БІ­ЗНЕС НА БУЛЬБІ

ЩО ЗА­ВА­ЖАЄ РОЗ­ВИ­ВА­ТИ­СЯ ВІ­ТЧИ­ЗНЯ­НО­МУ КАР­ТО­ПЛЯР­СТВУ ТА ЯК ФЕР­МЕ­РИ ВИ­РО­ЩУ­ЮТЬ БУЛЬ­БИ З ПРИ­БУ­ТКОМ

Landlord - - ЗМІСТ - ТЕКСТ: ЛА­РИ­СА СТЕ­ПА­НУ­ШКО

Що за­ва­жає роз­ви­ва­ти­ся ві­тчи­зня­но­му кар­то­пляр­ству

У Ста­ро­дав­ній Гре­ції на час Олім­пій­ських ігор при­пи­ня­ли вій­ни. В Укра­ї­ні у пе­рі­од са­джа­н­ня кар­то­плі існу­ють дов­гі ви­хі­дні. Во­се­ни на збір уро­жаю пі­ді­йма­є­ться увесь рід. Не­за­ле­жно від то­го, ма­лий ти чи не­мі­чний, жи­веш у су­сі­дньо­му се­лі чи за кор­до­ном: при­їжджай — і ко­пай. Со­ці­аль­ні ме­ре­жі за­пов­ню­ють жар­ти та істо­рії, а свої фо­то з «кар­то­пля­но­го раб­ства» ви­кла­да­ють на­віть за­сту­пни­ки мі­ні­стрів аграр­ної га­лу­зі. У ша­ну­валь­ни­ки ці­єї тра­ди­ції мо­жна за­пи­са­ти і Нац­банк, який ви­пу­стив пам’ятну мо­не­ту «Ко­па­н­ня кар­то­плі», при­свя­че­ну «зем­лі­го­ду­валь­ни­ці» та роз­кри­т­тю «укра­їн­сько­го ар­хе­ти­пу». Один з по­лі­ти­ків жар­то­ма при­пу­стив, що у дав­ньо­гре­цькій мі­фо­ло­гії по­ми­ли­ли­ся і Сі­зіф на го­ру штов­хав не ка­мінь, а кар­то­плю.

Тра­ди­ція та­ка мі­цна, що її не зда­тні зла­ма­ти ані до­во­ди «ра­бів», ані ро­зра­хун­ки еко­но­мі­чної не­до­ціль­но­сті. Знаю це з вла­сно­го до­сві­ду: що­ро­ку до­во­джу ба­тько­ві, що йо­му не вар­то пе­ре­да­ва­ти мі­ше­чок крум­плів за 500 км, оскіль­ки че­рез ло­гі­сти­чні ви­тра­ти ті

40 кг ста­нуть «зо­ло­ти­ми». Тра­ди­ція при­зве­ла до пе­ре­ви­ро­бни­цтва кар­то­плі та вку­пі зі слаб­кою пе­ре­роб­кою що­ро­ку на­но­сить зби­тків. За зві­том, який по­да­ла Асо­ці­а­ція ви­ро­бни­ків кар­то­плі до МІНАПК у 2013 ро­ці, зби­тки від ви­ро­щу­ва­н­ня кар­то­плі в ці­ло­му у кра­ї­ні ста­нов­лять при­бли­зно 16 млрд гри­вень. ДИСБАЛАНС НА РИН­КУ

За остан­ні 27 ро­ків час­тка ви­ро­бни­цтва кар­то­плі до­мо­го­спо­дар­ства­ми по­мі­тно зро­сла: з 71% до 98%. Час­тка фер­мер­ської кар­то­плі у рі­зні ро­ки ко­ли­ва­є­ться від 2% до 5%. За під­ра­хун­ка­ми Мі­на­гро­по­лі­ти­ки, що­ро­ку в Укра­ї­ні ви­ро­щу­ють близь­ко 21,5 млн т. Втім, за­ли­ша­ю­чись одним з най­біль­ших за ва­лом ви­ро­бни­ків буль­би у сві­ті, ми за­йма­є­мо сві­то­ву пер­шість у кар­то­пляр­стві хі­ба що­до кіль­ко­сті ку­лі­нар­них ре­це­птів і страв з кар­то­плі. Роз­по­діл спо­жи­ва­н­ня буль­би над­зви­чай­но не­ефе­ктив­ний, оскіль­ки близь­ко

