КРОХМАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ

Landlord - - ЗМІСТ -

Щоб ство­ри­ти успі­шний кро­хмаль­ний за­вод, ком­па­нії «ВИ­МАЛ» до­ве­ло­ся бо­ро­ти­ся з кон­тра­бан­дою

ЩОБ СТВО­РИ­ТИ УСПІ­ШНИЙ КРО­ХМАЛЬ­НИЙ ЗА­ВОД, КОМ­ПА­НІЇ «ВИ­МАЛ» ДО­ВЕ­ЛО­СЯ БО­РО­ТИ­СЯ З КОН­ТРА­БАН­ДОЮ ТА СТА­ТИ ОДНИМ З ПІОНЕРІВ ГА­ЛУ­ЗІ ТЕКСТ: ЛА­РИ­СА СТЕ­ПА­НУ­ШКО

Зай­ня­ти­ся ви­ро­бни­цтвом кро­хма­лю за­снов­ник гру­пи ком­па­ній «ВИ­МАЛ» Ві­ктор Ла­зар ви­рі­шив, ко­ли по­ба­чив, як на по­лях Чер­ні­гів­щи­ні за­гор­та­ють зем­лею бур­ти кар­то­плі. 25 ро­ків то­му ре­гіон вва­жав­ся цен­тром ви­ро­щу­ва­н­ня кар­то­плі. Але еко­но­мі­чно до­ціль­ної пе­ре­роб­ки не бу­ло. На той мо­мент під­при­є­мець мав ком­па­нію, яка тор­гу­ва­ла ма­ши­но­бу­дів­ним та бу­ді­вель­ним обла­дна­н­ням в Укра­ї­ні та кра­ї­нах бли­жньо­го за­ру­біж­жя. Аби при­дба­ти мі­ні-лі­нію з пе­ре­роб­ки кар­то­плі на кро­хмаль, до­ве­ло­ся бра­ти бан­ків­ський кре­дит, за­ста­вив­ши квар­ти­ру. Так у 1992 ро­ці з’явив­ся пер­ший в Укра­ї­ні при­ва­тний за­вод з пе­ре­роб­ки кар­то­плі на кро­хмаль про­ду­ктив­ні­стю близь­ко

5 т кро­хма­лю на до­бу.

Істо­рію роз­ви­тку під­при­єм­ства вар­то роз­гля­да­ти крізь при­зму по­дій у кро­хмаль­ній га­лу­зі Укра­ї­ни та гло­баль­них тен­ден­цій: зу­бо­жі­н­ня у 1990-х, про­ти­сто­я­н­ня кон­тра­бан­ді та ім­пор­ту за дем­пін­го­ви­ми ці­на­ми, за­ро­дже­н­ня га­лу­зі пі­сля всту­пу Укра­ї­ни до СОТ і від­мі­ни до­та­цій ви­ро­бни­кам ЄС, ство­ре­н­ня Асо­ці­а­ції ви­ро­бни­ків кро­хма­лю та від­сто­ю­ва­н­ня ін­те­ре­сів, змі­ни, пов’яза­ні з під­пи­са­н­ням асо­ці­а­ції з ЄС, і пер­ші по­став­ки на ін­ші кон­ти­нен­ти. Про­йшов­ши усі ви­про­бу­ва­н­ня, цех за 26 ро­ків пе­ре­тво­рив­ся на ін­но­ва­цій­ний за­вод по­ту­жні­стю близь­ко 20 т кро­хма­лю на до­бу. При цьо­му ви­ро­бни­чі пло­щі не збіль­ши­ли­ся, змі­ни від­бу­ли­ся ли­ше зав­дя­ки вті­лен­ню но­вих енер­го­ефе­ктив­них те­хно­ло­гій пе­ре­роб­ки. Про­ду­кція за­во­ду від­по­від­ає між­на­ро­дним стан­дар­там, її зна­ють у по­над 25 кра­ї­нах сві­ту — Єв­ро­со­ю­зу, Азії, Афри­ки та Аме­ри­ки.

