РЕФОРМИ НЕ ЗАКІНЧАТЬСЯ НІКОЛИ

ШВИДКІСТЬ І ГЛИБИНА РЕФОРМ ЗАЛЕЖАТЬ УЖЕ ВІД УКРА­ЇН­ЦІВ, А НЕ ВІД ПОЛІТИКІВ, – КА­ЖЕ ЕКСПЕРТ ІЗ ДОВГОТЕРМІНОВИХ СТРАТЕГІЙ ЄВГЕН ГЛІБОВИЦЬКИЙ

Krayina - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Які основ­ні ви­кли­ки сто­ять за­раз пе­ред Укра­ї­ною?

– Остан­нє сто­лі­т­тя ми не мо­гли ви­рі­ши­ти про­бле­му без­пе­ки, то­му мали дуже су­во­рі на­слід­ки – по­чи­на­ю­чи із втра­ти не­за­ле­жно­сті й Го­ло­до­мо­ру, за­кін­чу­ю­чи жор­сто­ки­ми на­слід­ка­ми Другої світової, ра­дян­ськи­ми ре­пре­сі­я­ми, Чор­но­би­лем і стра­шни­ми еко­но­мі­чни­ми кри­за­ми. Як су­спіль­ство не мо­гли са­мі при­йма­ти рі­ше­н­ня. Не впев­не­ний, що за­раз здатні ро­би­ти це су­ве­рен­но. Але вчи­мо­ся. Не­за­ле­жній Укра­ї­ні – три ро­ки. Во­на постала на Майдані у 2013–2014-х. Ми­слить, як 3-річна ди­ти­на. За­ча­та 24 сер­пня 1991-го. Бу­ло ві­кно мо­жли­во­стей, які вда­ло­ся ре­а­лі­зу­ва­ти. Низь­кий уклін тим, хто це зро­бив. Те, що від­бу­ло­ся то­го дня, у хри­сти­ян­ських ка­те­го­рі­ях кла­си­фі­ку­є­ться як ди­во. Не ду­маю, що мали мо­жли­вість ре­а­лі­зу­ва­ти не­за­ле­жність – ли­ше за­ча­ти. Час до Ре­во­лю­ції гі­дно­сті – стан ва­гі­тно­сті. 1991-го отри­ма­ли обо­лон­ку дер­жа­ви. Во­на не мо­гла ста­ти три­маль­ною кон­стру­кці­єю зра­зу. Му­си­ла на­пов­ни­ти­ся су­спіль­ством, яке змо­же жи­ти за но­ви­ми пра­ви­ла­ми. Уже не з на­ми по­ло­ви­на тих людей, які го­ло­су­ва­ли за не­за­ле­жність на ре­фе­рен­ду­мі. За­мість них – но­ві ви­бор­ці. Ві­ді­йшли ті, які осо­би­сто пе­ре­жи­ли Ра­дян­ський Со­юз, які бу­ли про­ду­ктом ті­єї си­сте­ми. Во­ни мо­гли го­ло­су­ва­ти за На­ро­дний рух. Во­дно­час ідеї одно­пар­тій­но­сті, цен­тра­лі­зо­ва­ної вла­ди, ав­то­кра­тії – бу­ли для них при­ро­дни­ми. Мо­жу мати пре­тен­зії до яко­сті су­джень тих, хто за­раз упер­ше го­ло­сує. Чи сві­до­мо во­ни оби­ра­ють вла­ду? Але в них не­має стра­ху, як у ра­дян­ських людей. На ко­жних пре­зи­дент­ських і пар­ла­мент­ських го­ло­су­ва­н­нях наш ви­бо­рець при­ймає скла­дні­ше рі­ше­н­ня. Ра­ні­ше йшли за про­стою схе­мою: по­до­ба­є­ться – не по­до­ба­є­ться, зло – до­бро. Уже є ви­бор­ці, які хо­чуть під­три­ма­ти пар­тію для май­бу­тньо­го по­сту­пу. У сім’ях роз­ді­ля­ють го­ло­си, ви­хо­дя­чи з то­го, який роз­клад має бу­ти в пар­ла­мен­ті, не скла­да­ю­чи яй­ця в один ко­шик. Ба­чи­мо зна­чно скла­дні­ші під­хо­ди, дум­ку на пер­спе­кти­ву.

За таких умов по­трі­бні до­стро­ко­ві ви­бо­ри?

– До­ча­сність менш ва­жли­ва, ніж че­сність кам­па­нії, спро­мо­жність фо­к­усу­ва­ти­ся на ва­жли­вих пи­та­н­нях. У сто­літ­ті, ко­ли най­біль­шим ви­кли­ком для людей бу­ла без­пе­ка, ви­бор­чі кам­па­нії зо­се­ре­дже­ні на менш ва­жли­вих ви­кли­ках. З 1991-го три чвер­ті кам­па­ній бу­ли про мо­ву і став­ле­н­ня до ми­ну­ло­го, роз­ко­лю­ю­чи кра­ї­ну нав­піл. Для си­сте­ми ко­ру­пції в та­кій си­ту­а­ції все про­сто – ро­би­ти став­ки на оби­два та­бо­ри й отри­му­ва­ти ди­ві­ден­ди. Мов­ні за­ко­ни й де­ба­ти про Укра­їн­ську пов­стан­ську ар­мію бу­ли шир­мою, за якою зни­щу­ва­лась ар­мія, за­тя­гу­вав­ся за­шморг енер­го­не­ефе­ктив­но­сті, при­ду­шу­ва­лась іні­ці­а­ти­ва.

Пи­сьмен­ни­ки Юрій Ан­дру­хо­вич і Та­рас Про­ха­сько дня­ми до­сить кри­ти­чно ви­сло­ви­ли­ся про ро­сій­сько­мов­них укра­їн­ців.

– Це одна з най­ва­жли­ві­ших дис­ку­сій. Во­на – не про мо­ву, а про став­ле­н­ня укра­їн­ців до се­бе ін­ших. За­раз ця дис­ку­сія три­ває у спо­сіб, що спо­ну­кає до отри­ман-

НЕЗАЛЕЖНА УКРА­Ї­НА ПОСТАЛА НА МАЙДАНІ 2013–2014 РОКАХ МОВА І ГАРАНТОВАНИЙ АРЕАЛ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ – ЦЕ СКЛАДОВА БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.