60% вро­жаю зго­до­ву­є­ться ху­до­бі або втра­ча­є­ться у про­це­сі зби­ра­н­ня та

збе­рі­га­н­ня. На дум­ку го­ло­ви фер­мер­сько­го го­спо­дар­ства «Аде­ла­ї­да» Сер­гія Ри­бал­ка, від­го­до­ву­ва­ти кар­то­плею сви­ней та би­чків аб­со­лю­тно не ви­гі­дно. Одна кор­мо­ва оди­ни­ця — це 1 кг пше­ни­ці або 4,5 кг кар­то­плі, при вар­то­сті фу­ра­жної пше­ни­ці 5000 грн/т го­ду­ва­ти кар­то­плею бу­де ви­гі­дно ли­ше то­ді, ко­ли її со­бі­вар­тість не пе­ре­ви­щу­ва­ти­ме 1,2 грив­ні. «Жо­дна кар­то­пля не має та­кої со­бі­вар­то­сті, біль­ше то­го: чим мен­ше го­спо­дар­ство — тим ви­ща со­бі­вар­тість. До то­го ж лю­ди зго­до­ву­ють до­ма­шній ху­до­бі по­зе­ле­ні­лу кар­то­плю: ху­до­ба тру­ї­ться, по­га­но до­дає у ва­зі», — за­зна­чає Ри­бал­ко. Остан­нє не сто­су­є­ться про­фе­сій­них го­спо­дарств, але сут­тє­во впли­ває на ри­нок кар­то­плі та на рі­ше­н­ня фер­ме­рів, за­йма­ти­ся кар­то­пляр­ством чи ні, оскіль­ки ці­ни на рин­ку ди­ктує одно­о­сі­бник, до­дає він.

Се­ре­дня вро­жай­ність у го­спо­дар­ствах на­се­ле­н­ня у 2,5 ра­за мен­ша, ніж у сіль­госп­під­при­єм­ствах. На при­са­ди­бних ді­лян­ках не до­три­му­ю­ться сі­во­змі­ни, те­хно­ло­гій ви­ро­щу­ва­н­ня та збе­рі­га­н­ня, нев­ча­сно або вза­га­лі не про­во­дять сор­то­о­нов­ле­н­ня, не­ре­тель­но обро­бля­ють від шкі­дни­ків, до­дає кан­ди­дат сіль­сько­го­спо­дар­ських на­ук, за­ві­ду­вач від­ді­лу ви­ро­бни­цтва, збе­рі­га­н­ня і пе­ре­роб­ки Ін­сти­ту­ту кар­то­пляр­ства НА­АН Те­тя­на Ку­прі­я­но­ва. «Біль­шість одно­о­сі­бни­ків не ро­зу­мі­ють, що у зв’яз­ку зі змі­ною клі­ма­ту в кар­то­плі від­бу­ва­є­ться еко­ло­гі­чне ви­ро­дже­н­ня, що при­зво­дить до зна­чно­го зни­же­н­ня вро­жай­но­сті та яко­сті вро­жаю, — по­яснює во­на. — На пів­дні кар­то­плю мо­жна ви­ро­щу­ва­ти ли­ше один рік, бо з дру­гою ре­про­ду­кці­єю вро­жай­ність мо­же зни­зи­ти­ся до 50%, при цьо­му кар­то­пля ура­жу­є­ться ці­лим ком­пле­ксом хво­роб». Оскіль­ки в Укра­ї­ні го­ро­ди та фер­мер­ські по­ля ме­жу­ють, шкі­дни­ки лег­ко во­я­жу­ють на су­сі­дні угі­д­дя.

