”ЧО­ЛО­ВІК У ПОГРЕБІ СХОВАВСЯ. ПОДЗВОНИВ, СТАВ ПРОСИТИ ПРОБАЧЕННЯ ЗА ВСЕ, ПРОЩАВСЯ”

ЯК СЕ­ЛО ПАВЛІВКА ОГОВТУЄТЬСЯ ПІ­СЛЯ ВИБУХІВ НА НАЙБІЛЬШОМУ В УКРА­Ї­НІ СКЛА­ДІ БОЄПРИПАСІВ

Krayina - - РЕПОРТАЖ -

26 ве­ре­сня ви­бу­хнув най­біль­ший склад боєприпасів в Укра­ї­ні – 48-й ар­се­нал Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни. Роз­та­шо­ва­ний по­бли­зу рай­цен­тру Ка­ли­нів­ка на Він­нич­чи­ні. Близь­ко 22:00 ро­зір­ва­ли­ся пер­ші ар­ти­ле­рій­ські сна­ря­ди. За ніч ева­ку­ю­ва­ли по­над 28 ти­сяч жи­те­лів міста Ка­ли­нів­ка та сіл Павлівка, Саль­ник, Ме­двід­ка, До­ро­жне, Стри­жав­ка. По­вер­ну­ли­ся до до­мі­вок за дві до­би П’ЯТНИ­ЦЯ, 29 ВЕ­РЕ­СНЯ. 13:00. – ВІ­СІМ МІ­СЯ­ЦІВ ПРО­ЖИВ ПІД ”ГРАДАМИ” В ДОНЕЦЬКУ. Звик до вибухів бі­ля ае­ро­пор­ту, але втік на ба­тьків­щи­ну – в рі­дне се­ло Но­ва Гре­бля Ка­ли­нів­сько­го ра­йо­ну, звід­ки ро­дом. По­тім взнав, із до­не­цької ха­ти оста­ли­ся одні ру­ї­ни. Її роз­тро­щи­ло ”Градами”, – та­ксист по­го­джу­є­ться від­вез­ти у се­ло Павлівка, за 2 км від ар­се­на­лу, де до­сі де­то­ну­ють боє­при­па­си. На­зи­ва­є­ться Іго­рем. Та­ксі в Ка­ли­нів­ці не вда­є­ться ви­дзво­ни­ти. Мі­сце­ві дру­зі при­си­ла­ють бі­лий ”Ла­нос”. За про­їзд від­даю 60 грн. – Бук валь­но вчо­ра по Ка­ли­нів­ці тіль­ки п’ять та­кси­стів їзди­ли. За­ка­зів тьма. Сво­єю на­мо­тав не мен­ше 400 кі­ло­ме­трів за пів­дня. Лю­ди до­до­му вер­та­ю­ться, а рей­со­ві ав­то­бу­си ще не по­ча­ли хо­ди­ти. В’їжджа­є­мо у се­ло Павлівка, за кі­ло­метр від Ка­ли­нів­ки. Пер­ший бу­ди­нок – пов­ні­стю спа­ле­ний. Тхне зга­ри­щем, що про­дов­жує тлі­ти. На зе­ле­ні шта­хе­ти спи­ра­є­ться 70-рі­чна Ні­на КОВАЛЬЧУК у жов­тій хус­тці й бла­ки­тній ко­фті. Взу­та у за­тер­ті ста­рі бур­ки. – Я– жи­вий труп. Три дні очей не зми­ка­ла. Мрію в ти­хень­ко­му ку­то­чку за­сну­ти кре­пко й ні­ко­го не ба­чи­ти, не чу­ти, – тре ви­пла­ка­ні чер­во­ні очі. – До­бре, що су­сі­ди нас прийня­ли. Яро­щу­ки – ду­же до­брі лю­ди. У них три­по­вер­хо­вий дом. На­дьо­жний, із за­лі­зо­бе­тон­ним під­ва­лом. Є де роз­мі­сти­ти­ся. Кіль­ка ро­ків то­му вби­ли їхньо­го си­на-хі­рур­га. Юра ви­йшов пі­сля опе­ра­ції – і на ньо­го на­пав ане­сте­зі­о­лог та й за­ко­лов. Жін­ка при­га­дує ніч вибухів. – Ду­ма­лось, що якісь уче­нія. Так ба­ба­хну­ло! Кри­чу ді­ду: всьо, вой­на

В ПАНІЦІ НЕ ВЗЯЛИ ДО­КУ­МЕН­ТІВ. ГРО­ШІ ПІД КОВРОМ ЗАБУЛИ

по­ча­лась. Дзво­ню су­сід­ці. Іра в труб­ку: ”Ті­кай­те, сна­ря­ди зри­ва­ю­ться”. Як ми по­ля­ка­ли­ся! Сві­тло по­га­сло. Фо­на­рик пе­ре­го­рів. Дзво­нить син, що вже їде за на­ми. Схо­пи­ли те­плі кур­тки –і в до­ро­гу. В паніці не взяли до­ку­мен­тів. Гро­ші під ковром забули. Три­ма­ли на чор­ний день –

26 ве­ре­сня, близь­ко 22:00, по­чав ви­бу­ха­ти 48-й ар­се­нал Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни Укра­ї­ни. Лю­ди спер­шу ду­ма­ли, що це са­лют на честь дня народження президента Пе­тра По­ро­шен­ка

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.