Шер­лок Холмс зро­бив Ко­на­на Дой­ля міль­йо­не­ром

Krayina - - ДАТИ -

”Я ОДРАЗУ ЗРОЗУМІВ, ЦЕ РОБОТА НАЙВИЗНАЧНІШОГО АВТОРА КОРОТКОЇ ПРОЗИ ВІД ЧАСІВ ЕДҐАРА АЛЛАНА ПО”, – ка­же ре­да­ктор лон­дон­сько­го жур­на­лу The Strand Magazine Гер­бер Сміт про лі­ка­ря 33-рі­чно­го Ар­ту­ра Ко­на­на Дой­ля. Про­тя­гом ро­ку що­мі­ся­ця пу­блі­кує по одно­му йо­го опо­відан­ню. Ти­раж ви­да­н­ня й до­хо­ди зро­ста­ють удві­чі. Ре­да­кція пла­тить ав­то­ро­ві у рік 1,6 тис. фун­тів стер­лін­гів – $1,35 млн на сьо­го­дні­шні гро­ші. Це вп’яте­ро біль­ше, ніж Дой­лю да­ва­ла лі­кар­ська пра­кти­ка. Він стає най­більш опла­чу­ва­ним пи­сьмен­ни­ком у сві­ті. 14 жов­тня 1892-го ре­да­кція ви­пу­скає збір­ку

ПІ­СЛЯ РОЗКРИТТЯ ЗЛОЧИНІВ ВЖИВАЄ КОКАЇН І МОРФІН

”При­го­ди Шер­ло­ка Холм­са” ти­ра­жем 10 тис. при­мір­ни­ків для Ве­ли­кої Бри­та­нії та ще 4,5 тис. – для США. Сер Ар­тур Ко­нан Дойль ро­дом із шо­тланд­сько­го міста Един­бург. По­чи­нає пи­са­ти під час на­вча­н­ня в мі­сце­во­му уні­вер­си­те­ті на­при­кін­ці 1870-х. У опо­відан­ні ”Етюд у ба­гря­них то­нах” упер­ше зга­дує про де­те­кти­ва Шер­ло­ка Холм­са. Йо­го про­то­тип – Джо­зеф Белл – про­фе­сор Един­бурзь­ко­го уні­вер­си­те­ту. ”Ки­нув­ши го­стрий по­гляд на чер­го­во­го па­ці­єн­та, він міг ви­зна­чи­ти за­хво­рю­ва­н­ня, про­фе­сію і на­віть ха­ра­ктер хво­ро­го, – зга­ду­вав пи­сьмен­ник. – За кіль­ка се­кунд ді­зна­вав­ся про ньо­го біль­ше, ніж я з усіх сво­їх по­пе­ре­дніх роз­пи­тів”. Від ньо­го ж бе­ре де­ду­ктив­ний ме­тод і шкі­дли­ві зви­чки – вжи­ва­н­ня ко­ка­ї­ну та мор­фі­ну. Лі­те­ра­тур­ний ге­рой на­зи­ває їх ви­на­го­ро­дою за розкриття злочинів. ”На зріст він був біль­ше ше­сти фу­тів. По­гляд мав го­стрий, про­ни­зли­вий. Тон­кий ор­ли­ний ніс на­да­вав йо­го облич­чю ви­ра­зу жи­вої енер­гії. Ква­дра­тне під­бо­рі­д­дя го­во­ри­ло про рі­шу­чий ха­ра­ктер”, – опи­сує Холм­са йо­го друг до­ктор Джон Ва­тсон. Са­ме від йо­го іме­ні ве­де­ться ви­клад біль­шо­сті істо­рій у ”При­го­дах Шер­ло­ка Холм­са”. Ар­тур Ко­нан Дойль ви­дає про де­те­кти­ва дев’ять кни­жок – чо­ти­ри ро­ма­ни та п’ять збі­рок, що мі­стять 56 опо­відань. Тво­ри про Холм­са пе­ре­кла­да­ють на 76 мов. Пи­сьмен­ник по­ми­рає 7 ли­пня 1930 ро­ку від сер­це­во­го на­па­ду у вла­сно­му бу­дин­ку в мі­сте­чку Кро­у­бо­ро на схо­ді Ан­глії. Хо­ва­ють не­по­да­лік від до­му. 99,96 ВІДСОТКА ГОЛОСІВ ОТРИМАВ НА ПЕРШИХ В ІСТО­РІЇ ІРАКУ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИ­БО­РАХ 15 ЖОВ­ТНЯ 1995 РО­КУ САДДАМ ХУСЕЙН. КЕРУВАВ КРАЇНОЮ ДО 2003-ГО. ТО­ДІ, ЩОБ ПРИПИНИТИ РОЗРОБКИ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ, ІРАК ЗАХОПИЛИ АМЕРИКАНСЬКІ ВІЙСЬКА. ХУСЕЙНА АРЕШТУВАЛИ І СТРАТИЛИ ”В СССР на­счи­тыва­ли око­ло 5 мил­ли­о­нов де­тей, стра­да­ю­щих эну­ре­зом. Сре­дне­му са­на­то­рию на об­слу­жи­ва­ние та­кой мас­сы ну­жно было бы по­тра­тить пять тысяч лет! А с по­мо­щью те­ле­ви­де­ния та­кая же ра­бо­та по­тре­бо­ва­ла бы ли­шь 3–5 ча­сов эфир­но­го вре­ме­ни”, – по­яснює по­ча­ток гі­пно­ти­чних се­ан­сів на те­ле­ба­чен­ні пси­хо­те­ра­певт Ана­то­лій Ка­шпі­ров­ський. Упер­ше ви­йшов у ефір 8 жов­тня 1989 ро­ку. Раз на два ти­жні вів про­гра­му ”Се­ан­си здо­ров’я” 14 жов­тня 1770 ро­ку бі­ля гир­ла при­то­ки Дні­пра рі­чки Мо­кра Мо­сков­ка за­кла­ли Оле­ксан­дрів­ську фор­те­цю – те­ри­то­рія су­ча­сно­го міста За­по­ріж­жя. Нав­ко­ло май­бу­тніх укрі­плень роз­се­ли­ли за­су­дже­них до ка­тор­ги й се­лян-за­ро­бі­тчан. Во­ни ко­па­ли ро­ви й на­си­па­ли ва­ли. На­ве­сні та­лі во­ди за­то­пи­ли мі­сце бу­дів­ни­цтва. Йо­го пе­ре­не­сли на 2 км. За п’ять ро­ків зве­ли фор­те­цю у ви­гля­ді 15-ку­тної зір­ки, пло­щею 130 га. Умі­сти­ла гар­ні­зон із пів­ти­ся­чі сол­дат. 1800-го з по­се­ле­н­ня зня­ли ста­тус вій­сько­во­го об’єкта. З на­се­ле­н­ням май­же 2 тис. осіб во­но пе­ре­тво­ри­ло­ся на по­ві­то­ве мі­сте­чко.