ЗА ОСТАН­НІ 27 РО­КІВ ЧАС­ТКА ВИ­РО­БНИ­ЦТВА КАР­ТО­ПЛІ ДО­МО­ГО­СПО­ДАР­СТВА­МИ ПО­МІ­ТНО ЗРО­СЛА: З 71% ДО 98%

ЕВО­ЛЮ­ЦІЯ КАР­ТО­ПЛЯР­СТВА

На дум­ку ві­це-пре­зи­ден­та Укра­їн­ської асо­ці­а­ції ви­ро­бни­ків кар­то­плі (УАВК) Ми­ко­ли Гор­дій­чу­ка, Укра­ї­на має ру­ха­ти­ся шля­хом кра­їн, що роз­ви­ва­ють кар­то­пляр­ство: змен­ше­н­ня ви­ро­бни­цтва у ко­мер­цій­но­му се­кто­рі при одно­ча­сно­му під­ви­щен­ні про­ду­ктив­но­сті ви­ро­бни­чих площ, ди­вер­си­фі­ка­ції ка­на­лів збу­ту та збіль­ше­н­ня час­тки пе­ре­роб­ки. Ско­ро­че­н­ня кіль­ко­сті ви­ро­бни­ків кар­то­плі від­бу­ва­є­ться за ра­ху­нок ви­хо­ду з рин­ку не­ефе­ктив­них го­спо­дарств. На­при­клад, Поль­ща 40 ро­ків то­му ви­ро­щу­ва­ла близь­ко 50 млн т кар­то­плі, а сьо­го­дні зби­рає мен­ше 7 млн т і цьо­го до­ста­тньо, щоб ви­ро­бни­ки ма­ли ста­лу рен­та­бель­ність.

Один із ва­жли­вих по­ка­зни­ків ефе­ктив­но­сті кар­то­пляр­ства — рі­вень се­ре­дньої вро­жай­но­сті. В ЄС се­ре­дньо­ста­ти­сти­чна вро­жай­ність у про­фе­сій­них го­спо­дар­ствах ся­гає 33–34 т/га (най­ви­ща у 2017-му в Бель­гії — 86 т/га, най­ниж­ча в Бол­га­рії — 14,5 т/га), на­то­мість в Укра­ї­ні то­рік во­на ста­но­ви­ла 40–45 т/га, а у 2018-му чи­ма­ло го­спо­дарств отри­ма­ло вро­жай­ність по­над 50 т/га. Про­те якість кар­то­плі, ви­ро­ще­ної ві­тчи­зня­ни­ми фа­хо­ви­ми го­спо­дар­ства­ми, за­ли­шає ба­жа­ти кра­що­го як що­до ура­же­н­ня хво­ро­ба­ми, так і що­до то­вар­но­го ви­гля­ду, роз­мі­ру фра­кції. Ще одна озна­ка ефе­ктив­но­сті га­лу­зі — пе­ре­роб­ка. На­при­клад, у Ні­дер­лан­дах не за­ле­жу­є­ться у кар­то­пле­схо­ви­щах близь­ко 60% вро­жаю, у Бель­гії пе­ре­ро­бля­ють 5 млн т із зі­бра­них 6 млн т, а в США на пе­ре­роб­ку від­прав­ля­ють май­же всю кар­то­плю. Рі­чний об­сяг пе­ре­роб­ки в Укра­ї­ні мен­ше 2%.

Ще одна від­мін­ність по­ля­гає у то­му, що у кра­ї­нах ЄС між про­фе­сій­ни­ми ви­ро­бни­ка­ми існує ви­со­ка кон­ку­рен­ція, у той час як укра­їн­ські ви­ро­бни­ки кон­ку­ру­ють зде­біль­шо­го з «да­чни­ка­ми». Зав­дя­ки ви­со­ко­му те­хно­ло­гі­чно­му рів­ню ви­ро­бни­цтва в Єв­ро­пі вро­жай­ність ви­ща, а со­бі­вар­тість — ниж­ча. Та­кож єв­ро­пей­ський фер­мер не уяв­ляє бі­зне­су без ор­га­ні­за­ції та­ких ета­пів, як збе­рі­га­н­ня, ка­лі­бру­ва­н­ня та фа­су­ва­н­ня без­по­се­ре­дньо на ба­зі го­спо­дар­ства, не збе­рі­гає у схо­ви­щах не­кон­ди­цій­ну кар­то­плю, бо про­да­ти її на­при­кін­ці се­зо­ну май­же не­мо­жли­во. В Укра­ї­ні ли­ше не­ве­ли­ка кіль­кість го­спо­дарств має лі­нії для пе­ре­д­про­да­жної до­роб­ки кар­то­плі, а ко­мер­цій­ну кар­то­плю ча­сто пе­ре­во­зять на мі­сце збе­рі­га­н­ня та до­о­пра­цю­ва­н­ня, чим збіль­шу­ють со­бі­вар­тість про­ду­кції.

