Пор­ту­га­лець від­мо­вив­ся про­да­ва­ти один екс­по­нат. Му­сив ку­пи­ти у ньо­го всі 170

ЄВГЕН БОРИСКОВ ЗІБРАВ ПО­НАД ТРИ ТИ­СЯ­ЧІ ЗАПАЛЬНИЧОК

Krayina - - КОЛЕКЦ ІЯ -

1 ЗАПАЛЬНИЧКУ У ВИ­ГЛЯ­ДІ ЧЕРВОНОГО ПАРОВОЗА З ТИСНЕННЯМ ”ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ” ПРИНІС НЕЗНАЙОМЕЦЬ. Ска­зав: ”Знаю, що ко­ле­кціо­ну­є­те”. Спи­та­ти, як во­на до ньо­го по­тра­пи­ла, не встиг – чо­ло­вік швид­ко пі­шов. За­паль­ни­чка-па­ро­во­зик не пер­ша в ко­ле­кції, маю їх п’ять чи шість. Але ця – ори­гі­наль­ні­ша за ре­шту. Коли з неї до­бу­ва­єш вогонь, усе­ре­ди­ні за­го­ря­ю­ться во­гни­ки і чу­ти звук дви­гу­на. Ко­го з ко­ле­кціо­не­рів не за­пи­ту­вав – жо­ден та­кої фор­ми не ба­чив. Схо­же, це бу­ла ви­го­тов­ле­на до яко­їсь по­дії лі­мі­то­ва­на се­рія. 2

ПІВ­РО­КУ МАЙ­СТРУ­ВАВ ЗАПАЛЬНИЧКУ ЗА ЕСКІЗАМИ ЛЕ­О­НАР­ДО ДА ВІН­ЧІ 1480 РО­КУ. Він ви­го­то­вив їх на замовлення при­двор­но­го збро­я­ра. По­трі­бен був ме­ха­нізм, який у будь-яку по­го­ду міг да­ти іскру. Да Він­чі ви­пе­ре­див час – ко­лі­ща­тко для ви­сі­ка­н­ня іскри при­ду­ма­ли 1867-го. Зго­дом прин­цип такого ме­ха­ні­зму по­ста­ви­ли на пі­сто­лі. Запальничку зро­бив із де­ре­ва і старих ква­дра­тних ко­ва­них цвя­хів. Щоб не було ви­дно шу­ру­пів, вста­вив де­рев’яні за­кле­пки – виглядає, ні­би де­та­лі на них три­ма­ю­ться. За­паль­ни­чка 80 сан­ти­ме­трів у ви­со­ту і метр – у дов­жи­ну.

3 ЗА 15 ХВИЛИН МО­ЖНА ДОБУТИ РОЗПЕЧЕНУ СТРУЖКУ ЗА ДО­ПО­МО­ГОЮ ”РИТУАЛЬНОГО СВЕРДЛА”. Йо­го ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ські ін­ді­ан­ці – двоє чи біль­ше лю­дей бра­ли­ся за ру­чки з обох бо­ків і хо­ди­ли по ко­лу. Цей ри­ту­ал об’єд­ну­вав плем’я. Ана­лог такого ін­стру­мен­та ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли під час зйо­мок філь­му ”Зем­ля Сан­ні­ко­ва”. Зро­бив йо­го з де­ре­ва. Для свердла зна­йшов че­реп бі­зо­на. 4