Ни­ні «ВИ­МАЛ» — це гру­па ком­па­ній, до якої крім кро­хмаль­но­го за­во­ду вхо­дить аграр­не го­спо­дар­ство із зе­мель­ним бан­ком 2500 га, бу­ді­вель­на та ім­порт­но­екс­порт­на ком­па­нії. Для ко­жної з них за­вод є ма­те­рин­ською ком­па­ні­єю, а на пев­них ета­пах був до­нор­ською. «За­дум­ки Ві­кто­ра Ла­за­ря зав­жди ви­гля­да­ли не­ре­аль­но-фан­та­сти­чни­ми. У 1992-му — бу­дів­ни­цтво кро­хмаль­но­го за­во­ду, хо­ча жо­дних пе­ред­умов для цьо­го не існу­ва­ло: пе­ре­роб­ка зни­ще­на, те­хно­ло­гій ви­ро­бни­цтва не бу­ло, по­ли­ці ма­га­зи­нів за­пов­ни­ла ім­порт­на про­ду­кція», — ко­мен­тує ди­ре­ктор кро­хмаль­но­го за­во­ду «ВИ­МАЛ» Сер­гій Са­мо­нен­ко. У 2008-му, під час фі­нан­со­во­еко­но­мі­чної кри­зи, Ла­зар за­явив, що за­снує бу­ді­вель­ну ком­па­нію, зга­дує він, — а за­раз це успі­шне під­при­єм­ство, яке спе­ці­а­лі­зу­є­ться на бу­дів­ни­цтві про­ми­сло­вих об’єктів, про­ве­ден­ні ко­му­ні­ка­цій і ви­го­тов­лен­ні обла­дна­н­ня для пе­ре­ро­бної про­ми­сло­во­сті: транс­пор­те­рів, шне­ків, зем­ле­від­ді­лю­ва­чів, ми­ю­чо­го обла­дна­н­ня, гі­дро­ци­клон­них уста­но­вок то­що. По­при пе­ре­шко­ди усі пла­ни вда­ва­ло­ся вті­лю­ва­ти, а но­ві під­при­єм­ства ста­ва­ли ефе­ктив­ни­ми. Да­лі пла­ну­ють ли­ше на­ро­щу­ва­ти ви­ро­бни­цтво та змі­цню­ва­ти по­зи­ції у га­лу­зі. Зокре­ма, бу­ду­ють най­біль­ше у Пів­ден­но-схі­дній Єв­ра­зії під­при­єм­ство з ви­ро­бни­цтва кар­то­пля­но­го кро­хма­лю, яке пе­ре­ро­бля­ти­ме 1440 т кар­то­плі на до­бу. Па­ра­лель­но за­вод фор­мує ко­ло по­ста­чаль­ни­ків кар­то­плі спе­ці­аль­них кро­хмаль­них сор­тів. За пла­на­ми за­снов­ни­ка, та­ких за­во­дів бу­де чо­ти­ри у рі­зних ре­гіо­нах кра­ї­ни.

У ЖОРС­ТКИХ УМО­ВАХ

По­чи­на­ти пе­ре­роб­ку без зна­н­ня те­хно­ло­гії ви­ро­бни­цтва, не ви­вчив­ши си­ту­а­цію в га­лу­зі та ри­нок спо­жи­ва­н­ня, бу­ло смі­ли­вим рі­ше­н­ням, по­го­джу­ю­ться за­раз на під­при­єм­стві. На­віть пер­ший ви­сно­вок що­до до­ста­тньої кіль­ко­сті си­ро­ви­ни для ви­ро­бни­цтва кро­хма­лю ви­явив­ся не­до­ста­тньо об­ґрун­то­ва­ним. У ре­аль­но­сті за неї до­ве­ло­ся кон­ку­ру­ва­ти зі сви­ня­ми — да­ва­ти сіль­го­спви­ро­бни­кам та­кі ці­ни, щоб їм бу­ло ви­гі­дні­ше кар­то­плю про­да­ва­ти за­во­ду, ніж зго­до­ву­ва­ти тва­ри­нам чи при­ко­пу­ва­ти

У 1992 РО­ЦІ З’ЯВИВ­СЯ ПЕР­ШИЙ В УКРА­Ї­НІ ПРИ­ВА­ТНИЙ ЗА­ВОД З ПЕ­РЕ­РОБ­КИ КАР­ТО­ПЛІ НА КРО­ХМАЛЬ

на по­лі. При ці­ні кро­хма­лю 4,5 грн/кг го­спо­дар­ствам мо­гли за­про­по­ну­ва­ти до 30 коп./кг за­ле­жно від се­зо­ну. Іно­зем­ці, ко­ли ба­чи­ли ту си­ро­ви­ну, за­пи­ту­ва­ли, скіль­ки фер­ме­ри пла­тять за­во­ду за ути­лі­за­цію не­кон­ди­цій­ної кар­то­плі. З не­кон­ди­цій­ної си­ро­ви­ни отри­му­ва­ли й кро­хмаль від­по­від­ної яко­сті — він не міг кон­ку­ру­ва­ти з іно­зем­ним ані за які­стю, ані за ці­ною.

