ВЛАСНИК ЗАПРОВАДИВ ПРА­ВИ­ЛО – НЕ БІЛЬ­ШЕ ОДНО­ГО КОТА НА ТРИ КВАР­ТИ­РИ

У НОВІЙ ЗЕЛАНДІЇ БОРЮТЬСЯ З ХИЖАКАМИ

Krayina - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - текст: Окса­на СНІГУР

У Новій Зеландії хо­чуть до 2050 ро­ку по­збу­ти­ся всіх ви­дів хи­жа­ків. Так спо­ді­ва­ю­ться ві­дно­ви­ти по­пу­ля­ції мі­сце­вих пта­хів, ре­пти­лій і ко­мах.

Уряд ви­ді­лив кошти на про­гра­му зни­кне­н­ня ко­тів і со­бак – по­над 1,5 мі­льяр­да до­ла­рів. З ми­ну­ло­го ро­ку над по­ля­ми роз­си­па­ють корм з отру­тою від щу­рів, ми­шей, хов­ра­хів і но­рок. У мі­сті Ома­уї вла­сни­ків ко­тів зо­бов’яза­ли їх сте­ри­лі­зу­ва­ти і за­ре­є­стру­ва­ти. Но­вих за­во­ди­ти за­бо­ро­не­но Адольф КАССЕЙ, 45 ро­ків, ме­не­джер біо­охо­ро­ни, Да­ні­дін:

– ОМА­УЇ СТА­НЕ ПІЛОТНИМ ЕКСПЕРИМЕНТОМ.

Це ма­лень­ке мі­сте­чко – всьо­го 35 лю­дей. Ма­ють сім чи ві­сім ко­тів. Але ті шко­дять на 230 ге­кта­рах дов­ко­ла. Вла­сни­ки ма­ють сте­ри­лі­зу­ва­ти тва­рин і вжи­ви­ти їм чип. Мо­жна зро­би­ти це ко­штом дер­жа­ви. Шість ти­жнів три­ва­ти­муть гро­мад­ські обго­во­ре­н­ня. За пів­ро­ку тре­ба за­ре­є­стру­ва­ти всіх тва­рин. Да­лі ко­там до­зво­лять до­че­ка­ти­ся при­ро­дної смер­ті. Окре­мим пун­ктом пе­ред­ба­чи­ли, що при­їжджим в Ома­уї тре­ба спо­ча­тку по­збу­ти­ся кота. Якщо хтось за­во­ди­ти­ме тва­ри­ну пі­сля за­кін­че­н­ня тер­мі­ну ре­є­стра­ції, її кон­фі­ску­ють і від­ве­зуть до при­тул­ку. За все пла­ти­ти­ме власник.

На та­кі кро­ки пі­шли пі­сля то­го, як вста­но­ви­ли ка­ме­ри бі­ля гнізд і нір. Ко­ти ро­зо­ри­ли май­же все. По­над 70 від­со­тків пта­ше­нят уби­ва­ють. Остан­нім ар­гу­мен­том ста­ло ві­део, де кіт стри­бає на го­дів­ни­чку. У той час на ній бу­ли пта­хи близь­ко двад­ця­ти ви­дів. Біль­ше по­ло­ви­ни яких – на ме­жі зни­кне­н­ня. Кіт за­ду­шив двох. Кіль­ка ро­ків жи­те­лів про­си­ли не ви­пу­ска­ти тва­рин на ву­ли­цю. Ін­фор­ма­цій­ну

кам­па­нію про­во­ди­ли і уряд, і зо­о­за­хи­сни­ки. Про­ха­н­ня всі ігно­ру­ва­ли. То­ді за­про­ва­ди­ли кво­ти: не біль­ше одні­єї тва­ри­ни в ро­ди­ні. Та­кож діє су­во­ра си­сте­ма кон­тро­лю. За не­сте­ри­лі­зо­ва­ну ки­цьку тре­ба за­пла­ти­ти штраф у кіль­ка мі­ся­чних зар­плат. Ама­дея НЕВЕЛ, 36 ро­ків, ін­спе­ктор еко­ло­гі­чно­го кон­тро­лю, Окленд:

– ДВА РО­КИ ТО­МУ ЕКОЛОГИ ВИ­ЗНА­ЛИ: ХИЖАКИ ЗНИЩУЮТЬ ПРИРОДУ ЗНА­ЧНО ШВИД­ШЕ, НІЖ ТА ВСТИГАЄ ВІДНОВЛЮВАТИСЯ.

