УКРА­Ї­НУ ЗМІНЯТЬ 20 ЛЮ­ДЕЙ

ОЛІ­ГАР­ХИ ВКРАЛИ ТЕ, ЩО БУ­ЛО ДЕР­ЖАВ­НИМ, ОГОЛОСИЛИ ЦЕ СВО­ЇМ І СТА­ЛИ ДУ­ЖЕ БАГАТИМИ ТА ВПЛИВОВИМИ, – КА­ЖЕ МІ­НІСТР ІНФРАСТРУКТУРИ ВО­ЛО­ДИ­МИР ОМЕЛЯН

Krayina - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - текст: Іри­на ПАТЛАТЮК, Ка­те­ри­на КОБА, фото: Сер­гій СТАРОСТЕНКО

Не­що­дав­но со­цме­ре­жі обго­во­рю­ва­ли ва­шу за­яву, що від­но­ви­мо авіа­спо­лу­че­н­ня з Ро­сі­єю, ко­ли Ку­бань бу­де на­ша. Як що­до спо­лу­че­н­ня з оку­по­ва­ним Дон­ба­сом?

– До­ки ці те­ри­то­рії оку­по­ва­ні, не мо­же­мо вжи­ва­ти ні­яких за­хо­дів для відновлення ні па­са­жир­сько­го, ні ван­та­жно­го спо­лу­че­н­ня. Я при­хиль­ник то­го, що до­ки Мо­сква не згорить, вій­ну не закінчимо. Про­бле­ма не в оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях, а в то­му, що це – тра­ди­цій­на по­лі­ти­ка ро­сій­сько­го уря­ду, хоч би з якою іде­о­ло­гі­єю він був: цар­ський ре­жим, ко­му­нізм чи псев­до­де­мо­кра­тія.

Ви рік пра­цю­є­те мі­ні­стром. Ко­ли по­го­джу­ва­лись на по­са­ду, яке го­лов­не зав­да­н­ня ста­ви­ли пе­ред со­бою?

– Бу­ти ефе­ктив­ним для кра­ї­ни. Ба­га­то лю­дей хо­чуть за­ли­ши­ти все, як є. Важ­ко пе­ре­ла­ма­ти пси­хо­ло­гію, що тре­ба при­зна­ча­ти на по­са­ди ефе­ктив­них і не­за­ле­жних. Усі хо­чуть ма­ти ком­фор­тних – сво­їх. І ба­га­то хто по­тім при­хо­дить: ”Це бу­ла по­мил­ка. Він – мій, але аб­со­лю­тно не­до­лу­гий”. Однак ми­ну­ло вже пів­ро­ку чи рік. Є під­трим­ка і за­пит зни­зу. Лю­ди хо­чуть спра­ве­дли­во­сті. Во­ни ро­зу­мі­ють, що не мо­жна все зробити за ко­ро­ткий пе­рі­од. Але хо­чуть ба­чи­ти, що це ро­би­ться.

Як пе­ре­ла­ма­ти си­ту­а­цію?

– Во­на ла­ма­є­ться. У ме­не бу­ла депресія 2013 ро­ку. Укра­ї­на поверталася під Ро­сію, всі ка­дро­ві при­зна­че­н­ня від­бу­ва­ли­ся за дзвін­ком із Мо­скви, основ­ні фі­нан­со­ві по­то­ки спря­мо­ву­ва­лись ту­ди, від­бу­ва­лась то­таль­на ру­си­фі­ка­ція. Лю­ди втра­ча­ли своє єство і ста­ва­ли ква­зі-ро­сі­я­на­ми. Сьо­го­дні цьо­го не­ма. Ду­же швид­ко – за три ро­ки – по­збу­ли­ся ве­ли­че­зно­го впли­ву в усіх сфе­рах жи­т­тя.

Що вва­жа­є­те сво­єю го­лов­ною нев­да­чею?

– Тре­ба бу­ло мен­ше шу­ка­ти ком­про­мі­сів. З дру­го­го бо­ку – я став би чер­го­вим мі­ні­стром, який грю­кнув две­ри­ма: ”Усе на­бри­дло, ро­біть, що хо­че­те, а я пи­са­ти­му у Facebook, як це має бу­ти”. То­му це – умов­на нев­да­ча.

А до­ся­гне­н­ням?

– Не скур­вив­ся. Не під­дав­ся спо­ку­сі вла­ди.