Якщо у Єв­ро­пі ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли спе­ці­аль­но ви­ве­де­ні сор­ти з під­ви­ще­ним вмі­стом кро­хма­лю 18%, то се­ре­дня кро­хма­ли­стість ві­тчи­зня­ної кар­то­плі ста­но­ви­ла 10%. По­ча­ли з яко­сті. На ме­жі 2000-х ди­ре­ктор що­ден­но па­ра­лель­но з ла­бо­ра­то­рі­єю ро­бив де­ся­тки вла­сних ана­лі­зів го­то­вої про­ду­кції: кро­хмаль роз­мі­шу­вав у склян­ках во­ди та, ви­став­ля­ю­чи їх ряд­ком на ро­бо­чо­му сто­лі, спо­сте­рі­гав, що спли­ве та що ося­де. Це три­ва­ло де­кіль­ка ро­ків і да­ло ро­зу­мі­н­ня ко­ле­кти­ву: якість — ви­зна­чаль­ний по­ка­зник, що фор­мує ці­ну про­ду­кції. І ком­про­мі­сів тут не мо­же бу­ти. То­му по­стій­но удо­ско­на­лю­ва­ли те­хно­ло­гію ви­ро­бни­цтва — кра­ще ми­ли кар­то­плю, філь­тру­ва­ли. Так на­вчи­ли­ся ви­го­тов­ля­ти кро­хмаль най­кра­щий за які­стю не ли­ше в Укра­ї­ні, а й у Ро­сії та Бі­ло­ру­сі.

Упро­довж кіль­кох ро­ків мі­ні-лі­нія пра­цю­ва­ла тіль­ки то­ді, ко­ли вда­ва­ло­ся ді­ста­ти си­ро­ви­ну. Рен­та­бель­ність ви­ро­бни­цтва ста­но­ви­ла іно­ді мен­ше від­со­тка, бо при ці­ні кро­хма­лю 3 грн/кг за­вод за­ро­бляв на ньо­му 5 коп. У не­у­ро­жай­но­му 1999-му се­зон пе­ре­роб­ки три­вав ли­ше мі­сяць. «У ті ро­ки ми про­сто ви­жи­ва­ли, — при­га­дує Са­мо­нен­ко. — Ри­нок за­пов­ни­ли ім­порт­ні про­ду­кти, і хар­чо­ва про­ми­сло­вість май­же не по­тре­бу­ва­ла кро­хма­лю. Че­рез кон­ку­рен­цію із 17 ві­тчи­зня­них ви­ро­бни­ків кро­хма­лю за­ли­ши­ло­ся ли­ше чо­ти­ри». При фор­му­ван­ні ці­ни ім­пор­то­ва­но­го кро­хма­лю для укра­їн­сько­го рин­ку від йо­го вар­то­сті від­ні­ма­ли­ся три до­та­ції

УПРО­ДОВЖ БА­ГА­ТЬОХ РО­КІВ ВИ­РО­БНИ­КИ КРО­ХМА­ЛЮ БО­РО­ЛИ­СЯ З КОН­ТРА­БАН­ДОЮ ТА СІ­РИ­МИ СХЕ­МА­МИ

Єв­ро­со­ю­зу — фер­ме­ру, пе­ре­ро­бни­ку та за екс­порт, за­галь­на час­тках яких ся­га­ла по­ло­ви­ни со­бі­вар­то­сті. Дер­жа­ва спро­бу­ва­ла за­хи­сти­ти вну­трі­шній ри­нок за до­по­мо­гою вве­де­н­ня ком­пен­са­цій­но­го ми­та в роз­мі­рі 100 єв­ро/т, але це тіль­ки сти­му­лю­ва­ло кон­тра­бан­ду. До то­го ж був ве­ли­че­зний тиск кон­тра­бан­ди, ді­я­ли сі­рі схе­ми. «Це був ди­ктат зов­ні­шньо­го рин­ку в Укра­ї­ні», — ка­же ди­ре­ктор за­во­ду.

