ДИТЯЧИЙ ЖУР­НАЛ, ЩО ЗАКОПАЛИ В БІДОНІ

Krayina - - ДОКУМЕНТ - текст: Ігор ШЕВЧУК, фото: Ва­ле­рій ШМАКОВ

”Чи­тай жур­на­лик так, щоб йо­го не ба­чи­ли не­до­брі й дур­ні лю­ди. Хо­вай йо­го пе­ред во­ро­гом. Ко­ли во­рог на­бли­жа­є­ться і не мо­жна сховати жур­на­лик – знищ йо­го”, – на­пи­са­но на пер­шій сто­рін­ці дитячого жур­на­лу ”Ма­лі дру­зі”. Три при­мір­ни­ки ви­да­н­ня зна­йшли в Янів­сько­му лі­сі бі­ля Льво­ва 9 сер­пня 2017 ро­ку. Ле­жа­ли за­ко­па­ні в алю­мі­ні­є­во­му бідоні ра­зом із до­ку­мен­та­ми Укра­їн­ської пов­стан­ської ар­мії. По­су­ди­на про­бу­ла в зем­лі 66 ро­ків. Її пе­ре­да­ли до На­ціо­наль­но­го му­зею жертв оку­па­цій­них ре­жи­мів ”Тюр­ма на Лон­цько­го” у Льво­ві. Там жур­на­ли від­ре­став­ру­ють, оци­фру­ють і ви­кла­дуть у вільний до­ступ в ін­тер­нет. – ”Ма­лі дру­зі” – ви­да­н­ня для ді­тей ві­ком до 10 ро­ків. Во­но – ви­ня­тко­ве, бо пов­стан­ці рід­ко ви­да­ва­ли й по­ши­рю­ва­ли ма­те­рі­а­ли для мо­лод­ших ді­тей. За­зви­чай дру­ку­ва­ли книж­ки й жур­на­ли для під­лі­тків. Ті мо­гли всту­пи­ти в ла­ви мо­ло­ді ОУН, – ка­же ди­ре­ктор ”Тюр­ми на Лон­цько­го” Ру­слан За­бі­лий, 42 ро­ки.

Знай­де­ні жур­на­ли бу­ло ви­да­но 1948-го в під­піль­ній дру­кар­ні ОУН ім. Ва­си­ля Хо­ми­на на псев­до ”Бо­рис”. Її мі­сце роз­та­шу­ва­н­ня не­ві­до­ме. Дру­ку­ва­ли на шкіль­них зо­ши­тах із чер­во­ни­ми лі­ні­я­ми по­лів. Їх роз­рі­за­ли на дві ча­сти­ни і зчі­пля­ли між со­бою скрі­пка­ми. Ма­ють 24 сторінки. У ”Ма­лих дру­зях” пу­блі­ку­ва­ли за­мі­тки з істо­рії Укра­ї­ни та роз­по­віді про ді­тей, які до­по­ма­га­ли пов­стан­цям. В одно­му з но­ме­рів йшло­ся про се­ло То­ки – те­пер Пі­дво­ло­чи­ський ра­йон на Тер­но­піль­щи­ні. Там­те­шню шко­лу пе­ре­ві­ря­ло ра­йон­не ке­рів­ни­цтво. Пе­ред при­їздом ре­ві­зо­ра учні ви­ві­си­ли в шкіль­ній за­лі три­зуб. А п’яти­кла­сник ви­ко­лов очі на порт­ре­ті Ста­лі­на. У жур­на­лі мо­жна бу­ло по­чи­та­ти вір­ші-за­гад­ки:

”Не­сві­ти­тьі­не­гріє, хоч”сон­цем”на­зи­ва­ють, не­лю­би­тьнас,не­пе­стить. а”ба­тьком”ве­ли­ча­ють. Дур­ний­сам,мов­той­пень, Ака­жу­тьще–”учи­тель”. Ураб­ствов­сі­хза­гнав, Пов­стан­ці­ка­жуть–”кат”, Гру­зи­ни­ка­жуть–Ка­їн. Хтож­справ­ді­він­та­кий? Ану,вга­дай­те!”

Ав­то­ри жур­на­лу при­ду­ма­ли й опи­са­ли гру ”Ста­лін і ра­ди”. Одно­го з ді­тей при­зна­ча­ли ”Ста­лі­ним”. Ін­ші ро­блять усе так са­мо, як він. Пі­дні­ма­ють лі­ву ру­ку, пра­ву но­гу, стри­ба­ють, тор­ка­ю­ться ру­кою за ву­хо. Якщо хтось з уча­сни­ків гри по­ми­ля­є­ться, ді­ти кри­чать: ”Ухил!”, ”Пе­ре­кру­че­н­ня!” Той, що по­ми­лив­ся, стає но­вим ”Ста­лі­ним”.

”По ви­ко­ри­стан­ні дай жур­на­лик сво­є­му то­ва­ри­ше­ві, яко­му до­ві­ря­єш, і ска­жи, щоб і він йо­го пе­ре­чи­тав, – ра­дять на шпаль­тах ”Ма­лих дру­зів”. – Ко­му не до­ві­ря­єш – пе­ре­дай жур­на­лик, але так, щоб ні­хто не ба­чив, хто це зро­бив”.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.