ВИ­ЯВИ­ЛА НЕ­ГІ­ДНИ­КІВ І ГЕ­РО­ЇВ.

ЦЕЙ ПРО­ЦЕС ТРИ­ВАЄ

Krayina - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Текст: Ан­ге­лі­на КОВАНДА, Ка­те­ри­на ЛУК’ЯШКО, фо­то: Та­рас ПОДОЛЯН

КОНФЛІКТ НА ДОН­БА­СІ ЙДЕ ДО ЗАМОРОЖЕННЯ. ЦЕ НА РУ­КУ ВОРОГАМ

УКРА­Ї­НА ХОЧЕ В НАТО, БО МАЄ КОНФЛІКТ ІЗ РОСІЄЮ. ЦЕ НЕ ЦІКАВО 29 ЧЛЕНАМ АЛЬЯНСУ. ЯКБИ КИ­ЇВ СКА­ЗАВ, ЩО ГОТОВИЙ НАДАТИ СВІЙ ПОВІТРЯНИЙ ПРОСТІР, АЕРОДРОМИ З ОБЛАДНАННЯМ, ТРАНСПОРТНІ МАГІСТРАЛІ, ЗРОБИТИ КАТАЛОГ ОБ’ЄКТІВ, ЯКІ МО­ЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ СИЛИ НАТО ПРИ РОЗ­ГОР­ТАН­НІ, ТО­ДІ НАС СПРИ­ЙМА­ЛИ Б ЯК СЕР­ЙО­ЗНО­ГО ПАР­ТНЕ­РА, – КА­ЖЕ ВІЙ­СЬКО­ВИЙ ДИ­ПЛО­МАТ ОЛЕ­КСАНДР ПОЛІЩУК

Яке пи­та­н­ня за­раз най­акту­аль­ні­ше для Укра­ї­ни?

– Без­пе­ка гро­ма­дян. Во­на дає мо­жли­вість по­тім говорити про еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня і про­цві­та­н­ня. Вій­на має за­вер­ши­ти­ся пе­ре­мо­гою Укра­ї­ни. То­му за­раз най­ва­жли­ві­ше – на­ціо­наль­на єдність.

Що озна­чає – вій­на за­вер­ши­ться пе­ре­мо­гою Укра­ї­ни?

– Ма­є­мо по­вер­ну­ти на­ші те­ри­то­рії. Ви­рі­ши­ти це одним шля­хом – во­єн­ним або ди­пло­ма­ти­чним – не­мо­жли­во. Тіль­ки в ком­пле­ксі. Конфлікт на Дон­ба­сі йде до замороження. Це на ру­ку ворогам. Втра­ча­ти­ме­мо ре­сур­си. Не змо­же­мо нор­маль­но роз­ви­ва­ти­ся. Ма­є­мо використовувати всі мо­жли­во­сті для про­су­ва­н­ня впе­ред. Не тіль­ки в сі­рій зо­ні.

У нас ще є Крим. Ситуація з еко­ло­гі­чною ка­та­стро­фою на пів­но­чі пів­остро­ва не­зро­зумі­ла (на­при­кін­ці сер­пня в мі­сті Ар­мянськ не­по­да­лік адмі­ні­стра­тив­ної ме­жі з Хер­сон­ською обла­стю став­ся ви­кид не­без­пе­чних ре­чо­вин на за­во­ді ”Ти­та­но­ві ін­ве­сти­ції”. Оку­па­цій­на вла­да за­мов­чу­ва­ла по­дію. – Кра­ї­на). Ми не про­я­ви­ли актив­но­сті. Є адмі­ні­стра­тив­ний кор­дон, але за ним – на­ші люди на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії. По­вин­ні бу­ли про­де­мон­стру­ва­ти го­тов­ність ева­ку­ю­ва­ти їх.

Що ма­ли ро­би­ти?

