Крізь при­зму осві­ти

Ре­ктор Схі­дно­єв­ро­пей­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Ле­сі Укра­їн­ки Ігор КОЦАН — про «мо­жли­во­сті без кор­до­нів» і за­по­ру­ки успі­ху су­ча­сно­го ви­шу та йо­го сту­ден­тів

Marshrut №1 - - Новини - За­пи­са­ла Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА

— Осві­тня га­лузь за­раз актив­но транс­фор­му­є­ться. Яких змін, на ва­шу дум­ку, ни­ні най­біль­ше потребує укра­їн­ська ви­ща осві­та?

— Без­умов­но, во­на має не про­сто від­по­від­а­ти єв­ро­пей­ським стан­дар­там, а й ста­ти ча­сти­ною єв­ро­пей­ської осві­тньої си­сте­ми. Не мо­жна про­во­ди­ти ін­но­ва­цій­ні до­слі­дже­н­ня чи го­ту­ва­ти су­ча­сних фа­хів­ців, не ма­ю­чи ін­фор­ма­ції про до­ся­гне­н­ня ін­ших кра­їн.

Гло­ба­лі­за­ція спри­чи­няє ве­ли­ку кон­ку­рен­цію, у то­му чи­слі й у ви­щій осві­ті. Кра­ї­ни, які вкла­да­ють ве­ли­кі ко­шти в осві­ту, ідуть по­пе­ре­ду ін­ших та ма­ють ве­ли­кі пер­спе­кти­ви. У за­хі­дних дер­жа­вах уні­вер­си­те­ти фі­нан­су­ю­ться з бю­дже­ту десь на тре­ти­ну. Зна­чну ча­сти­ну ін­ших гро­шей вкла­да­ють під­при­єм­ства, які ро­зу­мі­ють, що тіль­ки на по­ту­жних уні­вер­си­тет­ських ба­зах мо­жна пі­дго­ту­ва­ти пер­шо­кла­сних фа­хів­ців. Не­ма­ло бла­го­дій­них ко­штів аку­му­лю­ють фон­ди ви­пу­скни­ків. Ві­до­мі та успі­шні охо­че до­по­ма­га­ють своїм аль­ма-ма­тер роз­ви­ва­ти­ся. На жаль, у нас та­кі схе­ми не пра­цю­ють, тож і ве­ли­ких пер­спе­ктив по­ки не­має.

— Що уні­вер­си­тет має про­по­ну­ва­ти су­ча­сно­му сту­ден­то­ві?

— Тем­пи жи­т­тя та роз­ви­тку су­спіль­ства на­ба­га­то швид­ші, ніж по­да­ча ма­те­рі­а­лу в ле­кцій­них ау­ди­то­рі­ях. Зві­сно, вно­ся­ться змі­ни у на­вчаль­ні пла­ни, про­гра­ми, але іно­ді це — три­ва­лий про­цес. Не­акту­аль­ни­ми та не­ді­є­ви­ми ста­ють і нор­ма­тив­но-пра­во­ві акти, що ре­гу­лю­ють га­лузь — той са­мий За­кон Укра­ї­ни «Про ви­щу осві­ту», який ухва­ле­но не так дав­но, вже потребує змін та до­пов­нень, щоб ура­ху­ва­ти всі ін­но­ва­ції та су­ча­сні ви­кли­ки су­спіль­ства. Тож на кон­ку­рен­то­спро­мо­жність ви­шу та йо­го ви­пу­скни­ків впли­ває над­то ба­га­то фа­кто­рів.

Ми, на­при­клад, на­ма­га­є­мо­ся три­ма­ти ру­ку на пуль­сі тен­ден­цій та від­кри­ва­ти но­ві на­пря­ми під­го­тов­ки від­по­від­но до ви­кли­ків жи­т­тя. На­при­клад, у 2016/2017 на­вчаль­но­му ро­ці лі­цен­зу­ва­ли кі­бер­без­пе­ку, лі­со­ве го­спо­дар­ство, дер­жав­ну без­пе­ку та спе­ці­аль­ну осві­ту. Пра­цю­є­мо над впро­ва­дже­н­ням ду­аль­ної осві­ти, ме­та якої — ті­сна вза­є­мо­дія те­о­рії і пра­кти­ки, під­го­тов­ка до ре­а­лі­за­ції сту­ден­та як фа­хів­ця ще з ро­ків на­вча­н­ня в уні­вер­си­те­ті.

