РОЗКОЛОТИ

КО­ЛИ­ШНІ ” РЕГІОНАЛИ” СПРО­БУ­ЮТЬ ЩЕ РАЗ

Krayina - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - текст: Сер­гій ДЕМЧУК, Ан­ге­лі­на КОВАНДА, фо­то: Сер­гій СТАРОСТЕНКО

Пре­зи­дент­ська ви­бор­ча кам­па­нія фа­кти­чно стар­ту­ва­ла. Що вра­зи­ло чи зди­ву­ва­ло на її по­ча­тку?

– Ду­же актив­но по­ча­ла Ти­мо­шен­ко. Чи ви­ста­чить її до ви­бо­рів? Із 2014 ро­ку в нас бу­ла мо­да на швид­кі кампанії. А в Юлії Во­ло­ди­ми­рів­ни бу­де дов­га. Но­ва Кон­сти­ту­ція й но­вий су­спіль­ний до­го­вір, які во­на про­по­нує, по­тре­бу­ють ча­су на роз­роб­ку і роз­кру­тку. Не по­до­ба­є­ться жорс­тка ін­фор­ма­цій­на вій­на між ко­ман­да­ми пре­зи­ден­та й Ти­мо­шен­ко. У цьо­му сен­сі з су­мом зга­дую ви­бо­ри 2014-го. То­ді во­ни так са­мо бу­ли го­лов­ни­ми кан­ди­да­та­ми. Але, вра­хо­ву­ю­чи ане­ксію Кри­му та вій­ну на Дон­ба­сі, ви­бор­ча кам­па­нія бу­ла стри­ма­ною.

Тут є ри­зик для обох пре­тен­ден­тів. Від їхньої вій­ни мо­жуть ви­гра­ти ін­ші кан­ди­да­ти.

На­сту­пний рік роз­ці­ню­ють як пев­ний ру­бі­кон для кра­ї­ни. Спра­ве­дли­во?

– Ба­га­то го­во­рять про ре­ванш. Я йо­го не очі­кую. Але є пев­ні ри­зи­ки і за­гро­зи. На­при­клад, ви­хід під со­фі­ти Віктора Ме­двед­чу­ка (лі­дер про­ро­сій­сько­го ру­ху ”Укра­їн­ський ви­бір” і кум пре­зи­ден­та РФ Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на. – Кра­ї­на) й Ан­дрія Пор­тно­ва (ко­ли­шній пер­ший за­сту­пник гла­ви Адміністрації пре­зи­ден­та Яну­ко­ви­ча. – Кра­ї­на). ”Ко­ли­шні” ма­ють до­сить агре­сив­ну ри­то­ри­ку. На­ма­га­ю­ться від­ро­ди­ти й кон­со­лі­ду­ва­ти по­лі­ти­чну си­лу, як во­ни ка­жуть, ”юго-во­сто­ка”. Фа­кти­чно, це від­нов­ле­н­ня Пар­тії ре­гіо­нів. 2014-го з еле­кто­раль­но­го по­ля Укра­ї­ни ви­па­ли близь­ко п’яти міль­йо­нів ви­бор­ців. Ра­ні­ше во­ни го­ло­су­ва­ли за ”регіоналів” і ко­му­ні­стів. Без них про­ро­сій­ські си­ли не ви­гра­ють ні пре­зи­дент­ських, ні пар­ла­мент­ських ви­бо­рів. Але на пер­ших мо­жуть по­ту­жно за­яви­ти про се­бе. А на дру­гих збіль­ши­ти своє пред­став­ни­цтво у Вер­хов­ній Ра­ді. Са­ме то­му за­раз тре­ба ухва­ли­ти кон­сти­ту­цій­ні змі­ни що­до НАТО і Єв­ро­со­ю­зу (20 ве­ре­сня пар­ла­мент вклю­чив до по­ряд­ку ден­но­го 9-ї се­сії проект за­ко­ну що­до стра­те­гі­чно­го кур­су Укра­ї­ни на на­бу­т­тя член­ства в ЄС і в Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­му альян­сі й ух- ва­лив йо­го пе­ре­да­чу до Конституційного су­ду. За це про­го­ло­су­вав 321 на­ро­дний де­пу­тат. – Кра­ї­на). Адже в на­сту­пній Вер­хов­ній Ра­ді 300 го­ло­сів за та­ку про­по­зи­цію не на­бе­ре­ться. Бу­де протистояння між проєвропейським та проросійським таборами.

По­вер­не­н­ня ”ко­ли­шніх” – сер­йо­зний виклик. Це ро­би­ться для то­го, щоб пе­ре­ві­ри­ти стан су­спіль­ства. Чи го­то­ві ми про­ков­тну­ти? Ра­ні­ше во­ни бо­я­ли­ся. За­раз, на тлі кри­зи до­ві­ри до по­лі­ти­чних еліт, про­ро­сій­ські по­лі­ти­ки на­ва­жи­ли­ся на це. Про­во­ку­ва­н­ня вну­трі­шніх кон­флі­ктів між про­укра­їн­ськи­ми та про­ро­сій­ськи­ми си­ла­ми – в інтересах Крем­ля. Якщо не вийде пе­ре­мог­ти, во­ни спро­бу­ють ще раз розколоти кра­ї­ну. Ця стра­те­гія про­сте­жу­є­ться чі­тко.

Від яких ви­бо­рів біль­ше за­ле­жить до­ля кра­ї­ни – від пре­зи­дент­ських чи пар­ла­мент­ських?