Зда­ва­ло­ся, у та­ких умо­вах цех мав би при­пи­ни­ти свою ді­яль­ність. Про­те за­снов­ник прийняв рі­ше­н­ня ство­ри­ти но­ве, більш по­ту­жне ви­ро­бни­че під­при­єм­ство. То­му у 1999-му вве­ли в екс­плу­а­та­цію лі­нію з ви­ро­бни­цтва кро­хма­лю з по­кра­ще­ни­ми спо­жив­чи­ми вла­сти­во­стя­ми — же­лю­ю­чий кро­хмаль, фо­сфа­тні, аце­та­тні кро­хма­лі та декс­трин. А ще — ви­рі­ши­ли на­ве­сти лад на рин­ку.

ВІД­НОВ­ЛЕ­Н­НЯ РИН­КУ

Упро­довж ба­га­тьох ро­ків ви­ро­бни­кам кро­хма­лю до­ве­ло­ся бо­ро­ти­ся з кон­тра­бан­дою та сі­ри­ми схе­ма­ми. Ім­порт­ний кар­то­пля­ний кро­хмаль за­во­зи­ли під ви­гля­дом мо­ди­фі­ко­ва­но­го, який мав свій код ЗЕД і об­кла­дав­ся сим­во­лі­чним ми­том у 5%. Ві­дрі­зни­ти йо­го від кар­то­пля­но­го міг тіль­ки вузь­кий фа­хі­вець. До­ве­ло­ся шпи­гу­ва­ти за сі­ри­ми ім­пор­те­ра­ми від за­ван­та­же­н­ня за кор­до­ном і по­ві­дом­ля­ти ми­тни­кам но­ме­ри ма­шин, кіль­ка ро­ків «тур­бу­ва­ти» ли­ста­ми СБУ, ми­тну слу­жбу, пре­зи­ден­та, Мі­на­гро­по­лі­ти­ки. Вре­шті вда­ло­ся впро­ва­ди­ти на ми­тни­ці ме­то­ди­ку іден­ти­фі­ка­ції кро­хма­лів і вчи­ти їй пра­ців­ни­ків. Аби здо­ла­ти дру­гу схе­му — за­ни­же­н­ня вві­зної вар­то­сті кро­хма­лю — по­ча­ли на­да­ва­ти ми­тни­кам ін­фор­ма­цію про рин­ко­ву ці­ну по­ро­шку в рі­зних кра­ї­нах. На дум­ку Са­мо­нен­ка, під час всту­пу Укра­ї­ни до СОТ від­бу­ло­ся по­гір­ше­н­ня ми­тно­го ре­жи­му з то­чки зо­ру вве­зе­н­ня до Укра­ї­ни: за­хи­сне ми­то 100 єв­ро/т за­мі­ни­ли на 15% від ми­тної вар­то­сті. Втім, з цьо­го ча­су по­ча­ло­ся фор­му­ва­н­ня ци­ві­лі­зо­ва­но­го кро­хмаль­но­го рин­ку: під ти­ском ЄС у кра­ї­ні по­си­ли­ла­ся бо­роть­ба з кон­тра­бан­дою, на ми­тни­ці бу­ли впро­ва­дже­ні пев­ні те­хно­ло­гії та про­це­ду­ри, які по­си­ли­ли кон­троль за пе­ре­мі­ще­н­ням то­ва­рів. «Зав­дя­ки усім ді­ям вда­ло­ся ре­транс­лю­ва­ти гро­ші на ри­нок кар­то­пля­рів як пла­ту за їх ро­бо­ту. Бо у пе­рі­од вве­зе­н­ня кро­хма­лю за сі­ри­ми схе­мам на рин­ку не бу­ло спра­ве­дли­вої ці­ни на си­ро­ви­ну», — за­ува­жує Са­мо­нен­ко. У 2014-му Укра­ї­на впер­ше за ба­га­то ро­ків пов­ні­стю за­до­воль­ни­ла по­тре­би вну­трі­шньо­го рин­ку, ви­ро­бив­ши близь­ко 25 000 т кро­хма­лю. Ево­лю­цій­ний про­цес кро­хмаль­ної га­лу­зі три­ває. Її уча­сни­ки на­ма­га­ю­ться сфор­му­ва­ти ри­нок які­сної си­ро­ви­ни: впро­ва­джу­ють кро­хмаль­ні сор­ти та всі­ля­ко сти­му­лю­ють сіль­го­спви­ро­бни­ків ви­ро­щу­ва­ти їх.