– Ли­ши­ти цю про­бле­му на ро­сі­ян озна­чає – ви­зна­ти пе­ре­ва­гу наших су­про­тив­ни­ків. Тре­ба не тіль­ки на на­ціо­наль­но­му рів­ні ви­зна­ва­ти Ро­сію оку­пан­том і агре­со­ром, а й в Ор­га­ні­за­ції Об’єд­на­них На­цій. Якби РФ бу­ла на­зва­на сто­ро­ною кон­флі­кту, її ви­ве­ли б із про­це­су прийня­т­тя рі­шень Ра­ди Без­пе­ки ООН. Ві­ді­бра­ли б мо­жли­вість на­кла­да­ти ве­то. Ди­пло­ма­ти зна­ють, як це ро­би­ти пра­кти­чно. Немає по­лі­ти­чно­го рі­ше­н­ня.

Які з ни­ні­шніх по­дій ма­ти­муть най­біль­ший вплив на май­бу­тнє дер­жа­ви?

– Це за­ле­жить від ба­лан­су сил між сві­то­ви­ми грав­ця­ми. Чим за­кін­чи­ться ді­а­лог між Росією і США, як пе­ре­фор­ма­ту­ють альян­си і яка бу­де роль Укра­ї­ни. Ма­є­мо по­тен­ці­ал, щоб бу­ти актив­ним фор­му­ва­чем без­пе­ко­во­го се­ре­до­ви­ща. У Чор­но­мор­сько­му ре­гіо­ні за­раз не­ма кра­ї­ни, го­то­вої взя­ти на се­бе від­по­від­аль­ність за ба­ланс між РФ і ре­штою дер­жав. Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чний альянс цьо­го не ро­бить. Ту­реч­чи­на за­грає з Москвою.

Ре­шта ”на­тов­ських” кра­їн за­до­во­ле­ні ста­ту­сом спо­жи­ва­чів без­пе­ки. За­ли­ша­є­ться тіль­ки Укра­ї­на. Ма­є­мо кон­со­лі­ду­ва­ти нав­ко­ло ці­єї ідеї всіх у ре­гіо­ні. Ва­жли­во, щоб суспільство зро­зумі­ло і прийня­ло необхідність вступу Укра­ї­ни в НАТО і Євросоюз. Це озна­ча­ти­ме по­лі­ти­чний кон­сен­сус все­ре­ди­ні су­спіль­ства.

Де за­раз мі­сце Укра­ї­ни у сві­ті?

– На­ма­га­є­мо­ся по­ста­ви­ти се­бе в цен­трі Єв­ро­пи. Ду­ма­є­мо, що на­ши­ми про­бле­ма­ми ма­ють пе­ре­йма­ти­ся всі. Та­кий укра­ї­но­цен­тризм не­до­ре­чний – нас не ро­зу­мі­ють.

Ро­сія по­во­ди­ться, як і ві­ка­ми ра­ні­ше. З цим тре­ба зми­ри­ти­ся. Ге­о­гра­фі­чно її ні­ку­ди не ді­неш. Але до­ві­ри між на­ми не мо­же бу­ти. Грузини на­ма­га­ли­ся по­бу­ду­ва­ти по­лі­ти­ку по­за­бло­ко­во­сті й збли­зи­ти­ся з РФ. Та роз­дму­ха­ла кон- флікт. За­раз во­ни го­то­ві за­го­стрю­ва­ти від­но­си­ни й го­во­рять про вступ у НАТО. І їх там спри­йма­ють кра­ще за нас. Впев­не­ний, на­сту­пно­го року Гру­зія отри­має план дій що­до член­ства в Альян­сі.

Чо­му їм це вда­є­ться кра­ще від нас?

