Яну­ко­вич не за­брав із со­бою ви­да­н­ня Іва­на Фе­до­ро­ва. Ви­дно, не вва­жав їх цін­ни­ми

УКРА­ЇН­СЬКІ КОЛЕКЦІОНЕРИ ВТРА­ЧА­ЮТЬ ІН­ТЕ­РЕС ДО РО­СІЙ­СЬКОЇ КНИЖ­КИ

Krayina - - ЗАХОПЛЕННЯ - текст: Ан­на БАЛАКИР, фо­то: Сер­гій СТАРОСТЕНКО

УКРА­ЇН­СЬКА КНИЖКА – не­до­оці­не­на, ма­ло до­слі­дже­на. А нам є що по­ка­за­ти. По-пер­ше – ху­до­жнє оформ­ле­н­ня. Зокре­ма, укра­їн­ський аван­гард 1920-х. Про ньо­го зна­ють у сві­ті. Ба­чив та­кі книж­ки у нью-йорк­сько­му ”Ме­тро­по­лі­тен му­зеї”. По-друге – на­ші ста­ро­дру­ки. В Остро­зі Іван Фе­до­ров ви­дав пер­шу Бі­блію всьо­го пра­во­слав­но­го сві­ту 1581 ро­ку. БУКІНІСТИЧНИЙ АУ­КЦІОН ”УКРА­ЇН­СЬКА КНИ­ГА” –

єди­ний про­фе­сій­но за­йма­є­ться на­шою книж­кою. За­да­є­мо ко­ле­кціо­не­рам на­пря­мок, фор­му­є­мо смак. Хто ра­ні­ше зби­рав ро­сій­ську лі­те­ра­ту­ру, пе­ре­клю­чив­ся на укра­їн­ську. Бо ба­чать: ін­те­рес до ро­сій­ської втра­ча­є­ться. НА НА­ШІ АУ­КЦІО­НИ РЕЄСТРУЮТЬСЯ ІНО­ЗЕМ­ЦІ.

Мо­жна за­о­чно зро­би­ти став­ку, за­те­ле­фо­ну­ва­ти, при­сла­ти сво­го пред­став­ни­ка. На на­сту­пні ау­кціо­ни хо­че­мо за­лу­ча­ти ве­ли­кі сві­то­ві бі­бліо­те­ки. На­при­клад, ба­га­то укра­їн­ських ви­дань ку­пує бі­бліо­те­ка Кон­гре­су США. ПІДБІР КО­ЛЕ­КЦІЇ ДО АУ­КЦІО­НУ ЗА­ЙМАЄ ЗО ДВА МІ­СЯ­ЦІ. Біль­шість ло­тів – пре­дме­ти з при­ва­тних зі­брань. Де­які ре­чі ці­ле­спря­мо­ва­но шу­ка­є­мо се­ред ко­ле­кціо­не­рів і про­фе­сій­них ди­ле­рів. НА ПЕР­ШЕ ВИ­ДА­Н­НЯ УКРА­ЇН­СЬКОЮ МО­ВОЮ ПО­ВІ­СТІ ”КОЛГОСП ТВА­РИН” ДЖОР­ДЖА ОР­ВЕЛ­ЛА ПОЛЮВАЛИ РІК. Спер­шу – по при­ва­тних ко­ле­кці­ях в Укра­ї­ні. Під­клю­чи­ли ди­ле­рів на За­хо­ді. Бу­ла в лон­дон­сько­го зби­ра­ча. Але її встигли пе­ред на­ми пе­ре­хо­пи­ти. Зна­йшов її в Укра­ї­ні, ку­ди по­тра­пи­ла із Західної Єв­ро­пи. ”КОЛГОСП ТВА­РИН” УКРА­ЇН­СЬКОЮ – ПЕР­ШИЙ У СВІ­ТІ ПЕ­РЕ­КЛАД ПО­ВІ­СТІ ІН­ШОЮ МО­ВОЮ. ВИ­ЙШОВ ДРУКОМ У МЮНХЕНІ 1947 РО­КУ. Ор­велл на­пи­сав до ньо­го пе­ред­мо­ву, ві­дмо­вив­ся від го­но­ра­ру й час­тко­во опла­тив ви­да­н­ня. Був зна­йо­мий із пе­ре­кла­да­чем Іва­ном Шев­чен­ком. Ра­зом узго­джу­ва­ли укра­їн­ську на­зву, щоб це ство­рю­ва­ло па­ра­ле­лі з режимом у СРСР. Зго­дом аме­ри­кан­ці ви­лу­чи­ли ти­раж – ви­рі­ши­ли, що це ра­дян­ська про­па­ган­да. Пе­ре­да­ли чер­во­но­ар­мій­цям. Ті зни­щи­ли біль­шість на­кла­ду. КНИЖКА, СТАРША ЗА 50 РО­КІВ, –