СИ­РО­ВИН­НІ ПЕ­РИ­ПЕ­ТІЇ

До­сі най­біль­шою про­бле­мою кар­то­пля­но­го бі­зне­су за­ли­ша­є­ться якість си­ро­ви­ни. Аби за­без­пе­чи­ти вла­сні по­тре­би, «ВИ­МАЛ» у 2004 ро­ці ство­рив сіль­госп­під­при­єм­ство «Ви­мал-агро», в яко­му пла­ну­ва­ли ви­ро­щу­ва­ти кар­то­плю з ви­со­ким вмі­стом кро­хма­лю для подаль­шої пе­ре­роб­ки, зро­би­ти го­спо­дар­ство на­сін­нє­вим. Однак ідея не ви­три­ма­ла пе­ре­вір­ки ча­сом: кар­то­пля­рам ви­гі­дні­ше бу­ло про­да­ти вро­жай на про­до­воль­чий ри­нок, ніж зда­ва­ти за 25 коп./кг за­во­ду. Го­спо­дар­ство що­рі­чно ви­ро­щує близь­ко 300 га кар­то­плі на про­до­воль­чий ри­нок, до 2017 ро­ку на за­вод про­да­ва­ло ви­ня­тко­во не­кон­ди­цію. 95% си­ро­ви­ни за­вод за­ку­по­вує зов­ні.

«Упро­довж ба­га­тьох ро­ків я ка­зав, що ви­ро­бни­цтво кар­то­пля­но­го кро­хма­лю еко­но­мі­чно не до­ціль­не, оскіль­ки не бу­ло еко­но­мі­ки, яка до­зво­ли­ла би сіль­го­спви­ро­бни­ку отри­ма­ти при­бу­ток від про­да­жу кар­то­плі на кро­хмаль­ний за­вод, а пе­ре­ро­бни­ку — ви­го­то­ви­ти з неї кро­хмаль і ви­гі­дно про­да­ти йо­го», — на­го­ло­шує Са­мо­нен­ко. Аби за­пов­ни­ти за­сі­ки си­ро­ви­ною, пе­ре­ро­бни­ки по­ча­ли ство­рю­ва­ти умо­ви, за яких ви­ро­щу­ва­н­ня кар­то­плі на пе­ре­роб­ку бу­ло еко­но­мі­чно до­ціль­ним.

На за­во­ді про­бу­ва­ли впро­ва­ди­ти пра­кти­ку спіль­но­го ви­ро­щу­ва­н­ня кар­то­плі, але об­пе­кли­ся, оскіль­ки кіль­ка фер­ме­рів не ви­ко­на­ли по­ста­вок, а по­вер­не­н­ня пе­ре­д­опла­ти до­ве­ло­ся че­ка­ти до­сить дов­го. То­му за­раз про­по­ну­ють фер­ме­рам рам­ко­ві кон­тра­кти, не вка­зу­ю­чи на­віть об­ся­гів по­ста­вок, але га­ран­ту­ю­чи сіль­го­спви­ро­бни­кам на­дій­ний ка­нал збу­ту та спра­ве­дли­ву ці­ну. Та­кож «ВИ­МАЛ» на­ма­га­є­ться сти­му­лю­ва­ти фер­ме­рів та­ри­фною сі­ткою:

