РУЙНІВНИКИ СТЕРЕОТИПІВ

СЬО­ГО­ДНІ НЕ АГРО­НОМ ШУ­КАЄ РО­БО­ТУ, А РО­БО­ТА ШУ­КАЄ АГРО­НО­МА. ТОЖ ЯК АГРА­РІ­ЯМ ЗА­ЛУ­ЧА­ТИ МО­ЛО­ДИХ СПЕ­ЦІ­А­ЛІ­СТІВ?

Landlord - - ЗМІСТ - ТЕКСТ: МА­РИ­НА БРИ­КИ­МО­ВА

Як агра­рі­ям за­лу­ча­ти у ком­па­нії мо­ло­дих спе­ці­а­лі­стів

На по­лі хло­пець ро­ків двад­ця­ти п’яти, хо­ва­ю­чись під ко­зи­рок бейс­бол­ки від па­лю­чо­го сон­ця, ува­жно спо­сте­рі­гає, як йдуть жни­ва. При­ві­тно всмі­ха­є­ться ле­ле­кам. З азар­том під­ра­хо­вує, скіль­ки вда­сться зі­бра­ти вро­жаю ком­па­нії, а скіль­ки пта­хам. Зо­се­ре­дже­но від­дає роз­по­ря­дже­н­ня ком­бай­не­рам, що звер­та­ю­ться до ньо­го не іна­кше як Сер­гій Сер­гі­йо­вич.

Пи­таю: «Чо­му так офі­цій­но?» «Та це ж агро­ном, — ка­жуть. — Пра­цює ли­ше дру­гий се­зон, а не­за­ба­ром вже бу­де зби­ра­ти свій пер­ший вро­жай ку­ку­ру­дзи та со­ня­шни­ка. Тя­му­щий хло­пець! Наш, мі­сце­вий. Пра­цює на зем­лі, про­дов­жує на­шу спра­ву!» І в цьо­му ви­зна­чен­ні ро­бі­тни­ків від­чу­ва­є­ться по­ва­га до мо­ло­до­го спе­ці­а­лі­ста, гор­дість за ньо­го. За осві­тою Сер­гій юве­лір. За фа­хом, якщо не вра­хо­ву­ва­ти ви­ро­бни­чої пра­кти­ки, ні­ко­ли не пра­цю­вав. Пі­сля за­кін­че­н­ня ви­шу пра­гнув отри­ма­ти ро­бо­ту з ви­со­кою за­ро­бі­тною пла­тнею. Та вла­шту­ва­ти­ся не вда­ва­ло­ся. Са­ме то­ді дру­зі по­кли­ка­ли йо­го на дан­ську фер­му. Там­те­шній го­спо­дар пла­тив сво­їм пра­ців­ни­кам по 40 000–50 000 гри­вень, і хло­пце­ві ду­же кор­ті­ло спро­бу­ва­ти. «Ко­ли я по­ба­чив, як во­ни там пра­цю­ють, що їдять, де жи­вуть, то зро­зу­мів, що во­ни не ро­бо­чі, а ра­би. З та­ки­ми умо­ва­ми ні­яких гро­шей не за­хо­чеш», — зга­дує мо­ло­дий агро­ном. То­ді він ви­рі­шив, що по­вер­не­ться до Укра­ї­ни і до­ве­де, що вдо­ма у сіль­сько­му го­спо­дар­стві мо­жна за­ро­бля­ти стіль­ки са­мо, якщо не біль­ше.