Та­кож, на мою дум­ку, ду­же ва­жли­вою для успі­ху є ака­де­мі­чна мо­біль­ність сту­ден­тів та мо­жли­вість на­вча­ти­ся у топ-про­фе­со­рів та фа­хів­ців-пра­кти­ків. Зви­чай­но, за­раз в ін­тер­не­ті мо­жна зна­йти будь-яку ін­фор­ма­цію в рі­зних фор­ма­тах. Але на­ба­га­то цін­ні­шою за усе — це вза­є­мо­дія з лю­ди­ною, яка є одні­єю з най­кра­щих у сво­їй сфе­рі та ви­зна­чає її роз­ви­ток у май­бу­тньо­му. Без та­кої пе­ре­да­чі знань не бу­де пе­ред­умов для роз­ви­тку осві­ти та по­яви яскра­вих осо­би­сто­стей. А на­вча­н­ня в ін­ших кра­ї­нах, хай і не­три­ва­ле, до­по­мо­же по­гля­ну­ти по-ін­шо­му на жи­т­тя у сво­їй кра­ї­ні,

оці­ни­ти се­бе та свої мо­жли­во­сті в гло­баль­но­му кон­текс­ті та зро­зу­мі­ти, в яко­му на­пря­мі тре­ба ру­ха­ти­ся.

— Які мо­жли­во­сті між­на­ро­дної спів­пра­ці до­сту­пні сту­ден­там, аспі­ран­там та ви­кла­да­чам ва­шо­го ви­шу?

— Наш уні­вер­си­тет є чле­ном Єв­ро­пей­ської асо­ці­а­ції уні­вер­си­те­тів та ін­ших осві­тніх і на­у­ко­вих кон­сор­ці­у­мів. З 2014 ро­ку від­чу­ва­є­мо осо­бли­ву під­трим­ку ЄС — від­то­ді Укра­ї­на ста­ла пов­но­прав­ною кра­ї­ною-пар­тне­ром у йо­го гран­то­вих про­гра­мах. Ро­зви­ва­є­мо і пів­ні­чно­а­тлан­ти­чний на­прям спів­пра­ці — у ли­сто­па­ді при­йма­ли у сво­їх сті­нах мо­ло­ді­жний фо­рум НАТО за спри­я­н­ня по­соль­ства Ли­тви, у черв­ні го­ту­є­мо­ся від­кри­ва­ти пер­ший мі­жна­ро­дний кон­грес «Укра­ї­на — Ка­на­да».

Пра­кти­чно в ко­жній єв­ро­пей­ській кра­ї­ні є один чи два уні­вер­си­те­ти-пар­тне­ри. Осо­бли­во ті­сно ми спів­пра­цю­є­мо з уні­вер­си­те­та­ми Ні­меч­чи­ни та Поль­щі. З ви­ша­ми остан­ньої в нас укла­де­но близь­ко 30 актив­но ді­ю­чих угод. Це і по­двій­не ди­пло­му­ва­н­ня, на­при­клад, із гір­ни­чо-ме­та­лур­гій­ною ака­де­мі­єю в Кра­ко­ві, і ко­ро­тко­стро­ко­ві обмі­ни, й ін­ші осві­тні про­гра­ми. Те­ма­ти­ка рі­зна — у Поль­щі, на­при­клад, лін­гві­сти­ка та фі­ло­ло­гія, психологія, фі­зи­чна ре­а­бі­лі­та­ція то­що. З ні­ме­цьки­ми уні­вер­си­те­та­ми спів­пра­цю­є­мо в га­лу­зі ро­бо­то­те­хні­ки, ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій, кар­то­гра­фії, еко­ло­гії, ґрун­то­знав­ства. У нас в уні­вер­си­те­ті та­кож ді­ють куль­тур­ні цен­три, де сту­ден­ти мо­жуть ви­вча­ти мо­ву і куль­ту­ру на­ших кра­їн-пар­тне­рів — Ве­ли­ко­бри­та­нії, Ка­на­ди, Шве­ції, Ні­меч­чи­ни, Ал­жи­ру, Ки­таю, Поль­щі, ЄС.

Мо­ло­ді на­у­ков­ці мо­жуть по­їха­ти на ко­ро­тко­стро­ко­ве ста­жу­ва­н­ня до Єв­ро­пей­сько­го уні­вер­си­те­ту за про­гра­мою Ера­змус+. У свою чер­гу до нас при­їжджа­ють ста­жу­ва­ти­ся з-за кор­до­ну. Так, у на­шо­му уні­вер­си­те­ті за­раз на­вча­ю­ться аспі­ран­ти з Поль­щі, Афри­ки та Азії.