за кар­то­плю з ви­щою кро­хма­ли­сті­стю пла­тять біль­ше. За кар­то­плю із кро­хма­ли­сті­стю 20% го­то­ві пла­ти­ти 3 грн/кг. «Та­ка ці­на ви­гі­дна кар­то­пля­ру, оскіль­ки при вар­то­сті 3 грив­ні за кі­ло­грам і уро­жай­но­сті 50 тонн з ге­кта­ра кар­то­пляр отри­мує з ге­кта­ра 150 000 гри­вень, — роз­по­від­ає ди­ре­ктор «ВИ­МАЛ». — Кар­то­пля до­ро­га у ви­ро­щу­ван­ні та ри­зи­ко­ва­на куль­ту­ра, але на­віть при ма­кси­маль­но­му роз­мі­рі вкла­де­н­ня, яке я знаю, — 90 000 гри­вень на ге­ктар, фер­мер за­ли­ша­є­ться у ви­го­ді». До то­го ж, при ви­ро­щу­ван­ні кар­то­плі на кро­хмаль від­па­дає по­тре­ба в сор­ту­ван­ні, па­ку­ван­ні та й у бу­дів­ни­цтві схо­вищ, оскіль­ки її мо­жна вез­ти на за­вод пря­мо з по­ля. Цей се­зон дру­гий, ко­ли кар­то­пля­рі, які зго­ло­си­ли­ся на спів­пра­цю з пе­ре­ро­бни­ком, пе­ре­ко­на­ли­ся у її до­ціль­но­сті.

Та­кож пе­ре­ро­бник на­ма­га­є­ться впро­ва­ди­ти кро­хмаль­ні сор­ти в Укра­ї­ні. У 2017 ро­ці кіль­ка го­спо­дарств з Чер­ні­гів­ської та Ки­їв­ської обла­стей уже са­ди­ли по кіль­ка ге­кта­рів кро­хмаль­них сор­тів на про­бу. Щоб за­без­пе­чи­ти їх по­сад­ко­вим ма­те­рі­а­лом, за­вод за­по­ча­тку­вав екс­пе­ри­мент із ви­ро­щу­ва­н­ня спе­ці­аль­них кро­хмаль­них сор­тів кар­то­плі. Се­ред сор­тів, які до­бре се­бе за­ре­ко­мен­ду­ва­ли, Ка­ру­зо (ком­па­нії «Со­ла­на») із се­ре­дньою кро­хма­ли­сті­стю 19%, Ку­рас (ком­па­нії «Агрі­ко») — 23%, Сві­та­нок Ки­їв­ський — до 18%, Єв­ро­старч (ком­па­нії «Єв­ро­плант») із кро­хма­ли­сті­стю 22% та ін­ші. Усьо­го до­слід три­ва­ти­ме три ро­ки, за цей час пла­ну­ють ви­ро­сти­ти по­сад­ко­вий ма­те­рі­ал на 200 га то­вар­них по­са­док. Та й са­мі ви­ро­бни­ки по­ча­ли до­слу­ха­ти­ся до по­рад пе­ре­ро­бни­ків — остан­ні­ми ро­ка­ми на за­вод вже над­хо­дить кар­то­пля, кро­хма­ли­стість якої до­ся­гає 20%.

ЯКІСТЬ — ЗА­ПО­РУ­КА ЗБУ­ТУ

Кро­хмаль — про­дукт ши­ро­кої сфе­ри ви­ко­ри­ста­н­ня, йо­го за­сто­со­ву­ють у кіль­кох га­лу­зях: хар­чо­вій, па­пе­ро­вій, ме­ди­чній, текс­тиль­ній та фар­ма­цев­ти­чній. Для екс­пан­сії на ри­нок «ВИ­МАЛ» ру­хав­ся у кіль­кох на­пря­мах: під­ви­щу­вав якість, на­ро­щу­вав по­ту­жно­сті та роз­ши­рю­вав гео­гра­фію збу­ту.

У 2009 ро­ці на під­при­єм­стві впро­ва­ди­ли Certificate of Quality Management ISO 9001: 2009 на си­сте­му управ­лі­н­ня які­стю. Під­при­єм­ство від­по­від­ає між­на­ро­дним нор­мам сер­ти­фі­ка­ції HACCP. Зго­дом ви­ро­бни­цтво отри­ма­ло сер­ти­фі­кат ISO 22000, що до­зво­ляє ви­ро­бля­ти про­ду­кцію ви­щої яко­сті, яка від­по­від­ає ви­мо­гам фар­ма­цев­ти­чної га­лу­зі, та ста­ло офі­цій­ним по­ста­чаль­ни­ком Nestl .