– Ва­жли­ві й ті, й ін­ші. Во­ни пов’яза­ні фун­кціо­наль­но. Біль­шість кан­ди­да­тів бра­ти­муть участь у пре­зи­дент­ських ви­бо­рах не для то­го, щоб пе­ре­мог­ти. Хо­чуть за­кла­сти фун­да­мент на пар­ла­мент­ські. Зма­га­н­ня йде не тіль­ки за те, аби про­ве­сти свою по­лі­ти­чну си­лу в Ра­ду. Є за­кон про фі­нан­су­ва­н­ня по­лі­ти­чних пар­тій. Отри­ма­ти гро­ші від дер­жа­ви – теж не­по­га­ний ре­зуль­тат (пар­тія має пра­во на бю­дже­тне фі­нан­су­ва­н­ня, якщо на остан­ніх ви­бо­рах на­бра­ла не мен­ше 2% го­ло­сів. – Кра­ї­на).

Мо­сква ро­бить став­ку на пар­ла­мент­ські ви­бо­ри. Пра­гне роз­ши­ри­ти своє пред­став­ни­цтво у Вер­хов­ній Ра­ді, що­би впли­ва­ти на за­ко­но­дав­чу по­лі­ти­ку. Ма­жо­ри­тар­ни­ки ва­га­ти­му­ться, до яко­го та­бо­ру при­ста­ти. За­ле­жно від то­го, хто ста­не пре­зи­ден­том і якою бу­де пар­ла­мент­ська ко­а­лі­ція, мо­же ви­ни­кну­ти протистояння між ним і прем’єром.

Тре­ба хо­ча б час­тко­во від­но­ви­ти до­ві­ру до вла­ди. Ще ва­жли­ві­ше прой­ти ці ви­бо­ри без по­лі­ти­чних криз. Не роз­хи­та­ти кра­ї­ну. Бо цим обов’яз­ко­во ско­ри­ста­є­ться Ро­сія.

На­при­клад, кан­ди­дат, який по­ся­де тре­тє мі­сце, від­ста­ва­ти­ме від то­го, хто про­йшов у дру­гий тур, на пів­від­со­тка. За сьо­го­дні­шні­ми опи­ту­ва­н­ня­ми, це мо­жли­во. При­бли­зно шість кан­ди­да­тів ма­ють май­же одна­ко­ві рей­тин­ги. Не тре­ба хо­ди­ти до во­рож­ки,

У НА­СТУ­ПНО­МУ ПАР­ЛА­МЕН­ТІ БУ­ДЕ ПРОТИСТОЯННЯ

МІЖ ПРОЄВРОПЕЙСЬКИМ ТА ПРОРОСІЙСЬКИМ ТАБОРАМИ

аби зро­зу­мі­ти, як при­хиль­ни­ки кан­ди­да­та, який по­ся­де тре­тє мі­сце, ре­а­гу­ва­ти­муть на та­кий ре­зуль­тат. Го­во­ри­ти­муть, що це фаль­си­фі­ка­ція, й за­кли­ка­ти­муть до про­те­стів. Не ду­маю, що пі­сля пер­шо­го ту­ру вда­сться зібрати ве­ли­кий Май­дан. Але Мо­сква на­ма­га­ти­ме­ться ско­ри­ста­ти­ся най­мен­шим шан­сом.

По­ро­шен­ко ро­бить став­ку на кон­се­рва­тив­но­го ви­бор­ця? Чо­му? Йо­му не вда­ло­ся пе­ре­ко­на­ти кре­а­тив­ний клас?

– Пе­тро Оле­ксі­йо­вич орі­єн­ту­є­ться на по­мір­ко­ва­них і ра­ціо­наль­них гро­ма­дян. Се­ред йо­го еле­кто­ра­ту мі­ні­мум по­ло­ви­на – лю­ди, які не пов­ні­стю йо­му до­ві­ря­ють. Однак го­то­ві го­ло­су­ва­ти за ньо­го че­рез не­га­тив­не став­ле­н­ня до ін­ших кан­ди­да­тів. Це гра на кон­тра­сті. Іно­ді на­віть за прин­ци­пом мен­шо­го зла, то­му що біль­шість укра­їн­ців за­раз не до­ві­ря­ють ні­ко­му.

Яких най­біль­ших по­ми­лок По­ро­шен­ко при­пу­стив­ся на по­са­ді пре­зи­ден­та?

– Про­ти ньо­го ча­сто спра­цьо­ву­ва­ли йо­го ж обі­цян­ки. Він і сам це зро­зу­мів. Це урок для всіх по­лі­ти­ків. Не вар­то обі­ця­ти не­ре­аль­не. По­ро­шен­ко в за­па­лі за­пев­няв, що про­дасть вла­сний бі­знес, за­кін­чить АТО за години. Він став би пре­зи­ден­том і без то­го. Але ці сло­ва по­стій­но став­лять йо­му в про­ви­ну. Бу­ли й ка­дро­ві по­мил­ки.

За ра­ху­нок чо­го По­ро­шен­ко мо­же зро­би­ти ри­вок? На­да­н­ня то­мо­су Укра­їн­ській пра­во­слав­ній цер­кві зро­бить йо­го лі­де­ром перегонів?

– Він сам ска­зав, що не знає, ко­ли да­дуть томос. Цей про­цес не­ми­ну­чий, але мо­же за­тя­гну­ти­ся. Пре­зи­дент уже не впли­ває на ньо­го. Але ав­то­ке­фа­лія, ймо­вір­но, до­дасть бо­ну­сів По­ро­шен­ко­ві. Свя­ще­ни­ки мо­жуть го­во­ри­ти па­ра­фі­я­нам, що пре­зи­дент до­по­міг ство­рен­ню по­мі­сної цер­кви. Однак у пе­ред­ви­бор­чій гон­ці бу­дуть і чин­ни­ки, які мо­жуть спра­цю­ва­ти про­ти ді­ю­чо­го гла­ви дер­жа­ви. На­при­клад, під­ви­ще­н­ня ці­ни на газ.

Ко­ман­да пре­зи­ден­та за­сто­со­ву­ва­ти­ме адмін­ре­сурс? Як са­ме?

