Ні­но, су­сід по да­чі дзво­нив

Krayina - - КУЛЬТУРА -

– Ко­лю, оці свої лі­кар­ські за­ма­шки за­лиш в уні­вер­си­те­ті. От я, див­ля­чись на ньо­го, ду­маю про шек­спі­рів­сько­го Йо­ри­ка. Йо­го че­реп зна­йшли гро­ба­рі, які ко­па­ли мо­ги­лу для Офе­лії. Пам’ята­єш, ти по­да­ру­вав ме­ні збір­ку Шек­спі­ра? Я пів­ро­ку книж­ку із со­бою но­си­ла. Дів­ча­там ци­ту­ва­ла ряд­ки, які ти мар­ке­ром по­ви­ді­ляв. А по­тім її роз­ма­лю­вав і по­псу­вав ма­лий. Я в істе­ри­ці ма­мі кри­ча­ла, що біль­ше й ба­чи­ти йо­го не хо­чу, – Оль­га під­су­ва­є­ться і кла­де го­ло­ву на пле­че Миколи. – Та пе­ре­стань, про­їха­ли. Я по­чав що­дня то­бі на еле­ктрон­ку по со­не­ту при­си­ла­ти. Бо знаю, що лю­биш ли­сти, – ці­лує дів­чи­ну в лоб. По­ряд на під­до­ні си­дить жін­ка ро­ків 40 у бі­лій лля­ній су­кні. П’є ка­ву й по­гля­дає на па­ру. Кіль­ка ра­зів зі­тхає. До неї під­хо­дить чо­ло­вік із кру­глим жи­во­том. На ньо­му ви­ши­ван­ка. – Ні­но, су­сід по да­чі дзво­нив. У нас ка­пу­ста пов’яла й по­лу­ни­ця по­за­си­ха­ла. 500 гри­вень ко­ту в сра­ку. От то­бі й куль­тур­не до­зві­л­ля. А я ка­зав: у Ве­се­ли­нів­ку тре­ба їха­ти. От ска­жи, на­ві­що то­бі стіль­ки кни­жок? Пів­зар­пла­ти уре­ка­ла. О, ”Еко­но­мі­ка до­бра і зла”? Яка к бі­су еко­но­мі­ка, ко­ли ти на сі­мей­ний бю­джет, як та­та­ро-мон­го­ли на Укра­ї­ну, на­па­да­єш? – чо­ло­вік нер­во­во тру­сить ру­ка­ми. Йо­го дру­жи­на ки­дає на ньо­го дов­гий і ту­жли­вий по­гляд: – Сі­рьо­жа, а ку­пи ме­ні збір­ку Шек­спі­ра.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.