ПIВЕНЬ

Сим­во­лом но­во­го ро­ку за ки­тай­ським ка­лен­да­рем є Во­гня­ний Пі­вень. Рік роз­по­чав­ся 28 сі­чня. Тра­ди­цій­но свя­то у Пі­дне­бе­сній від­зна­ча­ють тан­ця­ми і фе­єр­вер­ка­ми. Якщо ви­бу­хи гу­чні – рік бу­де вда­лий. Цьо­го ра­зу вла­да кра­ї­ни впер­ше обме­жи­ла про­даж пі­ро­те­хні­ки – ч

Krayina - - СЛОВНИК - Текст: Іри­на ЛЕВИЦЬКА, ма­лю­нок: Во­ло­ди­мир КАЗАНЕВСЬКИЙ

ПІ­ВЕНЬ – САМЕЦЬ КУРКИ. В за­галь­но­му сен­сі – сам­ці всіх пта­хів сі­мей­ства ку­ро­по­ді­бних. Зов­ні від курки від­рі­зня­є­ться ве­ли­ким гре­бін­цем та се­реж­ка­ми, пи­шним і ча­сто рі­зно­барв­ним хво­сто­вим опе­ре­н­ням.

ПІ­ВЕНЬ – НАЙПОШИРЕНІША ФОР­МА ФЛЮГЕРА. Це при­лад для ви­зна­че­н­ня на­прям­ку і швид­ко­сті ві­тру. У се­ре­дньо­ві­чній Єв­ро­пі їх вста­нов­лю­ва­ли в пор­то­вих мі­стах. Пі­зні­ше – на ба­нях цер­ков і со­бо­рів, фор­те­чних ве­жах і жи­тло­вих бу­дин­ках. Флю­гер скла­да­є­ться з де­та­лі, що обер­та­є­ться – флю­гар­ки – з по­каж­чи­ком сто­рін, рози ві­трів і стій­ки. Їх ви­го­тов­ля­ли зі ста­лі або мі­ді, 40– 80 см зав­ви­шки і ши­ри­ною 70 см.

”КИДАННЯ В ПІВНЯ” – ЗАБАВА В АНГЛІЇ НА­ПРИ­КІН­ЦІ XVIII СТ. ПУ­БЛІ­КА КИДАЛА ПАЛИЦІ В ПОСАДЖЕНОГО В ГОРЩИК ПІВНЯ, ДО­КИ ПТАХ НЕ ПОМИРАВ. Дій­ство вла­што­ву­ва­ли в Жир­ний вів­то­рок на­пе­ре­до­дні по­ча­тку Ве­ли­ко­го по­сту. Іно­ді півня прив’язу­ва­ли до ко­ло­ди. Ки­даль­ни­кам зав’язу­ва­ли очі.

СПІВ ТРЕТІХ ПІВНІВ – ЗНАК РІВНОЇ ВІД­СТА­НІ ВІД ПІВНОЧІ ДО ВРАНІШНЬОЇ ЗОРІ. Свід­чить про за­кін­че­н­ня дії не­чи­стих сил – у схі­дно­слов’ян­ській мі­фо­ло­гії. Сво­їм спів­ом пі­вень роз­га­няє не­чисть до на­сту­пної но­чі.

ПІВНЯЧІ БОЇ З’ЯВИ­ЛИ­СЯ У VIII СТ. ДО НА­ШОЇ ЕРИ В АЗІЇ. Спо­сте­рі­га­чі ро­блять став­ки на пе­ре­мо­гу одно­го з півнів. Бу­ли улю­бле­ною роз­ва­гою бри­тан­ських мо­нар­хів до XIX ст. Для бо­їв ви­ко­ри­сто­ву­ють кру­глий май­дан­чик ді­а­ме­тром 6 м із бар’єра­ми. Пів­рі­чним кур­ча­там від­рі­за­ють гре­бінь, бо йо­го ушко­дже­н­ня в бою при­зво­дить до ве­ли­кої втра­ти кро­ві. Для тре­ну­вань ви­ко­ри­сто­ву­ють спе­ці­аль­ні бі­го­ві тре­на­же­ри. На аре­ну ви­пу­ска­ють одно-дво­рі­чних півнів. Пе­ред

зма­га­н­ням на півнячі шпо­ри на­дя­га­ють шту­чні з ме­та­лу або кіс­тки дов­жи­ною 4 см. Ві­до­мі ви­пад­ки, ко­ли пі­вень роз­рі­зав гор­ло шпо­ра­ми вла­сно­му го­спо­да­рю. Пі­вень б’ється раз у жит­ті. На­віть якщо пе­ре­мо­же, то за­ги­не від ран. У єв­ро­пей­ських кра­ї­нах бої за­бо­ро­не­ні. В Укра­ї­ні ор­га­ні­за­то­ра та­ких роз­ваг мо­жуть оштра­фу­ва­ти на 850 грн або аре­шту­ва­ти на пів­ро­ку.