– За­раз ви­ко­ри­ста­н­ня адмін­ре­сур­су ду­же обме­же­не. Біль­шість гу­бер­на­то­рів не ма­ють ве­ли­ко­го впли­ву. За ча­сів Ку­чми во­ни мо­гли сут­тє­во до­по­мог­ти. Те­пер – ні. Впро­ва­джу­є­ться де­цен­тра­лі­за­ція. Вла­да на мі­сцях ду­же плю­ра­лі­сти­чна. По­ро­шен­ко ро­би­ти­ме став­ку на те, щоб адмін­ре­сурс за­без­пе­чив спо­кій і ста­біль­ність під час го­ло­су­ва­н­ня. Мо­жуть до­по­ма­га­ти де­які ма­жо­ри­тар­ни­ки. Але сут­тє­вий вплив це мо­гло б ма­ти, як­би пар­ла­мент­ські і пре­зи­дент­ські ви­бо­ри про­во­ди­лись одно­ча­сно.

В Укра­ї­ні за­раз важ­ко сфаль­си­фі­ку­ва­ти ре­зуль­тат го­ло­су­ва­н­ня?

– На рів­ні Цен­тр­ви­бор­чко­му це не­мо­жли­во. Там при­су­тні пред­став­ни­ки рі­зних пар­тій і діє про­зора си­сте­ма. Ма­ні­пу­ля­ції мо­жуть бу­ти на мі­сцях. У де­яких ре­гіо­нах є та­кі пра­кти­ки. Мо­жуть, на­при­клад, кон­тро­лю­ва­ти діль­ни­чні ко­мі­сії. Але це не бу­де ма­со­во. Мо­жуть зри­ва­ти го­ло­су­ва­н­ня. То­му ма­ють актив­но пра­цю­ва­ти по­лі­ція й Слу­жба без­пе­ки. На пре­зи­дент­ських ви­бо­рах го­ло­си купують рідко. Ча­сті­ше – на мі­сце­вих і ма­жо­ри­тар­них.

Які ще пи­та­н­ня за­чі­па­ти­ме штаб пре­зи­ден­та у ви­бор­чій про­гра­мі?

– Фор­маль­ної про­гра­ми По­ро­шен­ка ми ще не зна­є­мо. Але теми ба­чи­мо. Він де­мон­струє збе­ре­же­н­ня про­за­хі­дно­го кур­су зов­ні­шньої по­лі­ти­ки та за­хист укра­їн­ських цін­но­стей. Тоб­то сут­тє­вих змін у йо­го по­лі­ти­ці не від­бу­де­ться.

Чи мо­жуть на пер­ший план ви­йти пи­та­н­ня, які ра­ні­ше не бу­ли най­ва­жли­ві­ши­ми під час ви­бор­чих кам­па­ній, – осві­та й ме­ди­ци­на?

– Осві­тня й ме­ди­чна ре­фор­ми роз­по­ча­ли­ся. Во­ни роз­тя­гну­ться на кіль­ка ро­ків. Ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ці змі­ни на ви­бо­рах не­про­сто. Лег­ше апе­лю­ва­ти до то­го, що ви­бо­рець одра­зу мо­же від­чу­ти.

Ка­жуть, що пре­зи­дент на­го­ло­шу­ва­ти­ме на то­му, що три­ває вій­на і тре­ба ве­сти скла­дні між­на­ро­дні пе­ре­мо­ви­ни. Хто з кан­ди­да­тів мо­же це ро­би­ти не гір­ше за ньо­го? Це справ­ді та­кий ва­жли­вий мо­мент?

– За до­сві­дом та рів­нем зв’яз­ків у між­на­ро­дній ді­яль­но­сті з По­ро­шен­ком мо­же кон­ку­ру­ва­ти тіль­ки Ти­мо­шен­ко. Во­на бу­ла дві­чі прем’єром, її до­бре зна­ють за­хі­дні по­лі­ти­ки. Пе­ре­ва­га Пе­тра Оле­ксі­йо­ви­ча – во- ло­ді­н­ня ан­глій­ською та вла­сний ди­пло­ма­ти­чний до­свід. Але у Юлії Во­ло­ди­ми­рів­ни є фа­хо­ва ко­ман­да: Гри­го­рій Не­ми­ря (ві­це­прем’єр у дру­го­му уря­ді Ти­мо­шен­ко. – Кра­ї­на) і Бо­рис Та­ра­сюк (ко­ли­шній мі­ністр за­кор­дон­них справ. – Кра­ї­на).

Ана­то­лій Гри­цен­ко та­кож мо­же до­бре по­ка­за­ти се­бе на між­на­ро­дній аре­ні.

Він – ко­ли­шній мі­ністр обо­ро­ни, на­вчав­ся в США, знає ан­глій­ську. Нею віль­но спіл­ку­є­ться і Свя­то­слав Ва­кар­чук. Йо­го зна­ють за кор­до­ном, але як спів­а­ка і гро­мад­сько­го ді­я­ча. У ньо­го від­су­тній до­свід зов­ні­шньо­по­лі­ти­чної ді­яль­но­сті. Не­має і ко­ман­ди, яка мо­гла б до­по­мог­ти. Фа­кти­чно та ж са­ма про­бле­ма й у Гри­цен­ка.

ПІ­СЛЯ ПЕР­ШО­ГО ТУ­РУ ЗІБРАТИ ВЕ­ЛИ­КИЙ МАЙ­ДАН НЕ ВДА­СТЬСЯ

НА ПРЕ­ЗИ­ДЕНТ­СЬКИХ ВИ­БО­РАХ ГО­ЛО­СИ КУПУЮТЬ РІДКО

БІЛЬ­ШІСТЬ ВИ­БОР­ЦІВ ІЗ ПРО­УКРА­ЇН­СЬКОЮ ПО­ЗИ­ЦІ­ЄЮ СХИЛЯЮТЬСЯ ДО ПАРИ ТИ­МО­ШЕН­КО – ПО­РО­ШЕН­КО

Є дум­ка, що для По­ро­шен­ка дру­гий тур бу­де не­про­хі­дним у будь-якій па­рі.

