”400 000 лю­дей що­ро­ку ма­ють приїжджати в Укра­ї­ну”

ТІЛЬ­КИ ТО­ДІ НА­ША ЕКОНОМІКА РОЗВИВАТИМЕТЬСЯ СТАБІЛЬНО, – КА­ЖЕ ЕКОНОМІСТ АН­ДРІЙ ГАЙДУЦЬКИЙ

Krayina - - ОЦІНКИ ІНТЕРВ ’Ю - текст: Ан­ге­лі­на КОВАНДА, Ка­те­ри­на ЛУК’ЯШКО, фото: Та­рас ПОДОЛЯН

Що вва­жа­є­те най­біль­шим до­ся­гне­н­ням Укра­ї­ни пі­сля Ре­во­лю­ції гі­дно­сті?

– Лю­ди і вла­да зро­зумі­ли, які про­бле­ми є в кра­ї­ні. Зокре­ма в еко­но­мі­ці. Вла­да по­ча­ла при­ді­ля­ти біль­ше ува­ги де­цен­тра­лі­за­ції, де­ті­ні­за­ції, де­о­фшо­ри­за­ції. Зав­дя­ки си­сте­мі ProZorro по­ча­ли ефе­ктив­ні­ше ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти дер­жав­ні кошти й під­ви­щи­ли при­бу­тко­вість під­при­ємств. Ті­сні­ше ста­ли спів­пра­цю­ва­ти з між­на­ро­дни­ми до­но­ра­ми. Укра­ї­на актив­ні­ше про­су­ває свій екс­порт на рин­ки Єв­ро­со­ю­зу і Пів­ні­чної Аме­ри­ки. Біль­ше при­ді­ляє ува­ги на­ціо­наль­ній без­пе­ці. Але ре­фор­ми – не­до­ре­а­лі­зо­ва­ні й по­тре­бу­ють при­ско­ре­н­ня. На цьо­му на­по­ля­га­ють до­но­ри, бі­знес-ко­ла й на­се­ле­н­ня. При­ток іно­зем­них ін­ве­сти­цій ли­ша­є­ться на ду­же низь­ко­му рів­ні.

Які змі­ни спри­чи­нив без­ві­зо­вий ре­жим? Які йо­го позитивні і не­га­тив­ні на­слід­ки?

– Зро­сла кіль­кість ту­ри­стів і тру­до­вих мі­гран­тів з на­шої дер­жа­ви. В кра­ї­нах Єв­ро­со­ю­зу та де­яких ін­ших роз­ро­бля­ють і впро­ва­джу­ють мо­ти­ва­цій­ні про­гра­ми для за­лу­че­н­ня укра­їн­ців. Їм не ви­ста­чає ро­бо­чих рук. ЄС – най­актив­ні­ша мі­гра­цій­на ча­сти­на сві­ту. Пі­сля йо­го роз­ши­ре­н­ня 2004-го мільйони схі­дних єв­ро­пей­ців пе­ре­їха­ли пра­цю­ва­ти в Пів­ні­чну й Пів­ден­ну Єв­ро­пу. Тіль­ки з Ру­му­нії й Поль­щі за пер­ші сім ро­ків в ін­ші ре­гіо­ни ЄС пе­ре­бра­ли­ся по­над три мільйони лю­дей. Ще 2014-го ми про­гно­зу­ва­ли: за кіль­ка ро­ків на ро­бо­ту за кор­дон ви­їдуть близь­ко трьох міль­йо­нів укра­їн­ців. Ли­ше в Поль­щі, за екс­пер­тни­ми оцін­ка­ми, жи­вуть два мільйони на­ших спів­ві­тчи­зни­ків. По­зи­тив­но, що українці мо­жуть біль­ше за­ро­бля­ти, на­би­ра­ти­ся но­во­го до­сві­ду, са­мо­ре­а­лі­зу­ва­ти­ся. Це осо­бли­во ва­жли­во для по­ко­лі­н­ня мі­ле­ні­а­лів (на­ро­ди­ли­ся між 1982-м і 2004 ро­ком. – Кра­ї­на). Для еко­но­мі­ки Укра­ї­ни клю­чо­вий плюс без­ві­зу пов’яза­ний із над­хо­дже­н­ням гро­шо­вих пе­ре­ка­зів. Про­тя­гом 2018-го очі­ку­є­ться при­ток 11 мі­льяр­дів до­ла­рів. З ура­ху­ва­н­ням пе­ре­ка­зів не­о­фі­цій­ни­ми ка­на­ла­ми всьо­го мо­же бу­ти вдві­чі біль­ша су­ма. Не­га­тив­ний аспект мі­гра­ції – не­ста­ча ро­бо­чої си­ли в Укра­ї­ні. Ін­ші дер­жа­ви ви­рі­шу­ють цю про­бле­му за­лу­че­н­ням іно­зем­них ім­мі­гран­тів або по­вер­не­н­ням сво­їх емі­гран­тів. Іде­ться про роз­роб­ки від­по­від­них мо­ти­ва­цій­них про­грам.