Се­ред трен­дів остан­ніх ро­ків в Укра­ї­ні екс­пер­ти ви­ді­ля­ють від­нов­ле­н­ня тем­пів зро­ста­н­ня вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­н­ня кар­то­плі, змен­ше­н­ня ім­пор­ту та на­ро­ще­н­ня екс­пор­ту бульб, а та­кож під­ви­ще­н­ня об­ся­гу пе­ре­роб­ки на не­хар­чо­ві ці­лі. За 10 ро­ків за­галь­на пло­ща під кар­то­плею в Укра­ї­ні ско­ро­ти­ла­ся: з 1,6 млн га до 1,3 млн га, зде­біль­шо­го се­ред фер­ме­рів. Се­ред основ­них чин­ни­ків ско­ро­че­н­ня — низь­кі за­ку­пі­вель­ні ці­ни на рин­ку, сут­тє­ве пе­ре­ви­ще­н­ня про­по­зи­ції над по­пи­том, від­су­тність кон­тра­кту­ва­н­ня. З 2014 ро­ку че­рез ане­ксу­ва­н­ня Кри­му та вій­ну на схо­ді при­бу­тки фер­ме­рів сут­тє­во зни­зи­ли­ся вна­слі­док втра­ти май­же 10% спо­жи­ва­н­ня, а у зв’яз­ку зі зне­ці­не­н­ням грив­ні сут­тє­во зро­сла со­бі­вар­тість кар­то­плі. То­му кіль­кість охо­чих ви­ро­щу­ва­ти її по­мі­тно змен­ши­ла­ся, ка­жуть — не­рен­та­бель­но, а ті, хто за­ли­шив­ся пра­цю­ва­ти, ско­ро­ти­ли пло­щі на­са­джень на 10–15%. На­при­клад, у 2012-му «Аде­ла­ї­да» за­са­джу­ва­ла кар­то­плею 1000 га, цьо­го ро­ку — тро­хи біль­ше 400 га.

ПРО­ГНО­ЗИ ДЛЯ ГА­ЛУ­ЗІ

Цьо­го ро­ку, як про­гно­зу­ють уча­сни­ки Еко­но­мі­чно­го дис­ку­сій­но­го клу­бу, сут­тє­вої змі­ни стру­кту­ри ви­ко­ри­ста­н­ня вро­жаю кар­то­плі не бу­де. При очі­ку­ва­но­му ва­ло­во­му збо­рі у ме­жах 22 млн т кор­мо­ві по­тре­би та втра­ти ста­но­ви­ти­муть по­над 10 млн т. Ви­ро­щу­ва­ний в Укра­ї­ні об­сяг кар­то­плі пе­ре­ви­щує її про­до­воль­че спо­жи­ва­н­ня утри­чі. У той же час за­без­пе­че­ність кар­то­плею не га­ран­тує ста­біль­но­сті спо­жив­чих цін, що зу­мов­лю­є­ться спе­ци­фі­кою ви­ро­бни­цтва і ре­а­лі­за­ції кар­то­плі.

«В УАВК очі­ку­ють ро­сту об­ся­гів пе­ре­роб­ки кар­то­плі у зв’яз­ку із за­пу­ском но­вих по­ту­жно­стей ком­па­нії «ВИ­МАЛ», що вво­дить у дію над­су­ча­сний ро­бо­ти­зо­ва­ний за­вод, ана­ло­гів яко­му не­має в усій Єв­ра­зії», — го­во­рить ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор УАВК Окса­на Ру­жен­ко­ва. Та­кож у пре­сі та кар­то­пляр­ській спіль­но­ті цир­ку­лює ін­фор­ма­ція про на­мі­ри сві­то­во­го кар­то­пля­но­го пе­ре­ро­бни­ка Pepsico за­пу­сти­ти на те­ре­нах Укра­ї­ни в те­сто­во­му ре­жи­мі в се­зо­ні–2018/19 чі­псо­вий за­вод.

