пра­цю­ють ”Укра­їн­ці біль­ше за європейців”

У НАС НЕПОГАНА ПОСТРАДЯНСЬКА ШКО­ЛА. ВО­НА НАВЧАЄ ПРЕДМЕТІВ, АЛЕ ВБИВАЄ ВСЕ, ЩО СТО­СУ­Є­ТЬСЯ КРЕАТИВНОСТІ, МИ­СЛЕ­Н­НЯ, СВОБОДИ ОСО­БИ­СТО­СТІ, – КА­ЖЕ МАР­КЕ­ТО­ЛОГ АН­ДРІЙ ФЕДОРІВ

Krayina - - ЛЮДИ ТА РЕЧІ -

– У НАС ТО­ЧНО НЕ МОНОТОННО, – МАР­КЕ­ТО­ЛОГ 38-РІ­ЧНИЙ АН­ДРІЙ ФЕДОРІВ СІ­ДАЄ НА ДИВАН У СВО­Є­МУ КА­БІ­НЕ­ТІ ЗІ СКЛЯНИМИ СТІ­НА­МИ. Офіс йо­го FEDORIV Hub роз­та­шо­ва­ний на Бе­са­раб­ці в Ки­є­ві. Над ди­ва­ном – ве­ли­ке по­ло­тно на мо­тив ”Гер­ні­ки” Па­бло Пі­кас­со, бі­ля вікна – ве­ло­си­пед і чер­во­ний го­дин­ник на ніж­ці-під­став­ці. Ка­бі­нет – у цен­трі про­сто­ро­го офі­су, де пра­цю­ють спів­ро­бі­тни­ки. В очі впа­да­ють яскра­ві стіль­ці та ма­ли­но­ве шту­чне ху­тро на ві­ша­ку.

Пі­сля Май­да­ну укра­їн­ці біль­ше ство­рю­ють?

– Пер­ша ре­а­кція на ре­во­лю­цію і вій­ну – ви­бух па­трі­о­ти­зму. Всі брен­ди ста­ли по­зи­ціо­ну­ва­ти се­бе як па­трі­о­ти, ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли на­ціо­наль­ні сим­во­ли. Хви­ля швид­ко спа­ла че­рез роз­ча­ру­ва­н­ня в дер­жав­них про­це­сах. Для укра­їн­ців кра­ї­на й дер­жа­ва – це рі­зні ре­чі. Лю­блять Укра­ї­ну як кра­ї­ну, як спіль­но­ту лю­дей, але не як дер­жа­ву. Па­трі­о­та­ми ста­ють у кри­ти­чні мо­мен­ти. А на що­день їх ці­ка­вить осо­би­ста ви­го­да. Пра­гне­мо в ЄС, бо укра­їн­цю близь­кий ком­фор­тний єв­ро­пей­ський по­бут. При­чо­му він уже не па­фо­сний. Зав­дя­ки ре­во­лю­ції по­ня­т­тя роз­ко­ші змі­ни­ло­ся. Во­на ста­ла схо­жою на єв­ро­пей­ську мі­ні­ма­лі­сти­чну. Те­пер пи­ша­ю­ться не до­ро­го­ви­зною, а ін­но­ва­ці­я­ми – пар­ком на да­ху чи но­ви­ми те­хно­ло­гі­я­ми бу­дів­ни­цтва.

Ку­пі­вель­на спро­мо­жність змі­ни­ла­ся?

– Укра­їн­ці збі­дні­ли. Не­має гро­шей ку­пу­ва­ти щось по-справ­жньо­му хо­ро­ше й жи­ти так, як у 2007-му чи 2013 ро­ках. Ба­га­то про­е­ктів у сфе­рі ла­кше­рі (пре­дме­ти роз­ко­ші. — Кра­ї­на) за­кри­ли. Їхні спо­жи­ва­чі ви­їха­ли з Укра­ї­ни. Однак то­рік актив­ність бі­зне­сів зро­сла удві­чі, по­рів­ня­но з по­пе­ре­днім.

Який образ укра­їн­сько­го бі­зне­сме­на?

– Це – рі­ша­ло, який їздить ”Мер­се­де­сом” у Ка­бмін, до­мов­ля­є­ться з чи­нов­ни­ка­ми, дає ха­ба­рі, бу­дує схе­ми, при­смо­кту­є­ться до бю­дже­ту. Кіль­кість бі­зне­сів, ко­трі так жи­вуть, за­шка­лює. Це ве­ли­кий ор­га­нізм, де всі го­во­рять ”геть ко­ру­пцію”, а на­справ­ді за­йма­ю­ться нею. Су­спіль­ство ли­це­мір­не. Чо­мусь вва­жа­ють, ко­ру­пція сто­су­є­ться ли­ше пре­зи­ден­та й де­пу­та­тів Вер­хов­ної Ра­ди, а не тих, хто дає ха­ба­ра лі­ка­ре­ві. Ми за­сну­ва­ли Спіл­ку укра­їн­ських під­при­єм­ців. Ство­рю­є­мо образ нор­маль- но­го бі­зне­сме­на – лю­ди­ни з іде­єю, при­стра­стю, ві­рою, без стра­ху, яка ство­рює ком­па­нію з ну­ля.

