Тюр­ма по­го­ди­ла­ся за­пла­ти­ти за пів­ро­ку лі­ку­ва­н­ня ле­гень і пе­ре­сад­ку пе­чін­ки

У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ ЗАКРИЮТЬ ПРИВАТНІ В'ЯЗНИ­ЦІ

Krayina - - СВ ІТ - – текст: Окса­на СНІГУР

Де­пар­та­мент юсти­ції Сполучених Шта­тів Америки за­кли­кав від­мо­ви­ти­ся від при­ва­тних в'язниць. У них пе­ре­бу­ва­ють 195 ти­сяч за­су­дже­них – 12 від­со­тків за­галь­ної кіль­ко­сті. Пе­ре­вір­ки по­ка­за­ли, що у за­кла­дах та­кі ж умо­ви, як і в дер­жав­них. Кон­тра­ктів із при­ва­тни­ми в'язни­ця­ми не про­дов­жать

Ар­тур МАКГЕМБІ, 57 ро­ків, упра­ви­тель при­ва­тної в’язни­ці, Мем­фіс: – МИ ОТРИМУЄМО ВІД ДЕР­ЖА­ВИ ПЛАТУ ЗА КОЖНОГО В’ЯЗНЯ. Ма­є­мо га­ран­ту­ва­ти на­ле­жний рі­вень без­пе­ки й охо­ро­ни. Дер­жав­ні ін­спе­кто­ри штра­фу­ють нас, якщо се­ред ув’язне­них ба­га­то бі­йок, ка­ліцтв чи зґвал­ту­вань. У нас пе­ре­бу­ва­ють 300 за­су­дже­них на тер­мін до се­ми ро­ків. Ро­зі­рва­ти з на­ми кон­тракт не ви­йде. Бо тре­ба ку­дись по­ді­ти в’язнів. Усі тюр­ми шта­ту пе­ре­пов­не­ні. Роз­по­ря­док дня та­кий же, як і в зви­чай­них в’язни­цях: про­гу­лян­ка, те­ле­ві­зор, ро­бо­та на фер­мі. Але у нас краще хар­чу­ва­н­ня, умо­ви для пе­ре­ви­хо­ва­н­ня зло­чин­ців, во­ни не си­дять у ка­ме­рах по ше­сте­ро. І бюджет мен­ший, ніж в уря­до­вих в’язни­цях. 2014-го як екс­пе­ри­мент прийня­ли трьох до­ві­чни­ків. Про­бу­ли в нас півтора ро­ку. То­ді уряд ви­рі­шив, що де­шев­ше їм бу­ти у дер­жав­ній в’язни­ці. Бо нам до­во­ди­ло­ся три­ма­ти чо­ти­рьох охо­рон­ців бі­ля трьох в’язнів. Раз про­си­ли за­бра­ти агре­сив­но­го зло­чин­ця. Чо­ло­вік убив свою ро­ди­ну і су­сі­дів. Не отри­мав до­ві­чне, бо мав най­кра­що­го адво­ка­та. Охо­рон­ці не мо­гли з ним впо­ра­ти­ся. Нам не до­ві­ря­ють те­ро­ри­стів. Бо­я­ться, що ті про­во­ди­ти­муть про­па­ган­ду. Для ро­бо­ти з ни­ми тре­ба про­хо­ди­ти спе­ці­аль­ні тре­нін­ги. Педофілів теж три­ма­ють окре­мо. Їх не мо­жна виводити на прогулянку чи пускати з кимось у душ. Для них має бу­ти окремий коридор.

Ше­рон ОУСТ, 31 рік, лі­кар, Нью-Йорк: – МІЙ ЧО­ЛО­ВІК РОН ОТРИ­МАВ ДВА РО­КИ В’ЯЗНИ­ЦІ ЗА ФІНАНСОВІ МАХІНАЦІЇ. Йо­го пе­ре­да­ли при­ва­тній тюр­мі в Міс­сі­сі­пі. Там за­ра­зив­ся ге­па­ти­том і ту­бер­ку­льо­зом. До­до­му по­вер­нув­ся з по­са­дже­ною пе­чін­кою. Роз­по­від­ав, що в ка­ме­рі бі­га­ли щу­рі, ту­а­лет і душ не при­би­ра­ли ти­жня­ми. Всю­ди ла­зи­ли тар­га­ни, в їжі бу­ли ли­чин­ки. По­стій­но скар­жив­ся на гри­бок шкі­ри. Я два ро­ки ви­ма­га­ла, щоб пе­ре­ві­ри­ли умо­ви у в’язни­ці. Во­на – вла­сність Corrections Corporation of America. Умо­ви ви­зна­ли за­до­віль­ни­ми.

Ми по­да­ли в суд че­рез про­бле­ми зі здоров’ям Ро­на. Пер­ше слу­ха­н­ня про­гра­ли. Кор­по­ра­ція за­яви­ла, що не­ма до­ка­зів, що чо­ло­вік за­ра­зив­ся са­ме у в’язни­ці. Але по­го­ди­ла­ся за­пла­ти­ти за пів­ро­ку лі­ку­ва­н­ня ле­гень і пе­ре­сад­ку пе­чін­ки.

Рі­чард ЛОУРЕНС, 57 ро­ків, про­ку­рор, Ва­шинг­тон: – МІСЯЦЬ ТО­МУ ІНСПЕКТУВАЛИ У КЕНТУККІ ПРИВАТНУ ТЮРМУ ДЛЯ В’ЯЗНІВ ПОХИЛОГО ВІКУ І ХВОРИХ. Пре­тен­зій не маю. Є ге­рі­атр.