– Не­має жо­дно­го кан­ди­да­та, який зміг би га­ран­то­ва­но пе­ре­мог­ти за будь-яких ком­бі­на­цій. Ре­аль­ні рей­тин­ги ви­зна­чить тіль­ки ви­бор­ча кам­па­нія. Для пре­зи­ден­та го­лов­на про­бле­ма – не кон­кре­тний кон­ку­рент, а ве­ли­кий ан­ти­рей­тинг і не­до­ві­ра. Із ци­ми по­ка­зни­ка­ми най­кра­ще у Гри­цен­ка, Ва­кар­чу­ка та Зе­лен­сько­го. Але, на­при­клад, се­ред ви­бор­ців остан­ньо­го ли­ше 19 від­со­тків впев­не­ні у сво­є­му ба­жан­ні го­ло­су­ва­ти за ньо­го. Біль­шість ва­га­ю­ться. За да­ни­ми со­ціо­ло­гів, По­ро­шен­ко мо­же в дру­го­му ту­рі про­гра­ти ба­га­тьом. Але, на­при­клад, якщо вийде ту­ди з Бой­ком чи Ра­бі­но­ви­чем, то за ньо­го про­го­ло­су­ють, щоб не допу­сти­ти ре­ван­шу ”ко­ли­шніх”. Біль­шість ви­бор­ців, які ма­ють про­укра­їн­ську по­зи­цію і під­три­му­ва­ли Май­дан, схиляються до пари Ти­мо­шен­ко – По­ро­шен­ко. Ці кан­ди­да­ти та­кож вва­жа­ють одне одно­го го­лов­ни­ми кон­ку­рен­та­ми.

Ці ви­бо­ри – остан­ній шанс Юлії Ти­мо­шен­ко?

– Це її тре­тя спро­ба. Во­на ду­має, що це її не так остан­ній, як ви­рі­шаль­ний шанс. За­раз Ти­мо­шен­ко має не­по­га­ну рей­тин­го­ву си­ту­а­цію. З то­чки зо­ру ди­на­мі­ки змі­ни по­ко­лінь, на­сту­пні пре­зи­дент­ські ви­бо­ри – це вже бу­де шанс для мо­лод­ших по­лі­ти­ків. На цих ще до­мі­ну­ють пред­став­ни­ки по­ко­лі­н­ня Ти­мо­шен­ко й По­ро­шен­ка. Во­ни про­йшли жорс­тку шко­лу

ви­хо­ва­н­ня 1990-ми. Спо­ча­тку в бі­зне­сі, по­тім – у по­лі­ти­ці. Зви­кли до бо­роть­би на ме­жі пра­вил. У мо­ло­дих та­ких на­ви­чок не­має. То­му во­ни по­ки що не го­то­ві кон­ку­ру­ва­ти з ци­ми по­лі­ти­чни­ми ти­та­на­ми.

Ко­ли онов­ля­ться по­лі­ти­чні елі­ти?

– На пар­ла­мент­ських ви­бо­рах онов­ле­н­ня вже від­бу­ва­є­ться. Вер­хов­на Ра­да сут­тє­во по­мо­лод­ша­ла 2014-го. Ця тен­ден­ція збе­ре­же­ться і на ви­бо­рах 2019-го.

А на пре­зи­дент­ських ге­не­ра­ція но­вих лі­де­рів пре­тен­ду­ва­ти­ме на пе­ре­мо­гу 2024 ро­ку. Бу­де шанс для тих, хто прой­де ви­про­бу­ва­н­ня ви­ко­нав­чою вла­дою. Пар­ла­мент­сько­го до­сві­ду бу­де за­ма­ло. Наш ви­бо­рець до­сить кон­се­рва­тив­ний і пе­ре­бір­ли­вий. Не го­ло­су­ва­ти­ме за тих, хто про­сто щось обі­цяє. Він пе­ре­ві­ряє, чи ма­ла лю­ди­на управ­лін­ський до­свід і чи бу­ла там успі­шна. Ко­ли та­кі лю­ди, як Ма­ксим Не­фьо­дов (пер­ший за­сту­пник мі­ні­стра еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку, йо­му 34 ро­ки. –

Кра­ї­на), На­та­лія Ми­коль­ська (37-річна ко­ли­шній за­сту­пник мі­ні- стра еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку –

Кра­ї­на), ефе­ктив­но про­яв­лять се­бе і як мі­ні­стри, то­ді з’яви­ться укра­їн­ський Ма­крон (39-рі­чним не­спо­ді­ва­но пе­ре­міг на ви­бо­рах у Фран­ції то­рік. – Кра­ї­на).

Фе­но­мен Ва­кар­чу­ка й Зе­лен­сько­го – це про­те­стне го­ло­су­ва­н­ня. Ба­га­тьом ви­бор­цям на­бри­дли ста­рі по­лі­ти­ки. Галочка напроти Зе­лен­сько­го – це як ”про­ти всіх”.

На що ро­бить став­ку Юлія Ти­мо­шен­ко? Які теми під­ні­ма­ти­ме? Що обі­ця­ти­ме?