Сту­ден­ти СНУ ма­ють мо­жли­вість від­ві­ду­ва­ти ле­кції про­фе­со­рів із США, Ка­на­ди, Ве­ли­ко­бри­та­нії, Ні­меч­чи­ни та Поль­щі. Во­ни ча­сто при­їжджа­ють до нас як во­лон­те­ри за гран­то­ви­ми про­гра­ма­ми. Є й спіль­ні уго­ди про обмін: наші про­фе­со­ри пра­цю­ють із за­кор­дон­ни­ми сту­ден­та­ми, а їхні ви­кла­да­чі їдуть до нас.

Не­хай не зав­жди во­ни у за­хва­ті від укра­їн­ської ін­фра­стру­кту­ри, об­слу­го­ву­ва­н­ня то­що, але во­ни зав­жди за­до­во­ле­ні сту­ден­та­ми, рів­нем їхньої під­го­тов­ки, зна­н­ням іно­зем­них мов. Ба­га­то про­фе­со­рів від­зна­ча­ли, що на­ша мо­лодь ро­зум­на, спра­гла до знань та має ве­ли­кий по­тен­ці­ал.

— На­вча­н­ня у за­кор­дон­них ви­шах вва­жа­є­ться пре­сти­жним се­ред укра­їн­ців. А чи при­ва­блю­ють наші ви­ші, зокре­ма той, яким ви ке­ру­є­те, іно­зем­них сту­ден­тів?

— На жаль, сту­ден­ти з європейських кра­їн при­їжджа­ють до нас тіль­ки на ко­ро­тко­три­ва­лі обмі­ни та у лі­тні шко­ли. На пер­ший курс всту­пає мо­лодь із близь­ко 30 кра­їн Азії та Афри­ки. Най­по­пу­ляр­ні­ші се­ред них на­пря­ми — між­на­ро­дні від­но­си­ни, ін­фор­ма­цій­ні те­хно­ло­гії, еко­но­мі­ка, а та­кож психологія, біо­ло­гія, фі­зіо­ло­гія, біо­те­хно­ло­гії. У ці­ло­му во­ни за­до­во­ле­ні — пі­сля ба­ка­лав­ра­ту за­ли­ша­ю­ться в ма­гі­стра­ту­рі, де­хто на­віть всту­пає в аспі­ран­ту­ру. Про­гра­ми для них так са­мо ство­рю­ю­ться за стан­дар­та­ми Бо­лон­сько­го про­це­су, як і ті, за яки­ми на­вча­ю­ться укра­їн­ці. Тож наші іно­зем­ні сту­ден­ти ціл­ком за­до­во­ле­ні на­вчаль­ни­ми кур­са­ми, які ми пропонуємо.

— За­хо­ди «Дня» зав­жди від­ві­ду­ють ба­га­то ви­кла­да­чів та сту­ден­тів ва­шо­го ви­шу. Що уні­вер­си­тет­ське се­ре­до­ви­ще отри­мує від та­ких іні­ці­а­тив?

— Те, що робить ре­да­кція га­зе­ти, є ду­же ва­жли­вим для ви­хо­ва­н­ня па­трі­о­ти­зму та гро­ма­дян­ської по­зи­ції сту­ден­тів. Та­кі іні­ці­а­ти­ви, як Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки, пре­мія іме­ні Джейм­са Мей­са, фо­то­ви­став­ка, яка де­мон­стру­ва­ти­ме­ться і в на­шо­му уні­вер­си­те­ті, фор­му­ють сві­то­гляд мо­ло­ді. Осо­бли­во ці­ка­ві вра­же­н­ня пер­шо­кур­сни­ків, які вперше при­хо­дять на фо­то­ви­став­ку та на зу­стрі­чі із го­лов­ним ре­да­кто­ром «Дня» Ла­ри­сою Ів­ши­ною. Ми ду­же ра­ді, що ці по­дії є ча­сти­ною свя­тку­вань з на­го­ди Дня уні­вер­си­те­ту, адже на них че­ка­ють не тіль­ки най­мо­лод­ші сту­ден­ти. Хо­че­ться зу­стрі­ча­ти­ся ча­сті­ше!

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.