В АКТИВНОМУ ПО­ШУ­КУ

Де­фі­цит мо­ло­дих спе­ці­а­лі­стів агра­рії від­чу­ва­ють до­во­лі го­стро. Він

сфор­му­вав­ся че­рез те, що над­то дов­го ви­пу­скни­ки шкіл йшли вчи­ти­ся пе­ре­ва­жно на юри­стів, жур­на­лі­стів, пси­хо­ло­гів, еко­но­мі­стів. А те­хні­чні та ро­бо­чі спе­ці­аль­но­сті всі ці ро­ки не асо­ці­ю­ва­ли­ся ані з ви­со­кою за­ро­бі­тною пла­тнею, ані з кар’єр­ни­ми мо­жли­во­стя­ми, ані з те­хно­ло­гі­чні­стю. Аби ско­ро­ти­ти по­тре­бу в ка­драх, агра­рії на­ма­га­ли­ся ма­кси­маль­но ав­то­ма­ти­зу­ва­ти ви­ро­бни­цтво там, де мо­жли­во. Це до­зво­ли­ло ба­га­тьом під­при­єм­ствам під­ви­щи­ти ефе­ктив­ність та ско­ро­ти­ти по­тре­бу у спів­ро­бі­тни­ках. На­при­клад, на Чер­ні­гів­сько­му еле­ва­то­рі, який гру­па «Агро­трейд» по­бу­ду­ва­ла з ну­ля, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи но­ві­тнє обла­дна­н­ня, за­ді­я­но вдві­чі мен­ше пра­ців­ни­ків, ніж на під­ло­го­во­му зер­но­схо­ви­щі. Про­те ав­то­ма­ти­за­ція не до­зво­ли­ла пов­ні­стю ви­рі­ши­ти ка­дро­ве пи­та­н­ня.

Є сфе­ри, де ма­ши­на по­ки що не в змо­зі за­мі­ни­ти лю­ди­ну, то­го ж агро­но­ма, зоо­те­хні­ка, ве­тлі­ка­ря. Ком­па­нії по­тре­бу­ють са­ме та­ких фа­хів­ців. Ба­жа­но ще й мо­ло­дих, аде­ква­тних, актив­них, пра­цьо­ви­тих, зда­тних вив­чи­ти мо­ву, по­їха­ти за кор­дон, осво­ї­ти й за­про­ва­ди­ти но­ву те­хно­ло­гію. «Ми по­стій­но впро­ва­джу­є­мо си­сте­ми кон­тро­лю та но­ві те­хно­ло­гії. А я не маю ко­му їх пре­зен­ту­ва­ти, — зі­тхає опе­ра­цій­ний ди­ре­ктор Ukrlandfarming Га­ли­на Ков­ток. — Ко­му ме­ні по­ясню­ва­ти, що транс­лю­ють су­пу­тни­ки, що фо­то­гра­фу­ють дро­ни, як ко­ри­сту­ва­ти­ся ме­тео­стан­ці­єю. Тим, хто хре­сти­ться, бе­ру­чи до рук комп’ютер­ну ми­шку? Чи тим, хто ві­део­те­ле­фо­ни на­кри­ває хус­тка­ми, як па­пуг у клі­тці, аби я крізь ту ка­ме­ру за ни­ми не сте­жи­ла? Ми хо­че­мо біг­ти впе­ред, та ка­дри нас не пу­ска­ють», — під­кре­слює во­на. Від­чу­ває не­ста­чу агро­но­мів і «Агро­трейд». Та бра­кує не ли­ше цих спе­ці­а­лі­стів. За­раз у ком­па­нії по­над 30 від­кри­тих ва­кан­сій. За сло­ва­ми ди­ре­кто­ра з фі­нан­со­вої та опе­ра­цій­ної ді­яль­но­сті гру­пи Оле­ни Во­ро­ни, го­лов­ний офіс, на­при­клад, най­біль­ше по­трі­бує бух­гал­те­рів і облі­ков­ців — для стру­ктур­них під­роз­ді­лів «Агро­трей­ду» ор­га­ні­зо­ва­ний цен­тра­лі­зо­ва­ний облік, який ве­де ке­ру­ю­ча ком­па­нія. «Але в мі­сті скла­дно зна­йти фа­хів­ців, що до­бре зна­ю­ться на сіль­сько­му го­спо­дар­стві, бо го­ро­дя­ни за­зви­чай ма­ють до­свід ро­бо­ти у тор­го­вель­них ком­па­ні­ях», — під­кре­слює Во­ро­на. Harveast та­кож шу­кає лю­дей, що пра­цю­ють у по­лі: тра­кто­ри­стів, во­ді­їв. Най­більш за­тре­бу­ва­ні у рам­ках бі­знес­на­пря­мів ком­па­нії «Кер­нел» агро­но­ми, ін­же­не­ри, ін­же­не­ри­ме­ха­ні­ки, енер­ге­ти­ки та ла­бо­ран­ти. Та аби по­тра­пи­ти на ро­бо­ту до цьо­го хол­дин­гу, за сло­ва­ми ди­ре­кто­ра з пер­со­на­лу та ко­му­ні­ка­цій ком­па­нії «Кер­нел» На­та­лі Хво­сто­вої, не­до­ста­тньо ли­ше зна­ти спе­ци­фі­ку агро­ви­ро­бни­цтва. «Нам по­трі­бні фа­хів­ці, які во­ло­ді­ють остан­ні­ми те­хно­ло­гі­я­ми, вмі­ють пра­цю­ва­ти з но­вою те­хні­кою, зна­ють, що та­ке еко­но­мі­ка ви­ро­бни­цтва», — ре­зю­мує во­на. Аби отри­ма­ти фа­хів­ців не­об­хі­дно­го рів­ня, агро­хол­дин­гам до­во­ди­ться по­ри­на­ти й у про­цес на­вча­н­ня мо­ло­дих та ще та­ких не­до­свід­че­них, але зда­тних іти впе­ред пра­ців­ни­ків.