– Во­на вже за­яви­ла но­ву Кон­сти­ту­цію та ра­ди­каль­ну змі­ну по­лі­ти­чної си­сте­ми. Обі­ця­ти­ме при­ско­ре­н­ня еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, пе­ре­гляд та­ри­фної по­лі­ти­ки. Як це ви­гля­да­ти­ме – пи­та­н­ня від­кри­те. Для ме­не ва­жли­во по­чу­ти, як ви­рі­шу­ва­ти­ме­ться бор­го­ва про­бле­ма. На цей і на на­сту­пний рік при­па­дає пік ви­пла­ти дер­жав­но­го бор­гу. Чи бу­де­мо бра­ти гро­ші да­лі? Спо­ку­са по­зи­чи­ти, щоб ви­рі­ши­ти со­ці­аль­ні пи­та­н­ня, ве­ли­ка. Але це еко­но­мі­чна нар­ко­ма­нія. Жи­ти в борг – не­нор­маль­но. За­раз уряд на­ма­га­є­ться сфор­му­ва­ти стра­те­гію розв’язання ці­єї про­бле­ми. Ти­мо­шен­ко по­єд­ну­ва­ти­ме при­ва­бли­ві для ви­бор­ця іні­ці­а­ти­ви, які мо­жна на­зва­ти по­пу­ліст­ськи­ми, з пев­ни­ми ре­фор­ма­ми. Під­ви­ще­н­ня пен­сій і зар­плат – тра­ди­цій­ний крок. Над­си­ла­ти­ме си­гна­ли за­хі­дним пар­тне­рам що­до ре­форм. Яки­ми са­ме во­ни бу­дуть – по­ки не­ві­до­мо. Не­зро­зумі­ло та­кож, що бу­де з уже роз­по­ча­ти­ми змі­на­ми. Ти­мо­шен­ко має від­по­ві­сти на ці пи­та­н­ня. Вар­то че­ка­ти по­єд­на­н­ня со­ці­аль­них про­по­зи­цій для її тра­ди­цій­них ви­бор­ців, які че­ка­ють со­ці­аль­но­го за­хи­сту, і мо­дер­них ре­форм – для се­ре­дньо­го кла­су й за­хі­дних пар­тне­рів.

Та­кти­ку Ти­мо­шен­ко на­зи­ва­ють ”обійня­ти всіх”. На­скіль­ки їй це вда­є­ться на те­пе­рі­шній мо­мент?

– Та­ка спо­ку­са є у ба­га­тьох по­лі­ти­ків. Кон­це­пція ство­ре­н­ня но­вої Кон­сти­ту­ції – це спро­ба ста­ти від­кри­ті­шою, отри­ма­ти під­трим­ку від кре­а­тив­но­го кла­су. Бу­ти більш гну­чкою. За­про­по­ну­ва­ти курс на онов­ле­н­ня кра­ї­ни. Кри­ти­ка пра­цює, бе­зу­мов­но. Ви­бор­ці Ляшка та Рабіновича сприймають тіль­ки її. Юлія Во­ло­ди­ми­рів­на теж ко­ри­сту­ва­ти­ме­ться цим при­йо­мом. Пі­дні­муть ці­ни на газ – во­на кри­ти­ку­ва­ти­ме.

ГАЛОЧКА НАПРОТИ ЗЕ­ЛЕН­СЬКО­ГО – ЦЕ ЯК ”ПРО­ТИ ВСІХ”

ВИ­БОР­ЦІ ЛЯШКА І РАБІНОВИЧА СПРИЙМАЮТЬ ТІЛЬ­КИ КРИТИКУ

Для неї та­кож ва­жли­во за­про­по­ну­ва­ти свій план розв’язання кон­флі­кту на Дон­ба­сі. Ти­мо­шен­ко ка­за­ла про де­мі­лі­та­ри­за­цію зо­ни бойових дій. Це обго­во­рю­ють і в Ор­га­ні­за­ції з без­пе­ки та спів­ро­бі­тни­цтва в Єв­ро­пі. Її ра­дни­ки зна­ють це і вкла­да­ють їй в уста те­зи, що по­зи­тив­но спри­йма­ти­му­ться на За­хо­ді. Але по­ки що в цьо­му пи­тан­ні в неї не­має кон­кре­ти­ки.

Ти­мо­шен­ко про­го­ло­шує ”Но­вий еко­но­мі­чний курс”. Дер­жа­ва має пе­ре­йти від ”від­ста­лої си­ро­вин­ної еко­но­мі­ки до ін­но­ва­цій­но­го роз­ви­тку”. Чи під си­лу їй вті­ли­ти це, вра­хо­ву­ю­чи, що во­на – пред­став­ник ста­рої по­лі­ти­чної си­сте­ми?

– Це мо­жна пе­ре­ві­ри­ти тіль­ки на пра­кти­ці. Ти­мо­шен­ко ча­сто за­ки­да­ють, що во­на не змо­же ста­ти но­вим по­лі­ти­ком. Лю­ди, які пра­цю­ють із нею, ствер­джу­ють, що Юлія Во­ло­ди­ми­рів­на онов­лю­є­ться й го­то­ва до змін. Хтось ві­рить у це, а хтось – ні.

ПУТІН НЕ ХО­ЧЕ РО­БИ­ТИ ПОДАРУНКІВ ПОРОШЕНКУ

Ду­же ба­га­то лю­дей не го­ло­су­ва­ти­муть за Ти­мо­шен­ко за будь-яких роз­кла­дів. За да­ни­ми со­ціо­ло­гі­чної гру­пи ”Рей­тинг” – близь­ко 70 від­со­тків. Це про­бле­ма для дру­го­го ту­ру? Чи й для пер­шо­го?

– Пре­зи­дент має ще ви­щий ан­ти­рей­тинг. Ти­мо­шен­ко на­ма­га­є­ться ско­ри­ста­ти­ся цим. Актив­но кри­ти­кує йо­го дії. Але в неї теж ви­со­кий ан­ти­рей­тинг. Во­на мо­же про­гра­ти в дру­го­му ту­рі Гри­цен­ку чи Ва­кар­чу­ку. Ка­те­го­ри­чно про­ти Юлії Во­ло­ди­ми­рів­ни ба­га­то хто – і з про­ро­сій­сько­го та­бо­ру, і з лі­бе­раль­но-про­за­хі­дно­го. У По­ро­шен­ка по­ді­бна си­ту­а­ція. Са­ме че­рез ви­со­кий рі­вень не­до­ві­ри Ти­мо­шен­ко на­ма­га­є­ться по­ка­за­ти від­кри­тість до діа­ло­гу та онов­ле­н­ня. Для ко­гось – сир­ни­ки (опу­блі­ку­ва­ла в со­ці­аль­них ме­ре­жах ві­део­ро­лик із при­го­ту­ва­н­ням сир­ни­ків за сі­мей­ним ре­це­птом. – Кра­ї­на), для ко­гось – роз­мо­ви про су­спіль­ний до­го­вір.

