НЮ­АН­СИ ГРИ

ЩО ТА ЯК ВПЛИ­ВАЄ НА РОЗ­ВИ­ТОК ТВА­РИН­НИ­ЦТВА. ХТО РУХАЄ ГА­ЛУЗЬ УПЕ­РЕД

Landlord - - ЗМІСТ - ТЕКСТ: МА­РИ­НА БРИ­КИ­МО­ВА

Що та як впли­ває на роз­ви­ток тва­рин­ни­цтва

У 1990-ті для ба­га­тьох агро­хол­дин­гів тва­рин­ни­цтво ли­ша­ло­ся на рів­ні со­ці­аль­но­го про­е­кту. З ро­ка­ми став­ле­н­ня до ньо­го по­ча­ло змі­ню­ва­ти­ся. Сьо­го­дні у го­спо­дар­ствах ствер­джу­ють, що це більш-менш при­бу­тко­ва га­лузь, із кон­кре­тни­ми бі­знес-за­ко­на­ми та прин­ци­па­ми ха­зяй­ну­ва­н­ня, адже утри­ма­н­ня ко­рів-го­ду­валь­ниць не мо­же бу­ти зби­тко­вим. «За умо­ви пра­виль­но­го утри­ма­н­ня та від­по­від­но­го ви­го­до­ву­ва­н­ня по Укра­ї­ні рен­та­бель­ність тва­рин­ни­цької га­лу­зі ко­ли­ва­є­ться в ме­жах 10–20%», — на­го­ло­шує ге­не­раль­ний ди­ре­ктор гру­пи «Ро­сток-хол­динг» Ва­ле­рій Ла­ськов. Сво­го ча­су збе­рег­ти мо­ло­чно-то­вар­ні фер­ми як єди­не мі­сце ро­бо­ти для сво­їх па­йо­ви­ків до­ве­ло­ся та­ким гі­ган­там агро­про­ми­сло­во­го се­кто­ра, як Ukrlandfarming та «Астар­та». За­раз «Астар­та» — один з лі­де­рів про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва мо­ло­ка в Укра­ї­ні. По­го­лів’я дій­но­го ста­да ком­па­нії на­лі­чує по­над 15 000 ко­рів. Усьо­го на фер­мах утри­му­ють більш ніж 30 000 го­лів ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би.

КРІЗЬ ТЕРНИ

Цукро­вий ма­гнат Ві­ктор Іван­чик звик роз­бу­до­ву­ва­ти свою агро­ім­пе­рію, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи ін­но­ва­ції та ди­вер­си­фі­ку­ю­чи бі­знес. То­му не див­но, що за до­по­мо­гою цих прин­ци­пів ви­рі­шив від­фор­ма­ту­ва­ти і тва­рин­ни­цтво, отри­ма­не у 1990-ті на до­да­чу до па­йо­вих зе­мель. У 2016-му «Астар­та» сер­йо­зно взя­ла­ся за ре­ор­га­ні­за­цію тваринницького на­пря­му. Кар­ди­наль­ні змі­ни роз­по­ча­ли­ся з цен­тра­лі­за­ції ве­те­ри­нар­но­го об­слу­го­ву­ва­н­ня та ло­ка­лі­за­ції про­це­су ви­ро­бни­цтва кор­мів для вла­сних ферм. У ком­па­нії ді­йшли ви­снов­ку, що від яко­сті кор­му за­ле­жить біль­шість успі­ху в цій га­лу­зі.

На бу­дів­ни­цтво су­ча­сно­го фід-цен­тру, що спе­ці­а­лі­зу­є­ться на ви­го­тов­лен­ні ви­со­ко­які­сно­го одно­рі­дно­го кор­му та по­ста­чан­ні йо­го на під­при­єм­ства, бу­ли спря­мо­ва­ні $3 800 000. У ре­зуль­та­ті фер­ми ком­па­нії з більш-менш са­мо­стій­них го­спо­дарств пе­ре­тво­ри­ли­ся на мі­сця утри­ма­н­ня ко­рів. Це до­зво­ли­ло «Астар­ті» з одно­го бо­ку ско­ро­ти­ти ви­тра­ти, з ін­шо­го — за­про­ва­ди­ти но­ву си­сте­му мо­ти­ва­ції для пер­со­на­лу, що пе­ред­ба­чає фор­му­ва­н­ня фон­ду опла­ти пра­ці, ви­хо­дя­чи з яко­сті та кіль­ко­сті ви­го­тов­ле­ної про­ду­кції. Зав­дя­ки цій си­сте­мі та які­сно­му хар­чу­ван­ню вда­ло­ся збіль­ши­ти се­ре­дній об­сяг на­до­їв на

одну ко­ро­ву з 6,6 т на рік у 2015-му до 7,2 т на рік у 2017-му.

