Мі­сто про­сві­тни­ків ................................................................................................................

Marshrut №1 - - News -

2011 ро­ку в При­лу­ках вста­но­ви­ли пам’ятник Іо­а­са­фу Біл­го­род­сько­му. Світ­ське ім’я цьо­го цер­ков­но­го ді­я­ча та про­сві­ти­те­ля — Яким Гор­лен­ко. Він на­ро­див­ся 8 ли­сто­па­да 1705 ро­ку на ху­то­рі під При­лу­ка­ми. Йо­го пред­ки бу­ли пред­став­ни­ка­ми ко­за­цької елі­ти, але хло­пець обрав ін­ший шлях.

Із 1713 ро­ку Яким Гор­лен­ко на­вчав­ся в Ки­є­во-Мо­ги­лян­ській ака­де­мії, 1725-го по­стриг­ся у мо­на­хи, а за два ро­ки прийняв схи­му й отри­мав ім’я Іо­а­саф. Із 1728 ро­ку ви­кла­дав в ака­де­мії. 1737 ро­ку йо­го при­зна­чи­ли на­сто­я­те­лем Спа­со­Пре­о­бра­жен­сько­го Мгар­сько­го мо­на­сти­ря під Лу­бна­ми, 1744-го — на­мі­сни­ком Тро­ї­це-Сер­гі­є­вої лав­ри, одно­го з най­біль­ших пра­во­слав­них мо­на­сти­рів Ро­сій­ської ім­пе­рії, а ще за чо­ти­ри ро­ки він по­чав управ­ля­ти Біл­го­род­ською єпар­хі­єю. Су­ча­сни­ки зга­ду­ва­ли, що Іо­а­саф Біл­го­род­ський зав­жди був су­во­рим і прин­ци­по­вим, від­зна­чав­ся ве­ли­кою си­лою ду­ху, до­по­ма­гав бі­дним. Та­кож він є ав­то­ром по­е­зій та про­зи, по­вчань, по­слань, мо­ли­тов.

Іо­а­саф по­мер 10 гру­дня 1754 ро­ку, був по­хо­ва­ний у Біл­го­ро­ді. 1911 ро­ку йо­го офі­цій­но про­го­ло­си­ли свя­тим, 4 ве­ре­сня і 10 гру­дня за юлі­ан­ським ка­лен­да­рем ста­ли цер­ков­ни­ми свя­та­ми уго­дни­ка Бо­жо­го свя­ти­те­ля Іо­а­са­фа.

Онук геть­ма­на Да­ни­ла Апо­сто­ла, син на­ка­зно­го геть­ма­на Укра­ї­ни ча­сів Пів­ні­чної вій­ни за­мість вій­сько­вої кар’єри при­ймає схи­му і стає сла­ве­тним цер­ков­ним ді­я­чем, зго­дом ка­но­ні­зо­ва­ним. Це — про уро­джен­ця При­лук свя­ти­те­ля Іо­а­са­фа Біл­го­род­сько­го. Ще один ви­хо­дець цьо­го мі­ста, Пав­ло Бі­ле­цький-Но­сен­ко, на­го­ро­дже­ний за хо­ро­брість у вій­сько­вих по­хо­дах, ви­йшов у від­став­ку і зайняв­ся осві­тні­ми но­ва­ці­я­ми.

Ми роз­по­від­а­є­мо про ви­да­тних при­лу­чан, чиї до­лі та до­ся­гне­н­ня вра­зи­ли нас най­біль­ше. Їх об’єд­нує усві­дом­ле­н­ня, що сло­во є ду­же по­ту­жною збро­єю, яка зда­тна ла­гі­дно змі­ню­ва­ти ти­ся­чі лю­дей.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.