КУЛЬТУРНА ЗОНА

ДРАЙ­ВЕ­РОМ РОСЛИННИЦЬКОЇ ГА­ЛУ­ЗІ ЦЕН­ТРАЛЬ­НОЇ ТА ПІВНІЧНОЇ УКРА­Ї­НИ СТА­НЕ КУ­КУ­РУ­ДЗА, А У ПІВДЕННИХ ТА СХІДНИХ ОБЛА­СТЯХ — СО­НЯ­ШНИК

Landlord - - ЗМІСТ - ТЕКСТ: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

У цен­трі та на пів­но­чі Укра­ї­ні драй­ве­ром ро­слин­ни­цтва ста­не ку­ку­ру­дза, на пів­дні та схо­ді — со­ня­шник

Ози­мі пшениця та ячмінь за­ли­ша­ю­ться і за­ли­ша­ться у най­ближ­чо­му май­бу­тньо­му ва­жли­ви­ми агро­куль­ту­ра­ми. А ось у сівозміну ярих жи­т­тя вносить суттєві корективи. За за­галь­ним пе­ре­ко­на­н­ням се­ле­кціо­не­рів, тра­ди­цій­ний для Укра­ї­ни «ко­шик» ярих куль­тур не­вдов­зі бу­де ба­зу­ва­ти­ся на ку­ку­ру­дзі та со­ня­шни­ку. Всім ін­шим куль­ту­рам бу­де фа­кти­чно від­ве­де­на роль по­пе­ре­дни­ків для по­сі­вів двох драй­ве­рів ві­тчи­зня­но­го ро­слин­ни­цтва.

До цього рішення під­штов­ху­ють як кліматичні змі­ни, так і по­пит са­ме на ці куль­ту­ри, який пе­ре­ва­жно фор­му­є­ться на екс­порт­но­му рин­ку.

ЗМІНА ОБ­СТА­ВИН

Кліматичні умо­ви, що сфор­му­ва­ли­ся в Укра­ї­ні за остан­ні 10 ро­ків, май­же іде­аль­но під­хо­дять як для ви­ро­щу­ва­н­ня ку­ку­ру­дзи, так і для куль­ти­ва­ції со­ня­шни­ка. На­при­клад, ку­ку­ру­дза як те­пло­лю­бна куль­ту­ра по­чи­нає про­ро­ста­ти і ве­ге­ту­ва­ти за тем­пе­ра­ту­ри у 10–12 °С, а тем­пе­ра­ту­ра ви­ще 30 °С їй не за­шко­дить. На­то­мість за­шко­дить ви­сі­ва­н­ня у хо­ло­дний пе­ре­зво­ло­же­ний ґрунт і ве­сня­ні за­мо­роз­ки. Але та­кі умо­ви за­раз ви­ни­ка­ють ли­ше раз на п’ять-шість ро­ків і ма­ють ло­каль­ний ха­ра­ктер. Крім то­го, ку­ку­ру­дза у пе­рі­од ве­ге­та­ції по­тре­бує за­па­сів про­ду­ктив­ної во­ло­ги в ор­но­му ша­рі на рів­ні 20–40 мм, що ускла­днює її куль­ти­ва­цію у ча­сти­ні південних і східних обла­стей. Пе­ре­кон­ли­вою пе­ре­ва­гою є ста­лий по­пит на зер­но ку­ку­ру­дзи на зов­ні­шньо­му рин­ку. Зокре­ма, цього мар­ке­тин­го­во­го ро­ку на екс­порт бу­де від­прав­ле­но по­над 70% всьо­го вро­жаю куль­ту­ри.

Пів­ден­ний ре­гіон має спри­я­тли­ві умо­ви для ви­сі­ва­н­ня со­ня­шни­ка, який більш те­пло­лю­бний, ніж ку­ку­ру­дза, і менш ви­мо­гли­вий що­до кіль­ко­сті про­ду­ктив­ної во­ло­ги у ґрун­ті. Укра­ї­на вже ви­ро­бляє 32% на­сі­н­ня со­ня­шни­ка у сві­ті та є сві­то­вим лі­де­ром за по­став­ка­ми со­ня­шни­ко­вої олії.