”ПІВНЯЧИЙ БІЙ” – КАР­ТИ­НА ФРАН­ЦУЗЬ­КО­ГО ХУ­ДО­ЖНИ­КА ЖАНА-ЛЕОНА ЖЕРА (1824–1904). Ви­ста­вив її 1847 ро­ку. Збе­рі­га­є­ться в му­зеї Ор­се в Па­ри­жі. На ній – го­лі хло­пець і дів­чи­на, які спо­сте­рі­га­ють за бій­кою півнів. Кри­ти­ки до­рі­ка­ли, що пів­ні зо­бра­же­ні ре­а­лі­сти­чні­ше й то­чні­ше, ніж фі­гу­ри лю­дей.

МОРСЬКИЙ ПІ­ВЕНЬ – РИБА, ЩО ВОДИТЬСЯ В ЧОРНОМУ МОРІ. За­не­се­на до Чер­во­ної кни­ги. Має яскра­во за­барв­ле­ні гру­дні плав­ни­ки, за до­по­мо­гою яких пе­ре­су­ва­є­ться по дну. Жи­ве на гли­би­нах 10– 60 м. Хар­чу­є­ться хро­ба­ка­ми, кре­ве­тка­ми і кра­ба­ми. Ін­ко­ли по­лює на дрі­бну ри­бу, ви­стри­бу­ю­чи

з во­ди. Роз­пу­скає ве­ли­кі плав­ни­ки-кри­ла, про­лі­тає 15–20 м над мор­ською по­верх­нею і па­дає. Мо­же роз­ви­ва­ти швид­кість до 40 км/год. На­їв­шись, від­по­чи­ває в ха­щах во­до­ро­стей.

”ОБЩИПАНИМ ПЄТУХОМ” ОБІЗВАВ НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ВІД ФРАКЦІЇ ”БАТЬКІВЩИНА” ВА­ДИМ ІВЧЕНКО ЛІДЕРА РАДИКАЛЬНОЇ ПАР­ТІЇ ОЛЕ­ГА ЛЯШКА ТО­РІК 17 ЛИ­СТО­ПА­ДА. Той від­штов­хнув від пар­ла­мент­ської три­бу­ни ко­ле­гу 80-рі­чно­го Юрія Шу­хе­ви­ча.

ГАЛЛЬСЬКИЙ ПІ­ВЕНЬ – НЕОФІЦІЙНИЙ СИМ­ВОЛ ФРАН­ЦІЇ. ”У рим­лян на­зва пле­ме­ні гал­лів – Gallus – і на­зва свій­сько­го пта­ха – gallus – бу­ли омо­ні­ма­ми, – йде­ться на сайті по­соль­ства дер­жа­ви у США. – Фран­цузь­кий уче­ний Адольф Блок по­ясню­вав, що у рим­лян за­крі­пи­ла­ся та­ка на­зва пле­ме­ні, бо во­ни бу­ли ру­до­во­ло­си­ми, а їхні во­гнен­но-ру­ді чу­би на­га­ду­ва­ли півнячі гре­бін­ці. У XV ст. ко­роль Карл VIII ви­брав зо­бра­же­н­ня півня як одну з ем­блем Фран­ції. Із по­ши­ре­н­ням хри­сти­ян­ства цер­ква ада­пту­ва­ла язи­чни­цькі ві­ру­ва­н­ня, і галль­сько­го півня по­ча­ли вва­жа­ти сим­во­лом Во­скре­сі­н­ня. Як хри­сти­я­ни че­ка­ють при­хо­ду Хри­ста, так і пі­вень спо­ві­щає про но­вий день і бу­дить тих, хто ре­лі­гій­но не­стій­кий. То­ді у Фран­ції був Пап­ський пре­стол і центр хри­сти­ян­ства. Цер­ков­ни­ки та­кож пов’язу­ва­ли півня з істо­рі­єю про свя­то­го Пе­тра, який по­ви­нен був ”три­чі зре­кти­ся Ісу­са, перш ніж дві­чі за­спі­ває пі­вень”. Пі­вень був свід­ком зра­ди Пе­тра, то­му йо­го зо­бра­же­н­ня ча­сто роз­мі­щу­ва­ли на ве­жах, щоб на­га­да­ти чо­ло­ві­кам про їхню ду­хов­ну слаб­кість”.

