Не ро­зу­мію, в чо­му під­вох

Krayina - - ПОДІЇ -

сту­ден­ти. За­ли­ши­ли­ся до­ро­гі чи в по­га­но­му ста­ні – за мі­стом, із плі­сня­вою і без зру­чно­стей. Го­спо­да­рі при­стой­но­го жи­тла ча­сто став­лять умо­ви: не бе­руть іно­зем­ців, пе­ре­се­лен­ців, із тва­ри­на­ми. Квар­ти­ри зда­ють ли­ше сі­мей­ним па­рам без ді­тей або дів­ча­там. За вка­за­ною по­се­ре­дни­ком адре­сою їде­мо та­ксі. Го­спо­да­рі – лі­тнє по­друж­жя. Зу­стрі­ча­ють на по­ро­зі. По­ка­зу­ють ве­ли­ку кім­на­ту, ван­ну та ку­хню. Скрізь – ре­монт і су­ча­сні ме­блі. – Не ро­зу­мію, в чо­му під­вох, – ше­по­че Окса­на. – До­ку­мен­ти в по­ряд­ку, ці­на нор­маль­на з вклю­че­ною в неї ко­му­нал­кою. Зна­ють, я ва­гі­тна й оди­но­ка. Під­пи­шу до­го­вір. – Ми су­ча­сні лю­ди, – каже го­спо­дар. – Нор­маль­но ста­ви­мо­ся до всіх. Це – бі­знес. Го­лов­не, аби гро­ші пла­ти­ли. За два мі­ся­ці Окса­на на­ро­ди­ла хло­пчи­ка. Зго­дом го­спо­да­рі під­ня­ли їй ці­ну в пів­то­ра ра­зу. – До­го­вір на­зва­ли ”філь­ки­ною гра­мо­тою”, – го­во­рить Окса­на. – Ска­за­ли, мен­ше пла­ти­ла, бо в квар­ти­рі жи­ла одна. А те­пер нас двоє.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.