Жа­лем без­ко­не­чним,

Krayina - - ІСТОР ІЯ -

тяж­кою жур­бою Твій скін в мо­ло­до­сті мо­ло­дість зв’ялив, Лю­бов мою щи­ру, ді­тей тво­їх ща­стя Си­ріт­ством, як тер­ном, на­ві­ки спо­вив.

Не­ж­да­но ду­шею на той світ зле­ті­лась, В два сві­ти дві ду­ші те­пер роз­лу­чи­лись, Ти в тім без­ко­не­чнім, де мов­кне пе­чаль, А я на зем­лі, де то­мить нас жаль. Цей вірш ви­би­то на мо­ги­лі Софії Шум­пе­тер-Бар­він­ської у Шля­хтин­цях. Ав­тор – Во­ло­ди­мир Барвінський, брат її чоловіка Оле­ксан­дра. По­хо­ва­н­ня збе­ре­гло­ся до на­ших днів

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.