Вер­хов­на Ра­да в пер­шо­му чи­тан­ні ухва­ли­ла бю­джет на 2019 рік. У ньо­му за­пла­но­ва­но зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки на 3 від­со­тки. Чо­му та­кі низь­кі тем­пи роз­ви­тку? За ра­ху­нок чо­го мо­жна ви­йти на 8–10 від­со­тків?

– Є два шля­хи. Пер­ший: ви­ве­де­н­ня зна­чної ча­сти­ни еко­но­мі­ки з ті­ні. До 50 від­со­тків про­це­сів там не облі­ко­ву­ю­ться Держ­ста­том. Для дов­го­стро­ко­во­го ефе­кту тре­ба за­лу­ча­ти ве­ли­кі об­ся­ги ка­пі­та­лу з-за кор­до­ну. 2014-го ми про­ве­ли до­слі­дже­н­ня. Близь­ко 20 кра­їн подвоїли свій валовий вну­трі­шній про­дукт за 10 ро­ків або ма­кси­маль­но на­бли­зи­лись до ці­єї ме­ти. Мо­ва про ті са­мі 8–10 від­сот- ків на рік. Усі во­ни про­тя­гом три­ва­ло­го пе­рі­о­ду за­лу­ча­ли зна­чні об­ся­ги фі­нан­со­вих ре­сур­сів у фор­мі іно­зем­них ін­ве­сти­цій або гро­шо­вих пе­ре­ка­зів мі­гран­тів. Укра­ї­ні по­ки що не вда­є­ться на­віть пер­ший шлях прой­ти, а для дру­го­го по­трі­бні зов­сім ін­ші пе­ред­умо­ви. З ко­жним ро­ком збіль­шу­є­ться ри­зик не­мо­жли­во­сті еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня на­віть на 5 про­цен­тів рі­чних – ма­є­мо ве­ли­ке від’єм­не саль­до при­то­ку люд­ських ре­сур­сів пра­це­зда­тно­го ві­ку (рі­зни­ця між кіль­кі­стю тих, хто ви­їхав і хто приїхав. – Кра

їна). Що­ро­ку близь­ко 200–250 ти­сяч осіб пе­ре­би­ра­ю­ться за кор­дон. Ця ци­фра зро­ста­ти­ме. Ре­зуль­тат: брак ро­бо­чих рук на під­при­єм­ствах Укра­ї­ни. Це при­зво­дить до ско­ро­че­н­ня ви­ро­бни­цтва. Ін­ве­стор сти­кнув­ся з про­бле­мою: за рік по­бу­ду­вав за­вод, а на­сту­пні чо­ти­ри мі­ся­ці не мо­же за­пу­сти­ти йо­го в ро­бо­ту – не вда­є­ться ”уком­пле­кту­ва­ти” пра­ців­ни­ка­ми. Та­ких при­кла­дів чи­ма­ло. Ке­рів­ни­ки під­при­ємств, за­мість за­йма­ти­ся пи­та­н­ня­ми стра­те­гії, від­кри­т­тям но­вих рин­ків, ви­тра­ча­ють до 50 від­со­тків ча­су на по­шук лю­дей. Ва­кан­сії не за­пов­ню­ю­ться по 30–60 днів. Ко­жна з них – це 10–20 ти­сяч до­ла­рів не­до­о­три­ма­но­го до­хо­ду під­при­єм­ством на мі­сяць.

У ПОЛЬ­ЩІ ЖИ­ВУТЬ ДВА МІЛЬЙОНИ УКРА­ЇН­ЦІВ

БЛИЗЬ­КО 20 КРА­ЇН ПОДВОЇЛИ СВІЙ ВАЛОВИЙ ВНУ­ТРІ­ШНІЙ ПРО­ДУКТ ЗА 10 РО­КІВ

За яких умов Укра­ї­на мо­гла б за­лу­чи­ти зна­чні іно­зем­ні ін­ве­сти­ції?