Об­ся­ги ім­пор­ту та екс­пор­ту, по­рів­ня­но з об­ся­га­ми ви­ро­бни­цтва, бу­дуть не­сут­тє­ви­ми та не спри­чи­ня­ти­муть впли­ву на по­пит і про­по­зи­цію на вну­трі­шньо­му рин­ку. Ім­порт оці­ню­є­ться у 10 000 т, основ­ні йо­го по­став­ки при­па­да­ють на пер­шу по­ло­ви­ну ро­ку — до се­зо­ну над­хо­дже­н­ня у про­даж ві­тчи­зня­но­го вро­жаю. Най­біль­ші об­ся­ги кар­то­плі ми ім­пор­ту­є­мо з Єги­пту (ра­н­ня мо­ло­да сто­ло­ва в лю­то­му-бе­ре­зні), Ні­дер­лан­дів та Ні­меч­чи­ни (на­сін­нє­ва). Екс­порт у по­то­чно­му ро­ці очі­ку­є­ться у ме­жах 20 000 т — на­сам­пе­ред до Мол­до­ви та Гру­зії. Не бу­де по­ста­вок до Азер­бай­джа­ну, оскіль­ки вдві­чі під­ви­ще­не вві­зне ми­то, та Бі­ло­ру­сі — віль­ні ді­лян­ки вста­но­ви­ли тіль­ки чо­ти­ри го­спо­дар­ства, які змо­жуть сю­ди екс­пор­ту­ва­ти. «Єв­ро­па у нас ка­те­го­ри­чно не бе­ре і не бу­де бра­ти че­рез ка­ран­тин­ні обме­же­н­ня. Тран­спор­ту­ва­ти кар­то­плю да­лі скла­дно — це не той то­вар, який мо­же ви­три­ма­ти дов­го­три­ва­лий шлях, та не ви­гі­дно», — по­яснює член сіль­сько­го­спо­дар­сько­го об­слу­го­ву­ю­чо­го ко­опе­ра­ти­ву «Во­лин­ська кар­то­пля» Ана­то­лій Ар­шу­лік. Та якщо ви­ро­щу­ва­ти кар­то­плю на пе­ре­роб­ку, з ге­кта­ра мо­жна отри­му­ва­ти по­над $3000 чи­сто­го при­бу­тку, про­дов­жує він. Фер­ме­ри мо­гли би за­без­пе­чу­ва­ти си­ро­ви­ною, але, на­при­клад, на Во­ли­ні, яка ви­ро­бляє по­над 1 млн т кар­то­плі, не­має жо­дно­го пе­ре­ро­бно­го за­во­ду.

ДЕ ЗА­ХО­ВА­НИЙ ПРИ­БУ­ТОК Про­фе­сій­ні кар­то­пле­ви­ро­бни­ки пе­ре­ко­на­ли­ся, що мо­жли­во­сті для одер­жа­н­ня при­бу­тку вар­то роз­гля­да­ти пе­ре­д­усім у кон­текс­ті вну­трі­шньо­го рин­ку збу­ту. І під­ви­щи­ти ефе­ктив­ність го­спо­дар­ства мо­жна на всіх ета­пах ви­ро­бни­цтва. На пер­шо­му — роз­ши­ри­ти кіль­кість сор­тів і під­ви­щи­ти якість, змен­ши­ти ри­зик ме­ха­ні­чних по­шко­джень, до­три­му­ва­ти­ся ви­мог і стан­дар­тів що­до збе­рі­га­н­ня. На дру­го­му — до­да­ти до­о­пра­цю­ва­н­ня: сор­ту­ва­н­ня, ми­т­тя, по­лі­ру­ва­н­ня, пі­лінг, шлі­фу­ва­н­ня, а та­кож опти­чне ка­лі­бру­ва­н­ня, урі­зно­ма­ні­тни­ти ти­пи та роз­мі­ри па­ку­ва­н­ня. На тре­тьо­му — роз­ро­би­ти та про­су­ва­ти тор­го­вель­ну мар­ку, чі­тко по­зи­ціо­ну­ва­ти ко­жен вид кар­то­плі для окре­мих се­гмен­тів спо­жи­ва­чів, зба­лан­су­ва­ти порт­фель про­да­жів. Під­при­єм­ство мо­же ви­бра­ти пев­ну ні­шу та кон­кре­тне ко­ло по­ку­пців, за­про­по­ну­вав­ши те, що по­трі­бно са­ме їм, за більш ви­со­ку ці­ну. Мо­жна ма­ні­пу­лю­ва­ти роз­мі­ра­ми кар­то­плі.

У ком­па­нії «Ово­че­ва гру­па» впев­не­ні, що для гар­них про­да­жів по­трі­бен асор­ти­мент. Кру­гла тра­ди­цій­на буль­ба за­тре­бу­ва­на на всіх рин­ках, хо­ча остан­нім ча­сом її ви­ті­сняє по­дов­га­ста, більш зру­чна для чи­ще­н­ня. Дрі­бні буль­би по­пу­ляр­ні у ме­ре­жі Horeca, як і пев­ні сор­ти під при­го­ту­ва­н­ня кон­кре­тних страв. Ве­ли­ку за роз­мі­ром буль­бу — 400–600 г — ком­па­нія про­да­ва­ла по­ку­пцю, який пе­ре­про­ду­вав її за­ру­бі­жним ме­ре­жам Horeca для при­го­ту­ва­н­ня ве­ли­ких пар­тій кар­то­плі пю­ре.

