Хви­ля сні­гу ски­ну­ла в уще­ли­ну шість ло­ко­мо­ти­вів і п’ятнад­цять па­са­жир­ських ва­го­нів

ВІСІМ НАЙБІЛЬШИХ ЛАВИН ЗА ОСТАН­НІ 100 РО­КІВ

Krayina - - РЕЙТИНГ - Текст: Оле­на КАПНІК

18 сі­чня 2017 ро­ку в Іта­лії в гір­сько­му ра­йо­ні Абруц­цо зі­йшла ла­ви­на. Її спро­во­ку­вав п’яти­баль­ний зем­ле­трус і до­щі. Під сні­гом опи­нив­ся го­тель Rigopiano. Йо­го дах за­ва­лив­ся. Під час сходження сні­гу в ньому бу­ло 40 людей. Вдалося вря­ту­ва­ти 11. Ре­шта за­ги­ну­ли че­рез пе­ре­охо­ло­дже­н­ня

1 У НІЧ НА 1 БЕРЕЗНЯ 1910 РО­КУ З ПЕРЕВАЛУ КАСКАДНИХ ГІР У США ЗІЙШОВ БАГАТОТОННИЙ СНІГОВИЙ ВАЛ НА ЗАЛІЗНИЧНУ СТАНЦІЮ НЕПОДАЛІК МІСТЕЧКА ВЕЛЛІНГТОН. Він ски­нув в уще­ли­ну шість ло­ко­мо­ти­вів і 15 па­са­жир­ських ва­го­нів. 22 лю­ди­ни вря­ту­ва­ли, 96 – за­ги­ну­ли. Па­са­жир­ський по­тяг ру­хав­ся з Ван­ку­ве­ра в Сі­етл. Че­рез силь­ні бу­рі та сні­го­пад 23 лю­то­го він зу­пи­нив­ся на пе­ре­ва­лі не­да­ле­ко від стан­ції. Шість днів лю­ди жи­ли у ва­го­нах на схи­лі гір­сько­го хреб­та. – Перед схо­дом лавини над на­ми бу­шу­ва­ла гро­за. Раз у раз спа­ла­ху­ва­ла бли­скав­ка, гу­пав грім, і ві­тер за­ви­вав. Ра­птом по­чув­ся глу­хий гур­кіт. Сон­ні лю­ди від­чу­ли, як по­їзд під­хо­пи­ла і ку­дись по­тя­гла не­ві­до­ма си­ла, – зга­ду­вав один із вці­лі­лих па­са­жи­рів Чарльз Ен­дрюс.

2 ПІД ЧАС ПЕР­ШОЇ СВІ­ТО­ВОЇ ВІЙНИ 16 ГРУДНЯ 1916 РО­КУ ПІД СНІ­ГОМ ЗА­ГИ­НУ­ЛИ МАЙ­ЖЕ 6 ТИС. СОЛ­ДА­ТІВ. СТАЛОСЯ ЦЕ НА АВСТРІЙСЬКО-ІТАЛІЙСЬКОМУ ФРОНТІ, ЛІНІЯ ЯКО­ГО ПРОХОДИЛА ЧЕ­РЕЗ АЛЬПИ. Аль­пі­ніст і ли­жник Ма­ті­ас Здар­скій вчив ні­ме­цьких сол­дат ка­та­н­ня на ли­жах та аль-- пі­ні­зму. Ко­ли бій­ці опи­ни­ли­ся під сні­гом, йо­го із за­го­ном ря­ту­валь­ни­ків від­пра­ви­ли на по­шу­ки. ”Ми при­йшли до мі­сця тра­ге­дії. Я під­біг до краю ла­вин­но­го ло­гу. Але не встиг зро­би­ти і трьох стриб­ків, як щось за­кри­ло сон­це. Звер­ху спу­ска­ло­ся стра­шне чор­но-бі­ле пля­ми­сте чу­до­ви­сько. Ме­не потягло в безодню. Зда­ва­ло- ся, я позбувся і рук, і ніг. Сніг ти­снув на ті­ло все силь­ні­ше, рот був за­би­тий льо­дом, очі на­че ви­хо­ди­ли з ор­біт. Від­чу­вав то­ді одне ба­жа­н­ня – якнай­ско­рі­ше від­пра­ви­ти­ся в кра­щий світ”, – пи­сав Ма­ті­ас Здар­скій. Він ви­жив. Лі­ка­рі ви­яви­ли у ньо­го ві­сім­де­сят пе­ре­ло­мів кі­сток.