– Грузини не роблять вступ до НАТО частиною програми політичних сил. Цьо­го по­тре­бує нація. Це ло­гі­чний ево­лю­цій­ний роз­ви­ток дер­жа­ви. На їхній те­ри­то­рії та­кий же конфлікт, як у нас. У рі­шен­ні са­мі­ту Альянсу в Брюс­се­лі (від­був­ся 11–12 ли­пня. – Кра­ї­на) на­пи­са­но: НАТО пла­нує під­ви­щи­ти мо­жли­во­сті швид­ко­го пе­ре­ки­да­н­ня сил і за­со­бів на рі­зних на­прям­ках. А ми го­во­ри­мо, що Укра­ї­на хоче в Альянс, бо має конфлікт із Росією і пра­гне за­без­пе­чи­ти вла­сне май­бу­тнє. Це не цікаво 29 членам НАТО. Це – на­ші про­бле­ми з су­сі­да­ми. Якби Укра­ї­на ска­за­ла, що без­ко­штов­но го­то­ва надати си­лам Альянсу свій повітряний простір, ае­ро­на­ві­га­цію, аеродроми з обладнанням, пор­ти, до­ро­ги, транспортні магістралі, за­лі­зни­цю, зробити каталог об’єктів, які мо­жуть використовувати сили НАТО при

роз­гор­тан­ні, – то­ді нас спри­йма­ли б як сер­йо­зно­го пар­тне­ра. До­бре ма­ти аеродроми, які від­по­від­а­ють на­тов­ським стан­дар­там, й пун­кти управ­лі­н­ня на схо­ді Укра­ї­ни, ку­ди мо­же сі­сти вій­сько­ва опе­ра­тив­на гру­па. Ми цьо­го не ро­би­мо. На­ма­га­є­мось усіх пе­ре­ко­на­ти, що ми – най­стра­жден­ні­ші. Дай­те нам зброю, за­хист, при­ту­лок. Ді­а­лог між пар­тне­ра­ми так не бу­ду­ють.

СУСПІЛЬСТВО МАЄ ЗРО­ЗУ­МІ­ТИ І ПРИЙНЯТИ НЕОБХІДНІСТЬ ВСТУПУ УКРА­Ї­НИ В НАТО І ЄВРОСОЮЗ

ГРУЗИНИ НЕ РОБЛЯТЬ ВСТУП ДО НАТО ЧАСТИНОЮ ПРОГРАМИ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ. ЦЬО­ГО ПО­ТРЕ­БУЄ НАЦІЯ

Чо­му ми не за­про­по­ну­ва­ли Альянсу то­го, про що ви ка­же­те?

– На­ші ви­со­ко­по­са­дов­ці не вва­жа­ють за по­трі­бне за­йма­ти­ся са­мо­осві­тою й пре­дме­тно роз­би­ра­тись у пи­та­н­нях. Ду­ма­ють, що мо­жуть бу­ти спе­ці­а­лі­ста­ми в усіх га­лу­зях. Та й укра­їн­ський мен­та­лі­тет ні­ку­ди не при­бе­реш. Усі пі­сні по­чи­на­ю­ться з ”ой”.

У Ро­сії дер­жав­ною політикою ста­ла бре­хня. Нам же тре­ба

говорити прав­ду і ве­сти з пар­тне­ра­ми до­вір­ли­ві роз­мо­ви.

У неправді криються і вну­трі­шні про­бле­ми. Гро­ма­дя­нам брешуть у політичних про­гра­мах, на­ма­га­ю­ться ви­да­ва­ти ба­жа­не за дійсне. У розчарованих людей ви­ни­ка­ють протестні ре­а­кції. Біда Яну­ко­ви­ча і ком­па­нії бу­ла у брехні. Го­во­ри­ли, що ви­сту­па­ють за єв­ро­пей­ські цінності. А ма­ли на ува­зі вла­сні ін­те­ре­си.

Що від­по­від­а­є­те тим, хто ка­же, що Ре­во­лю­ція гі­дно­сті бу­ла мар­ною?

– Во­на ви­яви­ла не­гі­дни­ків і ге­ро­їв. Цей про­цес три­ває.

Які до­ся­гне­н­ня пі­сля 2014 року най­ва­го­мі­ші?

– Усі зро­зумі­ли, що га­ран­ту­ва­ти без­пе­ку ма­є­мо вла­сни­ми си­ла­ми. З’явилися го­то­ві від­да­ти життя за ідею.

Які про­мі­жні ре­зуль­та­ти вій­ни з Росією?

– Ко­жен день втра­ча­є­мо людей – по­ра­не­ни­ми й за­ги­бли­ми. Але змо­гли ви­сто­я­ти. Хо­ча всі у сві­ті бу­ли впев­не­ні, що Ро­сія швид­ко пе­ре­мо­же.