Та­ких кра­є­ви­дів і фа­у­ни, як у Новій Зеландії, не­має біль­ше ні­де. Але про­бле­ма: всі ці пта­хи бу­ли то­ді, ко­ли на остро­вах не бу­ло жо­дно­го ви­ду хи­жа­ків. Зі ссав­ців тут жи­ли тіль­ки ка­жа­ни. З ча­су від­кри­т­тя Но­вої Зеландії втрачено чверть ви­дів ро­слин і тва­рин.

За­раз на ме­жі зни­кне­н­ня – по­над чо­ти­ри ти­ся­чі ви­дів. Є пта­хи, яких за­ли­ши­ло­ся мен­ше де­ся­тка. Екологи сте­жать за ко­ло­ні­єю п’явок, що є ли­ше в одно­му мі­сці. На­ма­га­ю­ться вря­ту­ва­ти вид ящі­рок, які жи­вуть у лу­зі за сіль­ським па­бом.

Ко­ти ви­ни­щи­ли дев’ять ви­дів пта­хів. Ще 33 че­рез них – під за­гро­зою зни­кне­н­ня. Це над­то до­ро­га ці­на, щоб хтось мав ко­го по­гла­ди­ти пе­ред ве­че­рею. Зо­о­за­хи­сни­ки за­яв­ля­ють: та­ка су­во­ра ре­гу­ля­ція – не­гу­ман­на. Але мі­жна­ро­дні ор­га­ні­за­ції не про­те­сту­ють. Там ро­зу­мі­ють, що еко­си­сте­ма Но­вої Зеландії над­то не­ста­біль­на.

Для щу­рів і ми­шей вста­нов­лю­ють пас­тки. У по­лях їх тру­ять ду­же то­кси­чною ре­чо­ви­ною. У ба­га­тьох кра­ї­нах во­на за­бо­ро­не­на. Але ефе­ктив­на. Ві­дло­вом опо­су­мів і ла­сок за­йма­ю­ться слу­жби кон­тро­лю. На­ціо­наль­ні пар­ки вже за­про­ва­ди­ли за­бо­ро­ни. Ко­тів ту­ди вво­зи­ти не до­зво­ля­ють. То­рік по­друж­жя по­зи­ва­ло­ся про­ти на­ціо­наль­но­го пар­ку Фі­ор­дленд. При­їха­ли на те­ри­то­рію з ки­цькою. Ви­пу­сти­ли її з клі­тки. Тва­ри­ну від­ло­ви­ла охо­ро­на – і при­спа­ла. До­во­ди­ли, що не всти­гла за­по­ді­я­ти ні­якої шко­ди. Су­д­дя по­зов від­хи­лив, бо по­тен­цій­на за­гро­за бу­ла ве­ли­кою. В Оклен­ді всіх тва­рин без чи­па від­во­зять на ев­та­на­зію.

Ур­су­ла КЛІНН, 56 ро­ків, до­мо­го­спо­дар­ка, Вел­лінг­тон:

– СИН ОРЕНДУЄ КВАР­ТИ­РУ В ЦЕН­ТРІ МІ­СТА.

Власник запровадив пра­ви­ло: не біль­ше одно­го кота на три квар­ти­ри. Хто не хо­тів по­збу­ти­ся тва­ри­ни – ви­се­ля­ли. Не мо­жна ма­ти ні хов­ра­хів, ні со­бак.

У нас із чо­ло­ві­ком – два ко­ти. Отри­ма­ли офі­цій­но­го ли­ста про те, що біль­ше тва­рин ба­жа­но не за­во­ди­ти. Ву­ли­чна ка­ме­ра зня­ла, як на­ша ки­цька ро­зо­рює гні­здо кар­ли­ко­вої зо­зу­лі. Ми за­пла­ти­ли за це штраф. На ньо­го пі­шло все від­кла­де­не на від­пус­тку. Вва­жаю це до­ста­тнім по­ка­ра­н­ням. Не хо­чу, щоб хтось ме­ні ди­кту­вав, як маю жи­ти. У су­сі­дів кіт по­тра­пив під ав­то­мо­біль. У при­тул­ку їм за­про­по­ну­ва­ли на за­мі­ну ду­же ста­рих тва­рин.

З ЧА­СУ ВІД­КРИ­Т­ТЯ НО­ВОЇ ЗЕЛАНДІЇ ВТРАЧЕНО ЧВЕРТЬ ВИ­ДІВ РО­СЛИН І ТВА­РИН

Кіт з яскра­вим ко­мі­ром си­дить на де­ре­ві в ав­стра­лій­сько­му мі­сті Перт. Їх на­дя­га­ють, щоб хи­жа­ку важ­че бу­ло за­ма­ску­ва­ти­ся і птах швид­ко йо­го по­мі­тив

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.