Оль­га До­рош. Най­ро­зум­ні­ша жи­ва істо­та

Лю­ди­на – це най­ве­ли­чні­ший ор­га­нізм жи­вої при­ро­ди, до­ско­на­ле ство­рі­н­ня. Це най­ро­зум­ні­ша істо­та на Зем­лі.

Kolosok - - ЗМІСТ - Оль­га До­рош

Рід Лю­ди­на на­ле­жить до ти­пу Хор­до­ві, під­ти­пу Хре­бе­тні, кла­су Ссав­ці, ря­ду При­ма­ти. Лю­ди­на ро­зум­на ( Homo sapiens) є ви­дом жи­вих ор­га­ні­змів, які на су­ча­сно­му ета­пі існу­ва­н­ня жи­т­тя на Зем­лі пе­ре­бу­ва­ють на най­ви­що­му ета­пі роз­ви­тку.

З чо­го скла­да­є­ться наш ор­га­нізм?

Ор­га­нізм лю­ди­ни скла­да­є­ться з ве­ли­че­зної кіль­ко­сті клі­тин. Клі­ти­ни ду­же рі­зні за фор­мою: ку­ля­сті, зір­ко­по­ді­бні, ци­лін­дри­чні, ку­бі­чні, ве­ре­те­но­по­ді­бні, ди­ско­по­ді­бні, при­зма­ти­чні то­що. Во­ни ма­ють рі­зні роз­мі­ри, ма­су і фун­кції. Але всі клі­ти­ни ра­зом утво­рю­ють ор­га­нізм лю­ди­ни, який пра­цює як єди­не ці­ле! Ті­ло до­ро­слої лю­ди­ни скла­да­є­ться при­бли­зно з трид­ця­ти триль­йо­нів клі­тин. На­ша шкі­ра ста­но­вить при­бли­зно 16 % від за­галь­ної ма­си ті­ла і мі­стить 1600 мі­льяр­дів клі­тин.

На­ві­що так ба­га­то клі­тин?

Клі­ти­ни утво­рю­ють тка­ни­ни – су­ку­пність клі­тин і по­за­клі­тин­них стру­ктур, які ма­ють спіль­не по­хо­дже­н­ня і ви­ко­ну­ють одна­ко­ві фун­кції. Роз­рі­зня­ють чо­ти­ри основ­ні ти­пи тка­нин люд­сько­го ор­га­ні­зму: епі­те­лі­аль­на, м’язо­ва, спо­лу­чна і нер­во­ва.

Епі­те­лі­аль­на тка­ни­на ви­сти­лає вну­трі­шні ор­га­ни і утво­рює біль­шість за­лоз ор­га­ні­зму. На­ша шкі­ра – це при­клад тка­ни­ни цьо­го ти­пу. Її основ­на фун­кція – за­хист ор­га­ні­зму. Го­лов­на осо­бли­вість епі­те­лі­аль­них тка­нин – ре­ге­не­ра­ція (зда­тність до ві­днов­ле­н­ня). На­при­клад, ко­ли ми їмо ду­же га­ря­чу їжу, то епі­те­лій ро­то­вої по­ро­жни­ни ги­не, але вже за 10–12 го­дин від­нов­лю­є­ться.

М’язо­ва тка­ни­на – основ­на тка­ни­на ске­ле­тних м’язів та ба­га­тьох вну­трі­шніх ор­га­нів. З м’язо­вою тка­ни­ною пов’яза­на фун­кція ру­ху. За­ле­жно від то­го, як роз­та­шо­ва­ні м’язо­ві во­ло­кна в цій тка­ни­ні, її по­ді­ля­ють на по­сму­го­ва­ну м’язо­ву тка­ни­ну (це ске­ле­тні м’язи), глад­ку, або не­по­сму­го­ва­ну, яка скла­да­є­ться з клі­тин ве­ре­те­но­по­ді­бної фор­ми (на­при­клад, м’язи шлун­ка та ки­шків­ни­ка), та м’яз на­шо­го сер­ця, який на­зи­ва­є­ться міо­кард.