До бра­тніх сто­сун­ків із нею не по­вер­не­мо­ся.

Але є чимало гро­ма­дян, го­то­вих до при­ми­ре­н­ня з Москвою.

– Має ми­ну­ти час. Ві­ді­йдуть ті, хто ві­рить по­пу­ліст­ським ло­зун­гам. Їм на змі­ну при­йде те­пе­рі­шня мо­лодь. То­ді все й змі­ни­ться. От­же, сьо­го­дні ма­є­мо за­йма­ти­ся осві­тні­ми про­гра­ма­ми. Бю­джет Мі­ні­стер­ства осві­ти біль­ший, ніж Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни: 8 від­со­тків про­ти 5 вну­трі­шньо­го ва­ло­во­го про­ду­кту (ви­да­тки на обо­ро­ну – 165,3 млрд грн, на осві­ту – 217,5 млрд грн. – Кра

їна). І це пра­виль­но. Тре­ба фо­к­усу­ва­ти­ся на фун­да­мен­таль­них пи­та­н­нях для роз­ви­тку дер­жа­ви.

Чи ймо­вір­не за­го­стре­н­ня на Дон­ба­сі?

– Це за­ле­жить від одні­єї лю­ди­ни та її по­лі­ти­чної во­лі. Во­на ство­рює зов­ні­шні за­го­стре­н­ня, щоб ви­рі­шу­ва­ти вну­трі­шні про­бле­ми сво­єї кра­ї­ни. По­ча­ли­ся на­вча­н­ня не­ба­че­но­го ра­ні­ше мас­шта­бу (11 ве­ре­сня у РФ стар­ту­ва­ли най­біль­ші за остан­ні 37 ро­ків вій­сько­ві на­вча­н­ня ”Схід-2018”. Спіль­но з Ки­та­єм і Мон­го­лі­єю. У них бе­руть участь май­же 300 тис. вій­сько­во­слу­жбов­ців, по­над ти­ся­чу лі­та­ків, вер­то­льо­тів і без­пі­ло­тни­ків, до 36 тис. тан­ків, бо­йо­вих ма­шин пі­хо­ти, бро­не­транс­пор­те­рів, до 80 ко­ра­блів і су­ден за­без­пе­че­н­ня. Де­які ро­сій­ські вій­сько­ві екс­пер­ти ка­жуть, що ці да­ні пе­ре­біль­ше­ні. – Кра­ї­на). Ме­та – до­ве­сти сві­ту мо­гу­тність РФ. На­віть пе­ре­не­сли еко­но­мі­чний са­міт у Вла­ди­во­сто­ці на день по­ча­тку на­вчань. Це спро­ба по­ка­за­ти: дер­жа­ва силь­на в еко­но­мі­чно­му та вій­сько­во­му сен­сі.

Чим ці на­вча­н­ня мо­жуть за­гро­жу­ва­ти Укра­ї­ні та сві­ту?

– Від­бу­ва­ю­ться раз на чо­ти­ри ро­ки на Да­ле­ко­му Схо­ді. Ни­ні во­ни вдві­чі мас­шта­бні­ші, ніж ра­ні­ше. Ро­зра­хо­ва­ні на вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­ча і За­хід. Але на­справ­ді ”Схід-2018” – по­ка­зу­ха.

Ви ка­за­ли, що во­на об­умов­ле­на ”ску­до­уми­ем” крем­лів­сько­го ке­рів­ни­цтва. Що ма­є­те на ува­зі?