3 УНОЧІ 9 ЛЮ­ТО­ГО 1945 РО­КУ ЛА­ВИ­НА НАКРИЛА САХА-- ЛІНСЬКЕ СЕЛИЩЕ МЕДВЕЖКА СЕ­РЕ­ДНЯ В СРСР. За три до­би по­шу­ків з-під сні­гу ви­тя­гли 233 жи­те­лів. 131 лю­ди­на за­ги­ну­ла. Се­ред них бу­ло 76 дітей. – Жо­дно­го бу­дин­ку в се­ли­щі не бу­ло ви­дно, су­ціль­ний сніг. Усю­ди пра­цю­ва­ли лю­ди, про­би­ва­ли ло­ма­ми, кай­ла­ми і кир­ка­ми шур­фи, ри­ли ту­не­лі. Ни­ми на­ма­га­ли­ся до­бра­ти­ся до по­стра­жда­лих, – зга­дує Ми­ко­ла Гу­са­ков із су­сі­дньо­го се­ли­ща. – На­сту­пно­го дня на допомогу при­бу­ли при­кор­дон­ни­ки, сол­да­ти й ря­ту­валь­ний загін. Тов­щи­на за­ва­лу ся­га­ла 20 ме­трів. Під ним по­то­ну­ли на­віть дво­по­вер­хо­ві бу­дин­ки. Радянська влада засекретила ін­фор­ма­цію про сходження лавини. Вці­лі­лих пе­ре­се­ли­ли в ін­ші се­ли­ща. Лише 1996-го опу­блі­ку­ва­ли пов­ний спи­сок жертв.

4 СЕРІЯ СНІГОВИХ ЛАВИН ПРОКОТИЛАСЯ АВСТРІЙСЬКИМИ, ІТА­ЛІЙ­СЬКИ­МИ ТА ШВЕЙЦАРСЬКИМИ АЛЬПАМИ 20 СІ­ЧНЯ 1951 РО­КУ. У гру­дні 1950-го в го­рах бу­ло ду­же ма­ло сні­гу. Але вже в сі­чні по­ча­ли­ся силь­ні хур­то­ви­ни з ”кру­пою”, мок­рий сніг. Весь ма­сив опа­дів пі­шов на мі­ста бі­ля під­ніж­жя й гір­ські ку­рор­ти Да­вос, Цер­матт та Аро­за. За­ги­ну­ли 245 людей. По­над 45 тис. кіль­ка ти­жнів бу­ли від­рі­за­ні від еле­ктри­ки та зв’яз­ку. Швей­цар­ське селище Вальс зни­кло під сні­гом. Ко­ли при-- йшла ла­ви­на, Йо­ханн Лутц був на да­ху бу­дин­ку. Ски­дав сніг, щоб не обва­ли­ла­ся по­крів­ля. – Я вря­ту­вав­ся зав­дя­ки збі­гу об­ста­вин, – зга­ду­вав Йо­ханн. – До­ки був на­го­рі, одна за одною про­не­сли­ся кіль­ка лавин. Я вче­пив­ся у дах. Мі­цно три­мав­ся, щоб ме­не не від­не­сло в до­ли­ну. Ко­ли спу­стив­ся на зем­лю, по­ба­чив мер­твих дру­жи­ну і 2-річного си­на. Їх за­си­па­ло сні­гом, який уві­рвав­ся до бу­дин­ку че­рез ві­кна та две­рі.

5 АВСТРІЙСЬКЕ СЕЛИЩЕ БЛОНС ДВІЧІ ПРО­ТЯ­ГОМ ДНЯ – ВРАНЦІ ТА ВВЕЧЕРІ – ПОСТРАЖДАЛО ВІД ЛАВИН 11 СІ­ЧНЯ 1954 РО­КУ. Із 376 ме­шкан­ців 111 на­кри­ло сні­гом. По­над 300 ша­хта­рів за­си­па­ло у мі­сце­вій ша­хті Лі­дук. – Пі­сля сні­дан­ку ми з ба­тьком і бра­том пі­шли у са­рай. Ра­птом по­чу­ли стра­шний гур­кіт. Ба­тько й брат умить зни­кли під сні­гом. Я ди­вом за­ли­шив­ся на по­верх­ні. Ла­ви­на пов­ні­стю зне­сла бу­дів­лю. По­ра­не­ні та вці­лі­лі зби­ра­ли­ся

МЕ­НЕ ПОТЯГЛО В БЕЗОДНЮ. ЗДАВАЛОСЯ, Я ПОЗБУВСЯ І РУК, І НІГ РАДЯНСЬКА ВЛАДА ЗАСЕКРЕТИЛА ІН­ФОР­МА­ЦІЮ ПРО СХОДЖЕННЯ ЛАВИНИ

в бу­дин­ку вчи­те­ля. Уве­че­рі дру­га ла­ви­на ді­ста­ла­ся й ту­ди. Ме­не на­кри­ло сні­гом та улам­ка­ми ме­блів. Я кри­чав і ме­не по­чу­ли, – роз­по­від­ає Зіг­фрід Дже­ні. То­ді йо­му бу­ло 19 ро­ків. Бу­ря за­бло­ку­ва­ла всі ко­му­ні­ка­ції із се­ли­щем. Пер­ші ря­ту­валь­ни­ки ді­ста­ли­ся у Блонс 13 сі­чня. Жи­ви­ми ді­ста­ли 31 лю­ди­ну, 47 – за­ги­ну­ли.