За да­ни­ми Держ­ста­ту, у 2017-му ви­ро­бни­цтво не­ра­фі­но­ва­ної со­ня­шни­ко­вої олії ста­но­ви­ло 5,2 млн ті зро­сло у по­рів­нян­ні з по­пе­ре­днім ро­ком на 17%. А за під­ра­хун­ка­ми про­філь­ної асо­ці­а­ції «Укро­лі­я­пром», ми­ну­ло­рі­чне ви­ро­бни­цтво бу­ло на­віть біль­шим — на рів­ні 6 млн т. Вну­трі­шнє спо­жи­ва­н­ня со­ня­шни­ко­вої олії за­раз ста­но­вить ли­ше близь­ко 500 000 т, все ін­ше йде на екс­порт, який має стій­ку тен­ден­цію до зро­ста­н­ня.

В Укра­ї­ні стрім­ко збіль­шу­є­ться ви­ро­бни­цтво ви­со­ко­о­ле­ї­но­во­го со­ня­шни­ка, з вмі­стом оле­ї­но­вої ки­сло­ти оме­га-3 в олії по­над 85% і во­дно­час низь­ким вмі­стом лі­но­ле­вої ки­сло­ти оме­га-6. Про­по­ну­ю­ться на­віть гі­бри­ди, олія з яких мо­же мі­сти­ти по­над 90% оле­ї­но­вої ки­сло­ти. У роз­ви­не­них кра­ї­нах олію з ви­со­ко­о­ле­ї­но­во­го со­ня­шни­ка роз­гля­да­ють як здо­ро­ву аль­тер­на­ти­ву паль­мо­вій, і по­пит на бу­ти­льо­ва­ну олію з ви­со­ким вмі­стом оме­га-3 по­стій­но зро­стає. Збіль­ше­н­ня ви­ро­бни­цтва са­ме та­кої про­ду­кції до­зво­лить Укра­ї­ні збе­рег­ти по­зи­цію сві­то­во­го по­ста­чаль­ни­ка со­ня­шни­ко­вої олії №1 і роз­ши­ри­ти гео­гра­фію експорту.

СТЕПОВА ЗОНА

Як за­зна­чає ре­гіо­наль­ний пред­став­ник ком­па­нії «Юг Агро­лі­дер» Во­ло­ди­мир Ма­ной­лен­ко, кліматичні змі­ни за остан­нє десятиріччя в Укра­ї­ні ра­зю­чі. Ком­па­нія по­чи­на­ла пра­цю­ва­ти на рин­ку 10 ро­ків то­му по двох на­пря­мах — на­сі­н­ня серб­ських гі­бри­дів со­ня­шни­ка і ку­ку­ру­дзи. «Ще п’ять-шість ро­ків то­му ми на­віть уяви­ти не мо­гли, що в нас бу­дуть по­ку­пці се­ле­кцій­но­го ма­те­рі­а­лу со­ня­шни­ка у Він­ни­цькій і Тер­но­піль­ській обла­стях. Адже май­же всі по­сі­ви ці­єї куль­ту­ри бу­ли роз­та­шо­ва­ні у Пів­ден­но­му і Схі­дно­му ре­гіо­ні Укра­ї­ни, — ді­ли­ться Ма­ной­лен­ко. — За­раз та ж Він­нич­чи­на за сво­ї­ми клі­ма­ти­чни­ми умо­ва­ми вже на­бли­зи­ла­ся до пів­дня». До то­го ж цей ре­гіон якнай­кра­ще під­хо­дить для куль­ти­ва­ції ви­со­ко­о­ле­ї­но­вих сор­тів куль­ту­ри, що сти­му­лює го­спо­дар­ства вклю­ча­ти со­ня­шник у сівозміну, до­дає він.