Путін ро­би­ти­ме став­ку на Ти­мо­шен­ко, в чо­му її ча­сто зви­ну­ва­чу­ють?

– У Ро­сії не­має пов­ної до­ві­ри до неї. Для Крем­ля прийня­тні кан­ди­да­ти – Бой­ко і Ра­бі­но­вич. Але там не ду­же ві­рять в їхню пе­ре­мо­гу. Хо­чуть, щоб від про­мо­сков­сько­го та­бо­ру був один кан­ди­дат. Але якщо на­віть він вийде у дру­гий тур, то про­грає, не­за­ле­жно від то­го, хто бу­де з ним у па­рі. З’яв­ля­ю­ться на­віть вер­сії, що Путін ні­би­то ста­вить на чин­но­го пре­зи­ден­та Укра­ї­ни. Сер­йо­зно та­кі ні­се­ні­тни­ці спри­йма­ти не мо­жна. Це спро­ба дис­кре­ди­ту­ва­ти пре­зи­ден­та По­ро­шен­ка. На­справ­ді, у Мо­скві не­на­ви­дять йо­го.

Кремль пра­гне ви­йти з кон­флі­кту на Дон­ба­сі, че­кає ре­зуль­та­тів укра­їн­ських ви­бо­рів. Путін не хо­че ро­би­ти подарунків Порошенку. Не бу­де до­мов­ля­ти­ся з ним. Але, якщо Пе­тро Оле­ксі­йо­вич за­ли­ши­ться на дру­гий тер­мін, до­ве­де­ться.

З Ти­мо­шен­ко Путін та­кож ве­сти­ме тор­ги. Юлія Во­ло­ди­ми­рів­на го­то­ва йти на та­кі пе­ре­го­во­ри. Во­ни ма­ли до­свід ком­про­мі­сних до­мов­ле­но­стей 2009 ро­ку (йде­ться про під­пи­са­н­ня га­зо­вої уго­ди між то­ді­шні­ми прем’єр-мі­ні­стра­ми Ро­сії й Укра­ї­ни Во­ло­ди­ми­ром Пу­ті­ним та Юлі­єю Ти­мо­шен­ко про­ти во­лі пре­зи­ден­та Віктора Ющен­ка. – Кра­ї­на).

Але Ти­мо­шен­ко ро­зу­міє, що не мо­же пі­ти на будь-які по­сту­пки. Су­спіль­ство не сприйме. Ду­маю, ма­кси­мум, про що мо­же домовитися з Пу­ті­ним, – це за­мо­ро­же­н­ня кон­флі­кту на Дон­ба­сі й при­пи­не­н­ня во­гню.

28 від­со­тків ви­бор­ців вва­жа­ють Ти­мо­шен­ко прокрем­лів­ським кан­ди­да­том. Во­на на­ма­га­є­ться ней­тра­лі­зу­ва­ти та­кі пі­до­зри. То­му го­во­рить, що за НАТО і Єв­ро­со­юз, про­ти до­мов­ле­но­стей із Ро­сі­єю за будь-яку ці­ну.

Що бу­де з кра­ї­ною у ра­зі пе­ре­мо­ги Ти­мо­шен­ко?

– Це ли­ше пра­кти­ка по­ка­же. Я не схиль­ний до апо­ка­лі­пти­чних оці­нок. Юлія Во­ло­ди­ми­рів­на – силь­ний лі­дер. Не ду­маю, що во­на зда­ва­ти­ме­ться Пу­ті­ну. Однак пев­ні ри­зи­ки є. У неї не­о­дно­рі­дна фра­кція, ду­же рі­зні лю­ди в її ото­чен­ні. Але Ти­мо­шен­ко має до­свід вла­сних по­ми­лок. Ро­зу­міє, які чер­во­ні лі­нії не вар­то пе­ре­сту­па­ти. Ско­рі­ше за все, на по­са­ді пре­зи­ден­та діятиме гну­чко.

Ана­то­лій Гри­цен­ко має шанс ви­йти в дру­гий тур без під­трим­ки Ан­дрія Са­до­во­го і пар­тії ”Са­мо­по­міч”?

– Шанси Гри­цен­ка біль­ше за­ле­жать від то­го, чи ба­ло­ту­ва­ти­ме­ться Ва­кар­чук. Во­ни ма­ють при­бли­зно одна­ко­вий по­лі­ти­чний та­бір пред­став­ни­ків по­стмай­да­нів­ських сил, які не хо­чуть ні По­ро­шен­ка, ні Ти­мо­шен­ко. Для цих лю­дей є ви­бір між Гри­цен­ком, Вакарчуком і Са­до­вим. В остан­ньо­го рей­тинг упав до 2 від­со­тків. Свя­то­слав має ви­щі по­ка­зни­ки. Якщо Ва­кар­чук ба­ло­ту­ва­ти­ме­ться, то шанси Гри­цен­ка на дру­гий тур від­чу­тно змен­ша­ться. Якщо Ва­кар­чу­ка не бу­де або він під­три­має Ана­то­лія Сте­па­но­ви­ча, той змі­цнить свої по­зи­ції. Гри­цен­ко, у свою чер­гу, має пра­цю­ва­ти з де­мо­кра­ти­чним се­ре­до­ви­щем. Во­но мо­же не лю­би­ти По­ро­шен­ка, але хо­че збе­рег­ти про­за­хі­дний ве­ктор. Та­кі лю­ди не ро­зу­мі­ють за­яв про осві­че­ний ав­то­ри­та­ризм ( у кві­тні Ана­то­лій Гри­цен­ко ска­зав, що ”осві­че­ний ав­то­ри­та­ризм ви­во­дить кра­ї­ну на но­вий, ви­щий рі­вень і еко­но­мі­ки, і де­мо­кра­тії”. – Кра­ї­на).