Де­да­лі по­пу­ляр­ні­шою у сві­ті, осо­бли­во в ку­лі­на­рії та в се­гмен­ті Но­rе­са, стає ко­льо­ро­ва кар­то­пля, до­дає Ку­прі­я­но­ва. Гар­на аль­тер­на­ти­ва ви­ті­сни­ти ім­порт­ну про­ду­кцію — ви­ро­щу­ва­ти ран­ню та ду­же ран­ню кар­то­плю у ту­не­лі під плів­кою. Втім, це до­ціль­но тіль­ки у Пів­ден­ній та За­хі­дній Укра­ї­ні. Ви­ро­щу­ва­ти­муть та­ку кар­то­плю в пер­шо­му обо­ро­ті, щоб отри­ма­ти гар­ну ці­ну, да­лі не­рен­та­бель­но. До­сить успі­шно ком­па­нії за­йма­ю­ться се­ле­кці­єю та ви­ро­бни­цтвом на­сін­нє­вої кар­то­плі, яку ку­пу­ють на­се­ле­н­ня та фер­ме­ри. Ці­на елі­тної сор­то­вої кар­то­плі, що дає ре­про­ду­кцію від 1:10 до 1:15, у кіль­ка ра­зів пе­ре­ви­щує ці­ну зви­чай­ної то­вар­ної. Ви­йти на мі­жна­ро­дний ри­нок є шан­си в ор­га­ні­чної кар­то­плі, яку по­ки що в Укра­ї­ні ні­хто не ви­ро­щує.

Для зни­же­н­ня со­бі­вар­то­сті по­трі­бно ма­кси­маль­но ме­ха­ні­зу­ва­ти ви­ро­бни­чі про­це­си, ма­ти у го­спо­дар­стві пев­ний на­бір те­хні­ки, за­зна­чає Гор­дій­чук. На йо­го дум­ку, ін­ве­сти­ції у те­хні­ку мо­жуть

У ПО­ТО­ЧНО­МУ РО­ЦІ ЕКС­ПОРТ КАР­ТО­ПЛІ ОЧІ­КУ­Є­ТЬСЯ У МЕ­ЖАХ 20 000 Т — НА­САМ­ПЕ­РЕД ДО МОЛ­ДО­ВИ ТА ГРУ­ЗІЇ

бу­ти до­ціль­ни­ми за умо­ви роз­мі­ру угідь не мен­ше ніж 100 га та уро­жай­но­сті мі­ні­мум 30 т/га. Мо­жна опти­мі­зу­ва­ти ви­тра­ти, якщо за­сто­су­ва­ти ком­пле­ксний агре­гат, що за один про­хід са­джає буль­бу, обро­бляє її за­хи­сни­ми пре­па­ра­та­ми та фор­мує гре­бе­ні. Обов’яз­ко­ва умо­ва — на­яв­ність схо­ви­ща при­бли­зно на 3000 т.

НА ВЕ­ЧЕ­РЮ — СМА­ЖЕ­НУ, ВА­РЕ­НУ ЧИ ПЕ­ЧЕ­НУ?

Ві­тчи­зня­ний ри­нок да­ле­кий від на­си­че­н­ня про­ду­кта­ми пе­ре­роб­ки кар­то­плі, нам бра­кує сво­їх кар­то­плі фрі, кар­то­пля­но­го пю­ре швид­ко­го при­го­ту­ва­н­ня, кар­то­пля­них ко­тлет, сне­ків то­що. Що­ро­ку Укра­ї­на ім­пор­тує близь­ко 10 000 т за­мо­ро­же­ної кар­то­плі фрі з Поль­щі. Від­су­тність си­ро­вин­ної ба­зи та ко­штів на бу­дів­ни­цтво пе­ре­ро­бних по­ту­жно­стей — основ­ні пе­ре­по­ни для впро­ва­дже­н­ня по­ту­жних про­е­ктів з пе­ре­роб­ки в Укра­ї­ні. За да­ни­ми сай­ту УАВК, за­галь­на ін­ве­сти­ція у ви­ро­бни­цтво з мі­ні­маль­ною по­ту­жні­стю — 5–7 млн єв­ро. Щоб ви­ті­сну­ти ім­порт, по­трі­бно за­без­пе­чи­ти ви­ро­бни­цтво 50 000 т які­сної си­ро­ви­ни. Як за­зна­ча­ють в УАВК, укра­їн­ську за­мо­ро­же­ну кар­то­плю фрі мо­жна екс­пор­ту­ва­ти до кра­їн СНД, Пів­ден­ної Афри­ки, Азії та Близь­ко­го Схо­ду, а на кар­то­пля­не бо­ро­шно по­пит за кор­до­ном уза­га­лі ве­ли­че­зний.