– Вдві­чі збіль­ши­ти мас­штаб на­вчань – це смі­шно. Су­ча­сні вій­ни від­бу­ва­ю­ться за ін­ши­ми прин­ци­па­ми. Ро­сі­я­ни вда­ю­ться до гі­бри­дних кон­флі­ктів, бо не всти­га­ють за те­хні­чним про­гре­сом. США, на­при­клад, го­то­ві до ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чної вій­ни. На­ма­га­ю­ться при­бра­ти людину зві­ду­сіль, усе пе­ре­ве­сти на без­пі­ло­тний ре­жим. А для РФ по­кла­сти 300 ти­сяч во­я­ків на по­лі – зви­чна спра­ва. Усе, що во­ни мо­жуть, – це зробити ку­ме­дно­го робота ”Ігорь­ка” і хва­ли­ти­ся ним з усіх те­ле­ка­на­лів (21 сер­пня на мі­жна­ро­дно­му фо­ру­мі ”Ар­мія-2018” у Мо­сков­ській обла­сті кон­церн ”Ка­ла­шни­ков” по­ка­зав пря­мо­хі­дно­го робота ”Ігорь­ка”. Це ке­ро­ва­ний лю­ди­но­по­ді­бний ком­плекс, який мо­жна використовувати з ін­же­нер­ною та вій­сько­вою ме­тою. Ва­га – близько 4,5 т. – Кра­ї­на).

Ро­сій­ська ар­мія до­сі жи­ве ра­дян­ськи­ми штам­па­ми. У нас во­ни теж є. На­при­клад, па­рад. Не хо­чу, аби ви­гля­да­ло не­па­трі­о­ти­чно. Але на­ві­що він нам? Хо­че­мо по­ка­за­ти, що у нас най­су­ча­сні­ша те­хні­ка? У це ні­хто не по­ві­рить. Що ма­є­мо боє­зда­тні сили? Ба­чи­мо це у вій­ні на Дон­ба­сі. Що люди лю­блять ар­мію? Це ви­дно з чи­слен­них во­лон­тер­ських іні­ці­а­тив.

У РО­СІЇ ДЕР­ЖАВ­НОЮ ПОЛІТИКОЮ СТА­ЛА БРЕ­ХНЯ. НАМ ЖЕ ТРЕ­БА ГОВОРИТИ ПРАВ­ДУ

РО­СІ­Я­НИ НЕ МА­ЮТЬ МО­РАЛЬ­НИХ ПРИН­ЦИ­ПІВ. З ТА­КИ­МИ ВАЖ­КО ВО­Ю­ВА­ТИ

Які силь­ні та слаб­кі сто­ро­ни ро­сій­ської ар­мії?

– Во­на слаб­ка за ви­зна­че­н­ням. По­бу­до­ва­на на не­пра­виль­них мо­раль­них прин­ци­пах. Ма­є­мо пе­ре­ва­гу в цьо­му сен­сі. Зброй­ні сили РФ на­ма­га­ю­ться за­ли­ва­ти гро­ши­ма. Але це не до­по­ма­гає. Немає мо­ти­ва­ції, ку­ра­жу. Але це є й силь­ною сто­ро­ною. Ро­сі­я­ни не ма­ють мо­раль­них прин­ци­пів. З та­ки­ми важ­ко во­ю­ва­ти. Ніколи не зна­єш, чо­го очі­ку­ва­ти від во­ро­га.

У чо­му си­ла укра­їн­ських військ?

– Укра­їн­ці, які йдуть слу­жи­ти до Зброй­них сил, від­чу­ва­ють осо­би­сту по­тре­бу в цьо­му.

Як оці­ню­є­те рі­вень на­шо­го вій­сько­во­го ко­ман­ду­ва­н­ня?

– Має зна­чно мен­ше не­за­ле­жно­сті у прийнят­ті рі­шень, ніж по­вин­но бу­ти. Без до­зво­лу зго­ри щось зробити май­же не­мо­жли­во. Хло­пці на пе­ре­до­вій хо­чуть від­по­від­аль­но­сті. Але їм не да­ють. На­при­клад, Ма­рі­їн­ку 2015-го утри­ма­ли без на­ка­зу зго­ри. А це одна з най­успі­шні­ших опе­ра­цій за ро­ки вій­ни.

Змо­же­мо про­ти­сто­я­ти Ро­сії у ви­пад­ку ши­ро­ко­мас­шта­бної агре­сії?