Чим він бра­ти­ме сво­го ви­бор­ця? Які ще гру­пи мо­же схи­ли­ти на свій бік?

– Го­лов­на фі­шка Гри­цен­ка – це імідж че­сної лю­ди­ни й рі­шу­чо­го, до­свід­че­но­го ке­рів­ни­ка. Був на­ро­дним де­пу­та­том і мі­ні­стром обо­ро­ни. Це образ спо­кій­ної си­ли. Гри­цен­ко менш емо­цій­ний, ніж ін­ші кан­ди­да­ти. Де­мон­струє, що він – упев­не­ний і жорс­ткий ке­рів­ник. Про­ти ньо­го грає від­су­тність ко­ман­ди і по­ява в най­ближ­чо­му ото­чен­ні сум­нів­них по­лі­ти­ків ти­пу Віктора Ба­ло­ги (бу­ла ін­фор­ма­ція, що він очо­лить ви­бор­чий штаб Гри­цен­ка. – Кра­ї­на).

САДОВИЙ МО­ЖЕ ДОМОВИТИСЯ З ВАКАРЧУКОМ

Які ар­гу­мен­ти є в Са­до­во­го, щоб ба­ло­ту­ва­ти­ся? Він мо­же про­би­ти­ся в дру­гий тур?

– Мі­ський го­ло­ва Льво­ва за­ли­шив ко­ло фаворитів. По­вер­ну­ти­ся ту­ди навряд чи вда­сться. Але він мо­же домовитися з Вакарчуком. У Са­до­во­го є пев­ний ре­сурс, ор­га­ні­за­цій­ний по­тен­ці­ал і не­ве­ли­кі медіа. Свя­то­сла­ва знає вся кра­ї­на, він має хо­ро­шу ре­пу­та­цію. Во­ни май­же схо­дя­ться іде­о­ло­гі­чно. Садовий мо­же під­три­ма­ти Ва­кар­чу­ка на пре­зи­дент­ських ви­бо­рах. А нав­ко­ло ”Са­мо­по­мо­чі” по­тім фор­му­ва­ти­ме­ться ши­ро­ке ко­ло де­мо­кра­ти­чних сил на ви­бо­рах до Вер­хов­ної Ра­ди. Ва­кар­чук отри­мує ко­ман­ду, а Садовий – шанс на від­нов­ле­н­ня сво­їх по­зи­цій. Однак по­ки що це те­о­рія.

У ко­го з про­ро­сій­сько­го кри­ла опо­зи­ції біль­ше шан­сів – у Бой­ка, Рабіновича?

– Єди­ним кан­ди­да­том від Мо­скви, ско­рі­ше

за все, ста­не Бой­ко. У ньо­го з Ра­бі­но­ви­чем май­же одна­ко­ві рей­тин­ги. Але Льо­во­чкін (очо­лю­вав Адмі­ні­стра­цію пре­зи­ден­та Яну­ко­ви­ча. – Кра­ї­на) навряд чи прийме кан­ди­да­ту­ру Ва­ди­ма Зи­но­ві­йо­ви­ча. Во­ни – во­ро­ги. Су­ди­ли­ся і в Укра­ї­ні, і за кор­до­ном. А Ме­двед­чук на Бой­ка мо­же по­го­ди­тись. 2006-го в них був до­свід спів­пра­ці. Не­дав­но Льо­во­чкін, ско­рі­ше за все, під ти­ском Крем­ля, за­явив про мо­жли­вість об’єд­на­н­ня в пар­ла­мен­ті. Але, ду­маю, умо­вою бу­ла кан­ди­да­ту­ра Бой­ка на ви­бо­рах пре­зи­ден­та. За Ра­бі­но­ви­чем сто­їть Ме­двед­чук, за Бой­ком – Льо­во­чкін і олі­гарх Фір­таш. І є Ахметов, який ще ні­чо­го не ска­зав. Хо­дять прав­до­по­ді­бні чу­тки, що він виставляє свої умо­ви. Хо­че, аби йо­му по­вер­ну­ли те, що забрали на Дон­ба­сі. Це пря­ма ви­мо­га до Пу­ті­на. Якщо ра­птом по­ба­чи­мо еко­но­мі­чне по­вер­не­н­ня Рі­на­та Ле­о­ні­до­ви­ча на ту сто­ро­ну Дон­ба­су, це озна­ча­ти­ме, що во­ни до­мо­ви­лись. Але, як свід­чить історія, трі­ум­ві­ра­ти дов­го не існу­ють.

Як Ро­сія до­по­ма­га­ти­ме їм?

– Впли­ва­ти­муть на ви­бор­чу кам­па­нію опо­се­ред­ко­ва­но. Ко­ли від­чу­ють, що тре­ба по­ля­ка­ти вій­ною, мо­жуть під­ня­ти гра­дус бойових дій на Дон­ба­сі. Або по­ка­за­ти, що мир мо­жли­вий і при­не­сти йо­го зда­тен тіль­ки Ме­двед­чук. То­ді ор­га­ні­зу­ють но­вий обмін по­ло­не­ни­ми. Ін­фор­ма­цій­но впли­ва­ти­муть го­лов­ним чи­ном че­рез со­ці­аль­ні ме­ре­жі. Крем­лів­ські по­літ­те­хно­ло­ги до­по­ма­га­ти­муть шта­бам про­ро­сій­ських кан­ди­да­тів. Мо­жуть да­ва­ти гро­ші. Тож на­ші спецслужби ма­ють сте­жи­ти, аби не бу­ло фі­нан­со­во­го впли­ву.

Ва­кар­чук ба­ло­ту­ва­ти­ме­ться?

– Ско­рі­ше, так. Зе­лен­ський теж го­ту­є­ться. Але оби­два не є по­лі­ти­ка­ми – й ва­га­ю­ться. Це не­про­сте ви­про­бу­ва­н­ня.