НА­ВЧА­ТИ­СЯ, НА­ВЧА­ТИ­СЯ, НА­ВЧА­ТИ­СЯ Зда­ва­ло­ся б, у кра­ї­ні пов­но аграр­них ви­шів, про­те їх ви­пу­скни­ків, що не про­йшли від­по­від­ної пра­кти­ки, агро­хол­дин­ги пра­це­вла­што­ву­ва­ти не по­спі­ша­ють. «Осві­тні про­гра­ми су­ча­сних ви­шів ча­сто від­ста­ють від ре­аль­но­сті на де­ся­ти­лі­т­тя, май­бу­тні мо­ло­ді фа­хів­ці за час пра­кти­ки та ста­жу­ва­н­ня ді­зна­ю­ться біль­ше ко­ри­сно­го, ніж за п’ять ро­ків на­вча­н­ня», — на­го­ло­шує на­чаль­ник від­ді­лу вну­трі­шніх та зов­ні­шніх ко­му­ні­ка­цій де­пар­та­мен­ту управ­лі­н­ня пер­со­на­лом та ко­му­ні­ка­цій МХП Ка­те­ри­на Кор­чен­ко.

«Са­ма по со­бі осві­та в Укра­ї­ні не про­сто за­ста­рі­ла — во­на ві­дір­ва­на від ре­аль­но­сті, виш не дає знань, по­трі­бних для пра­кти­ки, — вто­рить їй Во­ро­на. — Ви­пу­скни­кам тре­ба пра­цю­ва­ти не один рік, щоб ста­ти справ­жні­ми спе­ці­а­лі­ста­ми». І до­ки во­ни не отри­ма­ють до­ста­тньо до­сві­ду, їм не про­по­ну­ють ви­со­ку зар­пла­тню. То­му ба­га­то хто втра­чає ін­те­рес до про­фе­сії та йде в ін­ші сфе­ри.