Во­ло­ди­мир ОМЕЛЯН

38 ро­ків, мі­ністр інфраструктури На­ро­див­ся 30 сі­чня 1979 ро­ку у Льво­ві. Ба­тько пра­цю­вав за­сту­пни­ком ди­ре­кто­ра на ”Львів­сько­му за­во­ді ра­діо­еле­ктрон­ної ме­ди­чної апа­ра­ту­ри ”РЕМА”. Ма­ти бу­ла до­цен­том ка­фе­дри фі­зи­ки в На­ціо­наль­но­му уні­вер­си­те­ті ”Львів­ська по­лі­те­хні­ка”. За­кін­чив На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет іме­ні Іва­на Фран­ка за спе­ці­аль­ні­стю ”фі­нан­си, між­на­ро­дні від­но­си­ни”. У ”Львів­ській по­лі­те­хні­ці” здо­був фах: ”еко­но­мі­ка під­при­єм­ни­цтва”. Кар’єру роз­по­чав у Мі­ні­стер­стві за­кор­дон­них справ. За 17 ро­ків на дер­жав­ній слу­жбі змі­нив 18 по­сад. 14 кві­тня то­рік при­зна­чи­ли мі­ні­стром. До то­го був за­сту­пни­ком. У шлю­бі вдру­ге. Дру­жи­на Сві­тла­на Бев­за – ди­зай­нер одя­гу. Ви­хо­ву­ють си­на Мар­ка, 3 ро­ки. Син від пер­шо­го шлю­бу Се­ве­рин живе з ко­ли­шньою дру­жи­ною в Ав­стрії, там і на­вча­є­ться. Має 10 ви­ши­ва­нок. ”Улю­бле­на – чер­во­но-чор­на. Хо­чу ви­ши­ту чор­ним по чор­но­му. А ма­ма ка­же: за­над­то сум­но”. Живе в Ки­є­ві З до­ся­гнень для кра­ї­ни – це при­хід ве­ли­ких сві­то­вих ком­па­ній. Во­ни мо­жуть зробити Укра­ї­ну іна­кшою. Ком­па­нія, що ін­ве­стує мі­льярд чи два до­ла­рів, не до­зво­лить не­ефе­ктив­ність. При­хід Rynair, DP World, Hutchison Ports у подаль­шо­му General Electric – дасть ін­шу якість для кра­ї­ни.

ДО­КИ МО­СКВА НЕ ЗГОРИТЬ, ВІЙ­НУ НЕ ЗАКІНЧИМО

У МЕ­НЕ БУ­ЛА ДЕПРЕСІЯ 2013 РО­КУ. УКРА­Ї­НА ПОВЕРТАЛАСЯ ПІД РО­СІЮ

Хо­че­мо ство­ри­ти два транс­порт­ні ко­ри­до­ри: пов’яза­ти Бал­тій­ське і Чор­не мо­ре з Гдан­ська до Оде­си і спо­лу­чи­ти Укра­ї­ну ав­то­ба­ном із Гре­ці­єю, Бол­га­рі­єю й Ру­му­ні­єю. Це бу­дуть ро­зум­ні до­ро­ги. Тоб­то ни­ми змо­жуть їзди­ти без­пі­ло­тні ав­то­мо­бі­лі.

Сві­то­вих ком­па­ній в Укра­ї­ні мо­гло бу­ти зна­чно біль­ше. Чо­му не при­хо­дять?

– Про­мо­ви­стий не­що­дав­ній при­клад. У нас фа­кти­чно за­вер­ше­ні пе­ре­го­во­ри з одні­єю ком­па­ні­єю. При­хо­дить по­са­до­вець. На ньо­му – до­ро­гий го­дин­ник, роз­кі­шний ко­стюм. І ка­же: ”У нас пра­цю­ва­ти не ви­гі­дно, узго­дже­н­ня три­ва­ти­муть ро­ка­ми”. До­бре, що го­во­рив не ан­глій­ською.

Ба­га­то та­ких чи­нов­ни­ків?

– У то­му й про­бле­ма. По­я­сню­є­мо ін­ве­сто­рам, що вар­то вкла­да­ти гро­ші в кра­ї­ну. А во­ни по­тім сти­ка­ю­ться з ко­рум­по­ва­ни­ми су­да­ми, ми­тни­цею, по­да­тко­вою, з без­глу­зди­ми по­лі­ти­чни­ми рі­ше­н­ня­ми, мін­ли­вим за­ко­но­дав­ством, тя­гу­чою бю­ро­кра­ти­чною си­сте­мою.