Хо­ча все це ду­же умов­но. На­при­клад, у ком­па­нії Dow Seeds вже успі­шно ада­пту­ва­ли гі­бри­ди ви­со­ко­о­ле­ї­но­во­го со­ня­шни­ка до умов За­по­різь­кої, Хер­сон­ської та Ми­ко­ла­їв­ської обла­стей. Що­прав­да, як свід­чать дані ком­па­нії, один і той са­мий гі­брид в умо­вах, на­при­клад, Він­ни­цької обла­сті по­ка­зав у 2017 ро­ці вро­жай­ність у 1,5 ра­за ви­щу, ніж у Хер­сон­ській, —

49,9 ц/га про­ти 31,4 ц/га. На пе­ре­ко­на­н­ня фа­хів­ців ком­па­нії

«Юг Агро­лі­дер», уся те­ри­то­рія пів­ден­ні­ше Кі­ро­во­град­ської обла­сті для ви­сі­ва­н­ня ку­ку­ру­дзи за­раз вже ма­ло­при­да­тна — тем­пе­ра­тур­ний ре­жим до­зво­ляє ви­ро­щу­ва­ти ви­со­ко­про­ду­ктив­ні гі­бри­ди з ве­ли­ким по­ка­зни­ком ФАО, але ро­сли­нам про­сто не ви­ста­чить во­ло­ги для ве­ге­та­ції. Ви­хо­дом мо­же бу­ти зро­ше­н­ня, але при цьо­му со­бі­вар­тість швид­ко зро­стає за ра­ху­нок ви­трат на еле­ктро­енер­гію, ди­зель­не паль­не і во­ду. Тут, на дум­ку Ма­ной­лен­ка, є сенс ви­сі­ва­ти си­ло­сну кукурудзу в обме­же­них кіль­ко­стях. То­му куль­ту­ра­ми — ло­ко­мо­ти­ва­ми сте­по­вої зо­ни оста­то­чно ста­ють ози­ма пшениця і со­ня­шник. Вро­жай­ність пше­ни­ці у південних обла­стях за­раз най­ниж­ча в Укра­ї­ні, але во­на не­об­хі­дна для до­три­ма­н­ня стан­дар­тів сі­во­змі­ни як куль­ту­ра-по­пе­ре­дник для со­ня­шни­ка в то­му чи­слі. Ще одним пер­спе­ктив­ним на­пря­мом для пів­дня мо­же бу­ти ози­мий го­рох, який кра­ще за ін­ші куль­ту­ри від­по­від­ає ви­мо­гам по­пе­ре­дни­ка для со­ня­шни­ка. Го­рох за­ли­шає у ґрун­ті ба­га­то азо­ту, що дає агра­рі­ям не­по­га­ну еко­но­мію на азо­тних до­бри­вах, і вза­га­лі є ду­же «оща­дли­вим» для ґрун­ту. Куль­ту­ра стре­со­стій­ка до мо­ро­зів (на­віть без сні­го­во­го по­кри­ву) і по­сух. Єди­ною умо­вою є те, що го­ро­ху до на­ста­н­ня хо­ло­дів тре­ба зай­ти у фа­зу ку­ще­н­ня

(до 8–10 см). Пі­сля чо­го го­рох зда­тен без на­слід­ків пе­ре­не­сти мо­ро­зи до –30 °С, чо­го у сте­по­вій зо­ні за­раз про­сто не бу­ває. Збір про­во­ди­ться у черв­ні, при­бли­зно за два ти­жні до ози­мої пше­ни­ці та ячме­ню, що дає сіль­го­спви­ро­бни­кам не­по­га­ну фо­ру у ча­сі й мо­жли­вість ра­ціо­наль­но роз­по­ді­ли­ти на­ван­та­же­н­ня на спів­ро­бі­тни­ків і те­хні­ку.

Фу­ра­жний го­рох ко­ри­сту­є­ться стій­ким по­пи­том як на вну­трі­шньо­му, так і на зов­ні­шньо­му рин­ках. В Укра­ї­ні йо­го пе­ре­ва­жно ку­пу­ють пта­хо­фер­ми і го­спо­дар­ства з роз­ве­де­н­ня аква­куль­ту­ри, а най­біль­ши­ми за­кор­дон­ни­ми по­ку­пця­ми є Ту­реч­чи­на, Ін­дія та Па­ки­стан. Зві­сно, го­рох мо­жна ви­сі­ва­ти і на пів­но­чі кра­ї­ни. Але, по-пер­ше, тут ви­бір куль­тур-по­пе­ре­дни­ків на­ба­га­то біль­ший. По-дру­ге, го­рох ду­же чу­тли­вий до ді­ля­нок, де на­ве­сні ску­пчу­є­ться во­да. Якщо у південних обла­стях та­ко­го вже май­же не зу­стрі­неш, то на По­ліс­сі пі­сля та­не­н­ня сні­гу це роз­по­всю­дже­не яви­ще.