За сло­ва­ми Хво­сто­вої, 65% сту­ден­тів агро­ви­шів не зби­ра­ю­ться пра­цю­ва­ти в аграр­ній га­лу­зі пі­сля отри­ма­н­ня ди­пло­му. Во­ни не мо­ти­во­ва­ні, не ба­чать пер­спе­ктив, то­му не по­спі­ша­ють про­хо­ди­ти ви­ро­бни­чу пра­кти­ку, осво­ю­ва­ти про­фе­сію та бу­ду­ва­ти кар’єр­ні пла­ни. Аби змі­ни­ти існу­ю­чий стан ре­чей, агро­ком­па­ні­ям до­во­ди­ться без­по­се­ре­дньо бра­ти участь у ре­фор­му­ван­ні си­сте­ми осві­ти. «У спів­пра­ці з 25 про­філь­ни­ми ви­ша­ми ми го­ту­є­мо за­тре­бу­ва­них фа­хів­ців з ін­но­ва­цій­ним ми­сле­н­ням і лі­дер­ськи­ми яко­стя­ми, під­ви­щу­є­мо пре­сти­жність про­фе­сії агра­рія та ство­рю­є­мо ін­фра­стру­ктур­ні та по­бу­то­ві умо­ви для по­вер­не­н­ня мо­ло­ді в сіль­ську мі­сце­вість», — під­кре­слює ди­ре­ктор з пер­со­на­лу та ко­му­ні­ка­цій ком­па­нії «Кер­нел».

Harveast — одна з не­ба­га­тьох ком­па­ній, що фор­мує по­зи­тив­ний імідж аграр­ної га­лу­зі ще у шкіль­но­му се­ре­до­ви­щі. «Ми на­ма­га­є­мо­ся охо­пи­ти всі осві­тні лан­ки від шкіл до ви­шів, по­чи­на­ю­чи про­фо­рі­єн­та­цій­ну ро­бо­ту з мо­мен­ту, ко­ли у ді­тей тіль­ки за­ро­джу­є­ться ін­те­рес до про­фе­сій. Нам ва­жли­во мо­де­лю­ва­ти їх подаль­ший кар’єр­ний шлях, до­по­ма­га­ти їм ро­би­ти сві­до­мий ви­бір», — ка­же ди­ре­ктор із пер­со­на­лу агро­хол­дин­гу Harveast Лі­дія Кло­чан.

Окрім то­го, на те­ри­то­рії ве­де­н­ня бі­зне­су Harveast, так са­мо як ін­ші агро­ком­па­нії, спів­пра­цює з кіль­ко­ма про­філь­ни­ми ви­ша­ми. За­без­пе­чує їм ма­те­рі­аль­но­фі­нан­со­ву під­трим­ку, ку­рує на­вча­н­ня та пра­кти­ку сту­ден­тів, ор­га­ні­зо­вує зу­стрі­чі з пред­став­ни­ка­ми ком­па­нії, які са­мі бу­ли сту­ден­та­ми цих на­вчаль­них за­кла­дів.

«У ро­бо­ті зі шко­ля­ра­ми ду­же до­по­ма­га­ють екс­кур­сії на ви­ро­бни­цтво, зі сту­ден­та­ми агро­те­хні­чних ви­шів — спе­ці­а­лі­зо­ва­ні ха­ка­то­ни», — за­зна­чає Кор­чен­ко. З ви­пу­скни­ка­ми і сту­ден­та­ми ком­па­нія МХП вже не пер­ший рік спів­пра­цює в рам­ках про­гра­ми кар’єр­но­го роз­ви­тку «МХП СТАРТ». Цей про­ект до­зво­ляє сту­ден­там про­хо­ди­ти пра­кти­ку на під­при­єм­ствах хол­дин­гу та опла­чу­ва­не ста­жу­ва­н­ня з мо­жли­ві­стю подаль­шо­го по­стій­но­го пра­це­вла­шту­ва­н­ня. З огля­ду на до­кла­де­ні зу­си­л­ля ре­зуль­та­ти про­ве­де­ної ро­бо­ти та­кож вра­жа­ють. За сло­ва­ми Кор­чен­ко, ли­ше за 2017 рік у хол­дин­гу пра­це­вла­шту­ва­ли 12 700 но­вих спів­ро­бі­тни­ків. Се­ред них бу­ли і вчо­ра­шні ви­пу­скни­ки, і до­свід­че­ні

