СКАЛbПЕЛb, ПАЯЛ bН ИК, І Н ТЕГРАЛ

Kolosok - - БІОНІКА -

Люд­ство про­тя­гом всі­єї сво­єї істо­рії чер­па­ло зна­н­ня з при­ро­ди. При­ро­да зав­жди по­руч, на від­ста­ні по­гля­ду, про­тя­гну­тої ру­ки. Лю­ди на­вчи­ли­ся у неї ба­га­тьом ре­чам: роз­во­ди­ти во­гонь, хо­ва­ти­ся в но­ру від не­го­ди, збе­рі­га­ти їжу про за­пас, ма­ску­ва­ти­ся під нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще і ще ба­га­то чо­му, про що ми зна­є­мо від­дав­на і на­віть не за­ми­слю­є­мо­ся, як це з’яви­ло­ся в на­шо­му жит­ті. Але за ти­ся­чі ро­ків так і не вда­ло­ся ося­гну­ти усіх її та­єм­ниць.

При­ро­да му­дра, ви­на­хі­дли­ва, ра­ціо­наль­на. Ми не пе­ре­ста­є­мо за­хо­плю­ва­ти­ся її тво­рі­н­ня­ми. Чо­го тіль­ки не­має в її „па­тен­тно­му бю­ро”: гі­драв­лі­чний при­від у па­ву­ка; пнев­ма­ти­чний від­бій­ний мо­ло­ток у зем­ля­ної оси; уль­тра­зву­ко­ві ло­ка­то­ри у ка­жа­на і дель­фі­на; ре­актив­ні дви­гу­ни у каль­ма­ра і ме­ду­зи.

Жи­ва при­ро­да з дав­ніх-да­вен бу­ла для лю­ди­ни дже­ре­лом на­тхне­н­ня в її пра­гнен­ні до на­у­ко­во­го й те­хні­чно­го про­гре­су. Лю­ди­на вчи­ла­ся в при­ро­ди, ко­пі­ю­ва­ла її „ви­на­хо­ди”, бу­ла най­ре­тель­ні­шим її учнем. Ще дав­ньо­гре­цький фі­ло­соф Де­мо­кріт за­зна­чав: „Від тва­рин ми шля­хом на­слі­ду­ва­н­ня на­вчи­ли­ся най­ва­жли­ві­шим спра­вам, а са­ме: ми учні па­ву­ка в тка­цько­му і кра­ве­цько­му ре­ме­слах, ми учні ла­сті­вок у бу­дів­ни­цтві жи­тла і спів­о­чих пта­хів – у спів­ах. При­ро­да са­ма на­вчає нас сіль­сько­му го­спо­дар­ству…”.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.