У ва­шо­му під­по­ряд­ку­ван­ні авіа­пе­ре­ве­зе­н­ня, за­лі­зни­ця, пор­ти, до­ро­ги, по­шта. Де най­біль­ше про­блем?

– Про­бле­ми одна­ко­ві. Все зношене на 90–95 від­со­тків. Ро­блю став­ку на ме­не­дже­рів но­во­го ти­пу. Я при­хиль­ник екс­па­тів (іно­зем­них спе­ці­а­лі­стів. – Кра­ї­на) з одні­єї при­чи­ни: во­ни не зна­йо­мі з на­шим ко­рум­по­ва­ним се­ре­до­ви­щем. В Укра­ї­ні є хо­ро­ші фа­хів­ці, що­дня з ни­ми спіл­ку­ю­ся. Але ро­зу­мію, що їм ду­же скла­дно опи­ра­ти­ся зов­ні­шньо­му ти­ску. Ек­спат не­зна­йо­мий із дядь­ка­ми й ті­тка­ми, які при­йма­ють клю­чо­ві рі­ше­н­ня. Це спра­цю­ва­ло в адмі­ні­стра­ції мор­ських пор­тів, де на остан­ньо­му тен­де­рі зеко­но­ми­ли пів­мі­льяр­да. Це да­ло по­зи­тив­ний ре­зуль­тат в Украв­то­до­рі, до­бре ви­дно в Укр­по­шті. Бе­зу­мов­но, про­блем ма­са. Але про­грес оче­ви­дний. Цьо­го не вда­ло­ся зробити в Укр­за­лі­зни­ці.

Чим за­вер­шив­ся ваш кон­флікт із ке­рів­ни­ком Укр­за­лі­зни­ці Бал­чу­ном?

– У ньо­го за­кін­чу­є­ться кон­тракт 5 черв­ня. Спо­ді­ва­юсь, справ­ді за­вер­шу­є­ться. Я ка­те­го­ри­чно бу­ду про­ти про­дов­же­н­ня.

У лю­то­му ва­ша зар­пла­та ста­но­ви­ла 56 ти­сяч гри­вень, а в ди­ре­кто­ра Укр­за­лі­зни­ці – по­над міль­йон. Чо­му ке­рів­ни­ки держ­під­при­ємств отри­му­ють зна­чно біль­ше за уря­дов­ців?

– У ме­не зар­пла­та на­справ­ді 35 ти­сяч гри­вень. Там бу­ли від­ря­дже­н­ня, які опла­чу­ва­лись. Зар­пла­та ке­рів­ни­ка держ­під­при­єм­ства має бу­ти рин­ко­ва. Це один з еле­мен­тів ре­фор­ми. Ін­ша річ: у мі­ні­стрів во­на теж по­вин­на бу­ти нор­маль­на.

Два ро­ки три­ва­ють роз­мо­ви про при­ва­ти­за­цію дер­жав­них під­при­ємств, але з мі­сця спра­ва не зру­ши­ла. Чо­му?

– Ві­рив, що клю­чо­вим ета­пом змін бу­де при­ва­ти­за­ція. Ми всі­ля­ко від­сто­ю­ва­ли її чи кон­це­сію мор­ських тор­го­вель­них пор­тів, ство­ре­н­ня віль­но­го рин­ку на Укр­за­лі­зни­ці. Мо­жли­ва кон­це­сія ае­ро­пор­тів теж бу­ла ці­ка­ва. Але Вер­хов­на Ра­да не про­го­ло­су­ва­ла. Ду­маю, в де­чо­му й уряд був не­до­ста­тньо на­по­ле­гли­вий. Це – про­бле­ма но­мер один. Зав­жди, ко­ли є дер­жав­ний ре­сурс і від­су­тня на­ле­жна пра­во­охо­рон­на й су­до­ва си­сте­ми, бу­де спо­ку­са ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти йо­го як свій. Де­які по­лі­ти­ки ка­жуть: ”У ме­не орен­да в цьо­му об’єкті, це моє”. Чо­ло­ві­че, це не твоє, а дер­жав­не. Я ро­зу­мію, хто та­кі Ілон Маск, Білл Гейтс, Марк Цу­кер­берг. Але хто та­кі олі­гар­хи? Во­ни вкрали те, що бу­ло дер­жав­не, оголосили це при­ва­тним і ста­ли ду­же багатими й впливовими.