Є СФЕ­РИ, ДЕ МА­ШИ­НА НЕ В ЗМО­ЗІ ЗА­МІ­НИ­ТИ ЛЮ­ДИ­НУ: АГРО­НО­МА, ЗОО­ТЕ­ХНІ­КА, ВЕ­ТЛІ­КА­РЯ

пра­ців­ни­ки сіль­сько­го­спо­дар­ської га­лу­зі, і пред­став­ни­ки зов­сім ін­ших про­фе­сій, які ви­рі­ши­ли змі­ни­ти на­прям ді­яль­но­сті. Усіх їх, за сло­ва­ми Кор­чен­ко, до МХП при­ва­би­ла мо­жли­вість пра­це­вла­шту­ва­н­ня за фа­хом і ре­аль­но­го кар’єр­но­го ро­сту, а ще мо­жли­вість на­бу­т­тя до­сві­ду ро­бо­ти з най­пе­ре­до­ві­ши­ми те­хно­ло­гі­чни­ми про­це­са­ми і най­кра­щим су­ча­сним обла­дна­н­ням. «У пер­спе­кти­ві це до­зво­ляє спів­ро­бі­тни­ко­ві з ну­ля всьо­го за три­п’ять ро­ків до­ро­сти до ке­рів­ної по­са­ди», — під­кре­слює во­на.

Є ІДЕЯ? РЕ­А­ЛІ­ЗУЙ

Ке­рів­ни­цтво «Кер­нел» зо­се­ре­ди­ло­ся пе­ре­д­усім на ре­а­лі­за­ції ідей вла­сних спів­ро­бі­тни­ків. За сло­ва­ми Хво­сто­вої, ко­жен пра­ців­ник ком­па­нії не­за­ле­жно від по­са­ди має мо­жли­вість за­про­по­ну­ва­ти ідеї до ре­а­лі­за­ції, взя­ти участь у впро­ва­джен­ні ін­но­ва­цій­них про­е­ктів чи в осві­тніх про­гра­мах: від кор­по­ра­тив­них про­грам МВА до за­кор­дон­них ста­жу­вань. «Ми да­є­мо до­ста­тньо сво­бо­ди і мо­жли­во­стей спів­ро­бі­тни­кам, го­то­вим бра­ти іні­ці­а­ти­ву в свої ру­ки та ви­хо­ди­ти за рам­ки зви­чних обов’яз­ків», — під­кре­слює во­на.

Ва­жли­вим та ефе­ктив­ним ін­стру­мен­том у ви­рі­шен­ні ка­дро­во­го де­фі­ци­ту в ком­па­нії є кор­по­ра­тив­на про­гра­ма «Кер­нел Шанс». Во­на існує з 2011­го. Якщо сім ро­ків то­му ба­жа­н­ня взя­ти участь у про­е­кті ви­яви­ли тіль­ки 20 осіб, то у 2017/2018 мар­ке­тин­го­во­му ро­ці кіль­кість за­ре­є­стро­ва­них пе­ре­ви­щи­ла 800. На одне мі­сце пре­тен­ду­ва­ли ві­сім мо­ло­дих фа­хів­ців. Пі­сля ба­га­то­рів­не­во­го та ре­тель­но­го від­бо­ру ста­жу­ва­н­ня на під­при­єм­ствах «Кер­нел» про­йшли по­над 100 осіб, 75 з яких бу­ли пра­це­вла­што­ва­ні за ре­зуль­та­та­ми за­хи­сту ди­плом­них про­е­ктів.

