Не по­ду­ма­ла

Krayina - - ПОДОРОЖІ -

Чо­ло­вік із ви­гля­ду — тро­хи пи­ту­щий, має ро­ків за 40. На ка­со­ву ру­хо­му стрі­чку в су­пер­мар­ке­ті між бу­хан­кою хлі­ба й па­ке­том мо­ло­ка опу­скає па­чку пре­зе­рва­ти­вів. Удві­чі шир­ша за ньо­го жін­ка ви­ря­чує очі, штов­хає йо­го під лі­коть і при­со­ром­лює:

Мо­же, нам тре­ба тро­хи окре­мо по­жи­ти?

— О Бо­же, ма­ло­му ще сан­да­лі на лі­то не ку­пле­ні, а ти, Ан­дрєй, как всє­гда! Чо­ло­вік ім­пуль­сив­но ки­дає пре­зе­рва­ти­ви на­зад на ві­три­ну й, за­па­лю­ю­чи ци­гар­ку, про­жо­гом ви­ска­кує на­двір. Жін­ка су­не за ним із дво­ма на­би­ти­ми про­ду­кта­ми тор­ба­ми. — Ан­дрю­ша, не обі­жай­ся, я не по­ду­ма­ла! — во­на роз­тя­гує ко­жне сло­во. — Ти ж ба­чив, яка там ці­на сто­їть? Хі­ба вдо­ма ста­рих не­ма? Ан­дрю­ша ви­пу­скає з ро­та клу­бок ди­му: — От ба­чиш, Ка­тька, — ці­на сто­їть. А те, шо в ме­не сто­їть, те­бе не гре­бе? Мо­же, нам тре­ба тро­хи окре­мо по­жи­ти? Во­на но­гою під­су­ває тор­би ближ­че до чо­ло­ві­ка і по­вер­та­є­ться у су­пер­мар­кет. За кіль­ка хви­лин з’яв­ля­є­ться у две­рях усмі­хне­на: — Ста­рі сан­да­лі ма­ло­го почи­щу і хай ще по­хо­дить.

Володимир ГРИСЮК

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.