Пі­вень б' ться раз у жит­ті. На­віть якщо пе­ре­мо­же, то за­ги­не від ран

Пе­тро по­ви­нен був ”три­чі зре­кти­ся Iсу­са, перш ніж дві­чі за­спі­ва пі­вень”

”МЕРТВИЙ ПІ­ВЕНЬ” – УКРА­ЇН­СЬКИЙ РОК-ГУРТ. За­сно­ва­ний 1989 ро­ку у Льво­ві. На­зва­ний на честь флюгера на да­ху ка­фе ”Ста­рий Львів”, де зби­ра­ли­ся му­зи­кан­ти. Ви­ко­ну­ва­ли пі­сні на вір­ші Та­ра­са Шев­чен­ка, Ма­кси­ма Риль­сько­го, Іго­ря Ка­лин­ця, На­тал­ки Бі­ло­цер­кі­вець, Оле­га Ли­ше­ги, Ві­кто­ра Не­бо­ра­ка, Оле­ксан­дра Ір­ван­ця, Юрія Ан­дру­хо­ви­ча, Юр­ка По­за­я­ка, Сер­гія Жа­да­на. – ”Мертвий пі­вень” – най­жи­ві- ша укра­їн­ська гру­па, – ска­за­ла со­ліс­тка гур­ту ”Кри­хі­тка” Ка­ша Саль­цо­ва на ве­чо­рі на честь 20-лі­т­тя ко­ле­кти­ву. 2011-го гурт ”Мертвий пі­вень” при­пи­нив ді­яль­ність.

ПІВНИКИ – ЛЬОДЯНИКИ З ЦУКРУ У ФОР­МІ ПІВНЯ НА ПАЛИЧЦІ. Їх по­ча­ли ро­би­ти фран­цузь­кі кон­ди­те­ри у Се­ре­дньо­віч­чі, щоб зна­ті бу­ло зру­чно ла­су­ва­ти ва­ре­ним цукром. – Фор­мо­чки для пів­ни­ків на­при­кін­ці 1970-х мо­їй ма­мі при­ве­зли ”по бла­ту” з обла­сно­го цен­тру, – роз­по­від­ає 31-річна Оль­га Ру­ден­ко, ро­дом із се­ла Ку­тин За­рі­чнен­сько­го ра­йо­ну Рів­нен­ської обла­сті. – Ре­цепт ка­ра­ме­лі був про­стий: ві­сім сто­ло­вих ло­жок цукру, чо­ти­ри лож­ки во­ди й лож­ка оцту – для ки­слин­ки. На ве­ли­ко­му во­гні ва­ри­ла це до ко­ри­чне­во­го ко­льо­ру, до­ки су­міш ста­ва­ла тя­гу­чою. Якщо до­да­ти у во­ду ви­шне­вий си­роп, півники ви­хо- ди­ли чер­во­ну­ва­ті. Моя по­дру­га ро­би­ла зе­ле­ні – кра­па­ла ту­ди зе­лен­ку. Фор­му спер­шу тре­ба бу­ло зма­сти­ти олі­єю та скрі­пи­ти за­лі­зни­ми при­щі­пка­ми. То­нень­кою ців­кою в отвір на­ли­ва­ла ка­ра­мель­ну ма­су і вти­ка­ла сір­ни­ка за­мість па­ли­чки. Щоб льодяники швид­ше за­сти­гли, кла­ла фор­мо­чку в хо­ло­дну во­ду.

< PI WEN´ КИТАЙСЬКОЮ – ОФІЦІЙНИЙ ПИСЬМОВИЙ ДОЗВІЛ.

”ПІ­ВЕНЬ ПРО­ТИ УКРА­Ї­НИ” – СПРА­ВА У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СУДІ. 56-річна Іри­на Пі­вень із Ко­но­то­па Сум­ської обла­сті звер­ну­ла­ся з по­зо­вом про те, що укра­їн­ські су­ди не ви­зна­ва­ли її пра­во на на­дбав­ку за ви­слу­гу ро­ків та на до­по­мо­гу на оздо­ров­ле­н­ня. Пра­цю­ва­ла у про­фе­сій­но-те­хні­чно­му учи­ли­щі. Ви­ма­га­ла від дер­жа­ви 2276 грн – су­му на­дба­вок за ви­слу­гу ро­ків та до­по­мо­ги на оздо­ров­ле­н­ня за 1997–2002 ро­ки, а та­кож 100 тис. єв­ро мо­раль­но­го від­шко­ду­ва­н­ня. За п’ять ро­ків суд по­ста­но­вив, що дер­жа­ва має від­шко­ду­ва­ти за­яв­ни­ці 117 єв­ро ма­те­рі­аль­них зби­тків, 3,2 тис. єв­ро мо­раль­но­го від­шко­ду­ва­н­ня та 42 єв­ро су­до­вих ви­трат.

БАЧИТИ ПІВНЯ УВІ СНІ – ДО ПОМИЛКИ, ВИНУВАТИМ У ВЧИНЕННІ ЯКОЇ БУДЕТЕ ТІЛЬ­КИ ВИ. По­чу­ти ран­ко­вий спів півня – до­брий знак, що пе­ре­дві­щає мо­ло­ді вда­ле одру­же­н­ня й до­ста­ток у до­мі. Якщо чо­ло­вік ба­чить уві сні пів­ня­чу бій­ку – до сва­рок і су­пер­ни­цтва. Жін­ці та­кий сон ві­щує мар­но­слав­но­го за­ли­цяль­ни­ка. Якщо вас клює пі­вень – до не­ща­сно­го ви­пад­ку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.