У СОБАК ТА­КІ Ж ТЕМПЕРАМЕНТИ, ЯК У ЛЮДЕЙ. НАЙГІРШІ – МЕЛАНХОЛІКИ. ПО­ГА­НО ПІДДАЮТЬСЯ ДРЕСУРІ

КІНОЛОГ ДМИ­ТРО СУРЖА ГОТУЄ СЛУЖБОВИХ ПСІВ ДЛЯ ЗОНИ АТО

Krayina - - ПРОФЕС ІЯ -

ВИ­РІС У ВІЙ­СЬКО­ВІЙ ЧАСТИНІ. Що­дня ба­чив службових собак. Лю­бив і знав під­хід до них із дитинства.

ЗА­РАЗ ТРЕНУЮ НІМЕЦЬКУ ВІВЧАРКУ ДІНУ. Їй чо­ти­ри ро­ки. У со­ба­ки тра­гі­чна до­ля. Го­спо­дар при­віз її до нас на пе­ре­трим­ку. У су­чки бу­ло важ­ке за­хво­рю­ва­н­ня – гри­бок ура­зив шкі­ру від шиї до хво­ста. Шерсть ви­лі­зла, був по­ру­ше­ний обмін ре­чо­вин. До­ве­ло­ся дов­го лі­ку­ва­ти, ви­чі­су­ва­ти, ма­за­ти рі­зни­ми кре­ма­ми. Тва­ри­на бу­ла нер­во­ва, кіль­ка ра­зів ме­не по­ку­са­ла. Але ви­хо­див, за­раз не­має і слі­ду від хво­ро­би. Го­спо­да­рю во­на вже не бу­ла по­трі­бна. Діну за­ли­ши­ли в цен­трі. Во­на слу­жить на кордоні.

ШЕРСТЬ ВИ­ЛІ­ЗЛА, БУВ ПО­РУ­ШЕ­НИЙ ОБМІН РЕ­ЧО­ВИН

СЛУЖБОВІ СО­БА­КИ НА ПОВНОМУ УТРИМАННІ ДЕР­ЖА­ВИ – від во­льє­рів до на­ший­ни­ків. Ко­ли пес ви­хо­дить на пен­сію – ро­ків у вісім-дев’ять – йо­го спи­су­ють. За за­ко­ном треба пе­ре­да­ти в при­ту­лок. Але та­ко­го май­же не бу­ває. Кі­но­ло­ги ли­ша­ють тва­ри­ну в се­бе до смер­ті. НЕЩАСНІ ВИПАДКИ НА СЛУЖБІ – РІДКІСТЬ. Ча­сті­ше стра­жда­ють пси від хво­роб. Центр у лі­сі, а най­біль­ший ворог для со­ба­ки – ен­це­фа­лі­тний кліщ. Не­рід­ко ма­ють за­хво­рю­ва­н­ня кро­ві, су­гло­бів. Кі­но­ло­ги про­хо­дять спе­ці­аль­ний ве­те­ри­нар­ний курс. Вміють на­да­ва­ти пер­шу допомогу тва­ри­ні, роз­би­ра­ю­ться в хво­ро­бах і здо­ро­во­му хар­чу­ван­ні.

Є МІНИ, ЩО ДЕТОНУЮТЬ НА­ВІТЬ ПРИ НАЙМЕНШОМУ ДОТОРКУ ЧИ КОЛИВАННІ ПОВІТРЯ ВІД ЗВУКУ

НІМЕЦЬКА ВІВ­ЧАР­КА ЛЕГ­КО ПІДДАЄТЬСЯ ДРЕСИРУВАННЮ. Від­да­на, мо­же слу­жи­ти при кон­во­ю­ван­ні, шу­ка­ти і ря­ту­ва­ти людей, ви­яв­ля­ти кон­тра­бан­ду. Іде­аль­но під­хо­дить для по­шу­ку нар­ко­ти­чних ре­чо­вин, ви­бу­хів­ки.

У СОБАК МИСЛИВСЬКИХ ПОРІД ВІД ПРИРОДИ РОЗВИНУТИЙ ЧУДОВИЙ НЮХ. Вів­чар­ка, щоб на­па­сти на слід, ню­хає зем­лю. А ми­слив­ський пес – повітря. Ще одна пе­ре­ва­га – роз­мір. Фок­стер’єр, спа­ні­єль, та­кса, бігль мо­жуть про­ліз­ти під дно ав­то­мо­бі­ля, пе­ре­ві­ри­ти зал лі­та­ка, за­бра­тись у важ­ко­до­сту­пні схо­ван­ки кон­тра­бан­ди­стів. Їх не бо­я­ться ді­ти, жін­ки.

ДЕР­ЖА­ВА ВИДІЛЯЄ КО­ШТИ НА ЗАКУПІВЛЮ СОБАК У РОЗПЛІДНИКУ. Німецька вів­чар­ка ві­ком до ро­ку мо­же ко­шту­ва­ти від 3 ти­сяч гри­вень, за­ле­жно від ба­тьків і яко­стей. Ба­га­то собак у цен­трі – во­лон­тер­ські. За остан­ні три ро­ки отри­ма­ли май­же 60 псів.

2014-ГО ВІДНОВИЛИ ПІДГОТОВКУ СОБАК ДЛЯ ПО­ШУ­КУ МІН. Во­стан­нє це ро­би­ли 16 ро­ків то­му. Тва­ри­на по­вин­на від­чу­ти за­пах ви­бу­хо­вої ре­чо­ви­ни. Су­ча­сні міни до­ско­на­лі. Про­ти­тан­ко­ва М-62 бу­ває в ме­та­ле­во­му, пла­сти­ко­во­му і тка­нин­но­му кор­пу­сі. Ме­та­ло­шу­ка­чем остан­ні два ви­ди не зна­йдеш. Є ще гу­мо­ва, де­рев’яна ви­бу­хів­ка. Є міни, що детонують на­віть при найменшому доторку чи коливанні повітря від звуку. Вчи­мо собак не по­да­ва­ти го­лос, а зав­ми­ра­ти – че­ка­ти кі­но­ло­га і мі­не­рів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.