ан­ти­квар­на, згі­дно з на­шим за­ко­но­дав­ством. Я би та­ко­го роз­ме­жу­ва­н­ня не ро­бив. Є ви­да­н­ня 1970-х, які від­но­шу до цін­них. На ау­кціон ви­ста­ви­ли пер­ше ви­да­н­ня Лі­ни Ко­стен­ко ”Про­мі­н­ня зем­лі” зі стар­то­вою ціною 150 до­ла­рів. Ти­раж – 6 ти­сяч при­мір­ни­ків. 1957 рік. Не­ве- ли­чка кни­же­чка, м’яка па­лі­тур­ка. Але спро­буй­те зна­йти. Хі­ба в укра­їн­ських пи­сьмен­ни­ків по­ко­лі­н­ня Лі­ни Ва­си­лів­ни. Та­ко­го фор­ма­ту книж­ки швид­ко зно­шу­ю­ться. Про­па­да­ють, по­тра­пля­ють у ма­ку­ла­ту­ру. В ре­зуль­та­ті ма­ло­фор­ма­тні ви­да­н­ня на по­га­но­му па­пе­рі на ан­ти­квар­но­му рин­ку можуть ко­шту­ва­ти до­рож­че, ніж кра­си­ві в цу­пких об­кла­дин­ках. Бо їх бе­ре­жуть, три­ма­ють на полиці. ПЕР­ШЕ ВИ­ДА­Н­НЯ ”КОБЗАРЯ” –

ма­лень­ка не­при­мі­тна кни­же­чка. Але рід­кість – ко­ло­саль­на. ЗА­РАЗ ВИ­ГІ­ДНО ЗБИ­РА­ТИ ПРИЖИТТЄВІ ВИ­ДА­Н­НЯ АВТОРІВ,

пов’яза­ні з істо­рі­єю Укра­ї­ни рід­кі­сні до­ку­мен­ти – уні­вер­сал Цен­траль­ної Ра­ди, па­спорт гро­ма­дя­ни­на УНР. Ці­на на та­ке за п’ять ро­ків зро­стає в ра­зи, за 10 ро­ків –

”КОЛГОСП ТВА­РИН” УКРА­ЇН­СЬКОЮ ВИ­ЙШОВ ДРУКОМ У МЮНХЕНІ 1947 РО­КУ >

на по­ря­док. А от ху­до­жня лі­те­ра­ту­ра пе­ре­ва­жно сто­їть на мі­сці. НАЙДОРОЖЧЕ ПІ­ШЛО ПЕР­ШЕ ПРИЖИТТЄВЕ АВТОРСЬКЕ ВИ­ДА­Н­НЯ ”ЕНЕЇДИ” ІВА­НА КОТЛЯРЕВСЬКОГО 1809 РО­КУ. Йо­го ми­ну­ло­го бе­ре­зня на ау­кціо­ні про­да­ли за 11 ти­сяч до­ла­рів. У НАС НА АУ­КЦІО­НІ ЦІ­НИ НА КНИЖ­КИ ПОЧИНАЮТЬСЯ ВІД 100 ДО­ЛА­РІВ.

Якщо вам не по ки­ше­ні, шу­кай­те то­го, хто не роз­би­ра­є­ться в них і від­дасть не­до­ро­го. Мо­жна зна­йти в ін­тер­не­ті. Лю­ди­на ча­сом не ро­зу­міє, що про­дає. На­ди­ба­ла вдо­ма, ви­га­да­ла ці­ну й ви­ста­ви­ла на сайт ого­ло­шень. Але в та­ких ви­пад­ках книж­ки ча­сто бу­ва­ють із сюр­при­за­ми – вир­ва­ни­ми сто­рін­ка­ми або з пе­ча­ткою бі­бліо­те­ки. Це зни­жує їхню вар­тість. ДЛЯ СЕРЙОЗНОГО КОЛЕКЦІОНЕРА ВАЖЛИВИМ Є ДО­БРЕ ПО­ХО­ДЖЕ­Н­НЯ ПРЕДМЕТА. При­дба­ти та­кий мо­жна або з ау­кціо­ну, або в ле­галь­но­го ди­ле­ра. Ау­кціон до­брий тим, що пе­ре­ві­ряє річ – чи у пов­но­му ком­пле­кті, чи не­ма фаль­шу­ва­н­ня, до­дру­ко­ва­них сто­рі­нок. Якщо де­фе­кти є – про це вка­зу­ють у ка­та­ло­зі ау­кціо­ну. Якщо при­но­сять книж­ку зі штам­пом бі­бліо­те­ки чи ін­ших фон­дів – це пер­ший си­гнал, що кра­де­на. З такими спра­ви не маю. КНИЖ­КИ МАЙ­ЖЕ НЕ ПІДРОБЛЯЮТЬ.