14 жов­тня 1836 ро­ку свя­ще­ни­ки Ми­ко­ла Усти­я­но­вич, Юлі­ан Ве­ли­чков­ський і Мар­кі­ян Ша­шке­вич упер­ше ви­го­ло­си­ли про­по­віді укра­їн­ською мо­вою на Га­ли­чи­ні. Пер­ший зро­бив це в цер­кві Свя­тої Па­ра­ске­ви, дру­гий – в Успен­ській, тре­тій – у со­бо­рі Свя­то­го Юра у Льво­ві. До­ти про­по­від­у­ва­ли ли­ше ла­тин­ською та поль­ською.

14 жов­тня 1918-го у крим­сько­му мі­сті Сім­фе­ро­поль роз­по­чав ро­бо­ту Тав­рій­ський уні­вер­си­тет. Пе­ред цим пів­острів звіль­ни­ли від біль­шо­ви­ків війська УНР. За до­мов­ле­но­стя­ми з геть­ма­ном Пав­лом Ско­ро­пад­ським, те­ри­то­рія під­по­ряд­ко­ву­ва­ла­ся ні­ме­цькій адмі­ні­стра­ції. Іні­ці­а­то­ром ство­ре­н­ня на­вчаль­но­го за­кла­ду був член гу­берн­ської ар­хів­ної ко­мі­сії Со­ло­мон Крим. Він узяв на се­бе біль­шу ча­сти­ну ор­га­ні­за­цій­них ви­трат. Від­кри­вав уні­вер­си­тет ра­зом із ко­ман­ду­ва­чем ні­ме­цьки­ми вій­ська­ми Ру­доль­фом фон Ко­шем. Про­тя­гом ро­ку за­клад очо­лю­вав ака­де­мік Володимир Вер­над­ський. Пі­сля вста­нов­ле­н­ня вла­ди біль­шо­ви­ків, пе­ре­йме­но­ва­ний у Крим­ський уні­вер­си­тет іме­ні Ми­хай­ла Фрун­зе.

Ма­лю­нок бри­тан­сько­го ху­до­жни­ка Сі­дні Пе­дже­та (1860–1908) до пер­шо­го ви­да­н­ня книж­ки ”При­го­ди Шер­ло­ка Холм­са”, що ви­йшло 14 жов­тня 1892 ро­ку

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.