють та­кож пер­ла­му­тро­ві, а в ме­зо­сфе­рі – срі­бля­сті хма­ри.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.