«За­раз ми ма­є­мо силь­ну ба­зу: су­ча­сні до­ї­ль­ні за­ли, фід-центр, гар­ну ге­не­ти­ку ста­да. Про­дов­жу­є­мо ав­то­ма­ти­за­цію про­це­сів облі­ку, впро­ва­джу­є­мо про­грам­не за­без­пе­че­н­ня для ана­лі­ти­чних про­це­сів на фер­мах», — роз­по­від­ає ке­рів­ник на­пря­му тва­рин­ни­цтва «Астар­ти» Ми­хай­ло Тра­ве­цький. Та за йо­го сло­ва­ми, ма­ло при­дба­ти су­ча­сні про­гра­ми та обла­дна­н­ня — тре­ба ще на­вчи­ти лю­дей пра­виль­но ко­ри­сту­ва­ти­ся цим со­фтом. І це одне з най­скла­дні­ших зав­дань, вра­хо­ву­ю­чи брак ква­лі­фі­ко­ва­них спе­ці­а­лі­стів та зро­ста­н­ня се­ре­дньо­го ві­ку пра­ців­ни­ків, що вже ста­но­вить по­над 40 ро­ків.

Не обі­йшли ком­па­нію й сві­то­ві тен­ден­ції гло­ба­лі­за­ції. В «Астар­ті» ще у 2016-му пла­ну­ва­ли лі­кві­ду­ва­ти не­ве­ли­чкі го­спо­дар­ства, роз­ра­хо­ва­ні ма­кси­мум на 150 го­лів ху­до­би, та по­бу­ду­ва­ти ве­ли­кі ком­пле­кси на 2000–4000 ко­рів. Чи ру­ха­ти­му­ться у цьо­му на­прям­ку ін­ші ком­па­нії, важ­ко ска­за­ти. На дум­ку Тра­ве­цько­го, за­га­лом укра­їн­цям та­кий під­хід нев­ла­сти­вий. «Наш мен­та­лі­тет сут­тє­во від­рі­зня­є­ться від сві­то­с­прийня­т­тя лю­дей як на За­хо­ді, так і на Схо­ді. Кла­си­чна фер­ма в уяв­лен­ні на­шо­го на­ро­ду — це 500–1000 го­лів, ува­га до ко­жної тва­ри­ни, осо­би­стий кон­троль за всім, що від­бу­ва­є­ться у го­спо­дар­стві», — під­кре­слює він.

То що ж зре­штою пе­ре­ва­жить: ство­ре­н­ня ме­га­ферм, яки­ми, на дум­ку екс­пер­тів, лег­ше ке­ру­ва­ти з ло­гі­сти­чної то­чки розу, чи тра­ди­цій­ний слов’ян­ський під­хід до го­спо­да­рю­ва­н­ня? Час по­ка­же, та, ма­буть, гло­ба­лі­за­ції не уни­кну­ти. Адже про­цес укру­пне­н­ня ферм від­бу­ва­є­ться ціл­ком при­ро­дним шля­хом. Во­ни силь­ні­ші, ста­біль­ні­ші. Мо­жуть за­без­пе­чу­ва­ти ве­ли­кі об­ся­ги, з ни­ми ці­ка­ві­ше пра­цю­ва­ти. У го­спо­дарств, що скон­цен­тро­ва­ні на то­вар­но­му ви­ро­бни­цтві та вже ма­ють 1000 і біль­ше го­лів дій­но­го ста­да, не­має ін­шо­го шля­ху для роз­ви­тку, окрім збіль­ше­н­ня у пер­шу чер­гу про­ду­ктив­но­сті, а зго­дом і по­го­лів’я. Роз­ви­ток вла­сної пе­ре­роб­ки — вже на­сту­пний сер­йо­зний крок, який по­ки що ма­ло хто ро­бить. І у пер­шу чер­гу че­рез від­су­тність до­сту­пно­го фі­нан­су­ва­н­ня у кра­ї­ні.