Кар­то­пля­рі вже ро­блять пер­ші кро­ки у цьо­му на­прям­ку — екс­пе­ри­мен­ту­ють з рі­зни­ми сор­та­ми кар­то­плі, адже їх мор­фо­ло­гі­чні озна­ки та біо­хі­мі­чні по­ка­зни­ки впли­ва­ють на кіль­кість ви­хо­ду го­то­вої про­ду­кції. Цьо­го ро­ку ли­ше у го­спо­дар­стві «Ше­ге­дин» до­слі­джу­ва­ли на се­ле­кцій­них ді­лян­ках 70 сор­тів кар­то­плі про­від­них се­ле­кцій­них ком­па­ній сві­ту, а в «Еко-тур» — 74 за та­ки­ми на­пря­ма­ми, як про­до­воль­че ви­ко­ри­ста­н­ня, пе­ре­роб­ка кар­то­плі на кро­хмаль, ви­ро­бни­цтво чі­псів та фрі. «Один із се­ре­дньо­ран­ніх сор­тів по­ка­зав 22,9% кро­хма­ли­сто­сті. При кро­хма­ли­сто­сті по­над 18% за­вод «ВИ­МАЛ» пла­тить

2,7 грив­ні. Якщо з по­ля вез­ти одра­зу пе­ре­ро­бни­ку, то на 500 цен­тне­рах кар­то­плі мо­жна отри­ма­ти 200 000 гри­вень з ге­кта­ра, по­ло­ви­на з них — при­бу­ток», — роз­по­від­ає Ар­шу­лік. Аби ефе­ктив­но пра­цю­ва­ти з пе­ре­ро­бни­ми під­при­єм­ства­ми та тор­го­ви­ми ме­ре­жа­ми, во­ли­ня­ни ор­га­ні­зу­ва­ли ко­опе­ра­тив. За по­пе­ре­дні­ми під­ра­хун­ка­ми, на­яв­ний по­тен­ці­ал лю­дей, які ви­ро­щу­ють кар­то­плю, — по­над 700 га, во­ни ма­ють від кіль­кох ге­кта­рів до кіль­кох де­ся­тків. Об’єд­нав­шись, мо­жна ефе­ктив­но опе­ру­ва­ти бан­ком зем­лі — ви­ро­щу­ва­ти сор­ти, за­тре­бу­ва­ні у су­пер­мар­ке­тах і на пе­ре­ро­бних під­при­єм­ствах, фор­му­ва­ти ве­ли­кі пар­тії. А ще — змен­ши­ти со­бі­вар­тість ви­ро­бни­цтва за ра­ху­нок гур­то­вих за­ку­пі­вель на­сін­нє­во­го ма­те­рі­а­лу, до­брив та за­со­бів за­хи­сту ро­слин, те­хні­ки. Бу­дів­ни­цтво схо­вищ да­ло би мо­жли­вість по­ста­ча­ти кар­то­плю до тор­го­вих ме­реж про­тя­гом ро­ку, а не зда­ва­ти її пі­сля збо­ру за мі­ні­маль­ною ці­ною.

Збу­ду­ва­ти ви­ро­бни­цтво кар­то­плі фрі пла­нує го­спо­дар­ство «Аде­ла­ї­да».