– Щоб ре­гу­ляр­но отри­му­ва­ти від 10 мі­льяр­дів до­ла­рів вкла­день на рік, по­трі­бно від­по­від­а­ти пев­ним па­ра­ме­трам. По-пер­ше, не­об­хі­дно ма­ти кре­ди­тний рей­тинг рів­ня ВВВ (оцін­ка дер­жа­ви на ін­ве­сти­цій­ну при­да­тність. ВВВ – ниж­чий клас, за яким кра­ї­ну мо­жна вва­жа­ти при­ва­бли­вою для ін­ве­сто­рів. – Кра­ї­на) або ви­ще, на­при­клад Standard & Poor’s. (ком­па­нія, яка за­йма­є­ться ана­лі­ти­чни­ми до­слі­дже­н­ня­ми фі­нан­со­во­го рин­ку. На­ле­жить до трій­ки най­впли­во­ві­ших між­на­ро­дних рей­тин­го­вих агентств. – Кра­ї­на) В Укра­ї­ни та­ко­го рей­тин­гу ні­ко­ли не бу­ло. За­раз ма­є­мо ли­ше В-/В – ду­же низь­кий.

По-дру­ге, біль­шість кра­їн, які за­лу­ча­ють ве­ли­кі ін­ве­сти­ції, жи­вуть за ан­глій­ським пра­вом. Тоб­то Ви­со­кий суд Лон­до­на мо­же бу­ти оста­то­чною лан­кою у ви­рі­шен­ні спір­них пи­тань. Для ін­ве­сто­рів це най­ви­ща га­ран­тія: адже кін­це­ве рі­ше­н­ня ви­но­сить не­за­ле­жна су­до­ва ін­стан­ція. На­при­клад, Син­га­пур до 1995 ро­ку ко­ри­сту­вав­ся ан­глій­ським пра­вом. Ми ж до­сі не взя­ли йо­го за осно­ву.

ПО­ЗА­ТО­РІК НА БРИТАНСЬКІ Й КАЙМАНОВІ ОСТРОВИ РА­ЗОМ НАДІЙШЛО МАЙ­ЖЕ 100 МІ­ЛЬЯР­ДІВ ДО­ЛА­РІВ ІН­ВЕ­СТИ­ЦІЙ

ПЕРЕПИС НА­СЕ­ЛЕ­Н­НЯ ТРЕ­БА ПРО­ВО­ДИ­ТИ КОЖНІ 10 РО­КІВ

По-тре­тє, по­трі­бно ста­ти дер­жа­вою з низь­ким рів­нем опо­да­тку­ва­н­ня. Або ма­ти низь­ку став­ку на окре­мі ти­пи по­да­тків. Та­кі кра­ї­ни отри­му­ють ве­ли­кі об­ся­ги ін­ве­сти­цій. На­при­клад, по­за­то­рік на Британські й Кайманові острови ра­зом надійшло май­же 100 мі­льяр­дів до­ла­рів, у Син­га­пур – 60 мі­льяр­дів, у Лю­ксем­бург – 27. Укра­ї­ни, на жаль, не­має у спи­сках дер­жав із піль­го­вим ре­жи­мом опо­да­тку­ва­н­ня. Че­твер­тий чин­ник: якщо у кра­ї­ні ви­до­бу­ва­ють ба­га­то ко­ри­сних ко­па­лин. Та­кі та­кож отри­му­ють зна­чні ін­ве­сти­ції. На­віть якщо в них від­су­тні пер­ші три чин­ни­ки. На­при­клад, Ро­сія, Ка­зах­стан. Є ще суб’єктив­ні чин­ни­ки: як пра­цює бю­ро­кра­тія, рі­вень ко­ру­пції, рей­тин­ги лег­ко­сті ве­де­н­ня бі­зне­су. Ки­тай – на 77-му мі­сці за рів­нем ко­ру­пції, але що­рі­чно отри­мує по­над 100 мі­льяр­дів до­ла­рів пря­мих ін­ве­сти­цій. Бо кра­ї­на має ви­со­кий кре­ди­тний рей­тинг.