Люди до­гля­ну­ті. По­ка­ра­н­ня від­бу­ва­ють півтора де­ся­тка он­ко­хво­рих. Їх лі­ку­ють. На те­ри­то­рії є хо­спіс. Приватні в’язни­ці ви­прав­да­ні для пев­них ка­те­го­рій в’язнів: жі­нок, ва­гі­тних, ста­рих, за­су­дже­них за лег­кі зло­чи­ни. Там мо­жна ство­ри­ти умо­ви, які сти­му­лю­ють по­вер­ну­ти­ся до нор­маль­но­го життя. Та­кі за­кла­ди тре­ба на­да­лі фі­нан­су­ва­ти.

ПЕДОФІЛІВ НЕ МО­ЖНА ВИВОДИТИ НА ПРОГУЛЯНКУ ЧИ ПУСКАТИ З КИМОСЬ У ДУШ. ДЛЯ НИХ МАЄ БУ­ТИ ОКРЕМИЙ КОРИДОР ДОМОВИВСЯ, ЩОБ ТИМ, ХТО ПРИХОДИВ НА ОБГОВОРЕННЯ БІБЛІЇ, ДАВАЛИ ДОДАТКОВУ ПОРЦІЮ ЇЖІ

Що­до ре­шти в’язнів, то сен­су в при­ва­тних тюр­мах не ба­чу. У них умо­ви гір­ші, ніж у фе­де­раль­них. А об­хо­дя­ться так са­мо. Пе­ре­ві­ря­ють їх раз на рік, про пе­ре­вір­ку по­пе­ре­джа­ють. Ми при­їжджа­є­мо, а в’язні їдять суп-пю­ре зі сві­жих ово­чів, на сто­лах ле­жать фру­кти. Хо­ча ти­ждень то­му 40 лю­дей по­тра­пи­ли в лі­кар­ню з го­стрим отру­є­н­ням.

Олі­вер ТЕКІНС, 61 рік, про­по­від­ник, Дал­лас: – МЕНЕ ЗАПРОСИЛИ У ПРИВАТНУ В’ЯЗНИЦЮ ПРА­ЦЮ­ВА­ТИ З ПО­ВТОР­НО ЗАСУДЖЕНИМИ. Пер­ші ти­жні про­по­від­у­вав. По­я­сню­вав, що во­ни жи­вуть не­пра­виль­но. У не­ді­лю на слу­жбу з 80 лю­дей при­йшли двоє. По­тім домовився з ке­рів­ни­цтвом в’язни­ці, щоб тим, хто приходив на обговорення Біблії, давали додаткову порцію їжі. То­ді я по­обі­цяв, що спла­чу­ва­ти­му 5 хви­лин роз­мо­ви з рі­дни­ми. Ці пе­ре­го­во­ри у в’язни­цях до­ро­гі. За два ро­ки ви­ро­би­ли про­гра­му. Не мо­жу ска­за­ти, що пі­до­пі­чні ста­ли рев­ни­ми хри­сти­я­на­ми. Але де­хто від­рі­зняє до­бро від зла. Що­ро­ку отри­мую по­над дві со­тні

ли­стів. Звіль­не­ні з в’язни­ці пи­шуть про своє життя. Їм ва­жли­ве моє схва­ле­н­ня. Цю про­гра­му на­ма­га­ли­ся за­пу­сти­ти у тюр­мах шта­ту. І справ­ді, на по­втор­ний зло­чин на­ва­жу­ю­ться мен­ше хло­пців.

Нор­ман ЕВАНС, 61 рік, без­ро­бі­тний, Тен­нес­сі: СИ­ДІВ У В’ЯЗНИ­ЦЯХ СІМ РАЗІВ. МОЛОДИМ КРАВ АВТОМОБІЛІ, СТАРШИМ ГРАБУВАВ КАФЕ І ЗАПРАВКИ. За­раз си­ді­ти мо­жна в бу­дья­кій в’язни­ці. На­силь­ство є скрізь, але це

не по­рів­ня­ти з тим, що бу­ло 20 ро­ків то­му. То­ді ти­жня­ми мо­гли за­би­ра­ти їжу, за­рі­за­ти на про­гу­лян­ці чи вто­пи­ти в ту­а­ле­ті. У при­ва­тних тюр­мах від­бу­вав тер­мін дві­чі. Там краще, ніж у фе­де­раль­них. Лі­кар огля­дає що­ти­жня, про­сті­ше до­мо­ви­ти­ся про умов­но до­стро­ко­ве звіль­не­н­ня. До­зво­ля­ли ди­ви­ти­ся пор­но. Ча­сті­ше мо­жна отри­му­ва­ти пе­ре­да­чі від рі­дних. За­раз про­по­ну­ють ме­шка­ти в бу­дин­ку для в’язнів. По­се­ле­н­ня належить Corrections Corporation of America. Там жи­вуть жін­ки з ді­тьми, яким ні­ку­ди по­вер­та­ти­ся пі­сля в’язни­ці. Ма­ють фер­му. По­ряд утри­му­ва­ти­муть за­су­дже­них за лег­кі зло­чи­ни.

За­су­дже­ні чи­та­ють книж­ки і пи­шуть ли­сти в бі­бліо­те­ці Пів­ден­но- за­хі­дної ба­птист­ської тео­ло­гі­чної се­мі­на­рії у Дар­рінг­тон­сько­му від­ді­лен­ні чо­ло­ві­чої в’язни­ці, Те­хас, США. Се­мі­на­рія і тюр­ма пра­цю­ють на ко­шти бла­го­дій­ни­ків. При­йма­ють ту­ди в’язнів з хо­ро­шою по­ве­дін­кою, тер­мі­ном за­су­дже­н­ня по­над 10 ро­ків і ба­жа­н­ням на­вча­ти­ся

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.