Який із Ва­кар­чу­ка мо­же бу­ти пре­зи­дент?

– Як­би в нас бу­ла пар­ла­мент­ська ре­спу­блі­ка, він би до­бре під­хо­див. Був би укра­їн­ським Ва­цла­вом Га­ве­лом, лю­ди­ною з цін­но­стя­ми, мо­раль­ним ав­то­ри­те­том. Але в нас пре­зи­ден­та сприймають як го­лов­но­го ке­рів­ни­ка кра­ї­ни. Ви­ма­га­ють, щоб він від­по­від­ав за все. Си­сте­ма по­лі­ти­чно­го ме­не­джмен­ту пе­ре­бу­ває в ре­жи­мі ру­чно­го ке­ру­ва­н­ня.

Ко­го ба­чи­те в дру­го­му ту­рі?

– Імо­вір­но, що там бу­дуть По­ро­шен­ко і Ти­мо­шен­ко. Але для Пе­тра Оле­ксі­йо­ви­ча сер­йо­зним ви­кли­ком мо­же ста­ти єди­ний кан­ди­дат від Мо­скви. То­ді бо­роть­ба за ви­хід у дру­гий тур сут­тє­во ускла­дни­ться. Є близь­ко 15 ймо­вір­них ва­рі­ан­тів дру­го­го ту­ру.

Які змі­ни в кра­ї­ні пі­сля Ре­во­лю­ції гі­дно­сті вва­жа­є­те го­лов­ни­ми?

– Перш за все чі­ткий ви­бір при­єд­на­ти­ся до Західної ци­ві­лі­за­ції. Але Ро­сія на­ма­га­є­ться не ви­пу­ска­ти нас зі сво­їх агре­сив­них обіймів.

Укра­ї­на по­ча­ла впев­не­ні­ше ру­ха­ти­ся до стру­ктур­них які­сних змін. Але роз­ви­ва­є­ться хви­ле­по­ді­бно. Спо­ча­тку сплеск і ре­фор­ми. По­тім – два кро­ки вбік, один – назад. Це, на жаль, тра­ди­цій­на укра­їн­ська тра­є­кто­рія. Тре­ба на­пру­жи­тись для но­во­го рив­ка впе­ред. Ре­фор­ми – це велосипед, де по­стій­но тре­ба крутити педалі. Не мо­жна зу­пи­ня­ти­ся.

Які які­сні змі­ни мо­жуть від­бу­ти­ся про­тя­гом на­сту­пних ро­ку-пів­то­ра?

– Го­лов­не – збе­рег­ти ста­біль­ність на цей пе­рі­од. Сфор­му­ва­ти пі­сля пар­ла­мент­ських ви­бо­рів ді­є­зда­тний уряд. На­ла­го­ди­ти спів­пра­цю між онов­ле­ни­ми ін­сти­ту­ці­я­ми.

Яке спо­сте­ре­же­н­ня вас по­ра­ду­ва­ло остан­ні­ми дня­ми?

– Го­ло­су­ва­н­ня за кон­сти­ту­цій­ні змі­ни що­до Єв­ро­со­ю­зу і НАТО. 321 на­ро­дний де­пу­тат – ”за”. Тре­ба збе­рег­ти цю ци­фру до дру­го­го чи­та­н­ня. Ко­ли мова йде про дер­жав­ні ін­те­ре­си, біль­шість по­лі­ти­ків зда­тні об’єд­ну­ва­тись.

АХМЕТОВ ВИСТАВЛЯЄ СВОЇ УМО­ВИ

РЕ­ФОР­МИ – ЦЕ ВЕЛОСИПЕД, ДЕ ПО­СТІЙ­НО ТРЕ­БА КРУТИТИ ПЕДАЛІ

СПЛЕСК І РЕ­ФОР­МИ. ПО­ТІМ – ДВА КРО­КИ ВБІК, ОДИН – НАЗАД

МИ ПОЗБУЛИСЯ КОМ­ПЛЕ­КСУ МЕНШОВАРТОСТІ. ТЕ­ПЕР ВА­ЖЛИ­ВО НЕ НАБУТИ КОМ­ПЛЕ­КСУ БІЛЬШОВАРТОСТІ ГО­ВО­РИ­ЛИ, ЩО УКРА­Ї­НИ НЕ­МАЄ, А РО­СІЯ – ЦЕ КРУТО МАВ У КРИ­МУ БУ­ДИ­НОК І ГО­ТЕЛЬ. ЯК ТІЛЬ­КИ ЗАЙШЛИ РО­СІ­Я­НИ – ВСЕ ЗАБРАЛИ ХЛО­ПЕЦЬ СТАВ НА КОЛІНА, ПЕРЕХРЕСТИВСЯ Й ПОЦІЛУВАВ ХУСТКУ ІШЛИ З РОСІЙСЬКИМИ ПРАПОРАМИ ЦЕНТРАЛЬНОЮ ВУЛИЦЕЮ І ЗАПИТУВАЛИ В ПЕ­РЕ­ХО­ЖИХ, ЯК ВО­НА НА­ЗИ­ВА­Є­ТЬСЯ ”ТІЛЬ­КИ ОДИН ІДЕЙНИЙ ХЛО­ПЕЦЬ, А ПРОЧІ – ЦЕ СВОЛОЧ”

”ПРО­ВО­КУ­ВА­Н­НЯ ВНУ­ТРІ­ШНІХ КОН­ФЛІ­КТІВ МІЖ ПРО­УКРА­ЇН­СЬКИ­МИ ТА ПРО­РО­СІЙ­СЬКИ­МИ СИ­ЛА­МИ – В ІНТЕРЕСАХ КРЕМ­ЛЯ”, – ВВА­ЖАЄ ПО­ЛІ­ТО­ЛОГ ВО­ЛО­ДИ­МИР ФЕСЕНКО. ХУ­ДО­ЖНИК ДМИ­ТРО СКАЖЕНИК БА­ЧИТЬ ЦЕ ТАК

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.