2018 ро­ку, за да­ни­ми Держ­ста­ту, із 42 міль­йо­нів на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни май­же 11,7 міль­йо­на – пен­сіо­не­ри, ще 11 – еко­но­мі­чно не­актив­ні, від трьох до п’яти міль­йо­нів пра­цю­ють за кор- до­ном. За­ли­ша­є­ться близь­ко 15 міль­йо­нів актив­них лю­дей. Це ко­ре­ктні да­ні? Як во­ни впли­ва­ють на еко­но­мі­ку?

– Екс­пер­ти вва­жа­ють їх не­ко­ре­ктни­ми. Май­же 20 ро­ків не бу­ло пе­ре­пи­су на­се­ле­н­ня. А йо­го тре­ба про­во­ди­ти кожні 10 ро­ків, за стан­дар­та­ми ООН. Для Укра­ї­ни перепис – вкрай ва­жли­вий, бо бі­знес і дер­жав­ні ін­сти­ту­ти по­вин­ні ро­зу­мі­ти, скіль­ки є спо­жи­ва­чів. Які їхні де­мо­гра­фі­чні й еко­но­мі­чні ха­ра­кте­ри­сти­ки? Якщо ця клю­чо­ва ци­фра – не­до­сто­вір­на, то біль­шість еко­но­мі­чних про­гно­зів не збу­ва­ти­му­ться. До­дай­те ще гі­бри­дну вій­ну на Донбасі: не зро­зумі­ло, скіль­ки лю­дей за­ли­ши­ли­ся з то­го бо­ку, скіль­ки пе­ре­їха­ли в Укра­ї­ну, а скіль­ки – в ін­ші кра­ї­ни? Ще один чин­ник – без­ві­зо­вий ре­жим. То­чно не ві­до­мо, яка кіль­кість укра­їн­ців і в які дер­жа­ви пе­ре­бра­ла­ся на по­стій­не пе­ре­бу­ва­н­ня.

Які га­лу­зі й ре­гіо­ни стра­жда­ють най­біль­ше?

– До по­ча­тку вій­ни – за­хі­дно­укра­їн­ські обла­сті. Те­пер ро­бо­чої си­ли не ви­ста­чає в ко­жно­му ре­гіо­ні. Про­цес емі­гра­ції зна­чно по­де­шев­шав. Ра­ні­ше ко­шту­вав ти­ся­чі до­ла­рів, а за­раз – кіль­ка со­тень. Че­рез вій­ну акти­ві­зу­ва­ла­ся мі­гра­ція все­ре­ди­ні кра­ї­ни. Всім се­кто­рам еко­но­мі­ки бра­кує ро­бо­чих рук. Осо­бли­во – в бу­дів­ни­цтві та ін­фра­стру­ктур­но­му роз­ви­тку.

Де на укра­їн­ських мі­гран­тів є осо­бли­вий по­пит?

– Най­біль­ший – у Схі­дній Єв­ро­пі. Це всі кра­ї­ни, з яки­ми ме­жу­є­мо. Адже їхнє на­се­ле­н­ня – у фо­ку­сі ін­те­ре­сів Ав­стрії, Ні­меч­чи­ни, Ве­ли­кої Бри­та­нії, Шве­ції, Ір­лан­дії. Та­кож зро­стає по­пит на укра­їн­ців у дер­жа­вах Пер­ської за­то­ки і Пів­ден­но-Схі­дної Азії.

Щоб по­вер­ну­ти мі­гран­тів, тре­ба по­лі­пши­ти умо­ви пра­ці? Укра­ї­ні це по си­лі в най­ближ­чі ро­ки?

– Умо­ви пра­ці – це до­мов­ле­но­сті між ро­бо­то­дав­цем і пра­ців­ни­ком. Не­де­мо- кра­ти­чно і не­рин­ко­во – нав’язу­ва­ти їх. Вла­ді по­трі­бно цим пи­та­н­ням за­йма­тись на ма­кро­еко­но­мі­чно­му рів­ні. Тоб­то, з одно­го бо­ку, сти­му­лю­ва­ти зро­ста­н­ня гро­шо­вих пе­ре­ка­зів в Укра­ї­ну. З дру­го­го, за­пу­ска­ти мо­ти­ва­цій­ні про­гра­ми з по­вер­не­н­ня мі­гран­тів, зі ство­ре­н­ня ро­бо­чих місць – за ра­ху­нок від­кри­т­тя під­при­ємств іно­зем­ни­ми ін­ве­сто­ра­ми. Мі­гра­ція має свої ци­кли. Лю­ди го­то­ві по­вер­та­тись на ба­тьків­щи­ну пі­сля до­ся­гне­н­ня сво­їх ці­лей. Вла­да мо­же при­ско­ри­ти це, якщо за­про­по­нує їм ці­ка­ві умо­ви на ба­тьків­щи­ні. На­при­клад, мо­жли­вість при­дба­ти не­ру­хо­мість і роз­по­ча­ти вла­сний бі­знес.