Укра­ї­ні бра­кує та­ких?

– Щоб еко­но­мі­ка бу­ла жи­ва, дер­жа­ві по­трі­бні два міль­йо­ни під­при­єм­ців. Їх є до 500 ти­сяч. На дер­жав­ній слу­жбі має бу­ти вче­тве­ро мен­ше лю­дей. Ре­шта по­вин­ні пе­ре­йти з про­це­су ні­чо­го­не­ро­бле­н­ня у вла­сну спра­ву. Хай кри­хі­тну – від­кри­ти ка­фе, на­при­клад.

У кри­ти­чні мо­мен­ти укра­їн­ці ста­ють па­трі­о­та­ми. А на що­день їх ці­ка­вить осо­би­ста ви­го­да

Ре­сто­ран­ний бізнес роз­ви­ва­є­ться?

– Ба­га­то по­до­ро­жую Єв­ро­пою. За остан­ні п’ять ро­ків у ре­сто­ран­но­бар­ній куль­ту­рі Ки­є­ва став­ся злет. У нас сма­чні­ше й де­шев­ше, ніж у Єв­ро­пі. У нас су­пе­р­які­сна ка­ва ко­штує 1,5 єв­ро, а там – 5. В Ав­стрії у не­ді­лю всі ба­ри за­кри­ва­ють, в Укра­ї­ні – ні­ко­ли. У сві­ті не­ма ці­ло­до­бо­вих за­кла­дів, у нас – ку­па. Але ми це не ці­ну­є­мо. Вва­жа­є­мо, що так має бу­ти.

Укра­їн­ці – ге­до­ні­сти?

– Укра­їн­ці – гре­ки. Один мій клі­єнт ска­зав: ”Та­ке вра­же­н­ня, що Ки­їв – ве­ли­че­зне мі­сто на бе­ре­зі Се­ред-

То­рік актив­ність бі­зне­сів зро­сла удві­чі, по­рів­ня­но з по­пе­ре­днім

Ан­дрій ФЕДОРІВ

38 ро­ків, мар­ке­то­лог На­ро­див­ся в Ки­є­ві. Ма­ти – ре­жи­сер фі­лар­мо­нії, ба­тько – му­зи­кант. ”Із ба­тьком не спіл­ку­ю­ся. Ба­тьком для ме­не був дід-кі­но­ре­жи­сер”. За­кін­чив Ін­сти­тут жур­на­лі­сти­ки Київського на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Та­ра­са Шев­чен­ка. Був огля­да­чем від­ді­лу мар­ке­тин­гу жур­на­лу ”Ка­пі­тал”. Одно­ча­сно пра­цю­вав ака­унт-ме­не­дже­ром у ре­клам­но­му агент­стві Adell Saatchi & Saatchi. 2002 ро­ку за­сну­вав ре­клам­не агент­ство для бі­зне­су ”Абри­кос”. За п’ять ро­ків став най­мо­лод­шим ла­у­ре­а­том пре­мії ”Слід у ре­кла­мі” – за вне­сок у роз­ви­ток ре­клам­но­го рин­ку. 2010-го створив брен­дин­го­ве агент­ство FEDORIV. Го­ло­ва прав­лі­н­ня Все­укра­їн­ської ре­клам­ної ко­а­лі­ції – най­кру­пні­шої про­фе­сій­ної асо­ці­а­ції Укра­ї­ни в га­лу­зі ре­кла­ми й мар­ке­тин­гу. Ви­кла­дає мар­ке­тинг та ін­но­ва­ції в Бізнес-шко­лі при Ки­є­во-Мо­ги­лян­ській ака­де­мії. Ро­зро­бив кіль­ка­сот брен­дів. Зокре­ма – ло­го­ти­пи ”Но­вої по­шти”, сай­та ого­ло­шень OLX, про­вів ре­брен­динг ”Оща­дбан­ку”. Ке­рує Фун­да­ці­єю Да­ри­ни Жол­дак (пер­ша дру­жи­на – га­ле­рис­тка, по­мер­ла від зу­пин­ки сер­ця 2012 ро­ку), яка по­пу­ля­ри­зує чи­та­н­ня. Улю­бле­ні книж­ки – ”12 стіль­ців” і ”Зо­ло­те те­ля” Іль­фа й Пе­тро­ва. Слу­хає ста­рий рок, лю­бить еле­ктрон­ну му­зи­ку, джаз. Дру­жи­на Яро­сла­ва Гресь, 34 ро­ки, – вла­сни­ця пі­а­р­агент­ства. Ви­хо­ву­ють до­ньок 12-рі­чну Яри­ну, 9-рі­чну Ка­те­ри­ну й 5-рі­чну Іван­ну та си­на Лу­ку, 1,5 ро­ку. Жи­вуть у Ки­є­ві

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.