Із пер­шою дру­жи­ною про­жив рік

Krayina - - ІСТОР ІЯ -

– Ма­кси­мі­лі­ан Во­ло­шин на­ро­див­ся в Ки­є­ві. Бу­ди­нок, де жи­ла йо­го сім’я, збе­ріг­ся – ни­ні буль­вар Шев­чен­ка/вул. Пи­ро­го­ва, 24/9. Ба­тько – юрист Оле­ксандр Ки­рі­єн­ко-Во­ло­шин, по­хо­див від за­по­розь­ких ко­за­ків. По­мер, коли си­ну було 3 ро­ки. Ро­сти­ла йо­го ма­ти Оле­на – із нім­ців, які у XVIII ст. пе­ре­бра­ли­ся в Ро­сій­ську ім­пе­рію. ”Знаю з Ко­сто­ма­ро­ва, що в XVI ст. був в Україні сліпий бан­ду­рист Ма­твій Во­ло­шин, з яко­го з жи­во­го бу­ла здер­та шкі­ра по­ля­ка­ми за політичні пі­сні, – пи­ше Во­ло­шин в ав­то­біо­гра­фії. – Ще зі спо­га­дів Фран­це­ва, що прі­зви­ще то­го ки­ши­нів­сько­го молодого чо­ло­ві­ка, який во­див Пу­шкі­на в ци­ган­ський та­бір, було Ки­рі­єн­ко-Во­ло­шин. Я б ні­чо­го не мав про­ти то­го, щоб во­ни бу­ли мо­ї­ми пред­ка­ми”.

– осе­ля­ю­ться в Та­ган­ро­зі. Через рік пе­ре­їжджа­ють у Москву. Жи­вуть у ро­ди­ні ін­же­не­ра-за­лі­зни­чни­ка Оре­ста В’язем­сько­го. По­зна­йо­ми­ли­ся з ни­ми на від­по­чин­ку в Криму. З 5 ро­ків Ма­кси­мі­лі­ан за­хо­пив­ся чи­та­н­ням. Навчався у при­ва­тній гім­на­зії По­ли­ва­но­ва й дер­жав­ній гім­на­зії №1. По­чав скла­да­ти вір­ші та ве­сти що­ден­ник.

– ра­зом із ци­віль­ним чо­ло­ві­ком ма­те­рі лі­ка­рем Пав­лом фон Те­шем їдуть у Ко­кте­бель, де ку­пу­ють ді­лян­ку в по­мі­щи­ка Еду­ар­да Юн­ге. Зво­дять бу­ди­нок. Пі­зні­ше в ньо­му за­ли­ша­є­ться жи­ти ма­ти, а син бу­дує по­ме­шка­н­ня по­руч. Ма­кси­мі­лі­ан про­дов­жує на­вча­н­ня у гім­на­зії в Фе­о­до­сії. Зна­йо­ми­ться з ху­до­жни­цею Оле­ксан­дрою Пе­тро­вою і за­хо­плю­є­ться ма­лю­ва­н­ням. Ор­га­ні­зо­вує те­а­траль­ні по­ста­нов­ки в гім­на­зії – грає роль Го­ро­дни­чо­го у ”Ре­ві­зо­рі” Ми­ко­ли Го­го­ля. Йо­го вір­ші дру­ку­ють у по­е­ти­чних збір­ках. Пі­сля за­вер­ше­н­ня гім­на­зії всту­пає до Московського уні­вер­си­те­ту.

– із ма­тір’ю від­ві­дує Па­риж і Бер­лін. Вив­чає мо­ви, є віль­ним слу­ха­чем Бер­лін­сько­го уні­вер­си­те­ту. На­сту­пно­го ро­ку з друзями від­ві­дує Ав­стрію, Ні­меч­чи­ну, Іта­лію та Гре­цію. Пі­сля при­бу­т­тя у Су­дак в Криму йо­го аре­што­ву­ють – за участь у сту­дент­сько­му гур­тку. За­бо­ро­ня­ють жи­ти в Москві й Пе­тер­бур­зі. Їде на бу­дів­ни­цтво за­лі­зни­ці в Се­ре­дню Азію. Пі­сля пів­то­ра­мі­ся­чної уча­сті в по­хо­ді ка­ра­ва­ну пи­ше ста­т­тю ”Рус­ский Тур­ке­стан”. Від­ві­дує ле­кції у Лув­рі та Сор­бон­ні. За­йма­є­ться олій­ним жи­во­пи­сом.

– одру­жу­є­ться із ху­до­жни­цею Мар­га­ри­тою Са­ба­шни­ко­вою. Її ба­тьки тор­гу­ють ча­єм. Мар­га­ри­та при­три­му­є­ться кон­се­рва­тив­них по­гля­дів. Про­жи­ли ра­зом рік. Пі­сля роз­лу­че­н­ня під­три­му­ва­ли дру­жні сто­сун­ки. Жін­ка від­ві­ду­ва­ла Во­ло­ши­на в Ко­кте­бе­лі. Він їздить до Па­ри­жа й Мо­скви – бе­ре участь у ви­став­ках і по­е­ти­чних ве­чо­рах, чи­тає ле­кції з істо­рії куль­ту­ри.

– при­пи­няє за­кор­дон­ні по­їзд­ки. Ви­сту­пає з ле­кці­я­ми у Сім­фе­ро­по­лі й Се­ва­сто­по­лі, ви­кла­дає на Ви­щих ко­ман­дних кур­сах, бе­ре участь в ор­га­ні­за­ції Фе­о­до­сій­ських ху­до­жніх май­сте­рень. 1921-го зна­йо­ми­ться з лі­кар­кою Ма­рі­єю За­бло­цькою – на 10 ро­ків мо­лод­шою. За­про­шує її жи­ти до свого бу­дин­ку. Через шість ро­ків оформ­ля­ють шлюб. Дру­жи­ні при­свя­тив вірш ”За­кли­на­н­ня (Ма­ру­сі)”.

– по­мер від ускла­дне­н­ня астми. По­хо­ва­ний на го­рі Ку­чук-Яни­шар бі­ля Ко­кте­бе­ля. КАР­ТИН СТВО­РИВ МА­КСИ­МІ­ЛІ­АН ВО­ЛО­ШИН. ПЕ­РЕ­ВА­ЖНО – КРИМСЬКІ ПЕЙЗАЖІ Й ПОРТ­РЕ­ТИ. ДЕ­Я­КІ РО­БО­ТИ ДОПОВНЮВАВ ВЛАСНИМИ ВІР­ША­МИ. БІЛЬ­ШІСТЬ ПО­ЛО­ТЕН ЗБЕРІГАЮТЬСЯ У ТРЕТЬЯКОВСЬКІЙ ГА­ЛЕ­РЕЇ, МУ­ЗЕЇ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИ­СТЕ­ЦТВА ІМ. ОЛЕКСАНДРА ПУ­ШКІ­НА В МОСКВІ ТА БУ­ДИН­КУ-МУ­ЗЕЇ ХУ­ДО­ЖНИ­КА В КО­КТЕ­БЕ­ЛІ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.