Складно пі­ді­бра­ти папір, зро­би­ти кліше. Це ко­шту­ва­ти­ме зна­чно до­рож­че, ніж са­ме ви­да­н­ня. Тра­пля­ю­ться під­роб­ки, якщо має ма­ло сто­рі­нок. Ча­сом до­дру­ко­ву­ють за­гу­бле­ну. Якщо про це вка­за­но в ка­та­ло­зі ау­кціо­ну, то вва­жа­є­ться не під­роб­кою, а від­нов­ле­н­ням втра­че­ної сто­рін­ки. Це тро­хи змен­шує вар­тість, але кра­ще, ніж книжка без сто­рін­ки. ТРА­ДИ­ЦІЯ КОЛЕКЦІОНУВАТИ КНИЖ­КИ НА ТЕ­РИ­ТО­РІЇ УКРА­Ї­НИ ІСНУВАЛА ЩЕ ДО ЖОВТНЕВОГО ПЕ­РЕ­ВО­РО­ТУ 1917-ГО. То­ді бу­ли ко­ло­саль­ні зі­бра­н­ня. Во­ни ля­гли в осно­ву су­ча­сних му­зе­їв. ЗА ЯНУ­КО­ВИ­ЧА БУ­ЛО МОДНО КОЛЕКЦІОНУВАТИ ВСЕ, що бли­щить. Йо­му теж да­ру­ва­ли книж­ки. Але за прин­ци- пом – ве­ли­че­зна, зо­ло­та й ба­га­то ілю­стра­цій. Пе­ре­ва­жно оби­ра­ли ро­сій­ські ви­да­н­ня – ре­лі­гій­ну лі­те­ра­ту­ру, кла­си­ку, з ар­хі­те­кту­ри, ми­сте­цтва. Пі­сля Май­да­ну в На­ціо­наль­но­му ху­до­жньо­му му­зеї від­бу­ла­ся ви­став­ка подарунків Яну­ко­ви­чу, що за­ли­ши­ли­ся пі­сля йо­го вте­чі. Ба­чив там чи­ма­ло до­во­лі рід­кі­сних ста­ро­дру­ків. Бу­ли ви­да­н­ня Іва­на Фе­до­ро­ва. Ви­дно, Ві­ктор Фе­до­ро­вич не вва­жав їх за цін­ні, бо не за­брав із со­бою. КОЛЕКЦІОНЕРИ НЕ ЛЮБЛЯТЬ СВІТИТИ СВОЇ ІМЕНА. Пі­сля ау­кціо­ну не роз­го­ло­шу­є­ться, хто при­дбав лот. Хо­ча б із мір­ку­вань без­пе­ки. Ме­ні по­до­ба­є­ться пра­цю­ва­ти з ти­ми, хто до­бре ро­зу­міє, що зби­рає. У та­ких є чо­му по­вчи­тись. УКРА­ЇН­СЬКИЙ РИ­НОК АНТИКВАРНОЇ КНИЖ­КИ СУТ­ТЄ­ВО ВІДСТАЄ ВІД ЗАХІДНОГО. Там існу­ють со­тні бу­кі­ні­сти­чних ау­кціо­нів. У нас си­ту­а­ція прив’яза­на до еко­но­мі­ки. За кра­що­го ста­ну справ у лю­дей бу­де біль­ше гро­шей, ча­су й емо­цій на книж­ки.

ПЕР­ШЕ ПРИЖИТТЄВЕ АВТОРСЬКЕ ВИ­ДА­Н­НЯ ”ЕНЕЇДИ” КОТЛЯРЕВСЬКОГО ПРО­ДА­ЛИ ЗА 11 ТИ­СЯЧ ДО­ЛА­РІВ > КНИЖ­КИ МАЙ­ЖЕ НЕ ПІДРОБЛЯЮТЬ. СКЛАДНО ПІ­ДІ­БРА­ТИ ПАПІР, ЗРО­БИ­ТИ КЛІШЕ

Пе­ре­клад укра­їн­ською мо­вою по­ві­сті аме­ри­кан­ця Джор­джа Ор­вел­ла ”Колгосп тва­рин” про­да­ли на бу­кі­ні­сти­чно­му ау­кціо­ні ”Укра­їн­ська кни­га” за 1700 до­ла­рів. Книжка ви­йшла 1947 ро­ку в Мюнхені

Пер­ша по­е­ти­чна збір­ка Лі­ни Ко­стен­ко на­дру­ко­ва­на 1957 ро­ку ти­ра­жем 6 ти­сяч при­мір­ни­ків. З ау­кціо­ну ” Укра­їн­ська кни­га” пі­шла за 300 до­ла­рів

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.