У 2012-му на за­во­ді вста­но­ви­ли обла­дна­н­ня швед­ської ком­па­нії Larsson Sweden і збіль­ши­ли по­ту­жно­сті у чо­ти­ри ра­зи — до 150 т кар­то­плі на до­бу. Цьо­го ро­ку за­пу­стять но­вий за­вод, на яко­му пе­ре­ро­бля­ти­муть 600 т кар­то­плі на до­бу. Зго­дом по­ту­жно­сті до­ве­дуть до пе­ре­роб­ки 1440 т.

У 2015 ро­ці за­вод по­чав екс­пор­ту­ва­ти про­ду­кцію до кра­їн Єв­ро­со­ю­зу, ско­ри­став­шись кво­тою на без­ми­тний ім­порт кро­хма­лю, і став най­біль­шим екс­пор­те­ром кар­то­пля­но­го кро­хма­лю в Укра­ї­ні, як за об­ся­га­ми, так і за гео­гра­фі­єю. «Ми­тне оформ­ле­н­ня бу­ло про­стим. До­по­мо­гло те, що ра­ні­ше, че­рез не­до­ста­тню по­ту­жність вла­сно­го ви­ро­бни­цтва і брак си­ро­ви­ни, ми ім­пор­ту­ва­ли кро­хмаль, — ді­ли­ться до­сві­дом Са­мо­нен­ко. — Щой­но ЄС від­крив кво­ти, ми за­про­по­ну­ва­ли свій то­вар трей­де­рам, се­ред яких у нас уже бу­ла хо­ро­ша ре­пу­та­ція. Їх ре­ко­мен­да­ції за­мі­ни­ли нам сер­ти­фі­ка­ти IFS та BRC». Ба­га­то про­да­ва­ти не пра­гну­ли, оскіль­ки ста­ви­ли ін­ші зав­да­н­ня: роз­ві­да­ти ми­тний ре­жим і зро­зу­мі­ти, як про­ду­кцію спри­ймуть на рин­ку Єв­ро­пи, про­ве­сти ло­гі­сти­ку, з’ясу­ва­ти ню­ан­си мен­та­лі­те­ту. «Ба­га­то чо­му у ве­ден­ні бі­зне­су, опла­ті, до­ку­мен­та­ції нас на­вчи­ли ки­тай­ці, — роз­по­від­ає Са­мо­нен­ко. — Якщо на ту­ре­цько­му ба­за­рі не­при­стой­ним вва­жа­є­ться нев­мі­н­ня тор­гу­ва­ти­ся, то у ки­тай­ців вва­жа­є­ться нор­маль­ним трі­шки ошу­ка­ти, ма­ні­пу­лю­ва­ти, за­сто­со­ву­ва­ти пси­хо­ло­гі­чний вплив на сві­до­мість».

Остан­ні ро­ки «ВИ­МАЛ» екс­пор­тує не біль­ше 20% про­ду­кції, оскіль­ки вну­трі­шній ри­нок за­ку­пає кро­хмаль за ви­гі­дні­шою ці­ною. «Єв­ро­пей­ські ви­ро­бни­ки кро­хма­лю у вро­жай­ні ро­ки зро­би­ли за­па­си та за­раз мо­жуть за­про­по­ну­ва­ти по­ку­пцям кра­щу ці­ну», — по­яснює Са­мо­нен­ко. Є й ін­ші пе­ре­ва­ги ро­бо­ти на вну­трі­шньо­му рин­ку: ви­ро­бник уни­кає до­да­тко­вих ви­трат на ло­гі­сти­ку, а щоб від­но­ви­ти про­даж на зов­ні­шніх рин­ках, до­ста­тньо ли­ше ого­ло­си­ти но­ву ці­ну в ча­ті у ме­сен­дже­рі чи еле­ктрон­ною по­штою. Збу­ва­ють зде­біль­шо­го гур­то­ви­ми по­став­ка­ми на під­при­єм­ства хар­чо­вої про­ми­сло­во­сті, роз­дрі­бна тор­гів­ля ста­но­вить близь­ко тре­ти­ни спо­жи­ва­н­ня. Від­но­ви­ти екс­порт­ні по­став­ки «ВИ­МАЛ» пла­нує пі­сля то­го, як ві­тчи­зня­ні ви­ро­бни­ки кро­хма­лю збіль­шать об­ся­ги ви­ро­бни­цтва.

За­снов­ник гру­пи ком­па­ній «ви­мал» ві­ктор Ла­зар

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.