ЛІСОСТЕП ТА ПІВНІЧНА УКРА­Ї­НА

Якщо ви­сі­ва­н­ня ку­ку­ру­дзи у сте­по­вій зо­ні — до­сить ри­зи­ко­ва­на спра­ва, то у лі­со­сте­пу і на По­ліс­сі ця куль­ту­ра стає основ­ною по­ряд з ози­мою пше­ни­цею. За сло­ва­ми Ма­ной­лен­ка, в існу­ю­чих агро­клі­ма­ти­чних умо­вах пра­цю­ва­ти з гі­бри­да­ми ку­ку­ру­дзи, які ма­ють ФАО ниж­че 220–300, вже не­має сен­су. Якщо ФАО ви­ще, теж мо­жуть ви­ни­кну­ти про­бле­ми — тре­ба ви­сі­ва­ти пів­ден­ні­ше, в ра­йо­нах з біль­шою су­мою актив­них тем­пе­ра­тур. Але чим пів­ден­ні­ше бу­де ді­лян­ка, тим біль­шим стає ри­зик не­ста­чі про­ду­ктив­ної во­ло­ги у ґрун­ті. Крім то­го, тре­ба вра­хо­ву­ва­ти ще й гу­сто­ту по­сі­ву. За­гу­щу­ва­ти по­сів має сенс там, де ви­ста­чає во­ло­ги (або на ді­лян­ках під зро­ше­н­ням). Оскіль­ки біль­шість те­ри­то­рії Укра­ї­ни вже ста­ла по­су­шли­вою, ве­ли­ка гу­сто­та по­сі­ву мо­жли­ва ли­ше в окре­мих ра­йо­нах на пів­но­чі кра­ї­ни. Вже в умо­вах лі­со­сте­пу по­сі­ви тре­ба нав­па­ки зрі­джу­ва­ти, щоб ро­сли­нам ви­ста­чи­ло во­ло­ги. Для за­без­пе­че­н­ня ви­со­ко­го ва­ло­во­го збо­ру, тре­ба гра­ти­ся са­ме з ФАО і під­би­ра­ти гі­бри­ди з більш ви­со­ким по­ка­зни­ком.

Але є ще один по­ка­зник ку­ку­ру­дзи, який ви­явив­ся ва­жли­вим для ада­пта­ції гі­бри­дів до укра­їн­ських умов. Як роз­по­ві­ли в «Юг Ар­го­лі­дер», ком­па­нія пра­цю­ва­ла з ран­ньо­сти­гли­ми і се­ре­дньо­сти­гли­ми гі­бри­да­ми і сти­кну­ла­ся з не­спо­ді­ван­кою — низь­кою во­ло­го­від­да­чею куль­ту­ри. Зер­но пі­сля збо­ру ма­ло на­дли­шко­ву во­ло­гість і по­тре­бу­ва­ло до­су­шу­ва­н­ня, що при­зво­ди­ло до до­да­тко­вих ви­трат сіль­го­спви­ро­бни­ків (стан­дар­тною для зер­на ку­ку­ру­дзи вва­жа­є­ться во­ло­гість 14–18%). Сі­я­ти куль­ту­ру на пів­дні теж не бу­ло сен­су — ро­сли­нам бра­ку­ва­ло во­ло­ги для ве­ге­та­ції. То­му цього ро­ку у ком­па­нії ви­рі­ши­ли тим­ча­со­во при­пи­ни­ти пра­цю­ва­ти з ку­ку­ру­дзою, по­ки серб­ські пар­тне­ри (Ін­сти­тут ріль­ни­цтва і ово­чів­ни­цтва NS Seme) не ви­ве­дуть гі­бри­ди для укра­їн­ських умов з ви­со­кою во­ло­го­від­да­чею.

У Dow Seeds та­кож звер­та­ють ува­гу на цю ха­ра­кте­ри­сти­ку та про­по­ну­ють гі­бри­ди з від­по­від­ною во­ло­го­від­да­чею.

КЛІМАТИЧНІ УМО­ВИ В УКРА­Ї­НІ МАЙ­ЖЕ ІДЕАЛЬНІ ДЛЯ КУ­КУ­РУ­ДЗИ ТА СО­НЯ­ШНИ­КА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.