6 УВЕ­ЧЕ­РІ 10 СІ­ЧНЯ 1962-ГО В ПЕРУ НА ВЕРШИНІ ВУЛКАНА УАСКАРАН ВІДКОЛОВСЯ СНІЖНО-ЛЬОДОВИЙ КАРНИЗ. Обва­жні­лий і під­то­пле­ний сон­цем, по­ле­тів до­ни­зу. Менш ніж за 7 хв. гли­ба льо­ду зав­шир­шки 1 км зни­щи­ла мі­сте­чко Ра­на­ір­ка. За­ги­ну­ли май­же 4 тис. людей. Го­лов­ний ін­же­нер еле­ктро­стан­ції Рі­кар­до Олі­ве­ра по­вер­тав­ся до­до­му. По­чув­ши стра­шний гул, схо­пив двох дів­чат до­шкіль­но­го ві­ку на ди­тя­чо­му май­дан­чи­ку і по­біг хо­ва­ти­ся в цер­кву неподалік. – Дів­ча­ток вир­ва­ло у ме­не з рук чи то ві­тром, чи то сті­ною бру­ду. Кру­гом па­да­ли еле­ктри­чні дро­ти, але яки­мось чи­ном я звіль­нив­ся, – зга­ду­вав Рі­кар­до. – Ко­ли при­йшов до тя­ми, по­ба­чив лід і бруд. Церква й ін­ші будівлі зни­кли. Всі жителі бу­ли мертві. Стояла абсолютна тиша. Ро­зри­дав­ся, ко­ли зро­зу­мів, що моя дру­жи­на, ді­ти і ба­тьки по­хо­ва­ні під улам­ка­ми.

7 У ЛЮТОМУ 1965 РО­КУ В СЕ­ЛИ­ЩІ КЕМП-ЛЕДЮК НА ПІВНОЧІ КАНАДИ З ГОРИ ГРЕНДЮК ЗІ­ЙШЛА СНІГОВА ЛА­ВИ­НА. На той час у ньому пе­ре­бу­ва­ли 154 лю­ди­ни – гір­ни­ки, ме­ха­ні­ки, те­слі, лі­кар і ра­дист із ша­хти, що ви­до­бу­ва­ла мі­дну ру­ду. Вби­ло 70 осіб.

8 ЗА 3 ХВ. У АВ­СТРІЙ­СЬКО­МУ КУРОРТІ ГАЛЬТЮР ЗА­ГИ­НУ­ЛА 31 ЛЮ­ДИ­НА. 23 ЛЮ­ТО­ГО 1999 РО­КУ З ГІР ЗІ­ЙШЛА 300-МЕТРОВА СНІГОВА ЛА­ВИ­НА. Ти­ся­чі го­стей і ме­шкан­ців гір­сько­ли­жно­го ку­рор­ту на кіль­ка днів бу­ли за­бло­ко­ва­ні в до­ли­ні Па­цна­ун. До­ро­ги ту­ди за­си­пав 10-ме­тро­вий шар сні­гу, а лі­нії еле­ктро­пе­ре­дач бу­ли по­шко­дже­ні. Перед цим кіль­ка днів три­ва­ли сні­го­па­ди. Ко­ли з’яви­ло­ся сон­це, сві­жий сніг по­чав та­ну­ти і спов­за­ти вниз. Одна за одною в до­ли­ну схо­ди­ли лавини. Швид­кість де­яких ся­га­ла 400 км/год.

ЦЕРКВА Й ІН­ШІ БУДІВЛІ ЗНИ­КЛИ. ВСІ ЖИТЕЛІ БУ­ЛИ МЕРТВІ. СТОЯЛА АБСОЛЮТНА ТИША

По­тро­ще­ні ав­то­мо­бі­лі та зруй­но­ва­ні бу­дин­ки у ав­стрій­сько­му се­ли­щі Гальтюр бі­ля Альп. Пі­сля пе­ре­па­ду тем­пе­ра­тур 23 лю­то­го 1999 ро­ку снігова ла­ви­на зі­йшла з гір. За три хви­ли­ни сні­го­во­го сходження за­ги­ну­ла 31 лю­ди­на

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.