– У нас є ре­сур­си да­ва­ти від­січ до пев­но­го мо­мен­ту. Во­ни не без­ме­жні. Спро­мо­жність ви­сто­я­ти за­ле­жить від ба­га­тьох чин­ни­ків. Вій­сько­ві екс­пер­ти пра­цю­ють над тим, аби збіль­ши­ти на­ші шан­си на ви­па­док пов­но­мас­шта­бної вій­ни. Якщо Ро­сія по­чне на­сту­па­ти, За­хід не за­кри­ва­ти­ме на це очі. Змо­же­мо роз­ра­хо­ву­ва­ти на вій­сько­ву до­по­мо­гу НАТО. Ду­маю, на най­ви­що­му рів­ні це обго­во­рю­ва­ли. Нам тре­ба ви­сто­я­ти, умов­но, пер­ший мі­сяць, аби до­че­ка­ти­ся під­мо­ги.

З ве­сни цьо­го року Ро­сія без по­яснень за­три­ма­ла близько 150 су­ден, що йшли із або до пор­тів у Маріуполі й Бердянську. Чо­го до­би­ва­є­ться Кремль в Азов­сько­му мо­рі?

– Ро­сія ане­ксу­ва­ла йо­го. По­ру­шує між­на­ро­дне мор­ське пра­во. Зне­ва­жає до­мов­ле­но­сті.

Фа­кти­чна окупація Азовського моря мо­же призвести до зупинки виробництв у Маріуполі й Бердянську. Від­по­від­но – не­вдо­во­ле­н­ня людей.

Кремль хоче по­ка­за­ти, що дер­жа­ви Укра­ї­на немає на кар­ті сві­ту. Мов­ляв, це тим­ча­со­вий па­ра­докс, а на­справ­ді – тут ро­сій­ська те­ри­то­рія. Пу­тін від­кри­то за­яв­ляє про це.

ОКУПАЦІЯ АЗОВСЬКОГО МОРЯ МО­ЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ЗУПИНКИ ВИРОБНИЦТВ У МАРІУПОЛІ Й БЕРДЯНСЬКУ

Чо­го до­би­ва­ти­ме­ться Мо­сква на пре­зи­дент­ських і пар­ла­мент­ських ви­бо­рах 2019 року в Укра­ї­ні?

– До­кла­да­ти­муть ма­кси­мум зу­силь, аби до вла­ди при­йшла лю­ди­на, яку во­ни кон­тро­лю­ва­ти­муть. Або не ду­же по­ря­дна, яка спо­ку­си­ться й прийме їхні умо­ви.

Ці ви­бо­ри по­ка­жуть, на­скіль­ки ми сфор­му­ва­ли­ся як гро­ма­дян­ське суспільство.

– ВВАЖАЄ ВІЙ­СЬКО­ВИЙ ДИ­ПЛО­МАТ ОЛЕ­КСАНДР ПОЛІЩУК. ХУДОЖНИК ВО­ЛО­ДИ­МИР КАЗАНЕВСЬКИЙ ЦЕ БАЧИТЬ ТАК ” У НЕПРАВДІ КРИЮТЬСЯ І ВНУ­ТРІ­ШНІ ПРО­БЛЕ­МИ. ГРО­МА­ДЯ­НАМ БРЕШУТЬ У ПОЛІТИЧНИХ ПРО­ГРА­МАХ, НА­МА­ГА­Ю­ТЬСЯ ВИ­ДА­ВА­ТИ БА­ЖА­НЕ ЗА ДІЙСНЕ. У РОЗЧАРОВАНИХ ЛЮДЕЙ ВИ­НИ­КА­ЮТЬ ПРОТЕСТНІ РЕ­А­КЦІЇ. БІДА ЯНУ­КО­ВИ­ЧА І КОМ­ПА­НІЇ БУ­ЛА У БРЕХНІ. ГО­ВО­РИ­ЛИ, ЩО ВИ­СТУ­ПА­ЮТЬ ЗА ЄВ­РО­ПЕЙ­СЬКІ ЦІННОСТІ. А МА­ЛИ НА УВА­ЗІ ВЛА­СНІ ІН­ТЕ­РЕ­СИ”,

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.