У ЄВРОПЕЙСЬКИХ СЕЛАХ ВОГОНЬ ДОБУВАЛИ ЗА ДО­ПО­МО­ГОЮ РОЗБІРНОЇ ЛАВКИ. Її ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли за пря­мим при­зна­че­н­ням – си­ді­ли на ній. А коли тре­ба було добути вогонь, при­став­ля­ли верх­ню план­ку, свер­дло й мо­туз­ку. На лав­ку сі­да­ли і тер­ли свер­дло, пе­ре­сми­ку­ю­чи кін­ці мо­туз­ки. Вогонь з’яв­ляв­ся за 15–20 хвилин. Це за­ня­т­тя лю­би­ли ді­ти. Ін­фор­ма­цію про цю лав­ку зна­йшов в інтернеті. Зро­бив со­бі та­ку. 5 ”КРЕСАЛО” НІ­МЕ­ЦЬКО­ГО ХІМІКА ДОБЕРЕЙНЕРА – НАЙДАВНІША ЗА­ПАЛЬ­НИ­ЧКА МО­ЄЇ КО­ЛЕ­КЦІЇ – ДАТУЄТЬСЯ 1823 РОКОМ. Во­на з’яви­ла­ся ра­ні­ше за сір­ни­ки. Ку­пив у Фран­ції через ау­кціон Ebay. До­ве­ло­ся по­мо­ро­чи­ти­ся, бо бу­ла не­справ­на. За­мі­нив верх­ню кол­бу, вста­вив вну­трі­шнє скло. Все­ре­ди­ну за­ли­ва­ють со­ля­ну ки­сло­ту. Во­на всту­пає в ре­а­кцію з цин­ко­вим стер­жнем. Утво­рю­є­ться во­день. Під ти­ском він по­тра­пляє на губ­ча­ту пла­ти­ну, яка слу­гує ка­та­лі­за­то­ром. Ви­ни­кає вогонь. Та­кі за­паль­ни­чки бу­ли ду­же до­ро­гі й ви­бу­хо­не­без­пе­чні. У ви­пад­ку роз­гер­ме­ти­за­ції мо­гли зне­сти пів­бу­дин­ку. Їх рід­ко ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли в до­ма­шніх умо­вах. Три­ма­ли зде­біль­шо­го ”для пон­тів”. 1867 ро­ку французька фір­ма Cartier ви­пу­сти­ла без­пе­чні­шу га­со­ву запальничку. Мрію отри­ма­ти та­ку в ко­ле­кцію. Та мо­жли­во­сті ку­пи­ти по­ки що не­має.

6 ЕКСТРЕМАЛИ ЧА­СТО БЕ­РУТЬ У ПОХОДИ КО­ЗА­ЦЬКЕ КРЕСАЛО. Во­но не бо­ї­ться во­ло­ги. Ро­би­ли з крем­нію – спла­ву це­рію із за­лі­зом. Має за­го­стре­ний кін­чик, щоб чи­сти­ти люль­ку. Ко­за­ки при­мо­ту­ва­ли кресало до люль­ки шма­тком тка­ни­ни. У XX сто­літ­ті з’яви­ла­ся йо­го вдо­ско­на­ле­на мо­дель – у фор­мі пла­ско­го чов­ни­ка. Зав­дя­ки за­гли­бле­н­ням з обох бо­ків йо­го зру­чно три­ма­ти в ру­ці й ви­сі­ка­ти іскри. 7

ЗАПАЛЬНИЧКУ В ШАХОВІЙ ДОШЦІ ПРИДБАВ У КОЛЕКЦІОНЕРА З ПОР­ТУ­ГА­ЛІЇ. Розмір дошки – 10 на 10 сан­ти­ме­трів. Сто­їть на підставці-чарочці. За­паль­ни­чка за­ма­ско­ва­на під шу­хляд­ку, що ви­йма­є­ться зі сто­лу. Зра­зу ма­єш увесь сер­віс – ви­пив, по­ку­рив і по­грав у ша­хи. Ко­ле­кціо­нер від­мо­вив­ся про­да­ва­ти один екс­по­нат. Хо­тів, щоб за­брав усю ко­ле­кцію. Зна­йшов у Пор­ту­га­лії емі­гран­та, який по­го­див­ся до­по­мог­ти. 170 екс­по­на­тів від­пра­вив ме­ні по­штою. За пе­ре­сил­ку 31-кі­ло­гра­мо­во­го ящи­ка за­пла­тив май­же стіль­ки, як за всю ко­ле­кцію. 8

НАЙВАЖЧА ЗА­ПАЛЬ­НИ­ЧКА ВАЖИТЬ 600 ГРАМІВ. Во­на теж із ко­ле­кції пор­ту­галь­ця. Мі­дна го­ло­ва би­ка сто­їть на пла­стма­со­вій підставці. Зза­ду на го­ло­ві – ва­жіль. Коли на­ти­ска­єш, із ні­здрів ва­лить вогонь. Зро­бле­на на­при­кін­ці 1970-х. 9

НА СТАРОКІННОМУ РИНКУ В ОДЕСІ КУ­ПИВ НІ­МЕ­ЦЬКУ ЗАПАЛЬНИЧКУ У ВИ­ГЛЯ­ДІ КНИЖ­КИ. Коли її роз­кри­ти,

У ЄВРОПЕЙСЬКИХ СЕЛАХ ВОГОНЬ ДОБУВАЛИ ЗА ДО­ПО­МО­ГОЮ РОЗБІРНОЇ ЛАВКИ РОЗМІР ШАХОВОЇ ДОШКИ – 10 НА 10 САН­ТИ­МЕ­ТРІВ. СТО­ЇТЬ НА ПІДСТАВЦІ-ЧАРОЧЦІ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.