«Щоб за­пу­сти­ти ви­ро­бни­цтво, тре­ба ма­ти хо­ча би 20 000 тонн кар­то­плі, тоб­то зна­до­би­ться три ро­ки се­ле­кції, — роз­по­від­ає Ри­бал­ко. — Аби кон­ку­ру­ва­ти на сві­то­во­му рин­ку, тре­ба ви­йти на уро­жай­ність 50 тонн з ге­кта­ра кар­то­плі, бо при мен­шій бу­де ви­со­ка со­бі­вар­тість». Є й ін­ші ню­ан­си бі­зне­су в Укра­ї­ні: до­рож­чі, ніж в Єв­ро­пі чи Аме­ри­ці, основ­ні скла­до­ві со­бі­вар­то­сті — газ, еле­ктро­енер­гія, гро­шо­вий ре­сурс. Фер­мер ви­ро­щує кар­то­плю у двох ре­гіо­нах — на Хер­сон­щи­ні та Жи­то­мир­щи­ні. Кар­то­плю з пів­дня ре­а­лі­зу­ють в Укра­ї­ні та екс­пор­ту­ють до Бі­ло­ру­сі, а на пів­ні­чних зем­лях від­кри­ли на­сін­нє­ве го­спо­дар­ство, са­джа­ють чі­псо­ві сор­ти. Вар­тість ви­ро­щу­ва­н­ня у ре­гіо­нах сут­тє­во від­рі­зня­є­ться: на пів­дні — до 150 000 грн/га, на Жи­то­мир­щи­ні — до 100 000 грн/га. Рен­та­бель­ність на­пря­мів ді­яль­но­сті рік від ро­ку змі­ню­є­ться. Від пе­ре­роб­ки — ста­лий, але ма­лий при­бу­ток до 10%. Ри­нок ран­ньої про­ду­кції мо­же бу­ти і на­дрен­та­бель­ним, як ми­ну­ло­го ро­ку, і зби­тко­вим, як цьо­го­річ: при со­бі­вар­то­сті кар­то­плі 5,5–6 гри­вень ре­а­лі­зо­ву­ва­ли по 3,5 грив­ні. У го­спо­дар­стві не ви­клю­ча­ють, що ча­сти­ну вро­жаю до­ве­де­ться від­да­ти на кро­хмаль­ний за­вод, хо­ча це не ви­гі­дно, оскіль­ки ве­ли­ку ча­сти­ну з’їсть до­ро­га.

Втім пе­ре­роб­ка по­тро­ху від­ро­джу­є­ться в усіх на­пря­мах. Зокре­ма, кро­хмаль­ний за­вод «ВИ­МАЛ» збіль­шить свої по­ту­жно­сті до 1440 т кар­то­плі на до­бу, на Чер­ні­гів­щи­ні пра­цює за­вод з ви­ро­бни­цтва кар­то­плі фрі, з’яви­ли­ся під­при­єм­ства з ви­ро­бни­цтва чі­псів і суль­фа­то­ва­ної кар­то­плі, кон­сер­во­ва­ної кар­то­плі, кар­то­пля­но­го бо­ро­шна, кру­пки та пю­ре. Рен­та­бель­ні бу­дуть й ін­ші на­пря­ми пе­ре­роб­ки — ви­ро­бни­цтво су­хо­го ро­слин­но­го про­те­ї­ну для спор­тив­но­го хар­чу­ва­н­ня та від­го­дів­лі тва­рин; кар­то­пля­них во­ло­кон для ді­є­ти­чно­го хар­чу­ва­н­ня; рід­ких ор­га­ні­чних до­брив. «Про­ду­кти пе­ре­роб­ки по­стій­но за­тре­бу­ва­ні: кро­хмаль ви­ко­ри­сто­ву­є­ться у кіль­кох га­лу­зях, а сві­то­ві по­тре­би у кар­то­плі фрі що­рі­чно збіль­шу­ю­ться на 15% до на­яв­но­го спо­жи­ва­н­ня, — до­дає Ар­шу­лік. — Кар­то­пля як си­ро­ви­на — це ві­чний бі­знес». Але тре­ба пра­виль­но ним за­йма­ти­ся, за­ува­жує він: на­ла­го­ди­ти спів­пра­цю з усі­ма лан­ка­ми від се­ле­кцій­них ком­па­ній, ви­ро­бни­ків сіль­гос­пте­хні­ки, ви­ро­бни­ків кар­то­плі до спо­жи­ва­чів. «По­трі­бна під­трим­ка на рів­ні дер­жа­ви. Хо­ча за­раз ми мо­же­мо роз­ра­хо­ву­ва­ти ли­ше на се­бе, оскіль­ки у дер­жа­ви не­має дов­го­три­ва­лої, зро­зумі­лої та чі­ткої по­лі­ти­ки, а бан­ки не рву­ться до­по­ма­га­ти ма­лим і се­ре­днім ви­ро­бни­кам, зокре­ма у при­дбан­ні обла­дна­н­ня для до­роб­ки про­ду­кції», — ствер­джує Ар­шу­лік.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.