При­ва­ти­за­цію галь­мує пар­ла­мент?

– Спра­ва не тіль­ки у Ра­ді. Як­би бу­ла ка­те­го­ри­чна по­зи­ція елі­ти – про­да­є­мо і пра­цю­є­мо че­сно, – то при­ва­ти­за­ція йшла би пов­ним хо­дом.

Во­на зу­пи­нить де­ри­бан дер­жав­них під­при­ємств?

– Так. За­раз ке­рів­ни­ком мо­жуть призначити яко­гось вуйка. Хто він, звід­ки? Ні­хто не знає. Усі мов­чать. Для ме­не за­гад­ка, чо­му бі­знес це тер­пить. Втра­ти ша­ле­ні: від не­ефе­ктив­но­сті за­лі­зни­ці, мор­ських пор­тів, авіа­ції. Але ко­жен під­при­є­мець ста­ра­є­ться пе­ре­жи­ти свої втра­ти й до­мо­ви­тись у при­ва­тно­му по­ряд­ку – за­мість об’єд­на­тись і змі­ни­ти си­ту­а­цію.

У ці­ні на бен­зин за­кла­де­ний акциз на ре­монт до­ріг. По­за­то­рік ви обі­ця­ли ство­ри­ти спе­цфонд, ко­шти з яко­го бу­дуть спря­мо­ва­ні за при­зна­че­н­ням. Чо­му до­сі це не пра­цює?

– За­пра­цює з 2018 ро­ку. Це бу­ла одна з пе­ре­мог. Бо прийня­ті то­рік за­ко­ни ”Про до­ро­жній фонд” і ”Про де­цен­тра­лі­за­цію Украв­то­до­ру”

УСЕ ЗНОШЕНЕ НА 90–95 ВІД­СО­ТКІВ РА­НІ­ШЕ КРАЛИ 50–60 ВІД­СО­ТКІВ. ЗА­РАЗ – НЕ БІЛЬШ ЯК 10 КЕ­РІВ­НИ­КОМ МО­ЖУТЬ ПРИЗНАЧИТИ ЯКО­ГОСЬ ВУЙКА. ХТО ВІН, ЗВІД­КИ? НІ­ХТО НЕ ЗНАЄ

змі­ню­ють фі­ло­со­фію ро­бо­ти до­ро­жньої га­лу­зі. Але по­лі­ти­чна кон­стру­кція бу­ла та­ка, що Вер­хов­на Ра­да про­го­ло­су­ва­ла то­рік, а за­пу­ска­є­мо з 1 сі­чня 2018-го. Тоб­то ма­ти­ме­мо до­ро­жній фонд за ра­ху­нок акци­зів. На­сту­пно­го ро­ку ту­ди на­ді­йде 50 від­со­тків від акци­зів, 2019-го – 75, а з 2020 ро­ку – 100 від­со­тків. Де­цен­тра­лі­за­ція Украв­то­до­ру пе­ред­ба­чає, що дер­жа­ва утри­мує 50 ти­сяч кі­ло­ме­трів до­ріг на­ціо­наль­но­го й між­на­ро­дно­го зна­че­н­ня. Ре­шту – 120 ти­сяч – пе­ре­да­є­мо на ба­ланс обла­стей.

У них бу­де до­ста­тньо ко­штів?

– По­за­то­рік фі­нан­су­ва­н­ня бу­ло 6,5 мі­льяр­да гри­вень на всю Укра­ї­ну. То­рік – май­же 12 мі­льяр­дів. Цьо­го ро­ку йде­мо до 25. А тре­ба ма­ти хо­ча б 50 мі­льяр­дів. Однак по­ки що це – мрії. Бо га­лузь бу­ла зруй­но­ва­на і ви­сна­же­на.

Який про­цент гро­шей роз­кра­да­ють на бу­дів­ни­цтві та ре­мон­ті до­ріг?

