Тюль­пан про­да­ли за 16 кі­ло­гра­мів зо­ло­та і ка­ре­ту з кінь­ми

Krayina - - ДАТИ - Текст: Оль­га ШВЕД

”У СПЕКУЛЯЦІЇ ЦИБУЛИНАМИ ТЮЛЬПАНІВ КИНУЛИСЯ ЛЮДИ ВСІХ РАНГІВ – ДВОРЯНИ, ФЕР­МЕ­РИ, РОБІТНИКИ, МОРЕПЛАВЦІ, ЛАКЕЇ, СЛУЖНИЦІ Й НА­ВІТЬ САЖОТРУСИ ТА ЛАХМІТНИКИ. Го­ни­тва за ілю­зі­єю зба­га­че­н­ня зрів­ня­ла ба­га­тих і бі­дних. Не див­но, що ко­ли ”тюль­па­но­ва буль­ба­шка” лу­сну­ла, кри­за на­дов­го по­сла­би­ла еко­но­мі­ку ці­лої кра­ї­ни” – так опи­сує в тра­кта­ті ”Най­по­ши­ре­ні­ші по­мил­ки і бо­же­ві­л­ля на­тов­пу” шо­тланд­ський жур­на­ліст Чарльз Мак­кей (1814–1889) па­ні­ку, спри­чи­не­ну обва­лом рин­ку тюльпанів у Ні­дер­лан­дах. Кри­за по­ча­ла­ся 3 лю­то­го 1637 ро­ку. Ці кві­ти по­тра­пи­ли до Єв­ро­пи на­при­кін­ці ХVІ ст. Ав­стрій­ський по­сол в Осман­ській ім­пе­рії при­віз кіль­ка ци­бу­лин до Ві­дня. Їх по­са­ди­ли в са­ду ім­пе­ра­то­ра Фер­ди­нан­да І, за яким до­гля­дав най­ві­до­мі­ший бо­та­нік то­го ча­су Карл Клу­зі­ус (1526–1609). Пі­зні­ше пе­ре­віз їх до Ні­дер­лан­дів. 1594-го там роз­цвів пер­ший тюль­пан. Кві­там пі­ді­йшов во­ло­гий клі­мат і пло­дю­ча зем­ля. Але са­джан­ці вра­зив ві­рус, який по­ру­шу­вав стру­кту­ру кві­тки. Пе­люс­тки на­бу­ва­ли не­ба­че­них до­ти форм – із по­трі­па­ни­ми і хви­ля­сти­ми кра­я­ми. Змі­ню­ва­ли­ся ко­льо­ри й від­тін­ки. За­мість одно­го то­ну пе­люс­тки мо­гли ма­ти два-чо­ти­ри ко­льо­ри за­барв­ле­н­ня. Ура­же­ні бо­та­ні­чною ано­ма­лі­єю кві­ти схре­щу­ва­ли та ви­во­ди­ли но­ві сор­ти. Їм да­ва­ли ми­ло­зву­чні й бла­го­ро­дні на­зви – Чор­ний ди­я­вол, Усмі­шка прин­це­си, Ві­це-ко­роль. Во­ло­ді­н­ня кві­та­ми ек­зо­ти­чних від­тін­ків і форм ста­ло озна­кою за­мо­жно­сті й ви­со­ко­го су­спіль­но­го ста­ту­су. Тюль­па­на­ми при­кра­ша­ли бу­дин­ки най­ба­га­тші жи­те­лі. В день, ко­ли мав роз­кві­тну­ти рід­кі­сний вид, вла­сни­ки вла­што­ву­ва­ли зва­ні ве­чо­ри. На та­ке свя­то ча­сто при­хо­ди­ли й пер­ші осо­би дер­жа­ви. При заручинах цибулину тюльпана да­ва­ли нареченій у посаг. Го­ни­тву за рід­кі­сни­ми кві­та­ми на­зи­ва­ли ”джентль­мен­ським пе­ре­слі­ду­ва­н­ням”. Кві­та­ми тор­гу­ва­ли на бір­жах Ам­стер­да­ма, Рот­тер­да­ма, Лей­де­на, Гар­ле­ма. Не­чу­ва­ний по­пит спри­чи­нив спекуляції. Щоб при­дба­ти ци­бу­ли­ни і пе­ре­про­да­ти за ви­щою ці­ною, за­кла­да­ли зем­лі, бу­дин­ки, ху­до­бу. 1623 ро­ку ци­бу­ли­на рід­кі­сно­го сор­ту ко­шту­ва­ла ти­ся­чу гуль­де­нів, а в роз­пал тюль­па­но­во­го бу­му в 1634–1636 ро­ках за неї пла­ти­ли до 4600 гуль­де­нів. У той час сви­ню мо­жна бу­ло ку­пи­ти за 30 гуль­де­нів, а ко­ро­ву – за 100. За тюль­пан сор­ту Ві­це-ко­роль по­ку­пець спла­тив два во­зи пше­ни­ці, чо­ти­ри во­зи жи­та, че­тве­ро во­лів, ві­сім сви­ней, 12 овець, 500 л ви­на, чо­ти­ри бо­чки пи­ва, дві діж­ки ма­сла, ти­ся­чу фун­тів си­ру, ліж­ко з бал­да­хі­ном і на­бо­ром бі­ли­зни та срі­бний ку­бок.

ПРИ ЗАРУЧИНАХ ЦИБУЛИНУ ТЮЛЬПАНА ДА­ВА­ЛИ НАРЕЧЕНІЙ У ПОСАГ

Бо­же­ві­л­ля по­ча­ло­ся, ко­ли на ринок при­йшли так зва­ні про­дав­ці ві­тру. Во­ни укла­да­ли до­го­во­ри про по­ста­ча­н­ня ци­бу­лин у май­бу­тньо­му. Не ма­ю­чи ре­аль­но­го то­ва­ру, по­го­джу­ва­ли­ся при­йма­ти як опла­ту бор­го­ві зо­бов’яза­н­ня. Се­ля­ни й дрі­бні ре­мі­сни­ки від­да­ва­ли в за­ста­ву фер­ми та май­стер­ні. У сі­чні 1637 ро­ку ринок ся­гнув апо­гею. Цибулину тюльпана сор­ту Пі­зній сер­пень при­дба­ли за 16 кг зо­ло­та і ка­ре­ту з кінь­ми. Кві­тка ма­ла бі­лі пе­люс­тки, по­кре­сле­ні чер­во­ни­ми лі­ні­я­ми. Ого­ло­ше­но про при­зу­пи­не­н­ня тор­гів. На­сту­пно­го дня пі­ра­мі­да ру­хну­ла. До кін­ця ро­ку ці­ни впа­ли у 100 ра­зів. Оскіль­ки єди­ною вла­сні­стю ба­га­тьох гро­ма­дян бу­ли тюль­па­ни, по­ча­ли­ся бун­ти й ма­со­ві не­ви­пла­ти кре­ди­то­рам. Уряд ви­дав за­кон про за­бо­ро­ну будь-яких угод що­до ци­бу­лин тюльпанів. По­ру­шни­ків ув’язню­ва­ли.

Пі­тер Брей­гель мо­лод­ший. Са­ти­ра на тюль­па­но­ма­нію. Фра­гмент кар­ти­ни 1630 ро­ків

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.