Між тим укру­пнен­ню спри­яє й швид­ке впро­ва­дже­н­ня смар­тфар­мінг-те­хно­ло­гії та ско­ро­че­н­ня шта­ту пра­ців­ни­ків. Фер­ми «на­си­чу­ю­ться» да­тчи­ка­ми, сен­со­ра­ми, йде ро­бо­ти­за­ція про­це­сів ви­ро­бни­цтва. «Це вже не щось за­хмар­не. Те­хно­ло­гії ста­ли до­сту­пні­ши­ми, во­ни вже пра­цю­ють в Укра­ї­ні, — на­го­ло­шує Тра­ве­цький. — Ще п’ять ро­ків то­му се­ре­дня оку­пність ро­бо­тів­до­я­рів, яких то­ді тіль­ки по­чи­на­ли те­сту­ва­ти, оці­ню­ва­ла­ся при­бли­зно у 25 ро­ків. А сьо­го­дні оцін­ка оку­пно­сті та­ко­го про­е­кту — п’ять ро­ків. І ми теж ди­ви­мо­ся у цей бік».

СПРЯ­МУ­ВА­ТИ ПО­ТІК

Тро­хи ін­шим шля­хом йшла до роз­ви­тку тва­рин­ни­цької га­лу­зі гру­па «Ро­сто­кхол­динг». Її істо­рія ство­ре­н­ня по­чи­на­є­ться у 1990-ті са­ме із при­ва­ти­за­ції мо­ло­ко­пе­ре­ро­бно­го за­во­ду. «Впри­тул зай­ня­ти­ся сіль­ським го­спо­дар­ством за­снов­ни­ки хол­дин­гу ви­рі­ши­ли у 2005-му. По­ча­ли ку­пу­ва­ти мо­ло­чні фер­ми, що за­без­пе­чу­ва­ли мо­ло­ко­за­во­ди си­ро­ви­ною, та зе­мель­ні угі­д­дя для ви­ро­щу­ва­н­ня не­об­хі­дних кор­мів», — роз­по­від­ає Ла­ськов.

У 2010-му з’яви­ла­ся ке­ру­ю­ча ком­па­нія — гру­па «Ро­сток-хол­динг».

А в 2015-му бу­ла опти­мі­зо­ва­на стру­кту­ра хол­дин­гу: ви­ве­де­ні в окре­мий на­прям мо­ло­ко­пе­ре­ро­бні за­во­ди. «З то­го ча­су тва­рин­ни­цтво гру­па роз­ви­ває як окре­мий се­гмент», — під­кре­слює ге­не­раль­ний ди­ре­ктор.

Сьо­го­дні вла­сне ста­до «Ро­сто­кхол­дин­гу» на­лі­чує 2328 го­лів. Про­ду­ктив­ність фу­ра­жних ко­рів ся­гає 8274 кг/гол. на рік.

Ла­ськов упев­не­ний, що отри­ма­н­ня при­бу­тку від тва­рин­ни­цької га­лу­зі у те­пе­рі­шніх умо­вах не­мо­жли­ве без актив­но­го впро­ва­дже­н­ня рі­зно­ма­ні­тних ін­но­ва­ції: від про­грам з управ­лі­н­ня ста­дом до ку­пів­лі мі­ксе­рів з від­по­від­ним про­грам­ним за­без­пе­че­н­ням. Та­кож ва­жли­ву роль ві­ді­грає ге­не­ти­ка по­го­лів’я. «Іде­аль­на мо­дель фер­ми — це ква­лі­фі­ко­ва­ний пер­со­нал,

ОТРИ­МА­Н­НЯ ПРИ­БУ­ТКУ ВІД ТВА­РИН­НИ­ЦТВА ЗА­РАЗ НЕ­МО­ЖЛИ­ВЕ БЕЗ ВПРО­ВА­ДЖЕ­Н­НЯ ІН­НО­ВА­ЦІЙ

най­кра­щі по­ро­ди ко­рів та ком­форт для по­го­лів’я, зба­лан­со­ва­ний ра­ціон, без­прив’язне утри­ма­н­ня, су­ча­сна до­ї­ль­на за­ла, — під­кре­слює екс­перт. — Аби ви­йти на рі­вень при­бу­тко­во­сті, на­дої від одні­єї ко­ро­ви ма­ють пе­ре­ви­щу­ва­ти 23 лі­три на день. І на­ші фер­ми з ожним ро­ком на­бли­жа­ю­ться до ці­єї мо­де­лі».