За сло­ва­ми Хво­сто­вої, за­раз ця осві­тня про­гра­ма охо­плює пра­кти­чно всі бі­знес­на­пря­ми «Кер­нел». Во­на пе­ред­ба­чає май­же ці­ло­до­бо­ву вза­є­мо­дію з на­став­ни­ком, про­мі­жну ате­ста­цію, ви­ко­на­н­ня ре­аль­них зав­дань та за­хист ди­пло­мів. Ви­пу­скни­ки про­гра­ми отри­му­ють пра­кти­чний до­свід ро­бо­ти з ін­но­ва­цій­ни­ми те­хно­ло­гі­я­ми та су­ча­сною те­хні­кою, тим са­мим фор­му­ю­чи аграр­ну елі­ту но­во­го по­ко­лі­н­ня. «Від цьо­го ви­грає і ком­па­нія, яка під­си­лює ко­ман­ду мо­ло­ди­ми фа­хів­ця­ми, і кра­ї­на, де фа­хів­ці за­ли­ша­ю­ться жи­ти та пра­цю­ва­ти», — під­кре­слює ди­ре­ктор із пер­со­на­лу.

Ком­плекс оці­нок на­дає «Кер­нел» мо­жли­вість за­лу­ча­ти за ре­зуль­та­та­ми ста­жу­ва­н­ня кра­щих. З мо­мен­ту стар­ту осві­тньо­го про­е­кту в ком­па­нії бу­ли пра­це­вла­што­ва­ні 383 ста­же­ри.

Усе це при­зво­дить до то­го, що з по­ча­тку 2018 мар­ке­тин­го­во­го ро­ку по­ка­зник плин­но­сті ка­дрів у «Кер­нел» ста­но­вить мен­ше 4%, що вка­зує на ви­со­кий рі­вень за­до­во­ле­но­сті, ло­яль­но­сті та за­лу­че­но­сті пер­со­на­лу.

УМО­ВИ ДЛЯ УСПІ­ХУ

На­віть вра­хо­ву­ю­чи існу­ю­чий де­фі­цит ка­дрів, агро­хол­дин­ги на­ці­ле­ні на те, щоб пра­це­вла­што­ву­ва­ти най­кра­щих. Від­по­від­аль­них, сум­лін­них, пра­цьо­ви­тих, та­ких, що дбай­ли­во став­ля­ться до те­хні­ки, на­сі­н­ня, до­брив. Ам­бі­тних, ці­ле­спря­мо­ва­них, та­ких, що вмі­ють не­стан­дар­тно ми­сли­ти та швид­ко вчи­ти­ся.

Ва­жли­во, щоб усі ті, хто пра­гнуть бу­ти при­че­тни­ми до ве­ли­кої спра­ви та ма­ти до­ступ до но­ві­тніх те­хно­ло­гій, якнай­швид­ше зро­зумі­ли, що ро­бо­та в агро­се­кто­рі біль­ше не асо­ці­ю­є­ться з ло­па­тою, гу­мо­ви­ми чо­бо­та­ми та не­скін­чен­ною би­твою за вро­жай. І по­сту­по­во та­ке ро­зу­мі­н­ня з’яв­ля­є­ться. «В остан­ні ро­ки мо­лодь зро­зумі­ла, що аграр­на га­лузь пер­спе­ктив­на. По­ча­ла йти до аграр­них ви­шів, але ви­яви­ла­ся не го­то­вою пе­ре­їзди­ти у сіль­ську мі­сце­вість, — ка­же Во­ро­на. — У ре­зуль­та­ті ба­га­то хто з ви­пу­скни­ків шу­кає ро­бо­ту в мі­сті, у сфе­рах, су­мі­жних з агро­ви­ро­бни­цтвом». Про­те кон­ку­рен­тна зар­пла­тня по­сту­по­во змі­нює си­ту­а­цію. Ком­па­нії все ча­сті­ше та

65% СТУ­ДЕН­ТІВ АГРО­ВИ­ШІВ НЕ ЗБИ­РА­Ю­ТЬСЯ ПРА­ЦЮ­ВА­ТИ В АГРАР­НІЙ ГА­ЛУ­ЗІ ПІ­СЛЯ ОТРИ­МА­Н­НЯ ДИ­ПЛО­МУ. ВО­НИ НЕ МО­ТИ­ВО­ВА­НІ, НЕ БА­ЧАТЬ ПЕР­СПЕ­КТИВ

актив­ні­ше впро­ва­джу­ють ди­фе­рен­ці­йо­ва­ний під­хід до фор­му­ва­н­ня зар­пла­тні, бо­ну­сну си­сте­му. Від­так, оклад спе­ці­а­лі­стів за­ле­жить від ре­зуль­та­тив­но­сті пра­ці, їх став­ле­н­ня до ро­бо­ти. Най­кра­щих від­зна­ча­ють пре­мі­я­ми та ви­на­го­ро­да­ми.