Спо­лу­чна тка­ни­на за­без­пе­чує опо­ру на­ших ор­га­нів, виконує фун­кцію жив­ле­н­ня та є осно­вою стру­кту­ри рі­зних ор­га­нів. Спо­лу­чна тка­ни­на – це кіс­тко­ва, хря­що­ва, жи­ро­ва тка­ни­ни, а та­кож кров та лім­фа. Ця тка­ни­на є в кіс­тко­во­му моз­ку, де утво­рю­ю­ться клі­ти­ни кро­ві − ери­тро­ци­ти, во­на бе­ре участь в утво­рен­ні на­ших кі­сток. Жи­ро­ва спо­лу­чна тка­ни­на слу­гує енер­ге­ти­чним де­по на­шо­го ор­га­ні­зму, а та­кож за­хи­щає вну­трі­шні ор­га­ни від по­шко­дже­н­ня.

Нер­во­ва тка­ни­на скла­да­є­ться з нер­во­вих клі­тин (ней­ро­нів), нер­во­вих во­ло­кон та клі­тин, які ото­чу­ють ней­ро­ни (ней­ро­глія). Ця тка­ни­на утво­рює нер­во­ву си­сте­му лю­ди­ни і за­без­пе­чує вза­є­мозв’язок на­шо­го ор­га­ні­зму з нав­ко­ли­шнім се­ре­до­ви­щем. Нер­во­ві ім­пуль­си по­ши­рю­ю­ться ті­лом зі швид­кі­стю 0,5–120 м/с (400 км/год). Швид­кість бо­льо­вих си­гна­лів ста­но­вить 1 м/с.

Хі­мія на­шо­го ті­ла

Ті­ло до­ро­слої лю­ди­ни при­бли­зно на 60 % скла­да­є­ться з во­ди, на 34 % – з ор­га­ні­чних ре­чо­вин (біл­ки, ву­гле­во­ди, лі­пі­ди то­що), на 6 % – з не­ор­га­ні­чних (мі­не­раль­ні со­лі). До ре­чі, з ві­ком від­со­ток во­ди в ор­га­ні­змі змен­шу­є­ться. Так, за­ро­док лю­ди­ни в 1,5 мі­ся­ці мі­стить 97,5 % во­ди, в ті­лі новонародженого – 73 %, а в лі­тньої лю­ди­ни – 50–55 % во­ди.

У клі­ти­нах ті­ла лю­ди­ни ви­яв­ле­но при­бли­зно 88 хі­мі­чних еле­мен­тів. Основ­ни­ми з них є Гі­дро­ген, Окси­ген, Кар­бон і Ні­тро­ген, які ще на­зи­ва­ють ор­га­но­ге­на­ми.

Якщо від­со­тко­вий вміст хі­мі­чно­го еле­мен­ту в клі­ти­ні по­над 0,01 %, то та­кі еле­мен­ти на­зи­ва­ють ма­кро­еле­мен­та­ми. До них на­ле­жать, на­при­клад, Фо­сфор, Суль­фур, Ка­лій, Каль­цій, Ма­гній, На­трій, Хлор, Фе­рум.

Якщо від­со­тко­вий вміст у клі­ти­ні ко­ли­ва­є­ться в ме­жах 0,001–0,000001 %, то це гру­па мі­кро­еле­мен­тів: Йод, Бор, Ко­бальт, Ку­прум, Цинк, Бром, Ва­на­дій.

На­яв­ність во­ди є обов’яз­ко­вою умо­вою для жит­тє­ді­яль­но­сті клі­тин. Мі­не­раль­ні ре­чо­ви­ни під­три­му­ють осмо­ти­чну рів­но­ва­гу між клі­ти­на­ми та ре­гу­лю­ють рі­зні про­це­си в них. На­при­клад, для ско­ро­че­н­ня м’язів нам по­трі­бні йо­ни Са2+, для утво­ре­н­ня нер­во­вих ім­пуль­сів – Na+ та К+.