– Ра­ні­ше крали 50–60 від­со­тків. За­раз – не більш як 10. Є за­ви­ще­н­ня вар­то­сті окре­мих ви­дів ро­біт. Ко­ли бу­ду­єш 200 кі­ло­ме­трів до­ро­ги, то є рі­зни­ця – бу­де тов­щи­на асфаль­ту 18 сан­ти­ме­трів чи 17,5. На со­тні кі­ло­ме­трів чи­ма­ло хто за­ро­бить на­віть на 0,5 сан­ти­ме­тра. Стри­ма­ли б цей про­цес ув’язне­н­ня ко­ру­пціо­не­рів. Але за 2016 рік ма­ли три по­сад­ки і че­твер­тий утік. І це лю­ди, які ні на що не впли­ва­ють.

Що тре­ба, щоб у нас бу­ли та­кі ж до­ро­ги, як у Поль­щі?

– 50 мі­льяр­дів гри­вень на рік і за п’ять ро­ків бу­де­мо ма­ти та­кі до­ро­ги, як у Поль­щі до фі­нан­су­ва­н­ня з бо­ку ЄС. Їхні роз­кі­шні ав­то­ба­ни – це гро­ші Єв­ро­со­ю­зу.

Ва­шу по­са­ду на­зи­ва­ють ”хлі­бним мі­сцем”. Як ча­сто при­хо­дять ви­рі­шу­ва­ти пи­та­н­ня або на­ма­га­ю­ться?

– Де­да­лі рід­ше. Про­бу­ють ти­сну­ти, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи гучні іме­на, по­гро­зи. Ко­ли по­за­то­рік став за­сту­пни­ком мі­ні­стра, то пер­ші два мі­ся­ці про­бу­ва­ли до­мов­ля­тись, ви­хо­ди­ли че­рез ма­тір, ро­ди­чів, дру­зів, по­лі­ти­чних зна­йо­мих.

Олі­гар­хи ма­ють сер­йо­зний вплив у га­лу­зях, яки­ми ви за­йма­є­тесь. Без них Укра­ї­на роз­ви­ва­ла­ся б ди­на­мі­чні­ше?

– У нас чер­во­ний ди­ре­кто­рат плав- но змі­нив­ся олі­гар­ха­ми. Ми не ма­ли кла­сних ме­не­дже­рів, які роз­ви­ва­ли б дер­жав­ні під­при­єм­ства. Олі­гар­хи – не­ефе­ктив­ні вла­сни­ки. Але во­ни ро­зумі­ли, що їм ви­гі­дно за­кри­ти кра­ї­ну і так за­ро­бля­ти. Укра­їн­ці зму­ше­ні купувати їхню про­ду­кцію, бо її біль­ше ні­де при­дба­ти. Це бу­ло в чи­ма­лій кіль­ко­сті га­лу­зей. По­тім при­хо­дять за­хі­дні ком­па­нії і на­да­ють свої по­слу­ги зна­чно де­шев­ше.

Якою бу­де Укра­ї­на за п’ять ро­ків?

– Фор­му­є­мо єв­ро­пей­ський по­ря­док ден­ний. На­віть якщо не пі­до­зрю­є­мо цьо­го. Ве­ли­че­зна пе­ре­ва­га укра­їн­ців – не бо­ї­мо­ся змі­ни­ти си­ту­а­цію. Про­бле­ма в то­му, що не об’єд­ну­є­мо­ся за­для дер­жа­ви. Зав­да­н­ня вла­ди – ство­ри­ти ком­фор­тні умо­ви для лю­дей все­ре­ди­ні кра­ї­ни, щоб во­ни від­чу­ли: їхні пра­ва га­ран­то­ва­ні. То­ді ці лю­ди пе­ре­вер­нуть світ.

Що хо­ті­ли б ска­за­ти, а вас не за­пи­та­ли?

– Чо­му ми так по­га­но жи­ве­мо?

Чо­му?

– Лю­ди на про­від­них дер­жав­них по­са­дах не ві­рять в Укра­ї­ну. Не пе­ре­йма­ю­ться дер­жа­вою, а за­йма­ю­ться бі­зне­сом. Це весь час під­ко­шує на­цію, то­му йде­мо від ре­во­лю­ції до ре­во­лю­ції.

Як це при­пи­ни­ти?

– По­кій­ний Оле­ксандр Кри­вен­ко ка­зав: ”Пи­та­н­ня укра­їн­ської мо­ви – це пи­та­н­ня топ-100 родин Укра­ї­ни. Як тіль­ки во­ни пе­ре­хо­дять на укра­їн­ську – ре­шта за­го­во­рять нею”. У ви­пад­ку змін це пи­та­н­ня 20–30 лю­дей. Але во­ни повинні бу­ти вго­рі.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.