Сер­гій ЛО­ЗНИ­ЦЯ

Krayina - - КУЛЬТУРА -

54 ро­ки, ре­жи­сер

На­ро­див­ся в бі­ло­ру­сько­му мі­сті Ба­ра­но­ви­чі Брест­ської обла­сті. Ма­ти з Ар­ма­ві­ра, Кра­сно­дар­ський край Ро­сії, ба­тько – із се­ла Мо­то­ви­лів­ка Фа­стів­сько­го ра­йо­ну на Ки­їв­щи­ні. Пра­цю­ва­ли в кон­стру­ктор­сько­му бю­ро Оле­га Ан­то­но­ва. Се­бе на­зи­ває ки­я­ни­ном, адже ви­ріс у сто­ли­ці. 1987-го за­кін­чив По­лі­те­хні­чний ін­сти­тут за спе­ці­аль­ні­стю ”при­кла­дна ма­те­ма­ти­ка”. Пра­цю­вав в Ін­сти­ту­ті кі­бер­не­ти­ки, ви­вчав си­сте­ми прийня­т­тя рі­шень і про­бле­ми шту­чно­го ін­те­ле­кту. Пе­ре­кла­дав з япон­ської. 1991-го всту­пив на ре­жи­су­ру ігро­во­го кі­но до Все­со­ю­зно­го дер­жав­но­го ін­сти­ту­ту кі­не­ма­то­гра­фії в Мо­скві. З 2000-го – ре­жи­сер Санкт-Пе­тер­бурзь­кої сту­дії до­ку­мен­таль­них філь­мів. То­го ж ро­ку став сти­пен­ді­а­том Nipkow Programm у Бер­лі­ні.

2001-го пе­ре­їхав із ро­ди­ною в Ні­меч­чи­ну. Ба­га­то між­на­ро­дних від­знак при­не­сла стрі­чка ”Бло­ка­да”, змон­то­ва­на з кі­но­хро­нік бло­ка­дно­го Ле­нін­гра­да.

2010-го ”Щастя моє” ста­ло пер­шим укра­їн­ським філь­мом, що по­тра­пив до основ­но­го кон­кур­су Канн­сько­го кі­но­фе­сти­ва­лю. Усі чо­ти­ри ігро­ві кар­ти­ни – ”Щастя моє”, ”У ту­ма­ні”, ”Лагідна”, ”Дон­бас” – бу­ли пред­став­ле­ні в Кан­нах. Там від­бу­ла­ся і прем’єра до­ку­мен­таль­ної стрічки ”Май­дан”, яку зго­дом по­ка­зу­ва­ли в про­ка­ті у США та кра­ї­нах Єв­ро­пи. В Укра­ї­ні гля­да­чі вставали спів­а­ти гімн – ра­зом із героями на екра­ні.

Не­дав­но в укра­їн­ський про­кат ви­йшов до­ку­мен­таль­ний фільм ”День Пе­ре­мо­ги” – як ро­сій­ські емі­гран­ти від­зна­ча­ють 9 Трав­ня в Бер­лі­ні. Най­но­ві­ший фільм – ”Про­цес” про ста­лін­ські ре­пре­сії 1930-х – змон­то­ва­ний із чор­но-бі­лих хро­нік. Йо­го Сер­гій Ло­зни­ця пред­ста­вив у ве­ре­сні на кі­но­фе­сти­ва­лі у Ве­не­ції

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.