Щоб за­лу­ча­ти спе­ці­а­лі­стів, агра­рії та­кож ство­рю­ють ком­фор­тні умо­ви для пра­ці. Ку­пу­ють які­сну те­хні­ку, ство­рю­ють те­плі май­стер­ні із су­ча­сни­ми вер­ста­та­ми та ін­стру­мен­та­ми, обла­што­ву­ють їдаль­ні, ду­шо­ві, кім­на­ти для від­по­чин­ку. На­да­ють ро­бі­тни­кам спе­ц­одяг, жи­тло. За­без­пе­чу­ють пов­ний со­цпа­кет і хар­чу­ва­н­ня, во­зять до мі­сця ро­бо­ти і на­зад. Ке­рів­ни­цтву Harveast, на­при­клад, вда­ло­ся по­бу­ду­ва­ти осо­бли­ву кор­по­ра­тив­ну куль­ту­ру, яка до­по­ма­гає фор­му­ва­ти ко­ман­ду з єди­ни­ми про­фе­сій­ни­ми та люд­ськи­ми цін­но­стя­ми. «В осно­ві кор­по­ра­тив­ної куль­ту­ри на­шої ком­па­нії ле­жить фі­ло­со­фія ве­ли­кої ро­ди­ни, де один одно­го ці­нує, по­ва­жає та до­по­ма­гає ру­ха­ти­ся до за­галь­ної ме­ти, — під­кре­слює Кло­чан. — Це ду­же ва­жли­во для ефе­ктив­ної та ці­ле­спря­мо­ва­ної ко­ман­ди, яка мо­же при­ве­сти ком­па­нію до успі­ху».

«Ми ві­ри­мо у мо­лодь, і во­на охо­че при­хо­дить до нас — і на ви­ро­бни­цтво, і в го­лов­ний офіс, як на ря­до­ві, так і на клю­чо­ві по­са­ди», — ка­же Во­ро­на. До­ка­зом то­му є до­сить мо­ло­дий (близь­ко 30 ро­ків) вік двох ди­ре­кто­рів агро­під­при­ємств, а та­кож го­лов­но­го агро­но­ма і го­лов­но­го ін­же­не­ра «Агро­трей­ду». За остан­ній рік у ви­ро­бни­чі кла­сте­ри ком­па­нія пра­це­вла­шту­ва­ла кіль­ка ви­пу­скни­ків на по­са­ди агро­но­мів. Стар­ші агро­но­ми ста­ли їх ку­ра­то­ра­ми.

«За­раз ду­же ба­га­то го­во­рять про мі­ну­си тру­до­вої мі­гра­ції з Укра­ї­ни. Але є в ній і пе­ре­ва­ги», — за­зна­чає ди­ре­ктор з фі­нан­со­вої та опе­ра­цій­ної ді­яль­но­сті гру­пи «Агро­трейд». У ком­па­нії є бух­гал­тер, що їздив на ро­бо­ту до Поль­щі та пі­сля по­вер­не­н­ня пра­цює на­ба­га­то ре­зуль­та­тив­ні­ше. «В ЄС лю­ди на­вча­ю­ться сум­лін­но­сті, від­по­від­аль­но­сті, ста­ють більш ефе­ктив­ни­ми. Зав­дя­ки цьо­му й укра­їн­ські ком­па­нії мо­жуть отри­му­ва­ти кра­щий ре­зуль­тат і на­віть пла­ти­ти біль­ше», — під­кре­слює во­на.

Го­лов­не, щоб та­кі шу­ка­чі ща­стя по­вер­та­ли­ся.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.