До Укра­ї­ни їдуть іно­зем­ні мігранти?

– У се­ре­дньо­му за рік по­свід­ку на про­жи­ва­н­ня отри­му­ють 20–25 ти­сяч іно­зем­ців, за да­ни­ми Дер­жав­ної мі­гра­цій­ної слу­жби. А має бу­ти в 20 ра­зів біль­ше. Вче­ні по­ра­ху­ва­ли: якщо дер­жа­ва хо­че стабільно роз­ви­ва­ти еко­но­мі­ку, по­трі­бно що­ро­ку за­лу­ча­ти близь­ко 1 від­со­тка сво­го на­се­ле­н­ня. В на­ших умо­вах це що­най­мен­ше 400 ти­сяч лю­дей на рік.

МІГРАНТИ З АРАБ­СЬКИХ КРА­ЇН АКТИВ­НО ВІД­КРИ­ВА­ЮТЬ МА­ЛИЙ БІ­ЗНЕС У СФЕ­РІ ПО­СЛУГ

Як ма­є­мо їх за­охо­чу­ва­ти?

– По­трі­бно сут­тє­во спро­сти­ти про­це­ду­ру ім­мі­гра­ції для іно­зем­ців, які го­то­ві жи­ти й пра­цю­ва­ти в Укра­ї­ні. А вже по­тім за­про­ва­джу­ва­ти ім­мі­гра­цій­ні про­гра­ми. Мо­жна швид­ко за­пу­сти­ти де­ся­ток мо­ти­ва­цій­них про­е­ктів, але в’їзд і ре­є­стра­ція за­ли­ша­ться ”вузь­ким гор­лом”. Про­гра­ма­ми не змо­жуть ско­ри­ста­ти­ся. Ми на 116-му мі­сці в рей­тин­гу Gallup Migrant Acceptance Index. Він по­ка­зує, чи лег­ко мі­гран­ту осе­ли­ти­ся в ін­шій кра­ї­ні. За кіль­ка ро­ків нам по­трі­бно вдві­чі по­кра­щи­ти цей по­ка­зник.

З яких кра­їн мо­жуть їха­ти до нас?

– Пер­ша гру­па – дер­жа­ви СНД, пе­ре­ва­жно ав­то­ри­тар­ні. Їх на­се­ле­н­ня віль­но знає ро­сій­ську мо­ву і мо­же лег­ше зна­йти ро­бо­ту в Укра­ї­ні.

Дру­га – кра­ї­ни араб­сько­го сві­ту. Там тра­ди­цій­но ви­со­ка на­ро­джу­ва­ність і силь­на емі­гра­цій­на мо­ти­ва­ція. Це пов’яза­но з со­ці­аль­ною не­ста­біль­ні­стю, ча­стою змі­ною

вла­дних ре­жи­мів. Ці мігранти актив­но від­кри­ва­ють ма­лий бі­знес у сфе­рі по­слуг, роз­ви­ва­ють дрі­бну між­на­ро­дну тор­гів­лю. Тре­тя гру­па – роз­ви­не­ні кра­ї­ни. Звід­ти в Укра­ї­ну при­їжджа­ють топ-ме­не­дже­ри між­на­ро­дних ком­па­ній або під­при­єм­ці, які ба­чать на­шу дер­жа­ву як но­ву ні­шу для роз­ви­тку вла­сно­го бі­зне­су. Че­твер­та – укра­їн­ські мігранти й ді­а­спо­ра. По­трі­бно роз­ро­бля­ти мо­ти­ва­цій­ні ме­ха­ні­зми їх по­вер­не­н­ня.

Го­лов­не – не бо­я­тись ім­мі­гран­тів і не ста­ви­ти­ся до них як до по­тен­цій­ної за­гро­зи. Де­ся­тки дер­жав ста­ли роз­ви­не­ни­ми зна­чною мі­рою зав­дя­ки за­лу­чен­ню іно­зем­них тру­до­вих ре­сур­сів і їхньо­го фі­нан­со­во­го ка­пі­та­лу. Па­ра­лель­но ви­бу­ду­ва­ли си­сте­му без­пе­ки й за­хи­сту на­се­ле­н­ня. Іде­ться про Ізра­їль, Син­га­пур, Араб­ські Емі­ра­ти, Ка­тар, Ба­хрейн.