Най­ва­жли­ві­ши­ми ор­га­ні­чни­ми спо­лу­ка­ми на­шо­го ті­ла є біл­ки, ву­гле­во­ди, лі­пі­ди та ну­кле­ї­но­ві ки­сло­ти. Біл­ки ви­ко­ну­ють за­хи­сну (за­хи­ща­ють клі­ти­ни й ор­га­нізм від мі­кро­ор­га­ні­змів), бу­ді­вель­ну (вхо­дять до скла­ду всіх клі­тин), ре­гу­ля­тор­ну (бе­руть участь у ре­гу­ля­ції фун­кцій ор­га­ні­зму), транс­порт­ну (пе­ре­но­сять га­зи та ін­ші ре­чо­ви­ни) та ба­га­то ін­ших фун­кцій. Ву­гле­во­ди є основ­ним дже­ре­лом енер­гії, лі­пі­ди – ре­зер­ви енер­гії для ор­га­ні­зму, вхо­дять до скла­ду клі­тин­них мем­бран, нер­во­вих во­ло­кон, з них утво­рю­ю­ться де­я­кі ві­та­мі­ни (А, D) та гор­мо­ни.

На­ші ор­га­ни

Ор­ган – це ча­сти­на ті­ла, яка має пев­ну бу­до­ву, виконує одну або кіль­ка спе­ці­аль­них фун­кцій і скла­да­є­ться з кіль­кох ви­дів тка­нин. Сер­це, ле­ге­ні, пе­чін­ка, нир­ки, шлу­нок – це ор­га­ни.

Ко­жен ор­ган – осо­бли­вий за сво­єю бу­до­вою, фун­кці­я­ми, ма­сою. На­при­клад, ма­са пе­чін­ки до­ро­сло­го ста­но­вить 1/40 ма­си ті­ла. За да­ни­ми вче­них, пе­чін­ка виконує по­над 500 фун­кцій! Най­дов­ший вну­трі­шній ор­ган – тон­кий ки­шків­ник, йо­го дов­жи­на ко­ли­ва­є­ться в ме­жах від 2,5 до 4 ме­трів.

Ра­зом ор­га­ни утво­рю­ють фі­зіо­ло­гі­чні си­сте­ми: опор­но-ру­хо­ву, трав­ну, кро­во­но­сну, ди­халь­ну, нер­во­ву, ен­до­крин­ну (си­сте­ма за­лоз вну­трі­шньої се­кре­ції, які ви­ро­бля­ють гор­мо­ни), се­чо­ста­те­ву, сен­сор­ну.

СЛОВ­НИ­ЧОК „НА­У­КИ ПРО ЛЮ­ДИ­НУ”

Ана­то­мія ( від грец. „ανα” − зно­ву, звер­ху і „τέμνω” − рі­жу, ру­баю, роз­сі­каю) − роз­діл біо­ло­гії, який ви­вчає бу­до­ву ті­ла ор­га­ні­змів та їхніх ча­стин на рів­ні ви­ще клі­тин­но­го.

Ге­не­ти­ка (від грец. „Γεννώ” − по­ро­джу­ва­ти) − на­у­ка про про­це­си спад­ко­во­сті та мін­ли­во­сті ор­га­ні­змів. Ви­вчає, зокре­ма, ме­ха­ні­зми пе­ре­да­чі спад­ко­вої ін­фор­ма­ції, ге­не­ти­чні за­хво­рю­ва­н­ня то­що.

Гі­гі­є­на (від грец. „hqieinos” − той, що при­но­сить здо­ров’я) − на­у­ко­ва га­лузь, яка до­слі­джує фа­кто­ри дов­кі­л­ля, що впли­ва­ють на здо­ров’я лю­ди­ни.

Гі­сто­ло­гія (від грец. „histos” − тка­ни­на та „logos” − на­у­ка) − на­у­ка про тка­ни­ни, з яких скла­да­є­ться ті­ло лю­ди­ни.

Фі­зі­о­ло­гія (від грец. „φυσιολογία” − при­ро­до­знав­ство) − це на­у­ка про жит­тє­ві про­це­си, ді­яль­ність окре­мих ор­га­нів та їхніх си­стем.

Ци­то­ло­гія (від грец. „κύτος” – клі­ти­на і „λόγος” − на­у­ка)– на­у­ка про клі­ти­ни на­шо­го ор­га­ні­зму.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.