Та гру­пі ще є над чим пра­цю­ва­ти. За сло­ва­ми Ла­сько­ва, не­об­хі­дно до кін­ця від­бу­ду­ва­ти про­це­си, ав­то­ма­ти­зу­ва­ти кон­тро­лю­ю­чу їх си­сте­му, вдо­ско­на­ли­ти си­сте­ми мо­ти­ва­ції пер­со­на­лу, по­лі­пши­ти ге­не­ти­ку ста­да.

Остан­нім ча­сом тро­хи спри­яє роз­ви­тку тва­рин­ни­цтва й дер­жа­ва, що роз­по­ча­ла ви­пла­чу­ва­ти до­та­ції, спря­мо­ва­ні на збіль­ше­н­ня по­го­лів’я. Та фа­кто­рів, що не­га­тив­но впли­ва­ють на га­лузь, по­ки де­що біль­ше. Се­ред них екс­пер­ти у пер­шу чер­гу від­зна­ча­ють низь­ку за­ку­пі­вель­ну ці­ну на мо­ло­ко. Мо­но­по­лія мо­ло­ко­за­во­дів у ре­гіо­нах, по­стій­не зро­ста­н­ня цін на кор­ми, де­фі­цит ква­лі­фі­ко­ва­них ка­дрів та від­тік мо­ло­ді з сіль­ської мі­сце­во­сті ви­кли­ка­ють за­не­по­ко­є­ність ви­ро­бни­ків. «Див­ля­чись на кон’юн­кту­ру на­шо­го рин­ку, я ба­чу ри­зи­ки у май­бу­тньо­му мо­ло­чно­го тва­рин­ни­цтва Укра­ї­ни, — ка­же Тра­ве­цький. — На жаль, май­же не­має за­ці­кав­ле­них у ви­ро­бни­цтві до­мо­го­спо­дарств та бі­зне­сів: ці­ни на мо­ло­ко не­ма, зна­чної при­бу­тко­во­сті не­ма, а пра­цю­ва­ти тре­ба ці­ло­до­бо­во увесь рік. До то­го ж еко­но­мі­ку тва­рин­ни­цтва прийня­то ра­ху­ва­ти че­рез ге­ктар, і в цьо­му пла­ні ро­слин­ни­цтво, зви­чай­но, ви­грає в ра­зи». «Най­ближ­чим ча­сом на рин­ку мо­ло­ка в Укра­ї­ні за­ли­ша­ться ли­ше силь­ні грав­ці, — під­кре­слює Ла­ськов. — На­се­ле­н­ня та ма­лень­кі фер­мер­ські го­спо­дар­ства ви­рі­за­ють ху­до­бу, бо її утри­ма­н­ня стає не­рен­та­бель­ним». На цей про­цес впли­ває ще і за­бо­ро­на ре­а­лі­за­ції мо­ло­ка дру­го­го ґа­тун­ку з 1 сі­чня 2020 ро­ку, до­дає він, а го­лов­ним дви­гу­ном роз­ви­тку мо­же бу­ти при­плив ін­ве­сти­цій у га­лузь та ріст цін на си­ро­ви­ну.

На дум­ку Тра­ве­цько­го, дер­жа­ва по­вин­на бра­ти участь у до­лі ко­рів. «Найе­фе­ктив­ні­шою ця до­по­мо­га для всіх уча­сни­ків рин­ку — і ви­ро­бни­ків, і пе­ре­ро­бни­ків, і спо­жи­ва­чів — бу­ла б у ви­гля­ді до­та­цій на літр ви­ро­бле­но­го мо­ло­ка», — ре­зю­мує він.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.