Як вар­то за­лу­ча­ти фі­нан­со­ві ре­сур­си укра­їн­ських мі­гран­тів?

– За остан­ні 60 ро­ків у сві­ті на­ко­пи­чив­ся ве­ли­кий до­свід за­лу­че­н­ня ко­штів мі­гран­тів – як у фор­мі пе­ре­ка­зів, так і пря­мих чи ”порт­фель­них” ін­ве­сти­цій. Най­ста­рі­ший і най­ві­до­мі­ший фі­нан­со­вий ін­стру­мент – ”Облі­га­ції для ді­а­спо­ри”, або Diaspora Bonds. Пер­шим їх по­чав ви­пу­ска­ти Ізра­їль на­при­кін­ці 1950-х для сво­єї ді­а­спо­ри в Пів­ні­чній Аме­ри­ці. По­тім ці облі­га­ції про­да­ва­ли у Ве­ли­кій Бри­та­нії й Пів­ден­ній Аме­ри­ці. За­раз їх мо­же при­дба­ти будь-хто, на­віть че­рез ін­тер­нет. Го­лов­не – ма­кси­маль­но то­чно вка­за­ти, на що бу­дуть ви­тра­че­ні кошти ді­а­спо­ри. Ізра­їль ці гро­ші вкла­дає в бу­дів­ни­цтво лі­ка­рень, мо­стів, ае­ро­пор­тів, у со­ці­аль­но ва­жли­ві ін­фра­стру­ктур­ні про­е­кти.

Рі­зні кра­ї­ни ма­ють ці­ка­ві фі­нан­со­во-бан­ків­ські, стра­хо­ві, іпо­те­чні про­гра­ми. Укра­ї­ні слід ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти по­ді­бні ін­стру­мен­ти, адже її вихідці що­ро­ку накопичують за кор­до­ном близь­ко 16 мі­льяр­дів до­ла­рів (ВВП Укра­ї­ни 2017 ро­ку склав $112,2 млрд. – Кра­ї­на). Зав- дя­ки ви­щим став­кам у бан­ках і за дер­жав­ни­ми облі­га­ці­я­ми зна­чна ча­сти­на ці­єї ва­лю­ти мо­гла б при­йти в Укра­ї­ну і до­по­мог­ти в роз­ви­тку ін­фра­стру­ктур­них про­е­ктів.

Як змі­ню­ва­ти­ме­ться світ у най­ближ­чі 10 ро­ків, вра­хо­ву­ю­чи про­бле­ми мі­гра­ції?

– Во­на пе­ре­стає бу­ти про­бле­мою, а стає ва­жли­вою умо­вою роз­ви­тку еко­но­мі­ки. Все біль­ше кра­їн по­чи­на­ють це ро­зу­мі­ти. За­раз 5 від­со­тків сві­то­во­го вну­трі­шньо­го ва­ло­во­го про­ду­кту фор­му­ю­ться зав­дя­ки мі­гран­там. І ця час­тка зро­ста­ти­ме. Ду­маю, за 20 ро­ків кіль­кість мі­гран­тів по­дво­ї­ться і ся­гне 500 міль­йо­нів. Світ ур­ба­ні­зу­є­ться. До 2035-го те­ри­то­рія міст у сві­ті зро­сте вдві­чі, за про­гно­за­ми ООН. По­бу­ду­ють стіль­ки мі­ських те­ри­то­рій, як за по­пе­ре­дні шість ти­сяч ро­ків. Уже за­раз ур­ба­ні­за­ція йде втри­чі швид­ше, ніж зро­стає на­се­ле­н­ня. Ці про­це­си при­ско­рю­ва­ти­му­ться. Мі­ста гра­ти­муть муль­ти­на­ціо­наль­ну роль. Зро­ста­ти­ме вплив му­ні­ци­па­лі­те­тів і ме­рів у жит­ті кра­їн – на­сам­пе­ред що­до за­лу­че­н­ня ка­пі­та­лу й люд­ських ре­сур­сів.

ВИХІДЦІ З УКРА­Ї­НИ ЩО­РО­КУ НАКОПИЧУЮТЬ ЗА КОР­ДО­НОМ БЛИЗЬ­КО 16 МІ­ЛЬЯР­ДІВ ДО­ЛА­РІВ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.